Постанова № 12041439, 06.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 жовтня 2010 року 12:23 № 2а-11354/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:головуючого судді Кармазіна О.А.

при секретарі судового засідання Руденко Н.В.

за участю:

представника позивача Сінельникова Л.Б. (довіреність від 12.11.2009 р. № 11-11415)

відповідача ОСОБА_2 (НОМЕР_1, виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 31.05.2002 року),

перекладача: ОСОБА_3 (НОМЕР_2, виданий Голосіївським РУ ГУ МВС України 15.06.2007 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятості

до ОСОБА_2

простягнення коштів у сумі 6560,73 гривень

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Київський міський центр зайнятості з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 6560,73 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачу на підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, однак в результаті перевірки достовірності даних, які були підставою для надання особі статусу безробітного, зясувалось, що відповідач в період надання допомоги працював і отримував доходи, але не повідомив про цей факт позивача, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-11354/10/2670 та призначено судовий розгляд справи на 25.08.2010 р. на 09:30 годин, однак у звязку з неявкою відповідача у призначений час, розгляд справи було відкладено на 09.09.2010 року. Відповідач зявився до суду об 11:50 25.08.2010 року та отримав повістку про розгляд справи 09.09.2010 року.

08.09.2010 року відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що має вади слуху та стоїть на обліку в Київській ТО УТОГ з 1997 року (довідка № 01-04/39 від 06.09.2010 р. про інвалідність по слуху, довідка № 012747 від 24.04.2008 року про присвоєння третьої групи інвалідності та протипоказання працювати на висоті та у рухаючих механізмах), у звязку з чим заявив вимогу про забезпечення позивачем та за його рахунок перекладача, який би володів технікою спілкування з глухими, німими та глухонімими. У звязку з відсутністю перекладача у судовому засіданні 09.09.2010 року, розгляд справи було відкладено на 14.09.2010 року.

В судовому засіданні 14.09.2010 року відповідач подав клопотання про те, що бажає користуватися послугами адвоката у звязку з чим просив відкласти розгляд справи. Відповідно до заяви від 14.09.2010 року відповідач зобовязався прибути у наступне судове засідання з адвокатом. Враховуючи наведене, розгляд справи було відкладено на 23.09.2010 року.

З метою забезпечення права відповідача стосовно надання послуг перекладача 14.09.2010 року судом надіслано запит до Київської ТО УТОГ щодо надання інформації про перекладача, який може виконувати функції перекладача для відповідача. Згідно відповіді від 20.09.2010 року за № 01-04/41 Київської ТО УТОГ функції перекладача жестової мови виконує перекладач жестової мови 2 категорії ОСОБА_3.

В судове засідання 23.09.2010 року відповідач не забезпечив явки власного адвоката.

Враховуючи відсутність перекладача та адвоката відповідача у судовому засіданні 23.09.2010 року, розгляд справи було відкладено на 06.10.2010 року. Крім того, судом ухвалено залучити в якості перекладача ОСОБА_3, якій було надіслано повітку про виклик у наступне судове засідання 06.10.2010 року.

В судове засідання 06.10.2010 року зявився позивач, відповідач та забезпечено участь перекладача (ОСОБА_3, НОМЕР_2, виданий Голосіївським РУ ГУ МВС України 15.06.2007 р., диплом НОМЕР_4 від 07.12.2009 року, виданий колективним підприємством «Навчально-відновлюваний центр Українського товариства глухих»щодо здобуття професії перекладача жестової мови), якому відповідно до вимог ст. 125 КАС України суд роз'яснив права та обов'язки, встановлені статтею 68 КАС України, і попередив під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Про вищенаведене перекладачем підписано розписку, яка приєднана до матеріалів справи. Крім того, відповідно до вимог ст. 125 КАС України головуючим приведено перекладача до присяги, текст якої підписаний перекладачем та залучений до матеріалів справи. При цьому, перекладач заявив про те, що не наполягає на оплаті власних послуг.

Таким чином, судом було забезпечено право відповідача на безоплатну участь перекладача у судовому процесі, який здійснював переклад відповідачу змісту всіх процесуальних дій та документів під час судового засідання.

В судовому засіданні 06.10.2010 року відповідач, з посиланням на ст. 49 КАС України, подав письмове клопотання в якому зазначив, що оскільки має вади слуху необхідним у судовому процесі є присутність адвоката ОСОБА_4, якого він просив залучити до участі у справі.

Вирішуючи дане клопотання, суд виходив з того, що відповідно до статті 16 КАС України кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді, яка надається в порядку, встановленому законом.

Виходячи з цього, суд створював відповідачу всі умови для участі обраного ним адвоката. Зокрема, відповідач мав можливість забезпечити явку власного адвоката протягом пяти судових засідань. При цьому, відповідно до заяви відповідача від 14.09.2010 року він зобовязувався забезпечити явку свого адвоката.

В той же час, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не забезпечив явку адвоката, причин неявки адвоката суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2. ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

В даному випадку суд приходить до висновку, що відповідач недобросовісно користується своїми процесуальними правами в частині забезпечення явки адвоката, що призводить до затягування строків розгляду справи.

При цьому, відповідач не заявляв клопотання про забезпечення йому безоплатної правової допомоги та не надав доказів того, що з боку відповідних органів йому було відмовлено у забезпеченні правової допомоги, що є передумовою для надання безоплатної допомоги (ч. 3 ст. 16 КАС України).

Суд, вирішуючи клопотання відповідача, також врахував, що відповідно до п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України, положення цього Кодексу щодо звільнення особи від оплати правової допомоги та забезпечення надання правової допомоги набирають чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. На момент розгляду справи в суді цей закон не прийнято.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд ухвалив здійснювати судовий розгляд справи без участі адвоката відповідача.

