Рішення № 12043061, 08.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/23208.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Рубіж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Місто" про тягнення 196 408,11 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

Від позивача представник –Копейка Г.І. (дов. № 03/07 від 03.07.09)

Від відповідача представник –Доненко О.І. (дов. № 43 від 10.06.10)

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 159720,52 грн. заборгованості за договором підряду № 1714/64 від 10.07.2007р. та 30346,90 грн. збитків від інфляції, 6340,69 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2010р. порушено провадження у справі № 8/232, розгляд справи призначений на 10.06.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2010р. розгляд справи відкладений на 08.07.2010р. у зв’язку з неподанням витребуваних доказів.

До Господарського суду міста Києва 23.06.2010р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог у зв’язку з не врахуванням сум та просив суд стягнути з відповідача 108522,50 грн. заборгованості за договором підряду № 1714/64 від 10.07.2007р. та 8030,67 грн. збитків від інфляції, 5700,83 грн. трьох відсотків річних.

У судове засідання, призначене на 08.07.2010р. з‘явивились представники сторін.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

10.07.2007р. між Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Місто" (надалі –замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Рубіж" (надалі –підрядник, позивач) був укладений договір підряду №1714/64 (надалі - договір).

Згідно п. 1.1 договору згідно цього договору підрядник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, прийняти й оплатити наступну роботу:

Комплектація устаткуванням, матеріалами, монтаж та здача в експлуатацію системи внутрішнього протипожежного водопроводу, автоматичної установки порошкового пожежогасіння, автоматичної та автономної установки пожежної сигналізації, автоматики притидимного захисту, ситеми оповіщення про пожежу та пожежного радіомоніторингу на будівельному об’єкті за адресою: „Житлові будинки з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул.М.Ушакова в Святошинському районі м.Києва. Житловий будинок №3. Житлова частина. Офісна частина (вбудовані приміщення). Паркінг в осях 12п-21п”.

Відповідно до п. 1.2 склад, обсяг та вартість робіт, що будуть виконуватися підрядником, супроводжується затвердженими у встановленому порядку договірними цінами та локальними кошторисами, що є невід’ємними частинами цього договору, складених згідно з „Правилами визначення вартості будівництва (ДБН-Д.1.1-1-2000)”, та доповнень та інших діючих нормативних документів.

Сторони домовилися, що вартість робіт на момент підписання договору визначається договірними цінами та локальними кошторисами; розрахунки за виконані роботи проводяться помісячно за фактично виконані роботи та здійснюються тільки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування відповідних сум з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок підрядника; оплата за виконані роботи здійснюється замовником щомісячно на підставі акту (форма КБ-2В) та довідки про вартість робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін, протягом 10 календарних днів з моменту підписання актів сторонами; підрядник щомісячно сплачує замовнику за його послуги кошти у розмірі 2,5% від загальної вартості виконаних робіт (без врахування вартості устаткування) (п.4.1, п.4.3, п.4.4, п.4.6 договору).

Згідно п. 5.1 договору прийняття замовником результатів робіт, їх етапів здійснюється щомісячно та оформлюється підрядником актом виконаних робіт за формою КБ-2В і довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, по 3 примірника яких передаються замовнику згідно п.2.3.11 замовник на протязі 3 (трьох) робочих днів оформлює зі своєї сторони акти виконаних робіт (КБ-2В) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3).

Позивачем на виконання умов договору були виконані роботи, що підтверджується актами виконаних робіт (КБ-2В) та довідками про вартість виконаних робіт (КБ-3) підписаними та скріпленими печатками сторін, які містяться в матеріалах справи на загальну суму 1432957,20 грн.

Вартість послуг генпідряду згідно п.4.6 договору склала 10686,42 грн.

Відповідач роботи позивача оплатив частково, а саме в сумі 1313748,28 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 108522,50 грн. (1432957,20 грн.- 10686,42 грн.- 1313748,28 грн.).

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк, відповідач розрахунки з позивачем в повному обсязі не провів.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 108522,50 грн.

В зв’язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором відповідачу позивачем направлялись листи з вимогою оплатити виконані роботи. У своєму листі №171 від 20.03.2009р. відповідач у відповідь на один з них повідомив, що він подав платіжні доручення на оплату робіт позивача на загальну суму 100000,00грн. до свого обслуговуючого банку, проте банк не виконав їх. Крім того, посилаючись на складні економічні умови просив надати йому час на сплату заборгованості. Вказані кошти позивачу не надійшли.

Відповідно до ст.218ГК України та ст.617 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності у випадку порушення зобов’язань контрагантами боржника. Тому невиконання обслуговуючим банком відповідача своїх договірних зобов’язань перед відповідачем щодо здійснення розрахунків (виконання платіжного доручення) не є звільняє відповідача від виконання своїх зобов’язань перед позивачем та від відповідальності за їх порушення.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 108522,50 грн. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 8030,67 грн. збитків від інфляції, 5700,83 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача виникло між позивачем і відповідачем на підставі договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних позивачем робіт в повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 8030,67 грн. збитків від інфляції, 5700,83 грн. трьох відсотків річних, зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 8030,67 грн. збитків від інфляції, 5700,83 грн. трьох відсотків річних правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 42, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Місто" (02660, м.Київ, вул. М. Раскової, 11, к.713; код 33741083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Рубіж" (04060, м. Київ, вул. Максима Берлинського, 27; код 24744432) 108 522 (сто вісім тисяч п’ятсот двадцять дві) грн. 50 коп. основного боргу, 8 030 (вісім тисяч тридцять) грн. 67 коп. збитків від інфляції, 5 700 (п’ять тисяч сімсот) грн. 83 коп. трьох відсотків річних, 1 222 (одна тисяча двісті двадцять дві) грн. 54 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Рішення підписано 17.09.2010 р.