Постанова № 12016252, 07.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2010                                                                                           № 44/2

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко О.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Писаренко М.О. дов. від 11.12.2008 року

                               Зінченко П.Л. дов. від 04.01.2010 року

від відповідача:           Ганкевич О.Ю. дов. №220/409/д від 13.11.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерство оборони України

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.04.2010

у справі № 44/2 ( .....)

за заявою Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року по справі №44/2 за нововиявленими обставинами

за позовом                               Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"

до                                                   Міністерство оборони України

про                                                   внесення змін до умов договору та стягнення 9865246,09 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

Державне підприємство Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про внесення змін до умов договору та стягнення 9865246,09 грн. упущеної вигоди.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що 13 квітня 2007 року між ним та відповідачем було укладено договір про закупівлю послуг з харчування, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати послуги з харчування особового складу ряду військових частин. Однак, в період дії договору рівень звичайних цін на продукцію (послуги) зріс та не відповідає рівню цін, за які позивач надає послуги згідно договору. В зв’язку з чим, позивач направив відповідачу пропозицію щодо зміни умов договору.

Листом від 26.11.2008 р. Міністерство оборони України відмовило позивачу у підписанні додаткової угоди до договору від 13.01.2007 р. № 251/4/2/07/12 щодо збільшення ціни послуг та надано відповідь, що згідно з умовами договору ціна є незмінною до повного його виконання, проте, на думку позивача, вказане не відповідає умовам договору, оскільки пунктом 4.4 додаткової угоди № 8 від 31.12.2007 р. до спірного договору, сторонами була погоджена можливість зміни загальної вартості за договором, підставами для якої може бути, зокрема, коригування ціни договору.

Крім того, позивач зазначав, що у зв'язку з тим, що відповідач відмовляється змінити умови договору та укласти відповідну додаткову угоду до договору від 13.04.2007 р. № 251/4/2/07/12 про зміну вартості надання послуг, позивач зазнає значних збитків, так як організовує послуги з харчування за старими цінами, які не відповідають рівню ринкових цін, та не отримав реальних прибутків, які очікував отримувати у разі належного виконання зобов'язань з боку відповідача у розмірі 9 865 246, 09 грн.

Заявою від 12.12.2008 р. позивачем змінювались позовні вимоги (том 1 а.с. 162-165)

Останньою заявою від 15.01.2009 р. ДП Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" просило суд змінити договір від 13.04.2007 р. № 251/4/2/07/12, виклавши в редакції, визначеній позивачем у вказаній заяві та стягнути з Міністерства оборони України 10 443 869,51 грн. (том 1 а.с. 188-191).

Позивач зазначав, що розрахунок різниць ціни за договором та неотриманий прибуток було складено за період з 05.06.2008 р. по 30.11.2008 р., проте, за час розгляду справи позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором, надавав послуги з харчування військовослужбовців вчасно у відповідності до умов договору, та за період з 01.11.2008 р. по 31.12.2008 р. позивачем було надано послуг на умовах договору, за ціною яка не відповідає ринковим цінам.

Міністерство оборони України просило відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що строк дії спірного договору закінчився 31.12.2008 р., а тому вимоги щодо внесення змін до нього не відповідають вимогам статті 631 Цивільного кодексу України, а вимоги щодо стягнення збитків є необґрунтованими та недоведеними.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.03.2009 р. (суддя Чеберяк П.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що листом від 26.11.2008 р. за вих. № 271/6/3109 відповідач повідомив про можливість зміни ціни на підставі додаткової угоди, після надання позивачем необхідного пакету документів. Однак, оскільки позивачем не надано доказів того, що він звертався до відповідача в установленому законом порядку, зокрема не надано доказів того, що ним були надані Департаменту державних закупівель та ресурсного забезпечення Міністерства оборони України всі необхідні документи, які підтверджують обґрунтованість підвищення ціна на продукти, рівень росту: зарплати, комунальних послуг, цін на нафтопродукти і як наслідок транспортних послуг, а також розрахунки вартості усіх норм харчування, калькуляційні розрахунки за всіма нормами харчування, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості та недоведеності вимог в частині внесення змін до договору.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення неотриманого прибутку, суд першої інстанції, посилаючись на приписи статей 224, 225 Господарського кодексу України та статтю 22 Цивільного кодексу України, дійшов висновку щодо недоведеності причинного зв’язку між діями відповідача та заподіяними збитками.

