Постанова № 12016291, 20.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2010                                                                                           № 20/114

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Куровського С.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача:           Великородний А.О. довіреність №858-1/14 від 31.03.2010;

від відповідача:          не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Дніпропетровської філії

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.05.2010

у справі № 20/114 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Дніпропетровської філії

до                                                   ЗАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна"

про                                                   відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 10237,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 у справі №20/114 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням, ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” в особі Дніпропетровської філії звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2010р. у справі №20/114 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі позивач звертає увагу на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та на неповне з’ясовання обставин, що мають значення для справи.

Також, скаржник зазначає, що суд неправильно визначив особу в розумінні ч. 1 ст. 1188 ЦК України, зазначивши в рішенні, що особою, яка є відповідальною за заподіяння шкоди власнику автомобіля Хонда Аккорд, реєстраційний номер АЕ 4323 СВ, є водій ВАЗ 111930, реєстраційний номер АЕ 99-58 ВТ, Корнієнко М.М., а не відповідач.

Скаржник наголошує на тому, що до ВАТ “УСК ”Дженералі Гарант” як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування автотранспорту № 19G-0256027 від 24.01.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа - Бєлєнький В. В. мав до ЗАТ “Страхова компанія “Саламандра – Україна” як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу в повному обсязі заперечує проти апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розпорядженням Першого заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2010р. №01-23/2/9 було змінено склад судової колегії: головуючий суддя – Куровський С.В., судді – Нєсвєтова Н.М., Рєпіна Л.О.

В судове засідання з’явився представник позивача, представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, по розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду міста Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне:

19.10.2009р. по вул. Білостоцького, 19 в населеному пункті Амур- Нижньодніпровський, Дніпропетровського району Дніпропетровської області було скоєно ДТП, а саме зіткнення автомобіля марки ВАЗ 111930, номер AF 99-58 ВТ. яким керував Корнієнко М.М. (власник автомобіля) та автомобіля марки HONDA Accord, номер АН 43-23 СВ. 2007р. випуску, що підтверджується Довідкою про дорожньо - транспортну пригоду №8496917.

ДТП сталося в результаті порушення водієм Корнієнком М.М. Правил дорожнього руху України, що підтверджується Постановою Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2009р.

У результаті вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль HONDA Accord, номер АІі 43-23 СВ, 2007р. випуску, що належить Бєлєнькому Василю Вячеславовичу.

Відповідно до Висновку №ZU271009/1 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку в результаті аварійного пошкодження автомобіля HONDA Accord, номер АН 43-23 СВ. 2007р. випуску, в результаті його пошкодження при ДТП розмір збитків складає 13 437,51грн. з урахуванням зношення.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі Полісу №190-0256027 добровільного страхування транспортного засобу, з терміном дії з 24.01.2009р. по 23.01.2010р. Страхувальником виступає Бєлєпький В.В.

На підставі Страхового акта №93513 від 15.01.2010р. позивач, виконуючи свої зобов’язання за Полісом добровільного страхування транспортного засобу, сплатив власнику автомобіля HONDA Accord, номер АН 43-23 СВ, 2007р. випуску Бєлєнькому В.В., суму страхового відшкодування в розмірі 10237,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №75 від 20.01.2010р.

Судова колегія не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову ВАТ “УСК ”Дженералі Гарант” виходячи з наступного.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 10 237,00грн. право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що на момент скоєння ДТП власником автомобіля ВАЗ 111930, номер АН 99-58 ВТ був Корнієнко М.М.

Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ст.27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Постановою Амур - Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська від 18.11.2009 року встановлена вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення Правил дорожнього руху водія автомобіля ВАЗ 111930, реєстраційний номер АЕ 99-58 ВТ - Корнієнко М. М., котрого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Цивільно - правова відповідальність зазначеного володільця автомобіля ВАЗ 111930, реєстраційний номер АЕ 99-58 ВТ, була застрахована відповідачем за договором № ВС/0588105 на підставі Закону України “Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів”.

Статтею 37. 4 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено право страховика за договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов’язані з відшкодуванням збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані Корнієнко М .М. збитки, у даному випадку є ЗАТ “Страхова компанія “Саламандра – Україна” відповідно до положень Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” в межах, передбачених договором (полісом) обов’язкового страхування цивільної відповідальності № ВС/0588105, та Корнієнко М. М. відповідно до вимог ст. 1188 та ст. 1194 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

З огляду на викладене, до ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування автотранспорту № 19G-0256027 від 24.01.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа Бєлєнький В. В. мав до ЗАТ “Страхова компанія “Саламандра – Україна” як особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічна правова позиція викладена колегією судової палати у господарських справах Верховного Суду України у Постанові від 25.11.2008 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, про те, що Корнієнко М.М. є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю HONDA Accord, номер АЕ 43-23 СВ, 2007 р. випуску, у результаті пошкодження цього автомобіля у ДТП.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, про те, що у розгляді даної справи судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права і прийнято необґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2010 у справі №20/114 не відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, а отже, є підстави для його скасування. Апеляційна скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Джерелі Гарант” в особі Дніпропетровської філії задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2010р. у справі № 20/114 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Джерелі Гарант” в особі Дніпропетровської філії задовольнити.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Саламандра – Украна” (36000, м. Полтава, вул. Пушкіна. Буд. 47, код ЄДРПОУ 13934129) на користь Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Джерелі Гарант” в особі Дніпропетровської філії (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, код ЄДРПОУ 24227777) 103, 00 грн. – державного мита за подання позову, 52, 50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 20/114 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді