Рішення № 12043136, 19.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/29119.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯГУАР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада" про стягнення 157 092,44 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

Від позивача Сердюк С.М. за довіреністю №01-09 від 14.10.2009р.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 124914,20 грн., що становить заборгованість за договором №16-08ТР від 02.01.2008р., 26356,90 грн. інфляційних збитків та 5821,34 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2010р. порушено провадження у справі № 8/291, розгляд справи призначений на 29.07.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2010р. розгляд справи відкладений на 19.08.2010р. у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням сторонами витребуваних доказів.

У судове засідання, призначене на 19.08.2010р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з’явився, відзив та витребувані судом докази не надав.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

02.01.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркада" (надалі –замовник, відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯГУАР" (надалі –підрядник, позивач) уклали договір №16-08ТР на надання послуг машин та механізмів (надалі– договір).

Згідно п.1.1 замовник доручає, а підрядник приймає на себе надання послуг машин та механізмів на об’єктах Замовника.

Часом початку роботи машин і механізмів є час їх виїзду від підрядника, а часом закінчення– час прибуття до підрядника (п.1.2 договору).

За надані послуги замовник здійснює оплату відповідно до підписаних ним актів виконаних робіт; розрахунки за надані послуги здійснюються з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок підрядника не пізніше 10-денного терміну після підписання актів виконаних робіт (п.3.1, п.3.2 договору).

Відповідно до п.5.1 договору строк дії договору– з моменту його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами.

Свої зобов’язання відповідно до умов договору позивач виконав, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт: №1/01 від 31.01.2008р. на суму 85760,40грн., №1/02 від 27.02.2008р. на суму 51129,60грн., №1/03 від 31.03.2008р. на суму 35349,60грн., №1/04 від 25.04.2008р. на суму 20814,00грн., №1/05 від 30.05.2008р. на суму 23356,80грн., №1/06 від 27.06.2008р. на суму 12936,00грн., №1/08 від 29.08.2008р. на суму 3264,00грн., №1/09 від 30.09.2008р. на суму 23448,00грн., №2/09 від 30.09.2008р. на суму 25496,60грн., №1/10 від 31.10.2008р. на суму 85969,80грн.

Відповідач надані послуги оплатив частково, а тому виникла заборгованість в сумі 124914,20 грн.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк, відповідач розрахунки з позивачем не провів.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 124914,20 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 124914,20 грн. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 26356,90 грн. інфляційних збитків та 5821,34 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача за надані послуги виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість наданих послуг у встановлений строк, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 26356,90 грн. інфляційних збитків та 5821,34 грн. трьох відсотків річних, зазначених позивачем в розрахунку, та суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 26356,90 грн. інфляційних збитків та 5821,34 грн. трьох відсотків річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 42, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада" (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, к.1; код 30576612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯГУАР" (02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, 4, кв.37; код 31571594) 124 914 (сто двадцять чотири тисячі дев’ятсот чотирнадцять) грн. 20 коп. основного боргу, 26356 (двадцять шість тисяч триста п’ятдесят шість) грн. 90 коп. інфляційних збитків, 5 821 (п’ять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 34 коп. трьох відсотків річних, 1 570 (одна тисяча п’ятсот сімдесят) грн. 92 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяВ.С. Катрич

Рішення підписано 17.09.2010 р.