Ухвала суду № 120423537, 16.07.2024, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

16 липня 2024 року Справа № 915/828/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,

розглянувши матеріали заяви

боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою від 11.07.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. Заявник, посилаючись на ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, оскільки станом на дату звернення до суду має заборгованість у сумі 171218,90 грн перед банківськими та кредитними установами. За твердженнями заявниці вона не може погасити указаний борг з причини недостатності коштів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2024 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/828/24 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника-фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.

Ст. 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника- фізичної особи наведені в ч.2 ст. 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

(Пункт 1 частини другої статті 115 виключено на підставі Закону №2971-IX від 20.03.2023)

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в КУзПБ нормами і вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.

Одночасно, зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам ч. 2 ст. 116 КУзПБ, а ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено перелік додатків, які мають подаватися до неї.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до положень статті 116 КУзПБ обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статті 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 КУзПБ.

Звернення до господарського суду фізичної особи, яка вважає себе неплатоспроможною потребує належної підготовки та подання до суду повного пакету документів, визначених Кодексом України з процедур банкрутства для підтвердження наявності підстав за яких господарський суд без будь-яких сумнівів може відкрити провадження у справі про неплатоспроможність такої фізичної особи. Оскільки Кодексом України з процедур банкрутства лише боржнику - фізичній особі надано право ініціювати провадження про свою неплатоспроможність, то відповідно і обов`язок доведення перед судом наявності ознак такої неплатоспроможності покладається саме на нього.

Тобто, саме на заявника покладено обов`язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи, судом встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст. 116 КУзПБ, оскільки:

1) боржник всупереч п.3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ не зазначив обставин, які стали підставою для звернення до суду згідно ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

2) всупереч вимогам п. 3 ч.2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства Боржником не надано конкретизованого списку кредиторів і боржників (із зазначенням складу суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо);

3) декларації про майновий стан боржника не містять відомостей про наявність у останнього фінансових зобов`язань;

4) боржником не подано доказів наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 5 ст. 34 КУзПБ).

З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Отже до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Також КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

Системне тлумачення приписів статей 123, 126 КУзПБ свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Згідно ч. 3 ст. 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі ст. 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, зазначена заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху до виправлення недоліків та подання суду відповідних доказів.

Зазначені у даній ухвалі недоліки заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.

При постановленні даної ухвали судом прийнято до уваги прецедентні рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Керуючись ст. 174, 234-235 ГПК України, ст. 2, 30, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ухвалив:

1. Заяву ОСОБА_1 від 11.07.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.

2. Встановити заявниці 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви.

3. Роз?яснити заявнику, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявникові згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.

4. Копію ухвали надіслати заявникові.

5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Давченко