Рішення № 12041848, 19.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

19.10.2010Справа №2-24/4476-2010

За позовом Державного підприємства «Феодосійський морський торгівельний порт» (98100, м. Феодосія, вул. Горького, буд. 14).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківвер - 2» (98100, м. Феодосія, вул. Коробкова, буд. 14-Б, кв. 1).

Про стягнення 2 602, 46 доларів США.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача Раков Д. О., представник, довіреність №3266/18/01-49 від 18.10.2010р.; паспорт.

Від відповідача Гринда А. А., представник; довіреність від 14.10.2010 р.; паспорт.

Обставини справи:

Державне підприємство «Феодосійський морський торгівельний порт» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківвер - 2» про стягнення заборгованості в сумі 2 602, 46 доларів США, з яких: 2397,14 дол. США сума основного боргу, 28,17 дол. США 3% річних та 177, 15 дол. США пеня.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобовязання з повної та своєчасної оплати отриманих від ДП «Феодосійський морський торгівельний порт» послуг наданих судну «Feodora», агентом судовласника якого є відповідач, та на оплату яких позивачем був виставлений ТОВ «Ківвер - 2» рахунок №162 від 14.04.2010р. на суму 2397,14 дол. США, однак останній оплату виставленого рахунку не здійснив, що стало причиною звернення позивача до суду.

Крім того, за ствердженням позивача, у нього виникло право вимоги про стягнення з відповідача пені та трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, нараховані суми яких він також просить стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10 вересня 2010 року позов Державного підприємства «Феодосійський морський торгівельний порт» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення щодо розрахунку суми пені.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що заборгованість виникла в звязку з відсутністю коштів на його валютних рахунках, що сталося в звязку з невиконанням своїх грошових обовязків власником судна, агентом якого виступав відповідач.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

14.12.2009 р. між позивачем по справі ( Порт ) та відповідачем по справі ( Агент ) був укладений договір №9/73.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору ним визначається порядок взаємовідносин між портом і агентом при заході до порту, підходу до причалів і якірним стоянкам порту суден, що знаходяться під агентським обслуговування агента.

Відповідно до глави 2 вказаного договору позивач зобовязався виконувати заявки агента на надання судну узгоджених з портом послуг, в тому числі по наданню плавзасобів порту, з оплатою відповідно до чинних в порту тарифів.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору агент до відходу судна з порту проводить перерахування грошових коштів на поточний рахунок порту в сумі, що покривають розмір портових зборів ( плат), що підлягають оплаті в звязку з прийманням і обслуговуванням агентованого агентом судна на підставі попереднього рахунку порту.

У разі стоянки судна в порту понад нормативного строку, необхідного для погрузки розгрузки судна, агент сплачує проміжні рахунки порту, що виставляються за кожні наступні 5 календарних днів стоянки судна, на протязі 3 банківських днів з дати рахунку.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору оплата проводиться по суднам, що плавають під прапором України, у національної валюті; по суднам, що плавають під іноземним прапором - в доларах США.

Судом встановлено, що 01.04.2010 р. в Феодосійський морський торговий порт» прибуло судно «Feodora» під прапором Молдови, при цьому агентом судновласника вказаного судна є відповідач по справі.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем по справі, у виконання умов вищевказаного договору, було надано вказаному судну послуги з проводки до місця швартування, перешвартування та інші послуги.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до ст.. 84 Кодексу торгового мореплавства України у морському порту сплавляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

Судом встановлено, що позивачем у відношенні відповідача було виставлено проміжний рахунок №162 від 14.04.2010 р. за надані послуги на суму 2397,14 доларів США ( а. с. 25 ).

Вказаний рахунок був отриманий відповідачем 14.04.2010 р., про що свідчить підпис представника відповідача на вказаному рахунку.

Однак відповідач взятого на себе зобовязання не виконав, отриманий рахунок не сплатив, що привело до виникнення заборгованості у розмірі 2397,14 доларів США.

Факт наявності вказаної заборгованості підтверджується також наявним в матеріалах справи актом звірки розрахунків станом на 16.09.2010 р., який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками ( а. с. 48 ).

Відповідачем доказів сплати наявної заборгованості суду представлено не було.

З урахуванням вказаного, позовні вимоги відносно стягнення заборгованості у розмірі 2397,14 доларів США. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем було заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочку сплати грошового зобовязання у розмірі 177,15 доларів США.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору №9/73 сторони дійшли згоди про те, що за прострочку платежу агент сплачує порту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки до дати зарахування коштів за надані послуги на рахунок порту. Сума боргу сплачується з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочки, а також 3% річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені за період з 17.04.2010 р. по 06.09.2010 р., суд встановив, що розмір пені складає 171,45 доларів США.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 5,70 доларів США у позові необхідно відмовити.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 28,17 доларів США.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних за період з 17.04.2010 р. по 06.09.2010 р., суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума 3% річних у розмірі 28,17 доларів США.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено сторонам, що повний текст рішення буде складено 25.10.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.10.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ківвер - 2», 98100, м. Феодосія, вул. Коробкова, буд. 14-Б, кв. 1, ( р/р 26003038333 в КФ АБ «Експрес банк», м. Феодосія, МФО 384674, ідентифікаційний номер 360142201110 ) на користь державного підприємства «Феодосійський морський торгівельний порт», 98100, м. Феодосія, вул. Горького, буд. 14, ( п/р 26005022444 в АБ «Експрес - бланк», м. Сімферополь, МФО 384674, ЗКПО 01125577 ) заборгованість у розмірі 2397,14 доларів США, 3% річних у розмірі 28,17 доларів США, пеню у розмірі 171,45 доларів США, державне мито у розмірі 205,38 грн. та 235,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення пені у розмірі 5,70 доларів США у позові відмовити.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.