Постанова № 12016533, 18.08.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

18 серпня 2010 року Справа № 2-28/1715.1-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів,

,

за участю представників сторін:

позивач, не з'явився, ОСОБА_1;

відповідач, не з'явився, ОСОБА_2;

відповідач, не з'явився, ОСОБА_3;

представник третьої особи, не з'явився, акціонерне товариство закритого типу "Електрон";

представник третьої особи, не з'явився, Кримське регіональне управління закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк";

третя особа, не з'явився, ОСОБА_4;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_5;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_6;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_7;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_8;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_9;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_10;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_11;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_12;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_13;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_14;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_15;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_16;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_17;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_18;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О) від 14 червня 2010 року у справі №2-28/1715.1-2010

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_19)

до відповідачів: ОСОБА_19 (АДРЕСА_20) ;

ОСОБА_3 (АДРЕСА_1., місто Сімферополь);

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

акціонерне товариство закритого типу "Електрон" (а/с №2285, місто Сімферополь, 95000);

Кримське регіональне управління закритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Приватбанк” (вул. Героїв Аджимушкая, 1 місто Сімферополь);

ОСОБА_4 (АДРЕСА_2);

ОСОБА_5 (АДРЕСА_3);

ОСОБА_6 (АДРЕСА_4);

ОСОБА_7 (АДРЕСА_5);

ОСОБА_8 (АДРЕСА_6)

ОСОБА_9 (АДРЕСА_7);

ОСОБА_10 (АДРЕСА_8);

ОСОБА_11 (АДРЕСА_9);

ОСОБА_12 (АДРЕСА_10 );

ОСОБА_13 (АДРЕСА_11);

ОСОБА_20 (АДРЕСА_12);

ОСОБА_15 (АДРЕСА_13);

ОСОБА_16 (АДРЕСА_14);

ОСОБА_17 (АДРЕСА_15);

ОСОБА_18 (АДРЕСА_16);

про переведення прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу акцій;

за зустрічним позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_17)

до відповідача ОСОБА_1 (АДРЕСА_21)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_19 (АДРЕСА_18);

акціонерне товариство закритого типу "Електрон" (а/с №2285, місто Сімферополь, 95000);

Кримське регіональне управління закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" в особі начальника відділу відокремленого підрозділу реєстратора "ПриватБанк" (вул. Героїв Аджимушкая, 1 місто Сімферополь)

про визнання права власності на прості іменні акції ;

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_11 (АДРЕСА_9)

до відповідачів: ОСОБА_19 (АДРЕСА_18);

ОСОБА_3 (АДРЕСА_17)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: акціонерне товариство закритого типу "Електрон" (а/с №2285, місто Сімферополь, 95000);

Кримське регіональне управління закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" в особі начальника відділу відокремленого підрозділу реєстратора "ПриватБанк" (вул. Героїв Аджимушкая, 1 місто Сімферополь)

про переведення прав та обов'язків покупця по договору купівлі-продажу акцій.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про переведення на нього прав і обов'язків покупця за договором купівлі - продажу цінних паперів від 07.10.2003 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про продаж акцій АТЗТ «Електон»у кількості 240 штук.

06 квітня 2009 року на адресу суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_11, як від третьої особи з самостійними вимогами, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно з якою він також просить перевести на нього права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу цінних паперів АТЗТ «Електон»у кількості 240 штук від 07.10.2003 року, укладений між акціонером ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 133-134, том 1).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2009 року цей позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно даного договору ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 свою частку статутного майна АТЗТ «Електон»у вигляді 240 штук простих іменних акцій товариства та такі дії суперечать пункту 4.8 статуту АТЗТ «Електон», яким встановлено, що акціонер, який виявив бажання вийти з товариства шляхом відчуження своїх акцій, зобов'язаний запропонувати їх товариству. У випадку, якщо акціонери товариства або товариство відмовляються використати своє право на придбання акцій, акціонер має право розпорядитися акціями на свій розсуд. Також позивач посилається на статтю 81 Господарського Кодексу України і пункт 32 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.08р. № 13, та просить застосувати до спірних відносин статтю 362 Цивільного Кодексу України (2003р.) та статтю 114 Цивільного Кодексу України (1963р.) по аналогії права.

