Рішення № 12042810, 11.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/334-7/74311.02.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Київської міської філії

до Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

треті особи 1) Державне казначейство

2) Міністерство фінансів України

3) Київська міська державна адміністрація

про стягнення 22 620 636,19 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Савицький А.Д.- довіреність ВМО №656713 від 15.10.2009, Казімірчук Г.Ф.- довіреність ВМО №404016 від 15.10.2009;

від відповідача: Стальна О.О.- довіреність №06-593 від 19.03.2009;

від 3-ої особи-1: не зявилися;

від 3-ої особи-2: не зявилися;

від 3-ої особи-3: не зявилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2005р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009р., позов задоволено повністю; стягнуто з Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Київської міської філії 22920636,19 грн. боргу, 25500, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2009р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009р. та рішення господарського суду м.Києва від 26.07.2005р. у справі №12/334 скасовано, справу передано на новий розгляд суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2009 справу прийнято до свого провадження суддею Якименко М.М. та призначено до розгляду, а також присвоєно їй номер 12/334 - 7/743.

Розгляд справи неодноразово відкладався у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України.

Позивач звернувся з позовом про стягнення 22 620 636,19 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обовязків, що покладені на нього Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист” та “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

21.12.2009 представник позивача в судовому засіданні подав заяву про збільшення розміру позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 24970820, 12 грн., 25500, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні 11.02.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність предмету спору між сторонами, у звязку з відсутністю боргу.

11.02.2010р. представником відповідача в судовому засіданні було заявлено клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Судом було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання у звязку з відсутністю доказів на підтвердження обставин викладених в ньому.

Представники третіх осіб у судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги суду викладені в ухвалі про призначення справи до розгляду не виконали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.02.2010 р. за згодою представників позивача та відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 54 Правил користування місцевим телефонним звязком та Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що ВАТ “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг КМФ ВАТ “Укртелеком” надаються пільги по оплаті послуг звязку ветеранам війни, ветеранам військової служби та органів внутрішніх справ, а також громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до І та II категорії, сімям, що мають дитину інваліда, інвалідність якої повязана з аварією на ЧАЕС.

До таких пільг відносяться позачергове і безоплатне встановлення домашніх телефонів, 50 - відсоткові пільги на оплату при користуванні телефоном тощо.

Виходячи зі змісту позовної заяви, з урахуванням заяви про збільшення суми позовних вимог, відповідач залишив без задоволення вимогу позивача щодо відшкодування пільг по оплаті послуг.

Судом встановлено, що вказані пільги повинні погашатися за рахунок Державного бюджету відповідними розпорядниками коштів, в даному випадку таким розпорядником коштів є Головне управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 23369 514,58 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України “Про телекомунікації” телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.

Відповідно до статті 102 зазначеного Кодексу видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі Порядок), зокрема, пунктами 2 та 3 якого передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджетів Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) (п.5 Порядку).

Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (п.6 Порядку).

На виконання вищевказаних норм, між Сервісним центром Київської міської філії ВАТ “Укртелеком” та Головним Управлінням соціального захисту населення Київської міської держаної адміністрації складено зведені акти звірки розрахунків за спожиті послуги звязку по наданих пільгах ветеранам війни; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам військової служби та органів внутрішніх справ, інвалідам військової служби, за січень-грудень 2009, якими підтверджується заборгованість відповідача станом на 01.12.2009 р. становить 23369 514,58 грн., що не заперечується відповідачем.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені лише в розмір 23369 514,58 грн., а тому підлягають задоволенню, в решті позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03165, м. Київ, пр. Комарова, 7, код ЄДРПОУ 03193465) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, код ЄДРПОУ 01189910) 23369 514 (двадцять три мільйони триста шістдесят девять тисяч пятсот чотирнадцять) грн. 58 коп. - боргу, 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко