Рішення № 12042751, 27.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.10 Справа № 26/350/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУРУС-2000»(вул. Шепелява, 2, м. Київ, 03061)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 16465,69 грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

від позивача: Шахова А.А., довіреність №б/н від 20.10.2010.

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача 16465,69 грн., з них: 15000,00грн. основного боргу, 1257,33грн. пені, 208,36грн. 3% річних за продукцію, отриману за видатковою накладною №ТА-00026444 від 30.05.2008.

Ухвалою суду від 20.10.2010 р. порушено провадження у справі № 26/350/10, судове засідання призначено на 27.10.2010 р.

У судовому засіданні, відкритому 27.10.2010., позивач підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216-218, 229, 230, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Представник відповідача в судове засідання не зявився, витребувані ухвалою суду від 20.10.2010. матеріали суду не надав.

Неявка представника до судового засідання, не звільняє відповідача від виконання законних вимог суду та надання витребуваних судом матеріалів.

Згідно зі ст.28 ГПК України, сторони зобовязані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За письмовим клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено оголошенням вступної та резолютивної частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАУРУС-2000» - (позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі) виникли господарські правовідносини щодо поставки продукції, а саме будівельне кріплення.

30.05.2008 року відповідачу згідно видаткової накладної №ТА-0002644 передано будівельні кріплення на суму 36747,46 грн. з урахуванням ПДВ.

Вказана продукція отримана відповідачем особисто, за дорученням №079348 від 27.05.2008.

Відповідачем вартість продукції оплачена частково, у сумі 21747,46грн..

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 15000,00 грн.

Згідно ст.193 ГК України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525,526 ЦК України: зобовязання має виконуватись належним чином.

Пунктом 2 ст. 530 ЦК України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

07.04.2010 на адресу відповідача надсилалася претензія про сплату суми богу за поставлену продукцію, на яку відповідач не відреагував. Докази направлення залучені до матеріалів справи.

За приписами ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав всі докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачем доказів погашення боргу не надано.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 15000,00 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення грошових коштів на підставі ст.ст. 230, 232,343 ГК України, просить стягнути пеню 1257,33грн. Розрахунок пені виконано вірно, а тому підлягає задоволенню судом.

Позивач також просить стягнути 208,36грн. 3% річних, на підставі ст. 625 ЦК України.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем розрахунок 3% річних виконано вірно, а отже підлягає стягненню сума 208,36грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУРУС-2000»(вул. Шепелява, 2, м. Київ, 03061; п/р 26000021600441 в Київська міська ФПАТ соціального розвитку «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 30470184) 16465 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят пять)грн. 69коп., з них: 15000 (п'ятнадцять тисяч)грн. 00коп. основного боргу, 1257 (одна тисяча двісті пятдесят сім)грн. 33коп. пені, 208 (двісті вісім)грн. 36коп. 3% річних, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 66 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.О. Юлдашев