Рішення № 12043096, 13.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/26513.09.10 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоу тайм груп" про стягнення 199 139,07 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

Від позивача представник ОСОБА_2 (дов. ВМР № 783227 від 17.06.10)

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 177490,15 грн. заборгованості за договором підряду № 20 від 28.09.2009р. та 11762,97 грн. пені, 8164,54 грн. збитків від інфляції, 1721,41 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2010р. порушено провадження у справі № 8/265, розгляд справи призначений на 17.06.2010р.

У судове засідання, призначене на 17.06.2010р. зявилися представники позивача та відповідача.

Ухвалою суду від 17.06.2010р. строк розгляду справи продовжено та розгляд справи відкладено на 29.07.2010 року у звязку з неподанням сторонами витребуваних доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2010р. розгляд справи було відкладено на 19.08.2010р. у звязку з неподанням сторонами витребуваних доказів.

В судових засіданнях оголошувались перерви.

У судове засідання, призначене на 13.09.2010р. зявився представник позивача; представник відповідача не зявився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з захворюванням представника. Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складений протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

28.09.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоу тайм груп" (надалі замовник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі підрядник, позивач) був укладений договір підряду №20 (надалі - договір).

Згідно п.1.1 договору його предмет - виготовлення майданчиків під посадочні місця VIP зони концертного зала, що знаходиться за адресою Дніпровський спуск 1.

Після завершення монтажу по договору, підрядник направляе замовнику письмове сповіщення про виконання робіт та про готовність результатів робіт до передачі, вказавши при цьому дату такої передачі та приклавши до такого сповіщення два екземпляри акта прийому-передачі виконаних робіт для підписання замовником; після завершення монтажних робіт, при відсутності мотивованих зауважень до виконаних робіт, замовник приймає результати виконаних підрядником робіт та підписує акт приймання-передачі виконаних робіт; при наявності у замовника зауважень до робіт, виконаних підрядником, замовник надає підряднику в письмовому вигляді свої зауваження до виконаних робіт й сторони додатково погоджують строк виправлення недоробок; результати виконаних робіт згідно договору, є власністю замовника з моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт (п.4.1, п.4.2, п.4.3, п.4.4 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору вартість робіт підрядника у відповідності з умовами договору містить: вартість виготовлення металічного каркасу та обшивання його фанерою 192820,00грн., вартість виготовлення та монтажу панелей з акрілу товщиною 6мм на горизонтальні площини перегородок 81351,00грн.

Додатковою угодою 1 до договору погоджено перелік та вартість оздоблювальних робіт концертного залу (додаткових робіт), що знаходиться за адресою:м.Київ, Дніпровський спуск 1, повна вартість послуг складає 72881,15грн. з врахуванням матеріалів.

Додатковою угодою 2 до договору перелік та вартість оздоблювальних робіт концертного залу (додаткових робіт), що знаходиться за адресою:м.Київ, Дніпровський спуск 1, загальною вартістю 50950,00грн.

Додатковою угодою 3 до договору погоджено перелік та вартість оздоблювальних робіт концертного залу (додаткових робіт), що знаходиться за адресою:м.Київ, Дніпровський спуск 1, загальною вартістю 74488,00грн.

Додатковою угодою 4 до договору погоджено перелік та вартість оздоблювальних робіт концертного залу (додаткових робіт), що знаходиться за адресою:м.Київ, Дніпровський спуск 1, загальною вартістю 4055,00грн.

Позивачем були виконані умови договору, що підтверджується актами виконаних робіт від 22.11.2009р. на суму 347052,15 грн., від 22.11.2009р. на суму 74488,00 грн., від 27.11.2009р. на суму 50950,00 грн. Загальна сума виконаних робіт склала 472490,15 грн.

Відповідач оплатив роботи позивача за договором в сумі 295000,00 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 177490,15 грн. (472490,15 грн.- 295000,00 грн.).

28 грудня 2009 року позивачем з приводу невиконання зобовязань за умовами договору та додаткових угод до нього і не сплаті боргу, відповідачу надано претензію, яку відповідачем було отримано під розпис в день подачі претензії.

01 лютого 2010 року та 05 лютого 2010 року цінними листами з описами вкладення позивачем до відповідача повторно надіслано претензії з приводу невиконання зобовязань за умовами договору та додаткових угод до нього і не сплаті боргу (копії описів вкладення та квитанцій про відправку додаються). Проте після закінчення строку розгляду претензії і до цього часу відповідачем борг не сплачено.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк, відповідач розрахунки з позивачем в повному обсязі не провів.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 177490,15 грн.

Доводи відповідача судом не приймаються, так як відповідач акти виконаних робіт підписав без зауважень, що підтверджує виконання позивачем робіт та є підставою для проведення розрахунків.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 177490,15 грн. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 11762,97 грн. пені, 8164,54 грн. збитків від інфляції, 1721,41 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача виникло між позивачем і відповідачем на підставі договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних позивачем робіт в повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 8164,54 грн. збитків від інфляції, 1721,41 грн. трьох відсотків річних, зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 8164,54 грн. збитків від інфляції, 1721,41 грн. трьох відсотків річних правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Згідно п.7.2 договору, при порушенні замовником строків оплати робіт підрядника, згідно статті 5 договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 1% (один процент) від вартості за кожні 10 днів прострочки.

Таким чином, згідно умов договору підлягає стягнення з відповідача сума пені в розмірі 11762,97 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 42, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоу тайм груп" (01010, м. Київ, Дніпровський узвіз, 1; код 36588508) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) 177 490 (сто сімдесят сім тисяч чотириста девяносто) грн. 15 коп. основного боргу, 8 164 (вісім тисяч сто шістдесят чотири) грн. 54 коп. збитків від інфляції, 1 721 (одна тисяча сімсот двадцять одна) грн. 41 коп. трьох відсотків річних, 11 762 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 97 коп. пені, 1 991 (одна тисяча девятсот девяносто одна) грн. 39 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Рішення підписано 17.09.2010 р.