Рішення № 12042789, 03.11.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка 16, м. Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2010 р. Справа № 26/12

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобрин О. М.,

при секретарі судового засідання Каркузаєвій Н. Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України"

вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116

до відповідача Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"

вул. Б.Хмельницького, 59-а, м. Івано-Франківськ, 76007

про стягнення основного боргу в розмірі 17 618 684,14 грн.; пені - 1 696 591,19 грн.; суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів 1 909 030,35 грн.; 3% - річних від

основного боргу - 692 229,58 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Вознюк Є.В. - представник, (довіреність №03/10 від 28.12.09.);

від відповідача: Бабій С.В. - юрисконсульт 1 категорії юридичного відділу, (довіреність № 660-2/10 від 15.09.10).

ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано-Франківської області звернулась Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії НАК “Нафтогаз України” із позовною заявою (вх.№3872 від 25.08.10) до Державного міського підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго” про стягнення основного боргу в розмірі 17 618 684,14 грн.; пені - 1 696 591,19 грн.; суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів 1 909 030,35 грн.; 3% - річних від основного боргу - 692 229,58 грн.

Ухвалою суду від 27.08.10 позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження та призначено справу до розгляду на 14.09.10.

В судове засідання 14.09.10 представник відповідача не з'явився, однак надіслав суду заяву з клопотанням про відкладення (вх.№7165 від 14.09.10). Також в заяві відповідач стверджував про те, що позовна заява із додатками до нього не надходила, на підтвердження чого було надано витяг із книги реєстрації вхідної кореспонденції, що свідчить про надсилання позовної заяви іншого номеру, ніж та, яка була подана до суду (а.с.63).

Ухвалою суду від 14.09.10 розгляд справи було відкладено на 05.10.10, а також зобов'язано позивача повторно надіслати відповідачу примірник позовної заяви.

В судовому засіданні 05.10.10 представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що у відповідності до договору на постачання природного газу №06/08-1828БО15 відповідачу було поставлено природний газ на суму 34 365 733,54 грн., що підтверджується актами приймання-передачі, однак відповідачем оплачено тільки 16 747 049,40 грн., внаслідок чого на даний час існує заборгованість в сумі 17 618 684,14 грн. На суму заборгованості у відповідності до чинного законодавства та умов договору було нараховано пеню в розмірі 1 696 591,19 грн., інфляційні втрати на суму 1 909 030,35 грн. та 3% річних від основного боргу - 692 229,58 грн.

Представник відповідача проти позову заперечувала, однак відзиву на позов не подала.

Ухвалою суду розгляд справи повторно було відкладено на 19.10.10.

У судовому засіданні представник позивача подала відзив на позов, посилаючись на протиправність нарахування штрафних санкцій, оскільки позивачем не було враховано проведених оплат.

Під час розгляду матеріалів справи відповідач не зміг належним чином обґрунтувати свою позицію і клопотав про надання додаткового часу для проведення альтернативних розрахунків.

Враховуючи клопотання відповідача, суд продовжив строк розгляду спору і відклав розгляд справи на 03.11.10.

В судовому засіданні 03.11.10 позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, а відповідач подав уточнення відзиву на позовну заяву, в якій змінив свою позицію, оспорюючи тільки нарахування суми боргу з урахуванням індексу інфляції.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у справі, вислухавши пояснення сторін, суд встановив, що між сторонами 29.09.08 було підписано договір №06/08-1828 БО-15 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (далі-Договір). Відповідно до п.1.1 цього Договору постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідач) природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника і оплатити природний газ (а.с.12).

Визначення обсягів та ціни газу здійснювалось відповідно до ст. 2 та ст. 5 Договору (а.с.12 і 15), а також додатковими угодами №1 від 26.11.08 (а.с.18-20), №2 від 30.01.09 (а.с.21, 22), №3 від 29.09.08 (а.с.23) та №4 від 28.04.09 (а.с.24). Відповідно до п.6.1. Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Як підтверджується актами передачі-приймання природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.26-35), відповідачу впродовж січня-вересня 2009 року було поставлено природний газ на суму 34 365 733,54 грн. Відповідачем була проведена часткова оплата отриманого природного газу в сумі 16 747 049,40 грн. Відповідно сума заборгованості на момент звернення із заявою до господарського суду становить 17 618 684,14 грн. (а.с.44).

Слід відзначити, що відповідач, заперечуючи проти позову, не спростовує та не заперечує суму основного боргу. Одночасно відповідачем не було подано доказів, що підтверджують сплату заявленої в позові заборгованості в повному чи частковому розмірі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оцінивши докази у справі, що доводять наявність заборгованості відповідача у розмірі, заявленому до стягнення позивачем, всесторонньо дослідивши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу у сумі 17 618 684,14 грн. грн. слід задоволити.

Відповідно до статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.2 Договору за несвоєчасну оплату отриманих обсягів природного газу покупець зобов'язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Відповідно до п.7.10 Договору неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

На підставі вищевикладених умов Договору позивачем було нараховано пеню на суму основної заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення 6 місяців, що передує зверненню до суду, в розмірі 1 696 591, 19 грн.

Відповідач не заперечує щодо нарахування пені, однак просить суд про зменшення розміру пені на підставі ст. 83 ГПК України, посилаючись на скрутне матеріальне становище підприємства та значний розмір дебіторської заборгованості, що станом на 01.09.10 складає 50 846 278,55 грн. Відповідач вважає, що стягнення пені в такому розмірі унеможливить проведення розрахунку за природний газ, невиплати заробітної плати працівникам підприємства, несплати обов'язковим платежів до бюджету, банкрутства підприємства тощо.

Оцінивши докази у справі, суд відхиляє клопотання відповідача щодо зменшення суми пені, вважаючи, що відповідач в результаті претензійно-позовної роботи може стягувати із юридичних осіб, для потреб яких і було поставлено природний газ позивачем згідно Договору, суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Слід визнати обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення заборгованості з врахуванням індексу інфляції та 3% річних, оскільки така вимога заявлена на підставі закону та Договору.

Відповідно до п.7.1. за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором і чинним законодавством України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач заперечує щодо розміру нарахованої позивачем суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, оскільки така сума розрахована тільки за період з березня 2009 року до березня 2010 року, а тому подав альтернативний розрахунок суми інфляційних втрат в розмірі 1 644 750,08 грн. (а.с.88).

Виходячи із змісту статті 625 Цивільного кодексу України суд відзначає, що боржник повинен сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення на вимогу кредитора. Однак, оскільки позивач вимагає сплатити інфляційні втрати не за весь час прострочення, а за певний його період, то таку вимогу слід задовольнити.

У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526,629,624,625 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення основного боргу в розмірі 17 618 684,14 грн.; пені - 1 696 591,19 грн.; суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів 1 909 030,35 грн.; 3% - річних від основного боргу - 692 229,58 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б.Хмельницького, 59-а, м. Івано-Франківськ, 76007) і.к.03346058 на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) і.к. 31301827 17 618 684,14 грн. (сімнадцять мільйонів шістсот вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 14 коп.)- основного боргу, 1 696 591,19 грн. (один мільйон шістсот дев'яносто шість тисяч п'ятсот дев'яносто одну гривню 19 коп.) - пені, 1 909 030,35 грн. (один мільйон дев'ятсот дев'ять тисяч тридцять гривень 35 коп.) - суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 692 229,58 грн. (шістсот дев'яносто дві тисячі двісті двадцять дев'ять гривень 58 коп.) - 3% річних від основного боргу, 25 500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) - державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - суми витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Кобрин О.М.

повне рішення складено 04.11.10