В основу судового рішення від 03.03.2009 року було покладено той факт, що Міністерству оборони України не були виділені додаткові асигнування на харчування військовослужбовців.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 року рішення суду першої інстанції було скасовано, позовну заяву задоволено в повному обсязі змінено договір від 13.04.2007 року № 251/4/2/07/12, укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України "Білоцерківській військовий торг" та Міністерством оборони України шляхом укладення додаткової угоди викладеній в редакції позовної заяви та стягнуто на користь позивача 10 443 869 (десять мільйонів чотириста сорок три тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 51 коп.

Постанова апеляційного господарського суду була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 04 серпня 2009 року.

Постановою Верховного Суду України від 27 жовтня 2009 року було скасовано Постанову Вищого господарського суду України від 04 серпня 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2009 року, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року залишено в силі.

04.02.2010 року до Господарського суду м. Києва від Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року у справі № 44/2 за нововиявленими обставинами та заява про відстрочку виконання вищевказаного рішення.

На думку позивача, нововиявленою обставиною є обставини, які встановлені в акті перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державних закупівель та ефективного використання бюджетних коштів під час здійснення Міністерством оборони України закупівлі послуг з громадського харчування, пально - мастильних матеріалів і товарів для медичного забезпечення військовослужбовців № 31-21/12 від 05.05.2009 року та встановлених в акті фактів.

Не було взято до уваги, той факт, що Міністерству оборони України з метою забезпечення безперервності харчування було виділено необхідний обсяг - готових коштів з Державного бюджету України, який значно перевищував суму - готових коштів, які були сплачені позивачу за договором про надання послуг з харчування.

Так, як вбачається з акту перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державних закупівель та ефективного використання бюджетних коштів під час здійснення Міністерством оборони України закупівлі послуг з громадського харчування, пально - мастильних матеріалів і товарів для медичного забезпечення військовослужбовців № 31-21/12 від 05.05.2009 року (надалі акт перевірки) (арк. 8 абз.5) -Міністерством оборони України було надіслано на адресу Міністерства економіки України листи від 23.07.2008 року №№271/11/90, 271/11/89 стосовно погодження у 2008 гюку застосування торгів з обмежtною участю на закупівлю послуг з громадського харчування очікуваною вартістю 84 000 000, 00 грн. та 105 000 000,00 грн/

За результатами розгляду вказаних листів Міністерством економіки України були надані листи - погодження від 28.07.2008 року № 594 на застосування у 2008 році процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі послуг з громадського харчування | харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів ЗСУ, дислокованих у Житомирській, Київській, Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській областях та м. Києві, інших осіб які згідно з законодавством мають право на забезпечення[ харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) очікуваною вартістю 105 000 000,00 грн.

У серпні 2008 року Міністерством оборони України були проведені торги з закупівлі послуг з організації громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів ЗСУ, дислокованих у Житомирській, Київській, Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській областях та м. Києві, інших осіб які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин).

За результатами розкриття тендерних пропозицій від 28.08.2008 року переможцем торгів у вказаних областях визначено ТОВ «Європродуктінвест», з середньозваженою вартістю послуг за всіма нормами харчування за добу 31,33 грн.

Крім цього, як вбачається з акту перевірки (арк.. 14 абз.7) 16.09.2008 року між ТОВ«Європродуктінвест» та Міністерством оборони України укладено договір №271/2/08/3 про закупівлю послуг з організації громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів ЗСУ, дислокованих у Житомирській, Київській, Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській областях та м. Києві, інших осіб які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) вартістю 74431913 (сімдесят чотири мільйони чотириста тридцять одна тисяча дев’ятсот тринадцять) грн. 54 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.04.2010 року (дата підписання повного тексту 06.04.2010) у справі № 44/2 заяву Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківській військовий торг” задоволено. Рішення господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року у справі № 44/2 скасовано. Прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі та змінено договір від 13.04.2007 року № 251/4/2/07/12 укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України “Білоцерківській військовий торг” (адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул .Матросова 17 ІПН 083587310275, свідоцтво № 14164707, код ЄДРПОУ 08358735) та Міністерством оборони України (м. Київ, Повітрофлоцький Проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) наступним чином:

Пункт 1.2. Договору від 13.04.2007 року № 251/4/2/07/12 укладеного між Державним підприємством Міністерства оборони України “Білоцерківській військовий торг” та Міністерством оборони України викладено у наступній редакції:

Замовник зобов'язується приймати послуги через Представників замовника, які діють на підставі довіреності Міністерства оборони України та здійснювати оплату наданих Виконавцем послуг у кількості, строки та за цінами згідно з положеннями цього Договору у відповідності з нижчевикладеною специфікацією:

Послуги з харчування особового складу за нормами (однієї добової видачі грн. з ПДВ) у період з 14.05.2008 року по 31.12.2008 року: загальновійськова 34 (тридцять чотири) грн. 90 коп.

норма № 1 - загальновійськова для курсантів 34(тридцять чотири) грн. 98 коп. норма № 1 - загальновійськова для інженерно - технічного складу авіації 34 (тридцять чотири) грн. 98 коп.

норма № 5 - лікувальна - 38 (тридцять вісім) грн. 88 коп. норма № 2 - льотна 42 (сорок дві) грн. 60 коп.

норма № 10 - загальновійськовий набір сухих продуктів 39 (тридцять дев’ять) грн.48 коп. додатково до особового складу 8 (вісім) грн. 70 коп.

Інші пункти Договору від 13.04.2007 року № 251/4/2/07/12 укладеного між державним підприємством Міністерства оборони України “Білоцерківській військовий торг” (адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова 17 ІПН 083587310275, свідоцтво № 14164707, код ЄДРПОУ 08358735) та Міністерством оборони України (м. Київ, Повітрофлоцький Проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) та додатків до нього залишено без змін.

Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківській військовий торг” грошові кошти у сумі 10 443 869 (десять мільйонів чотириста сорок три тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 51 коп.

Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківській військовий торг” витрати на оплату державного мита у розмірі 12 792,50грн. за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Міністерство оборони України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2010 року у справі №44/2, прийняти постанову, якою заяву ДП МОУ “Білоцерківській військовий торг” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року залишити без задоволення. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м.Києва прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник стверджує, що обставини, на які позивач (заявник) посилається як на нововиявліні насправді були йому відомі ще при зверненні з позовом. На доказ цього ствердження, апелянтом надано рішення №6/355 від 21.10.2008 року.

Так, відповідач стверджує, що позивачу було відомо про наявність листів погодження Міністерства економіки України від 23.07.2008 року стосовно погодження у 2008 року застосування торгів з обмеженою участю на закупівлю послуг з громадського харчування очікуваною вартістю 105 000 000,00 грн.

