Рішення № 12041849, 19.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

19.10.2010Справа №2-24/1500-2010 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ОКПО 00131400, ідентифікаційний код 00131400)

до відповідача 1. - Закритого акціонерного товариства спеціалізованого управління по будівництву ліній електропередачі, засобів і споруд зв'язку "Монтажстройсвязь" (79032, м. Львів, вул. Шафаріка, 11, ідентифікаційний код 22361371; 81650, Львівська обл.., Миколаївський район, смт. Розділ, вул.. Миру, буд. 20)

до відповідача 2. - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехнопоставка" (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31, ідентифікаційний код 33375005)

про стягнення 270 015,72 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Ющенко Т. А. – представник, довіреність №408-Д від 19.07.2010р., паспорт.

Від відповідача 1 – не з’явився.

Від відповідача 2 – не з’явився.

Обставини справи:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів - Закритого акціонерного товариства спеціалізованого управління по будівництву ліній електропередачі, засобів і споруд зв'язку "Монтажстройсвязь" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехнопоставка" про стягнення з першого відповідача суми авансу у розмірі 184398,00 грн., трьох відсотків річних у розмірі 10972,94 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 66644,78 грн., про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехнопоставка" суми заборгованості у розмірі 8000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням першим відповідачем умов договору підряду №05/809 від 29 грудня 2006 року та порушенням ним зобов'язань за вказаним договором, зокрема, з прострочення термінів будівельно-монтажних робіт за проектом Реконструкція ВЛ-110 кВ Сімферополь Перевальне. За ствердженням позивача, другим відповідачем по справі – субпідрядником, частково були виконані будівельно-монтажні роботи за договором підряду №05/809 від 29 грудня 2006 року на суму 8000,00 грн.

Вважаючи, що неналежне виконання першим відповідачем зобов’язань за договором протирічить нормам чинного законодавства, порушує права Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", позивач, керуючись нормами чинного законодавства, звернувся з позовом до Господарського суду АР Крим.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 05.03.2010р. позов Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні, що відбулося 14.04.2010 р., представником позивача було заявлено клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду справи, яке судом було задоволено та ухвалою від 14.04.2010 р. строк розгляду справи було продовжено.

Закрите акціонерне товариство спеціалізованого управління по будівництву ліній електропередачі, засобів і споруд зв'язку "Монтажстройсвязь" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України на ухвалу Господарського суду АР Крим від 05.03.2010р. в зв’язку з чим справа № 2-24/1500-2010 була направлена до Вищого господарського суду для перегляду ухвали суду у касаційному порядку.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03 червня 2010 року Закритому акціонерному товариству спеціалізованого управління по будівництву ліній електропередачі, засобів і споруд зв'язку "Монтажстройсвязь" відмовлено у прийнятті касаційної скарги на підставі того, що оскаржувана ухвала розгляду у касаційному порядку не підлягає.

Справа повернута до Господарського суду АР Крим та на підставі резолюції Голови Господарського суду АР Крим Луцяка М.І. передана до провадження судді Колосовій Г.Г.

Ухвалою ГС АР Крим від 02.08.2010 р. було продовжено подальший розгляд справи.

Позивач у поясненнях від 29.09.2010 р. повідомив суду про те, що вважає свої вимоги про повернення сплаченого авансу законними та повністю обґрунтованими, в зв’язку з чим просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі явку представників в судове засідання не забезпечили, відзиви на по позов не представили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.

Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ :

29.12.2006 р. між позивачем по справі (Замовник) та ЗАТ "Монтажстройсвязь", правонаступником якого є відповідач №1 по справі (Підрядник) було укладено договір на виконання підрядних робіт №05/809.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору замовник доручає, а підрядник зобов’язується у відповідності до умов даного договору на власний ризик і своїми силами виконати: Реконструкція ВЛ – 110 кВ Сімферополь - Перевальне ( опора 46 – 89 ). Ремонтно – відновлювальні роботи опор і фундаментів СВРЕС».

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору вартість виконання підрядних робіт визначається згідно динамічної договірної ціни в сумі 184398 грн. і підлягає коригуванню в процесі приймання виконаних підрядних робіт по методиці договірної ціни до даного договору у відповідності до ДБН Д 1,1-1-2000 на підставі переліку фактично виконаних обсягів.

Відповідно до глави 3 вказаного договору платником по даному договору є замовник.

Замовник проводить попередню оплату на передбачені цілі даного договору у розмірі 50% від договірної ціни.

Остаточний розрахунок проводиться на протязі 30 – ти банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту вводу об’єкту в експлуатацію, при умові усунення всіх зауважень і недоліків.

Відповідно до глави 4 вказаного договору робота вважається виконаною після підписання акту приймання – передачі виконаних робіт комісією у складі представників замовника.

Підрядник зобов’язався розпочати виконання робіт на протязі 5 – ти днів з моменту підписання договору.