30 березня 2009 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з зустрічним позовом до первісного позивача про визнання за ним права власності на прості іменні акції АТЗТ у кількості 240 штук, відповідно до сертифікату іменних акцій № 0000001 від 2003 року виданим КРУ „Приватбанк” на підставі договору купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 0.2003 року (а. с. 115-119, том 1).

За результатами розгляду справи судами 1-ої та 2-ої інстанцій у позовах ОСОБА_1 та ОСОБА_21 було відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволений.

Постановою Вищого господарського суду України від 08 лютого 2010 року у справі №2-1-2008 касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_11 задоволені у повному обсязі. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08.2009 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2009 року скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору АТЗТ «Електон», Кримського регіонального управління «Приватбанк»в особі начальника відділу відокремленого підрозділу реєстратора «Приватбанк», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_22, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, про переведення прав і обов'язків покупця за договором купівлі - продажу акцій від 07.10.2003.

Відмовлено в задоволенні позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_11 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на пору АТЗТ «Електон», Кримського регіонального управління «Приватбанк»в особі начальника відділу відокремленого підрозділу реєстратора «Приватбанк», про переведення прав і обов'язків покупця за договором купівлі - продажу акцій від 07.10.2003 року.

Задоволений устрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимоги на предмет спору, ОСОБА_2, АТЗТ «Електон», Кримського регіонального управління «Приватбанк»в особі начальника відділу відокремленого підрозділу реєстратора «Приватбанк», про визнання права власності на акції.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на прості іменні акції Акціонерного товариства закритого типу «Електон»у кількості 240 штук, відповідно до сертифікату іменних акцій №0000001 від 07.10.2003 року, виданим КРУ «Приватбанк»на підставі договору купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 07.10.2003 року.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1, без поважних причин, пропущений строк позовної давності.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити у повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити.

В апеляційній скарзі заявник наполягає на тому, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є необґрунтованим та необєктивним.

Розпорядженням заступника голови суду від 18 серпня 2010 року суддю Черткову І.В. замінено на суддю Лисенко В.А.

У судове засідання, яке відбулось 18 серпня 2010 року, сторони не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

03 серпня 1992 року між громадянами України ОСОБА_23, ОСОБА_5, ОСОБА_24, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_25, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_27, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 укладений засновницький договір про створення акціонерного товариства закритого типу „Електон", що є правонаступником науково - виробничого підприємства «Електон»(том 1, а. с. 135).

23 жовтня 1992 року рішенням №1221 Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради «Про реєстрацію акціонерного товариства закритого типу «Електон»вирішено зареєструвати та видати свідоцтво про державну реєстрацію акціонерному товариству закритого типу «Електон».

Відповідно до пункту 5.1. статуту АТЗТ «Електон»(том 1, а.с. 11-17), статутний фонд товариства визначений у розмірі 1200,00 грн. та створений за рахунок внесків засновників у обмін на іменні акції товариства.

Пунктом 5.2. статуту визначено, що товариство на суму статутного фонду випускає прості іменні акції у кількості 12000 штук номінальною вартістю 0,10 грн. кожна та розподіляються між засновниками наступним чином: ОСОБА_23 5400 акцій, ОСОБА_5 - 3000 акцій, ОСОБА_24 -720 акцій, ОСОБА_1 - 720 акцій, ОСОБА_7 - 120 акцій, ОСОБА_2 -240 акцій, ОСОБА_25 -360 акцій, ОСОБА_9 - 240 акцій, ОСОБА_28 -120 акцій, ОСОБА_21 -240 акцій, ОСОБА_12 -120 акцій, ОСОБА_29 - 120 акцій, ОСОБА_14 -120 акцій, ОСОБА_15 -120 акцій, ОСОБА_16 120 акцій, ОСОБА_17 -240 акцій.