Крім того, позивачу також було відомо про договір №271/2/08/3 про закупівлю послуг з організації громадського харчування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.06.2010 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку задоволенням клопотання позивача, колегією суддів ухвалою від 09.06.2010 року розгляд справи було відкладено на 30.06.2010 року.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/14 від 29.06.2010 року у зв’язку з виробничою необхідністю - перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці, розгляд апеляційної скарги у справі №44/2 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Алданової С.О., Дикунської С.Я. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій України.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 30.06.2010 року було оголошено перерву до 07.07.2010 року.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/1/5 від 06.07.2010 року у зв’язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Дикунської С.Я. при розгляді інших справ, розгляд апеляційної скарги у справі №44/2 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Алданової С.О., Шапрана В.В. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій України.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2010 року у справі №44/2, прийняти нове рішення, яким заяву ДП МОУ “Білоцерківській військовий торг” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року залишити без задоволення. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року залишити без змін.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити у задоволенні скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2010 року у справі №44/2 залишити без змін.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2007 р. між ДП Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" та Міністерством оборони України було укладено договір №251/4/2/07/12 про закупівлю послуг з харчування, за умовами якого ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" зобов'язувався надавати послуги з харчування особового складу військових частин А1232, А3122, А2791 (м. Біла Церква), А2215 (м. Бориспіль), А1880, А1789, А0704 (м. Васильків), А2192 (м. Макарів), 1486 (м. Попільня), А0565 (м.Гостомель), А2923 (м. Ірпінь), А2319 (с. Капітанівка), А3020 (м. Козин), А0231 (м.Бровари), А2860 у тому числі: управління в/ч А2860 (с. Данилівка), А2682 (с.Данилівка), 1-й підрозділ (с. Плисецьке), командний пункт (с. Воровичі), 9-й підрозділ (с. Підгірці), КПС-1 (с. Вишневе), 11-й підрозділ (м. Буча), 5-й підрозділ (с.Н.Петрівці), 10-й підрозділ (с. Рівне), КПС-2 (м. Бровари), 12-й підрозділ (с.Лимки), А1975 (м. Васильків), А2206 (с. Н.Петрівці), А1436 (с. Гребінки), А3177, А3193 (с. Дубіївка), А4527 (м. Золотоноша), А0963, А1744, А4167 (м. Сміла), А1494 (м.Житомир), А1586 (с. Гуйва), А1735, А4485, А1065 (м. Житомир), А1912 (с. Івниця), Житомирський військовий інститут радіоелектроніки, А0281 (м. Житомир), А0339 (с. Тетерівка), А2038, А3358, А1564 (с. Озерне), А3258 (м. Радомишль), А0804, А3091 (м. Бердичів), А1979 (м. Чуднів), А2365 (с. Вакуленчук), А1796 (смт. Ушомир) в стаціонарних та польових умовах, а також військових частин (закладів), що прикріплені на продовольче забезпечення (далі –послуги) згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами чинного законодавства.

Згідно з додатковою угодою № 8 від 31.12.2007р. до договору строк дії вказаного договору було продовжено до 31.12.2008 р.

Відповідно до пункту 1.2. договору Міністерство оборони України зобов’язувалось приймати послуги через представників замовника, які діють на підставі довіреності відповідача та здійснювати оплату наданих позивачем послуг у кількості, строки та за цінами згідно з положеннями цього договору у відповідності з нижчевикладеною специфікацією. Специфікація за кожну військову частину (заклад) викладена у додатку №1, який є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що послуги виконавцем надаються протягом строку дії договору у місці, що визначається представником замовника у залежності від завдань, яке він виконує.

Сторони погодили, що якісні та кількісні параметри послуг з харчування повинні відповідати вимогам Закону України від 06.09.05 року № 2809-ІV "Про безпечність та якість харчових продуктів", постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу", інших законодавчих та нормативно-правових актів, які врегульовують питання у цій сфері (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору приймання кількості та якості послуг здійснюють посадові особи представників замовника у відповідності з вимогами діючого законодавства за відповідними документами у присутності повноважного представника виконавця.

Згідно п. 4.4 договору, додаткової угоди №8 від 31 грудня 2007 року сторони домовилися, що загальна вартість послуг за договором може змінитися. Підставою зміни загальної вартості послуг може бути зміна чисельності особового складу, який харчується за відповідними нормами харчування, а також коригування ціни договору у відповідності із положеннями частини другої ст. 34 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Відповідно до п. 4.5. договору порядок розрахунку за договором - оплата фактично тданих позивачем та прийнятих представником замовника послуг протягом 10 діб з дня входження до відповідача належним чином оформлених актів прийому наданих послуг га рахунків - фактур.

Відповідно до п. 12.1 договору строк дії договору було визначено до 31 грудня 2007 року, а додатковою угодою №8 від 31 грудня 2007 року строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2008 року.

Сторони у пункті 13.2 договору визначили, що відмова в односторонньому порядку від виконання предмету договору виконавцем не допускається.

