ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
РІШЕННЯ
Іменем України
26.10.2010Справа №2-22/4803-2010 За позовом Прокурора Роздольненського району, смт Роздольне, вул. Леніна, 58 в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ, вул. Суворова, 9 в особі Відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Сімферополь, вул. Київська, 81, к. 610
до відповідача Селянського фермерського господарства «ОСОБА_1», АДРЕСА_1
про стягнення 39901,11 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - Тур К.С., представник, дов від 23.05.2008 року
від відповідача не з'явився
від прокурора - не з'явився
Обставини справи:
Прокурор Роздольненського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Селянського фермерського господарства «ОСОБА_1», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 39901,11 грн., у тому числі: 34000,00 грн. основного боргу, 3548,12 грн. пені, 1836,00 грн. збитків від інфляції, 516,99 грн. 3% річних, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за договорами про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 14, № 22/1 та № 18/1, не повернув у повному обсязі отримані грошові кошти, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 34000,00 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду гне повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
Для забезпечення реалізації державної політики щодо підтримки фермерських господарств, створення стабільних фінансових умов для становлення і розвитку приватного фермерського напрямку в аграрному секторі економіки України розпорядженням Кабінету Міністрів УРСР від 27.06.1991 року № 83 утворений Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. № 478, Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств перейменовано в Український державний фонд підтримки фермерських господарств.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про фермерське господарство» Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про фермерське господарство» та Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25 серпня 2004 року (зі змінами), Укрдержфонд та його регіональні відділення надають фермерським господарствам, за рахунок коштів державного бюджету фінансову підтримку на поворотній основі.
В єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України відділення АР Крим Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств зареєстроване як відокремлений підрозділ Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств без права юридичної особи.
У довіреності, яка видана Українським державним фондом підтримки фермерських господарств 23.04.2008 року відділенню АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, зазначено, що відділення АР Крим має право представляти інтереси Державного фонду підтримки фермерських господарств у суді з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі.
Згідно з положенням про відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого рішенням правління Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств від 23.04.2004р. №17 створено як неприбуткову організацію на основі державної власності.
07 серпня 2006 року, 29 листопада 2006 року та 19 грудня 2006 року між Відділенням АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_1» були укладені Договори про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №14, №22/1 та №18/1.
Відповідно до цих Договорів відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, зобов'язувалося надати селянському (фермерському) господарству «ОСОБА_1» кошти поворотної фінансової підтримки (допомоги) у розмірі 34000,00 грн., які останнє зобов'язувалося повернути в термін і в розмірі, вказані в п. 3.4.2. Договорів.
Відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зі свого боку виконало обов'язки за Договорами №14, №22/1 та №18/1- надало у безготівковому вигляді платіжними дорученнями шляхом переказу коштів поворотної фінансової підтримки в розмірі 34000,00 грн. на розрахунковий рахунок селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_1», який відкритий у банківській установі, що підтверджено платіжними дорученнями від 15.08.2006р. №9, від 01.12.2006р. №23 та від 22.12.2006р. №25.
Відповідно до п.4.1 вказаних договорів селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_1» зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки на поворотній основі в сумі 34000,00 грн. у строк до 31 липня 2009 року, проте дане зобов'язання виконано не було.
Голову селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_1» ОСОБА_1, двічі було попереджено про необхідність повернення коштів листами: від 21.07.09р. за вих. №53-01/115 та від 05.08.09р. №53-01/123. Однак ніяких дій, спрямованих на погашення заборгованості, зі сторони боржника вчинено не було.
Таким чином, на момент вирішення спору сума основного боргу відповідача складає 34000,00 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 34000,00 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3548,12 грн. пені, 1836,00 грн. збитків від інфляції, 516,99 грн. 3% річних.
Так, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що 6. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Також згідно п. 5.1, 5.2 договорів №14 від 07 серпня 2006 року, №22/1 від 29 листопада 2006 року та №18/1 від 19 грудня 2006 року відповідно до чинного законодавства України, у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_1» зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу та за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_1» сплачує Укрдержфонду в особі відділення АР Крим пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Селянського фермерського господарства «ОСОБА_1» (АДРЕСА_1, рахунок № НОМЕР_1 відділення Промінвестбанку в м. Армянськ, МФО 324407, ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Сімферополь, вул. Київська, 81, к. 610, рахунок № 37124012000822 ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 22236140) заборгованість в сумі 39901,11 грн., у тому числі: 34000,00 грн. основного боргу, 3548,12 грн. пені, 1836,00 грн. збитків від інфляції, 516,99 грн. 3% річних.
3.Стягнути з Селянського фермерського господарства «ОСОБА_1» (АДРЕСА_1, рахунок № НОМЕР_1 відділення Промінвестбанку в м. Армянськ, МФО 324407, ЄДРПОУ НОМЕР_2) до Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 399,01 грн. державного мита.
4.Стягнути з Селянського фермерського господарства «ОСОБА_1» (АДРЕСА_1, рахунок № НОМЕР_1 відділення Промінвестбанку в м. Армянськ, МФО 324407, ЄДРПОУ НОМЕР_2) до Державного бюджету м. Сімферополя (одержувач: 22050000, державний бюджет м. Сімферополя, рахунок № 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи в Господарському суді АР Крим) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримКалініченко А.А.
Судове рішення № 12041859, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 26.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 4803-2010. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: