Рішення № 12041876, 28.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 жовтня 2010 р.           Справа 9/21-10

за позовом: Приватного підприємства "Інтерпром" (код ЄДРПОУ 30546195, вул. Пролетарська, 14, м. Бар, Вінницька область, Україна, 23000)

до:АВСТРИЯ БИО ОИЛ Холдінг s.r.o. (вул. Заградніка, 25, м. Братислава, Словаччина ІСО: 36355003)

про стягнення 794997,03 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Стадній О.І. - директор приватного підприємства "Інтерпром"

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з відповідача - AUSTRIA BIO OIL Holding s.r.o. заборгованості, яка утворилась у зв"язку із непроведенням розрахунків за поставлений товар позивачем на загальну суму 794997,03 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, хача про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, ратифікованої Законом України від 19.10.2000 р. № 2052-111, додатків до цієї Конвенції. п. 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджених спільним наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 р. за № 573/15264. Ухвали суду повернулися у зв"язку із відсутністю відповідача за зазначеною адресою.

Суд звертає увагу на те, що у п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/21-10, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне. На виконання умов Контракту № 1 від 21.01.2009 р, Позивачем було здійснено наступна поставки товару:

відповідно до Рахунку-фактури №1 від 26.01.2009 р.. Митної декларації № 401000001/9/000063 від 27.01.2000 р. та міжнародної товарно-транспортної накладної № 976510 від 26.01.2009 р. - поставлена соняшникова олія (для подальших технічних цілей або промислового використання, крім харчових продуктів) у кількості 22 210 кг, за ціною 0,568 євро за кілограм, на загальну суму12 615,28 євро;

відповідно до Рахунку-фактури № 2 від 03.02.2009 р.. Митної декларації № 401000001/9/000089 від 03.02.2009 р. та міжнародної товарно-транспортної накладної А № 024987 від 03.02.2009 р. - поставлена соняшникова олія (для подальших технічних цілей або промислового використання, крім харчових продуктів) у кількості 20 220 кг, за ціною 0,568 євро за кілограм, на загальну суму 11 484.96 євро;

відповідно до Рахунку-фактури № 3 від 03.02.2009 р.. Митної декларації № 401000001/9/000090 від 03.02.2009 р. га міжнародної товарно-транспортної накладної А № 024990 від 03.02.2009 р. - поставлена соняшникова олія (для подальших технічних цілей або промислового використання, крім харчових продуктів) у кількості 19 530 кг, за ціною 0,568 євро за кілограм, на загальну суму 11 093,04 євро.

Таким чином, па виконання умов Контракту № 1 від 21.01.2009 р. Позивачем було, поставлено Відповідачу товар - соняшникову олію, загальною кількістю 61 960 кг, на загальну суму 35 193.28 евро.

Відповідно до п. 3.1 Контракту №1 покупець повинен провести оплату за товар на рахунок продавця в сумі 35193,28 євро на протязі 60 днів з дати відвантаження. Після 60 днів покупець сплачує штраф в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочення до повного виконання контракту.

На виконання умов Контракту № 2 від 04.02.2009 р. Позивачем було здійснено наступні поставки товару:

відповідно до Рахунку- фактури № 1 від 05.03.2009 р.. Митної декларації № 401000001/9/000200 від 06.03.2009 р. та міжнародної товарно-транспортної накладної А № 361814 від 06.03.2009 р. - поставлена соняшникова олія (для подальших техпічних цілей або промислового використання, крім харчових продуктів) у кількості 20 600 кг, за ціною 0.605 євро за кілограм, на загальну суму 12 463,00 євро;

відповідно до Рахунку-фактури № 2 від 05.03.2009 р.. Митної декларації № 401000001/9/000199 від 06.03.2009 р. та міжнародної товарно-транспортної накладної А -V? 024905 віл 06.03.2009 р. - поставлена соняшникова олія (для подальших технічних цілей або промислового використання, крім харчових продуктів) у кількості 21 040 кг. за ціною 0,605 євро за кілограм, на загальну суму 12 729.20 євро;

відповідно до Рахунку-фактури № 3 від 05.03.2009 р. Митної декларації № 401000001/9/000198 від 06.03.2009 р. та міжнародної товарно-транспортноі накладної А № 024920 від 06.03.2009 р. -- поставлена соняшникова олія (для подальших технічних цілей або промислового використання, крім харчових продуктів) у кількості 19 920 кг за ціною 0.605 євро за кілограм, на загальну суму І 2 051.60 євро.

Таким чином, на виконання умов Контракту № 2 від 04.02.2009 р. Позивачем було поставлено Відповідачу товар - соняшникову олію, загальною кількістю 61 560 кг, на загальну суму 37 243,80 євро.

Відповідно до п. 3.1 Контракту №2 покупець повинен провести оплату за товар на рахунок продавця в сумі 37243,80 євро на протязі 60 днів з дати відвантаження. Після 60 днів покупець сплачує штраф в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочення до повного виконання контракту.

Виходячи з вищевикладеного, Позивачем, було в повному обсязі виконано умови п. 1.1. Контракту № І від 21.01.2009 р. та Контракту № 2 від 04.02.2009 р. та поставлено Відповідачу товар на загальну суму 72 437,08 євро.

Натомість, Відповідачем станом на 28.07.2009 р. так і не проведено оплату за поставлений товар в розмірі 72 437,08 євро, всупереч умов викладених у п. 3.1. Контракту № 1 від 21.01.2009 р, та Контракту № 2 від 04.02.2009 р., в редакції відповідних Доповнень.

Таким чином AUSTRIA BIO OIL Holding s.r.o. заборгувало приватному підприємству «Інтерпром» 72 437,08 свро (Сімдесят дві тисячі чотириста тридцять сім євро 08 центів), що станом па 28.07.2009 р. за офіційним курсом НБУ складає 794 997,03 гри. (Сімсот дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто сім гривень 03 копійки).

Відповідно до доповнення до Контракту № 1 від 21.01.2009 року та доповнення Контракту № 2 від 04.02.2009 року п.6 Інші домовленості, підпунктом 6.5 зазначено: "спори, які можуть виникнути під час дії контракту, будуть вирішуватись у господарському суді України".

Таким чином сторони дійшли згоди з істотних умов договору відносно вирішення спорів у разі їх виникнення. До Контракту №1 та Контракту № 2 змін до цього часу більше не вносилось, в судовому порядку Контракти не дійсними не визнавались.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобв'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.і ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

          Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85. 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з підприємства AUSTRIA BIO OIL Holding s.r.o. (вул. Заградніка, 25, м. Братислава, Словаччина ІСО: 36355003) на користь приватного підприємства "Інтерпром" 23000, Україна, Вінницька область, м. Бар, вул. Пролетарська, 14 код ЄДРПОУ 30546195 (р/р 26001077303001 в ВФ АКБ "Імексбанк" м. Вінниця МФО 302690) 794997,03 грн. боргу, 7949,97 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 01 листопада 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- відповідачу вул. Заградніка, 25, м. Братислава, Словаччина ІСО: 36355003