31.10.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 18 та специфікацію, відповідно до яких ціна послуг однієї добової видачі (без ПДВ) у строк з 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р. складає в середньому по військовим частинам: Загальновійськова - 23,10 грн. вартість послуг за нормами харчування

Лікувальна - 22,00 грн. вартість послуг за нормами харчування

Дієтична - не визначена.

Додатково для особового складу:

Пункт "И" примітка 3-7,15 грн.

Пункт "В" примітка 3 - 7,70 грн.

Загальновійськовий набір сухих продуктів - 32,81 грн.

Для екіпажів реактивних літаків (прим. 2 до норми № 2) -4,18 грн.

Вартові собаки - 9,46 грн.

14 травня 2008 року позивач надіслав відповідачу лист з приводу розгляду питання підвищення ціни надання послуг, а 18 листопада 2008 року - надіслав відповідачу пропозицію щодо укладення додаткової угоди стосовно зміни умов договору, якою пропонував визначити ціну надання послуг яка буде відповідати рівню звичайних цін на аналогічний вид послуг, посилаючись на те, що рівень цін, який діяв на момент укладення договору січень - квітень 2007 року не відповідає рівню цін за які позивач надає послуги за вказаною угодою, оскільки за 2007 рік та 9 місяців 2008 року ціна на продовольчі вироби, енергоносії, паливно-мастильні матеріали та рівень мінімальної заробітної плати зросли, в зв'язку з чим позивач зазнає значних збитків.

Оцінюючи докази наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 у справі №44/2, за заявою Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року за нововиявленими обставинами, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, абзацу першому і третьому пункту 1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленим обставинами при наявності двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору.

За своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Відповідно до пункту 3.7 роз’яснення Вищого господарського суду України від 21.05.2002 №04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” (далі - Роз’яснення), законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

За змістом статті 112 Господарського процесуального кодексу України нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони:

- існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;

- є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов”язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а отже і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акту;

- виявлені після набрання чинності судовим актом.

При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально - правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності. Тобто, це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав і обов’язків осіб, які беруть участь у справі.

Отже, нововиявлена обставина це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи.

Згідно з пунктом 1.2 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 21.05.2002 №04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

У відповідності до роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. N 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали відомі або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день, коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.

Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України у пункті 5 постанови від 27 лютого 1981 р. № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" (з наступними змінами), як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обгрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона буда недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).

Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після прийняття рішення обставини, а також: обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог норм процесуального права.

Згідно з нормами ст. 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

За твердженням позивача, 25.12.2009 року під час ознайомлення з матеріалами справи йому стало відомо, що 18.11.2009 року відбувся судовий розгляд справи № 6/398 у Київському апеляційному господарському суді, де під час судового засідання стороною у справі було повідомлено, що Головним контрольно-ревізійним управлінням України на виконання доручень Кабінету Міністрів України від 02.10.2008 в 48421/1/1-08 та від 24.11.2008 № 57533/1/1-08, на підставі направлень від 15.02.2009 № № 242, 243 та від 11.03.2009 № № 355, 356, 357, 358, виданих вступником Голови ГоловКРУ України Скиртою В.Б., заступником начальника відділу контролю закупівель товарів, робіт і послуг у бюджетній сфері Управління контролю за державними закупівлями ГоловКРУ Явтушенко Я.П., головним контролером-ревізором відділу контролю закупівель товарів, робіт і послуг у бюджетній сфері Управління контролю за державними закупівлями ГоловКРУ Сорокою Г.О. та головними контролерами-ревізорами відділу контролю закупівель товарів, робіт і послуг у сфері матеріальні); виробництва Управління контролю за державними закупівлями ГоловКРУ Кошовою Л.В. та Заєць Н.М. проведено перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державних закупівель та ефективного використання бюджетних коштів під час здійснення Міністерством оборони України (далі - Міноборони або Замовник) закупівлі послуг з громадського харчування, пально-мастильних матеріалів і товарів для медичного забезпечення військовослужбовців.

За результатами перевірки складено Акт Головного контрольно-ревізійного управління України № 31-21/12 від 05.05.2009 року.

