Рішення № 12042755, 27.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.10 Справа № 17/271/10

Суддя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Ортус ЛТД”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Мала, 3

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 6 629,30 грн. та зобовязання до підписання акту приймання-передачі не житлового приміщення

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

15.09.10 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Ортус ЛТД” (надалі - ТОВ “Ортус ЛТД”) з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди від 24.02.09 № 2009/02-1 в розмірі 7 706,06 грн., з яких: 6 012,10 грн. - основний борг з урахуванням індексу інфляції, 1 577,34 грн. - пеня, 116,62 грн. - 3 % річних та зобовязання відповідача підписати акт прийому-передачі (повернення) обєкту оренди.

Ухвалою від 15.09.10 судом порушено провадження у справі № 17/271/10, судове засідання призначено на 07.10.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 07.10.10 розгляд справи у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача судом відкладено на 27.10.10.

Заявою про уточнення позовних вимог за вих. від 08.10.10 № 29, яка задоволена судом, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 629,30 грн. з яких: 5 723,86 грн. - основний борг, 288,24 грн. - інфляційні витрати, 116,62 грн. - 3 % річних та 500,58 грн. - пені. Крім того, просить суд зобовязати відповідача підписати акт прийому-передачі (повернення) обєкту оренди за договором оренди від 24.02.09 № 2009/02-1.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 27.10.10, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачем заявлено вимоги на підставі ст.ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, керуючись якими позивач зазначав наступне. 24.02.09 між сторонами у справі укладено договір оренди № 2009/02-1 за умовами якого позивач надав відповідачу в строкове платне користування не житлове приміщення загальною площею 20,1 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 150-А. Свої зобовязання щодо сплати орендної плати та комунальних платежів в строк, визначений у договорі, відповідач належним чином не виконав внаслідок чого сума основного боргу з орендної плати за період з січня по лютий 2010 р., з урахуванням часткової сплати, становить 3 677,86 грн. та заборгованість по компенсації комунальних платежів за період листопад 2009 р., січень 2010 р. становить 2 046,00 грн. Крім того, за несвоєчасну сплату боргу, відповідачу нараховано 500,58 грн. пені, 116,62 грн. - 3 % річних та 288,24 грн. - інфляційних витрат. Також, позивач зазначає, що орендні відносин між сторонами закінчились 22.02.10, орендоване приміщення фактично повернуто позивачу, однак відповідач відмовляється підписувати акт приймання-передачі (повернення) обєкту оренди. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 6 629,30 грн. з яких: 5 723,86 грн. - основний борг, 288,24 грн. - інфляційні витрати, 116,62 грн. - 3 % річних та 500,58 грн. - пеня, а також зобовязати відповідача підписати акт прийому-передачі (повернення) обєкту оренди за спірним договором.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання жодного разу не зявився, правом надати відзив на позов не скористався, заяв про неможливість прибуття в судове засідання та про відкладення розгляду справи до суду не надав. Про дату, місце та час судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до змісту якого ухвала про порушення провадження від 15.09.10 у справі № 17/271/10, яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом, отримана відповідачем особисто 20.09.10.

Згідно із п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Оскільки незявлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.02.09 між ТОВ “Ортус ЛТД” (Орендодавець) і ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди № 2009/02-1 з додатковими угодами від 24.04.09, 02.11.09, 23.11.09, 18.12.09, за умовами якого (п. 1.1. в редакції додаткової угоди від 02.11.09) Орендодавець передає, а Орендар приймає в Орендодавця в оренду на весь строк оренди не житлове приміщення першого поверху у будівлі літ. А-4 площею 81 кв.м., не житлове приміщення літ. Б площею 21 кв.м., навіс літ. Ш площею 110 кв.м., які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 150-А.

Пунктом 2.1. додаткової угоди від 18.12.09 № 4 до спірного договору сторони визначили, що строк оренди розпочинається 24 лютого 2009 року (дата приймання-передачі обєкту оренди) та продовжується до 22 лютого 2010 року.

Факт передачі майна підтверджується актом приймання-передачі до договору оренди від 24.02.09, підписаний уповноваженими представниками сторін.

За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Положеннями ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Зокрема, ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 762 цього Кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди від 02.11.09 № 2), починаючи з дати початку Орендар сплачує орендну плату за обєкт нерухомості (...) Додатково Орендар відшкодовує Орендодавцю витрати Орендодавця на комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, опалення, електроенергія і тому подібне) протягом пяти календарних днів з моменту виставлення рахунку на комунальні послуги та експлуатаційні витрати Орендодавцем.

Пунктом 3.2. додаткової угоди від 18.12.09 № 4 до спірного договору сторони встановили, що місячна орендна плата за період з 01.01.10 по 31.01.10 складає 3 640,00 грн., а починаючи з 01 лютого 2010 року місячна орендна плата складає 2 530 грн.

Згідно з п. 3.4. договору, орендна плата за перший місяць оренди сплачується Орендарем протягом 10 - ти календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі, а надалі не пізніше 25 числа кожного місяця, авансом за наступний місяць оренди, в національній валюті України в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця або за згодою Орендодавця - іншим способом, який не заборонено чинним законодавством України.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обовязком для виконання сторонами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобовязань щодо сплати орендної плати за період з 01.01.10 по 22.02.10 належним чином не виконав, а здійснив лише часткову оплату виставлених позивачем рахунків за лютий 2010 року в розмірі 1 950,00 грн., внаслідок чого, загальна сума заборгованості відповідача з орендної плати за спірним договором за вказаний період складає 3 677,86 грн.