07 жовтня 2003 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі - продажу цінних паперів(том 1, а. с.153).

Відповідно до пункту 1.1 даного договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору цінні папери у вигляді 240 штук простих іменних акцій ЗАТ «Електон».

На підтвердження оплати за акції у розмірі 300 грн. ОСОБА_2 написав розписку (том 1, а. с. 101).

В подальшому ОСОБА_3 виданий сертифікат №0000001 іменних акцій, згідно з яким власником простих іменних акцій ЗАТ „Електон" у кількості 240 штук є ОСОБА_30 (том 1, а. с.98).

Позивач за первісним позовом та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, просять перевести на них права і обов'язки покупця за договором купівлі-продажу цінних паперів від 07.10.2003 року, у зв'язку з недодержанням ОСОБА_2, при відчуженні акцій, вимог пункту 4.8 Статуту АТЗТ „Електон", яким встановлено переважне право учасників товариства на купівлю акцій у випадку виходу з товариства учасника шляхом відчуження своїх акцій.

Позивач за первісним позовом подав заяву про відновлення строку позовної давності, пояснення до неї, у яких посилається на те, що він не міг дізнатись про відчуження ОСОБА_2 акцій третій особі з огляду на те, що ця інформація заборонена для розповсюдження.

Відповідач ОСОБА_3 просить застосувати строк позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України (2003р.) і статтею 71 Цивільного кодексу УРСР (1963р.) у три роки, та відмовити у позові відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, мотивуючи тим, що позивачі не довели поважність причин пропуску строку позовної давності на звернення до суду з позовом.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України (2003р.) позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Частина 4 цієї норми передбачає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Заявник апеляційної скарги посилається на те, що про договір купівлі-продажу цінних паперів від 07.10.2003 року йому стало відомо 20.12.2007 року, коли він, перебуваючи на посаді голови наглядової ради АТЗТ «Електон», отримав від генерального директора товариства звіт відносно дочірніх підприємств та корпоративних прав АТЗТ «Електон». До даного звіту був доданий журнал обліку записів у реєстрі акціонерів товариства, в якому містилася інформація про договір купівлі-продажу цінних паперів від 07.10.2003 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, посилається на те, що строк вона не пропустила, тому що дізналась про договір від 07.10.2003 лише у березні 2009 року з позову акціонера ОСОБА_1 і посилається на строк передбачений статтею 114 Цивільного кодексу УРСР (1963р.) у три місяця.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що до спірних правовідносин повинен бути застосований загальний строк позовної давності у три роки, у зв'язку з наступним.

Відповідно до пункту 3.12 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” від 28.12.2007 року, оскільки акції, розміщені акціонерним товариством не є його майном, акціонери закритого акціонерного товариства не є співвласниками майна товариства і між ними відсутні відносини спільної часткової власності, а тому до цих відносин не можуть бути застосовані положення статті 114 Цивільного кодексу України (1963р.) і статті 362 Цивільного кодексу України (2003р.), які регулюють стосовно переважного права купівлі частки у спільній власності.

Згідно з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила Цивільного Кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Судом встановлено, що строк позовної давності відповідно ЦК УРСР у три роки від моменту укладення договору купівлі-продажу цінних паперів від 07.10.2003 року не сплив до набрання чинності Цивільного кодексу України 01.01.2004 року, а тому до спірних відносин необхідно застосувати загальний строк позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України у три роки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції та не визнає поважними причини пропуску строку позовної давності позивачем за первісним позовом і 3-ою особою з самостійними вимогами, у зв'язку з наступним.