В судовому засіданні 06.10.2010 року позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач відмовився давати пояснення по суті справі.

В судовому засіданні 06.10.2010 року за результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду по даній справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом, в Деснянському районному центрі зайнятості 07 серпня 2009 року був зареєстрований, як такий що шукає роботу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" та поданої заяви 14.08.2009 р. відповідачу був наданий статус безробітного та згідно ст. ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призначена допомога по безробіттю як застрахованій особі, про що свідчить наказ Деснянського районного центру зайнятості № 14867 від 14.08.2009р.

У вищенаведеній заяві відповідач задекларував те, що він не є підприємцем та трудовою діяльністю не займається. Крім того, в цій же заяві відповідач задекларував те, що йому відомі права та обовязки, повязані з наданням статусу безробітного.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

В результаті звірки з даними Державної податкової адміністрації, відповідно до п.5 ч.2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. № 60/62, 08.04.2010 р. центром зайнятості було прийнято рішення № 155 про проведення перевірки достовірності документів, які є підставою для надання ОСОБА_2 статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення та направлено листи до Печерського районного центру зайнятості.

Перевіркою встановлено, що в період перебування на обліку в Деснянському районному центрі зайнятості відповідач відносився до зайнятого населення, а саме перебував в трудових відносинах, у т.ч. станом на день перевірки 21.05.2010 року з Приватним підприємством ''Контакт", про що свідчить копія наказу від 01.09.2008р. № 11-К про прийняття на роботу, копії карток рахунку про нарахування заробітної плати за період з 01.07.2009 р. по 01.04.2010 р. та Форма № 1ДФ. Також перевіркою встановлено, що відповідач перебував в трудових відносинах з ТОВ "Чайкоф-Перемога" з 01.07.2009 р. по 01.12.2009 р. та отримував заробітну плату, про що свідчить копія наказу від 01.07.2009р. № 34-К про прийняття на роботу, копія наказу від 01.12.2009 р. № 51-К про звільнення, розрахункові листки за липень-вересень 2009р. та Форма № 1ДФ.

За результатами цих перевірок складено акти розслідування страхових випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 313 від 21.05.2010р., яким встановлено, що відповідач перебуває у трудових відносинах з ПП «Контакт», з яким (актом) відповідач ознайомлений особисто, та № 275 від 19.05.2010р.

Директором центру зайнятості прийнято рішення про повернення коштів відповідачем за період з 14.08.2009 р. по 20.05.2010 р., про що свідчить наказ від 31.05.2010р. № 239. Відповідно до наказу № 7809 від 03.06.2010 року відповідачу припинено виплату допомоги відповідно до п/п. 8 п. 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Відповідач особисто ознайомлений з цим наказом. Головним бухгалтером центру зайнятості було проведено розрахунок отриманих відповідачем коштів за період з 14.08.2009р. по 20.05.2010 р. та визначена їх сума - 6560 грн. 73 коп., про що свідчить довідка № 2141 від 06.07.2010 р.

16.06.2010 р. спеціалістами центру зайнятості ОСОБА_2 особисто вручено повідомлення № 26-2131 від 31.05.2010р. про необхідність повернення незаконно отриманих коштів протягом п'ятнадцяти календарних днів у розмірі 6560 грн. 73 коп., про що свідчить особистий підпис на повідомленні.

Крім того, 03.06.2010 року відповідачем підписано Акт, в якому працівниками центру зайнятості він був повідомлений про необхідність повернути отримані кошти та можливе стягнення боргу у судовому порядку.

Однак, відповідач у встановлений термін виплачену допомогу не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення».

Законом України «Про зайнятість населення»визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Положенням частини 1 статті 1 Закону «Про зайнятість населення»визначено поняття «зайнятість»- це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Частиною 3 статті 1 Закону 1 зазначено, що в Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Законом «Про зайнятість населення»визначено і поняття безробітних.

Згідно з частиною 1 статі 2 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

З огляду на вищенаведені положення Закону відповідач, який з 01.09.2008 року та по день перевірки працював в ПП «Контакт», а також в ТОВ "Чайкоф-Перемога" з 01.07.2009 р. по 01.12.2009 р., належав до зайнятого населення та не підлягав реєстрації у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості встановлено Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положення частини 1 статті 18 Закону 1 для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

На Державну службу зайнятості відповідно до пункту 8 частини 1 статті 19 Закону 1 покладений обовязок реєструвати безробітних і подавати їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову.

Для реалізації питань, повязаних з регулюванням зайнятості населення, професійної орієнтації, професійного навчання та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян відповідно до положення, створено Київський міський центр зайнятості, до складу якого входять районні центри зайнятості.

Згідно з п. 2 та п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі здійснення особою, зареєстрованою в установленому порядку як безробітна, діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було запропоновано добровільно повернути кошти в розмірі - 6560 грн. 73 коп., однак відповідачем кошти не були повернуті службі зайнятості.

Вказані дії та рішення служби зайнятості відповідачем ні в судовому, ні в адміністративному відповідачем порядку не оскаржувались.

Відповідно до ст. 39 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими, у звязку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач незаконно отримав статус безробітного та незаконно отримав допомогу по безробіттю, так як на момент отримання даного статусу відповідно до чинного законодавства України відносився до зайнятого населення. Відповідач не спростував доводи позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3; адреса АДРЕСА_1 (приватний будинок) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-б; рахунок № 37179301900001 в Головному управлінні Державного казначейства м. Києва, МФО 820019, код 03491091) 6560,73 гривень (шість тисяч пятсот шістдесят гривень 73 копійки).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 07.10.2010 року.