Також, окрім суми зі сплати орендної плати, передбаченої договором, у відповідності до приписів п. 3.1. договору, позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату витрат за комунальні послуги згідно з актами надання послуг від 15.12.09 та від 12.02.10.

Так, відповідно до вищевказаних актів, заборгованість відповідача за комунальні послуги за період листопад 2009 р., січень 2010 р. становить 2 046,00 грн.

Вбачається, що за виставленими рахунками ФОП ОСОБА_1 не розрахувалась.

Таким чином, на день розгляду справи в суді відповідач має перед позивачем загальну заборгованість за договором оренди від 24.02.09 № 2009/02-1 в розмірі 5 723,86 грн., з яких: з орендної плати - 3 677,86 грн. та за комунальні послуги - 2 046,00 грн.

Факт наявності основного боргу в розмірі 5 723,86 грн. підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязань за договором оренди від 24.02.09 № 2009/02-1, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 5 723,86 грн. доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до умов п. 8.3. спірного договору оренди, за несвоєчасну сплату орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 2% від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

Згідно з розрахунком позивача, до стягнення предявлена сума пені за несвоєчасну сплату орендної плати за період з 26.12.09 по 10.09.10 в розмірі 500,58 грн., з яких: за період з 26.12.09 по 10.09.10 - 496,08 грн. та з 26.01.10 по 10.09.10 - 4,50 грн.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати положення Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій не більше як за шість місяців з моменту порушення зобовязання.

У звязку з чим, враховуючи вищезазначені норми законодавства, задоволенню підлягає пеня у сумі 372,99 грн. за період з 26.12.09 по 27.07.10, з яких: за січень 2010 р. за період з 26.12.09 по 26.06.10 - 369,24 грн. та за лютий 2010 р. за період з 26.01.10 по 27.07.10 - 3,75 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються у звязку з її необґрунтованістю.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача, розмір 3 % річних складає 116,62 грн., з яких за орендну плату за період з 26.12.09 по 10.09.10 року - 78,54 грн. та за комунальні послуги за період з 21.12.09 по 10.09.10 - 38,08 грн.

Розрахунок 3% річних здійснено позивачем вірно, внаслідок чого вимоги в цій частині суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, заявлено вимогу про стягнення індексу інфляції в сумі 288,24 грн., з яких: за прострочення з орендної плати за січень 2010 р. за період лютий, березень, серпень 2010 р. в розмірі 147,45 грн. та за лютий 2010 р. за період з березень, серпень 2010 р. в сумі 0,80 грн.; за комунальні платежі за листопад 2009 р. за період з грудня 2009 р. по березень 2010 р., серпень 2010 р. в сумі 48,79 грн. та за січень 2010 р. за період лютий-березень 2010 р., серпень 2010 р. в розмірі 54,14 грн.

Однак, згідно з розрахунком суду, індекс інфляції за вказані періоди становить 248,39 грн., а саме за прострочення з орендної плати за січень 2010 р. за період лютий, березень, серпень 2010 р. в розмірі 145,60 грн. та за лютий 2010 р. за період з березень, серпень 2010 р. в сумі 0,79 грн.; за комунальні платежі за листопад 2009 р. за період з грудня 2009 р. по березень 2010 р., серпень 2010 р. в сумі 48,31 грн. та за січень 2010 р. за період лютий-березень 2010 р., серпень 2010 р. в розмірі 53,69 грн. Отже, вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 248,39 грн. В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних витрат відхиляються у звязку з її необґрунтованістю.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобовязання ФОП ОСОБА_1 підписати акт прийому-передачі (повернення) обєкту оренди за договором від 24.02.09 № 2009/02-1. Вказану вимогу позивач обґрунтовує припиненням орендних правовідносин з відповідачем - 22.02.10 та фактичним повернення позивачем орендованого приміщення.

Судом враховано, що відповідно до умов п. 2.3. договору оренди, після закінчення строку оренди або в разі дострокового припинення орендних правовідносин Орендар повертає Орендодавцеві обєкт нерухомості за актом приймання-передачі (повернення) у стані не гіршому від того, в якому обєкт нерухомості перебував на дату отримання його у користування Орендарем, враховуючи нормальний знос протягом строку оренди та з урахуванням змін, що здійснені Орендарем за згодою Орендодавця.

Оскільки факт повернення майна (пункт 2.3. договору від 24.02.09 № 2009/02-1) підтверджується актом приймання-передачі, а жодних доказів на підтвердження повернення та звільнення відповідачем спірного приміщення 22.02.10 позивачем суду не надано, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача в частині зобовязання відповідача до підписання акту приймання-передачі. У звязку з чим суд відмовляє в задоволені цієї вимоги у звязку з її недоведеністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 99,42 грн. державного мита та 230,04 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ортус ЛТД” (69006, м. Запоріжжя, вул. Мала, 3, код ЄДРПОУ 35037500, р/р 2600510191501 в АБ “МетаБанк”, МФО 313582) - 5 723 (пять тисяч сімсот двадцять три) грн. 86 коп. основного боргу, 372 (триста сімдесят дві) грн. 99 коп. пені, 116 (сто шістнадцять) грн. 62 коп. 3 % річних, 248 (двісті сорок вісім) грн. 39 коп. інфляційних витрат, 99 (девяносто девять) грн. 42 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 02.11.2010.