Перебіг позовної давності, згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Поважними причинами для поновлення строку позовної давності визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду за захистом права, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_21 є засновниками та акціонерами акціонерного товариства закритого типу „Електрон” з моменту його створення, проте не надали суду доказів неможливості або перешкоджання їм скористуватися своїми корпоративними правами і обов'язками в межах строку позовної давності для отримання інформації про зміну у складі акціонерів, яку вони отримали у 2007 року.

Відповідно до пункту «г»частини першої статті 10 Закону України «Про господарські товариства»на вимогу учасника, товариство зобов'язано надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про свою діяльність, протоколи зборів.

Стаття 48 Закону України «Про господарські товариства»встановлює право акціонерів на ознайомлення з протоколами засідань правління. Установчими документами господарських товариств може бути передбачено й інші відомості, які надаються господарським товариством на вимогу учасника (акціонера).

Так, згідно з пунктом 4.3 і пунктом 3.4 відповідно до нової і старої редакції статуту акціонерного товариства закритого типу «Електон», акціонери мають право отримувати від дирекції інформацію про господарсько-фінансову діяльність товариства, про членів наглядової ради та Дирекції товариства.

Відповідно до положень Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства зобов'язані додержуватись установчих документів товариства і приймати участь в управлінні справами товариства (пункт «а»статті 11); виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю (пункт «б»статті 11); та інше.

Згідно з пунктом 9.7 статті 9 Статуту акціонерного товариства закритого типу „Електрон” в редакції від 1992 року визначено, що загальні збори акціонерів скликаються по мірі необхідності, але не рідше 4-х разів на рік.

Відповідно до пункту 4.4 Статуту, в редакції 2000 року, акціонери зобов'язані приймати участь у загальних зборах особисто або через представника, не менш як один раз на рік.

У заяві про відновлення процесуального строку (том 1, а. с. 60-62) від 03.03.2009 року представник ОСОБА_1 посилається на те, що строк позовної давності за його вимогами має обчислюватися з 20 грудня 2007 року, тобто з моменту коли він дізнався про продаж спірного пакету акцій ОСОБА_3, вже після проведення загальних зборів акціонерного товариства закритого типу «Електон»12.09.2007 року.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що 12.09.2007р. були проведені загальні збори акціонерів ЗАТ „Електрон” за заявою від 13.06.2007р. про позачергові збори, яка підписана акціонерами ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_25.

Відповідно до 7-го питання протоколу зборів, директору було доручено скласти звіт про збитки акціонерів.

20.12.2007 року генеральним директором АТЗТ «Електон»ОСОБА_31 голові наглядової ради АТЗТ «Електон»ОСОБА_1 був наданий звіт відносно дочірніх підприємств та корпоративних прав АТЗТ «Електон»та інших юридичних осіб за вих. № 12\12\07, (том 1.а.с.67-68).

Згідно з журналом обліку записів у реєстрі, за період з 07.07.2003 року по 15.10.2007 року під № 18 зазначений запис про зміну власника цінних паперів на підставі договору купівлі-продажу зі сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (том 1, а.с.87).

Таким чином, позивач за первісним позовом дізнався про відчуження ОСОБА_2 акцій АТЗТ «Електон»третій особі саме за результатами доручення загальними зборами директору надати відповідний звіт.

Судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивач дізнався про продаж акцій через уповноважену особу емітента.

При таких обставинах, суд першої інстанції правомірно відхилив довід позивача про те, що він не міг раніше отримати цю інформацію, оскільки позивач не навів доказів про неможливість або перешкоджання йому скористуватися своїм правом у такий же самий спосіб, через проведення загальних зборів і доручення надати звіт уповноваженій особі.

Судова колегія також не визнає поважною наведену заявником апеляційної скарги причину пропущення строку, як можливість провести загальні збори в межах строку позовної давності, у зв'язку з відсутністю кворуму, тому що доказів цієї обставини суду не надано.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про господарське товариство»та пункту 8.6 Статуту товариства у редакції 2000р., загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту більш як 60% голосів.

Протокол загальних зборів підписується головою та секретарем.

