Рішення № 12043034, 19.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/30919.08.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" до Приватного підприємства "Юком - Т"

про розірвання договору та повернення сплачених коштів 241 514,67 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

Від позивача Шилова К.В. - представник за довіреністю №1/222 від 08.06.2010р.

Сисоєнко Л.Б. - представник за довіреністю №1/426 від 19.10.2009р.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання договору та повернення сплачених коштів 241 514,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2010р. порушено провадження у справі № 8/309, розгляд справи призначений на 19.08.2010р.

У судове засідання, призначене на 19.08.2010р. з‘явились представники позивача, представник відповідача не з’явився.

Представник позивача надав суду уточнення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 164000,00 грн. основного боргу, 36151,54 інфляційних збитків, 32714,63 грн. пені, судові витрати в т.ч. 4600,00 грн. адвокатських витрат.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

10.09.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Сатер" код 19015984 (надалі –замовник, позивач) та Приватним підприємством "Юком - Т" код 33443724 (надалі –підрядник, відповідач) був укладений договір №10-09/08П (надалі - договір).

Згідно п.1.1 договору підрядник зобов’язується в межах договору: виконати підрядні роботи по розробці проекту на прокладання волоконно-оптичного кабелю від вул.Дегтярівської, 59 до т/к №173 по проспекту Героїв Сталінграда з відгалудженням по вул.Мельникова, 42 та вул.Дорогожицьку, 10 згідно ТУ№04-7/3058 від 15.04.2008р.

Замовник зобов’язується в межах договору: прийняти та сплатити підряднику за роботу грошову суму в порядку та строки, визначені договором (п.1.2 договору).

Загальна вартість договору, що визначена у відповідності до підписаної сторонами угоди про договірну ціну, становить 164000,00грн. в т.ч ПДВ; загальна вартість робіт обумовлених угодою про договірну ціну може бути змінена за окремою домовленістю сторін у порядку, визначеному договором та за такими умовами: після підписання акта виконаних робіт замовник перераховує підряднику 100% вартості згідно договору, що становить 164000,00грн.; збільшення або зменшення вартості матеріалів, ніж передбачені кошторисом; збільшення або зменшення об’ємів виконаних робіт ніж передбачені кошторисом, зупинка робіт і зміна строків будівництва за рішенням або за вини замовника; прийняття законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт, в період дії контракту (п.2.1, п.2.2 договору).

Відповідно до п.11.1 договору він вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання взятих ними на себе зобов’язань.

Виконуючи свою частину обов’язків за договором та протоколом узгодження договірної ціни, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 164000,00грн. відповідно до банківських виписок (містяться в матеріалах справи).

28.04.2010 року позивачем на всі відомі адреси відповідача було направлено заяву про розірвання договору та повернення сплачених коштів з урахуванням штрафних санкцій. Але, ані інформації про хід виконання договору, ані відповідей на вказану заяву, позивачем отримано не було.

Так, фактично відповідачем роботи виконані не були.

Сума боргу за договором складає 164000,00грн.

Відповідно до п.4 ст.849 Цивільного Кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконання робіт і відшкодувавши йому збитки, заподіяні розірванням договору.

Враховуючи на той факт, що підрядник роботи за вказаним договором не почав, підрядник не поніс витрат за договором, а також у підрядника не виникли збитки.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Станом на день розгляду справи відповідач не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 164000,00 грн.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторона за договором яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У встановлений законом строк відповідач не повідомив позивача про розгляд пропозиції про розірвання договору.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 164000,00 грн. заборгованості за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 36151,54 інфляційних збитків, 32714,63 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача виникло між позивачем і відповідачем на підставі договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 36151,54 інфляційних збитків, зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 36151,54 інфляційних збитків правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Згідно п.8.3 договору за порушення строків виконання робіт за договором, з вини виконавця, останній повинен сплатити замовнику штраф, який обчислюється від договірної ціни робіт в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, від загальної вартості робіт за кожний день затримки виконаних робіт.

Таким чином, стягнення суми пені в розмірі 32714,63 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, на відповідача покладається 4 600,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, оскільки позивачем були надані належні докази понесених відповідних витрат, а саме: договір про надання юридичних послуг №07/04/10/1 від 07.04.2010р., акт доручення та узгодження вартості замовлення №1 від 07.06.2010р. на суму 4 600,00 грн., платіжне доручення №382 від 18.05.2010р. на перерахування коштів.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 42, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір №10-09/08П, укладений 10 вересня 2008 року між Приватним підприємством "Юком - Т" та Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Сатер".

Стягнути з Приватного підприємства "Юком - Т" (02092, м. Київ, вул. Машиністівська, буд.5-А, кв. 3; код 33443724) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 50; код 19015984) 164 000 (сто шістдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 36 151 (тридцять шість тисяч сто п’ятдесят одна) грн. 54 коп. збитків від інфляції, 32 714 (тридцять дві тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 63 коп. пені, 2 328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 66 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4 600 (чотири тисячі шістсот) грн. 00 грн. адвокатських послуг.

Стягнути з Приватного підприємства "Юком - Т" (02092, м. Київ, вул. Машиністівська, буд.5-А, кв. 3; код 33443724) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 50; код 19015984) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита.

Видати накази.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Рішення підписано 17.09.2010 р.