На думку позивача, нововиявленою обставиною є обставини, які встановлені в акті перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державних закупівель та ефективного використання бюджетних коштів під час здійснення Міністерством оборони України закупівлі послуг з громадського харчування, пально - мастильних матеріалів і товарів для медичного забезпечення військовослужбовців № 31-21/12 від 05.05.2009 року та встановлених в акті фактів.

Так, як вбачається з акту перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державних закупівель та ефективного використання бюджетних коштів під час здійснення Міністерством оборони України закупівлі послуг з громадського харчування, пально - мастильних матеріалів і товарів для медичного забезпечення військовослужбовців № 31-21/12 від 05.05.2009 року (надалі акт перевірки) (арк. 8 абз.5) -Міністерством оборони України було надіслано на адресу Міністерства економіки України листи від 23.07.2008 року №№271/11/90, 271/11/89 стосовно погодження у 2008 гюку застосування торгів з обмежtною участю на закупівлю послуг з громадського харчування очікуваною вартістю 84 000 000, 00 грн. та 105 000 000,00 грн/

За результатами розгляду вказаних листів Міністерством економіки України були надані листи - погодження від 28.07.2008 року № 594 на застосування у 2008 році процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі послуг з громадського харчування | харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів ЗСУ, дислокованих у Житомирській, Київській, Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській областях та м. Києві, інших осіб які згідно з законодавством мають право на забезпечення[ харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) очікуваною вартістю 105 000 000,00 грн.

У серпні 2008 року Міністерством оборони України були проведені торги з закупівлі послуг з організації громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів ЗСУ, дислокованих у Житомирській, Київській, Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській областях та м. Києві, інших осіб які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин).

За результатами розкриття тендерних пропозицій від 28.08.2008 року переможцем торгів у вказаних областях визначено ТОВ «Європродуктінвест», з середньозваженою вартістю послуг за всіма нормами харчування за добу 31,33 грн.

Крім цього, як вбачається з акту перевірки (арк.. 14 абз.7) 16.09.2008 року між ТОВ«Європродуктінвест» та Міністерством оборони України укладено договір №271/2/08/3 про закупівлю послуг з організації громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів ЗСУ, дислокованих у Житомирській, Київській, Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській областях та м. Києві, інших осіб які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) вартістю 74431913 (сімдесят чотири мільйони чотириста тридцять одна тисяча дев’ятсот тринадцять) грн. 54 грн.

Як вже зазначалось вище, статтею 112 Господарського процесуального кодексу України нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони- існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику.

Проте, матеріалами справи спростовуються твердження позивача про те, що останньому не було відомо про факти, які встановлені в Акті Головного контрольно-ревізійного управління України № 31-21/12 від 05.05.2009 року, які він вважає нововоявленими, з огляду на наступне.

У грудні 2008 року Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України та міністерства економіки України (враховуючи подані заяви про уточнення позовних вимог)про:

-           визнання недійсним рішення Міністерства оборони України, затверджене протоколом тендерного комітету № 80/ВП/94 від 22.07.2008, в частині щодо вибору процедури закупівлі з обмеженою участю послуг з громадського харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу Збройних Сил України, дислокованих у Житомирській, Київській областях, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах;

-           визнання недійсним рішення Міністерства оборони України, затверджене протоколом тендерного комітету № 80/ВП/93 від 22.07.2008, в частині щодо вибору процедури закупівлі з обмеженою участю послуг з громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу Збройних Сил України, дислокованих у Черкаській області, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та вольових умовах);

- визнання недійсним лист-погодження № 594 від 28.07.2008 Міністерства економіки України в частині щодо застосування процедури торгів з обмеженою участю для проведення закупівлі послуг з громадського харчування особового складу Збройних Сил України, дислокованих у Житомирській, Київській областях, замовником яких є Міністерство оборони України;

- визнання недійсним лист-погодження № 595 від 28.07.2008 Міністерства економіки України в частині щодо застування процедури торгів з обмеженою участю для проведення закупівлі послуг з громадського харчування особового складу Збройних Сил України у Черкаській області, замовником яких є Міністерство оборони України;