Відповідно до статей 43 та 45 З Закону України «Про господарське товариство»та пунктів 8 9 та 8.13 Статуту визначено порядок скликання чергових зборів і позачергових зборів шляхом, персонального повідомлення акціонерів та друкування у місцевій пресі.

Таким чином, встановлення факту відсутності кворуму для проведення зборів можливе лише при наявності доказів скликання зборів та наявності протоколу, який цей факт засвідчує. Проте, такі докази ОСОБА_1 суду не надав.

Крім того, у поясненнях від 11.06.10р. представник ОСОБА_1 вказує на те, що особа, яка має 45% статутного капіталу, 21.09.2003р. визнана безвісно відсутня, а 01.12.2005 реєстратором «Приватбанк»проведено блокування цінних паперів цієї особи.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про господарські товариства», голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція один голос, теж саме передбачено пунктом 8.11 статуту.

Якщо акція заблокована, вона не може брати участь у голосуванні, що спростовує довід позивача про відсутність кворуму у межах строку позовної давності.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно зазначив про відсутність підстав для поновлення строку позовної давності 3-й особі без самостійних вимог ОСОБА_11, який про поновлення строку до суду с заявою не звертався, вважаючи що строк ним не пропущений тому що він дізнався про договір від 07.10.2003р. року лише з позовної заяви у березні 2009 року.

Суди першої та апеляційної інстанції не визнають таку причину поважною з огляду на те що судам не надано доказів можливості або перешкоджання акціонеру скористатися своїми корпоративними правами дізнатись про зміну складу акціонерів через участь у загальних зборах.

Договір купівлі-продажу акцій між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено 07.10.2003 року.

Таким чином, 07.10.2006 року закінчився строк позовної давності, тобто факт пропуску строку ОСОБА_1 і ОСОБА_32 встановлено.

Отже учасники акціонерного товариства, маючи процесуальну можливість надати позовну заяву до закінчення передбаченого законом строку, були зобов'язані вжити всіх заходів для вчинення цієї процесуальної дії, проте, звернулися до суду з пропущенням строку позовної давності, що є підставою для відмови у позовах, відповідно до пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України.

Щодо зустрічних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на прості іменні акції АТЗТ «Електон»у кількості 240 штук, відповідно до сертифікату іменних акцій № 0000001 від 07.10.2003 року, виданим КРУ «Приватбанк», у звязку з оспорюванням його права власності на акції АТЗТ «Електон», суд правомірно вважає їх такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про власність», громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Згідно з статтею 13 Закону України «Про власність»об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Як вбачається з пункту 3.1 договору купівлі-продажу цінних паперів від 07.10.2003 року, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання усіх обов'язків по договору.

Як зазначено вище, ОСОБА_2 отримав оплату за акції, а ОСОБА_3 виданий сертифікат іменних акцій.

Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в України», підтвердженням права власності цінних паперів у документарній формі є сертифікат.

У абзаці 4 пункту 2.1 Рекомендацій «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»від 28.12.2007 року, Президія Вищого ледарського суду України зазначила, що сертифікат цінних паперів є доказом права власності на цінні папери за умови його дійсності.

Докази недійсності сертифіката № 0000001 іменних акцій на ім'я ОСОБА_3 в матеріалах справи - відсутні.

Статтею 312 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, враховуючи надання ОСОБА_33 безперечних доказів наявності у нього права власності на спірний пакет акцій і ці права оспорюються учасниками АТЗТ «Електон»- ОСОБА_1 та ОСОБА_21, судова колегія вважає за необхідне визнати за ОСОБА_3 право власності на прості іменні акції ЗАТ «Електон»у кількості 240 штук відповідно до сертифікату № 00000001 іменних акцій, виданим КРУ «Приватбанк»на підставі договору купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 07.10.2003 року.

З огляду на викладене суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2010 року у справі №2-28/1715.1-2010 залишити без змін.

Головуючий суддя

Судді