Строк виконання робіт: початок робіт з 23.12.2006 р.; закінчення 31.12.2007 р.

Відповідно до п. 6.1 вказаного договору здача – приймання виконаних робіт здійснюється сторонами по акту відповідної форми. Після закінчення всіх робіт складається акт Держтехкомісії про приймання закінченого будівництвом об’єкту.

Відповідно до п. 9.1 вказаного договору сторони дійшли згоди про те, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту належного виконання взятих на себе зобов’язань обома сторонами.

20.03.2007 р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода №05/17 до вищевказаного договору підряду, відповідно до якої сторони дійшли згоди п. 3.2 договору викласти у наступній редакції: «замовник проводить попередню оплату на передбачені цілі даного договору у розмірі 100% від договірної ціни».

Дана додаткова угода вступає в законну силу з моменту її підписання сторонами і є невід’ємною частиною договору №05/809 від 29.12.2006 р.

У виконання вказаного позивачем по справі було перераховано на користь відповідача №1 передбачені договором кошти у розмірі 184398 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №3518 від 20.03.2007 р., №3519 від 20.03.2007 р. і №1659 від 13.02.2007 р. ( а. с. 30 – 31 ).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Однак, не зважаючи на отримання від позивача передбаченого договором авансу, відповідач до виконання передбачених вищевказаним договором робіт так і не приступив, взяті на себе зобов’язання так і не виконав.

В зв’язку з вказаним, позивачем по справі було направлено відповідачу №1 лист від 28.12.2009 р. №10/4404, відповідно до якого він повідомив про те, що в зв’язку з невиконанням відповідачем №1 взятих на себе зобов’язань, позивач не має у подальшому наміру співпрацювати з відповідачем №1, вважає укладений між ними договір розірваним та одночасно вимагає у строк до 20.01.2010 р. повернути перераховані грошові кошти у розмірі 184398 грн.

Вказаний лист був отриманий відповідачем №1 04.01.2010 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням ( а. с. 23 ).

Відповіді на вказаний лист отримано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення стягнення сплаченого авансу у розмірі 184398 грн. підлягають задоволенню.

Також відповідач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 10972,94 грн. та інфляційні втрати у розмірі 66644,78 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було надано суду розрахунок інфляційних втрат і 3% річних за період з 01.01.2008 р. по 25.12.2009 р. ( а. с. 12 ).

Однак необхідно зауважити, що відповідач №1 по справі взяв на себе зобов’язання щодо здійснення ремонтно - відновлювальних робіт, а це зобов’язання не є грошовим.

По – друге, як вже вказувалося вище, строком закінчення робіт було вказано 31.12.2007 р. і саме з цієї причини позивач розпочинає розрахунок з 01.01.2008 р.

Однак даний спір виник в зв’язку з неповерненням відповідачем №1 суми авансу у розмірі 184398 грн.

Позивач по справі відповідно до листа від 28.12.2009 р. №10/4404 вимагав від відповідача №1 повернути суму вищевказаного авансу і чітко вказав до якої дати він повинен бути повернений – до 20.01.2010 р. Відповідач №1 вказану вимогу не виконав.

При таких обставинах, суд не може погодитися з наданим позивачем розрахунком, в зв’язку з його необґрунтованістю та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 10972,94 грн. та інфляційних втрат у розмірі 66644,78 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача №2 8000 грн. Вказані вимоги обґрунтовує тим, що, як йому стало відомо відповідачем №2, як субпідрядником, було виконано частині робіт на суму 8000 грн.

Однак позивачем не було представлено доказів виконання відповідачем №2 яких – небудь робіт, що передбачені договором №05/809.

По – друге, як вбачається з платіжних доручень №3518 від 20.03.2007 р., №3519 від 20.03.2007 р. і №1659 від 13.02.2007 р. сума у розмірі 184398 грн. була перераховано позивачем тільки на користь відповідача №1.

Взагалі то, у позовної заяві відсутні які – небудь обґрунтування вимог позивача до відповідача №2.

При таких обставинах, суд дійшов висновку у задоволенні позовних вимог до відповідача №2 відмовити.

Державне мито у розмірі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено сторін про те, що повний текст рішення буде складено 25.10.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.10.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства спеціалізованого управління по будівництву ліній електропередачі, засобів і споруд зв'язку "Монтажстройсвязь" (79032, м. Львів, вул. Шафаріка, 11, ідентифікаційний код 22361371; 81650, Львівська обл.., Миколаївський район, смт. Розділ, вул.. Миру, буд. 20) на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго", 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ( р/р 2603230051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400 ) суму авансу у розмірі 184398 грн., державне мито у розмірі 1843,98 грн. грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 166,09 грн.

3. В частині стягнення 3% річних у розмірі 10972,94 грн. та інфляційні втрати у розмірі 66644,78 грн. у позові відмовити.

4. У позові до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехнопоставка" (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31, ідентифікаційний код 33375005) відмовити.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.