- визнання недійсним договір № 271/2/08/2 від 16.09.2008, укладений між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю „Мезон К" про закупівлю послуг з громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, дислокованих у Закарпатській Чернівецькій, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Чернігівській, Львівській та Івано-Франківській областях, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) в частині щодо закупівлі послуг з громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, дислокованих у Черкаській області);

-          визнання недійсним договір № 271/2/08/3 від 16.09.2008, укладений між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю "Европродуктінвест" про закупівлю послуг з громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, дислокованих у Житомирській, Київській, харківській. Донецькій, Полтавській, Сумській областях та м. Києві, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) в частині щодо закупівлі послуг з громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, дислокованих у Черкаській області); -          визнаня незаконними дії Міністерства економіки України щодо прийняття рішення про надання Міністерству оборони України погодження на проведення процедури торгів з обмеженою участю закупівлі послуг з організації громадського харчування особового складу Збройних Сил України, дислокованих у Житомирській, Київській, Черкаській областях; -          визнаня незаконним рішення Міністерства економіки України щодо надання Міністерству оборони України погодження на проведення процедури торгів з обмеженою участю закупівлі послуг з організації громадського харчування особового складу Збройних Сил України, дислокованих у Житомирській, Київській, Черкаській областях. Рішенням господарського суду м. Києва від 21.10.2008 року у справі №6/355 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом № 80/ВП/94 від 22.07.2008 в частині щодо вибору процедури закупівлі послуг з громадського харчування у військових частинах та військових навчальних закладах Збройних Сил України, а саме: А0963, А4167, А1744 м. Сміла, АЗ 193, "177 с. Дубівка, А4527 м. Золотоноша, А1232, А2791, АЗ 122 м. Біла Церква, А0704, А1975, А1880, А1789 м. Васильків, А2215 м. Бориспіль, А1486 м. Попільня, А0339 с. Тетерівка, А2192 м. Макарів, А3258 м. Радомишль, А0804, А3091 м. Бердичів, А1979 м. Чуднів, А2365 с.Вакуленчук, А1912 с. Івниця, Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету, А2923 м. Ірпінь, А1065, А1494, А1735, А4485, А0281 м. Житомир, А1564 с. Озерне, ІА2860, А2682 с. Данилівка, А1436 с. Гребінки, А2038, А3358, с. Озерне, А1796 смт Ушомир, А1586 с. Гуйва, А0565 м. Гостомель.

Визнано недійсним з моменту вчинення договір № 271/2/08/3 від 16.09.2008, укладений між Міністерством оборони України та ТОВ "Європродуктінвест"в частині надання послуг з громадського харчування у військових частинах та військових навчальних закладах Збройних Сил України, а саме: А0963, А4167, А1744 м. Сміла, АЗ 193, АЗ 177 с.Дубівка, А4527 м. Золотоноша, А1232, А2791, А3122 м. Біла Церква, А0704, А1975, А1880, А1789 м. Васильків, А2215 м. Бориспіль, А1486 м. Попільня, А0339 с. Тетерівка, А2192 м. Макарів, А3258 м. Радомишль, А0804, А3091 м. Бердичів, А1979 м. Чуднів, А2365 с. Вакуленчук, А1912 с. Івниця, Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету, А2923 м. Ірпінь, А1065, А1494, А1735, А4485, А0281 м. Житомир, А1564 с. Озерне, А2860, А2682 с. Данилівка, А1436 с. Гребінки, А2038, А3358, с. Озерне, А1796 смт Ушомир, А1586 с. Гуйва, А0565 м. Гостомель.

Визнано незаконними дії Міністерства економіки України щодо погодження процедури торгів з обмеженою участю закупівлі послуг з організації громадського харчування особового складу Збройних Сил України а саме: А0963, А4167, А1744 м. Сміла, А3193, А3177 с. Дубівка, А4527 м. Золотоноша, А1232, А2791, А3122 м. Біла Церква, А0704, А1975, А1880, А1789 м. Васильків, А2215 м. Бориспіль, А1486 м. Попільня, А0339 с. Тетерівка, А2192 м. Макарів, А3258 м. Радомишль, А0804, А3091 м. Бердичів, А1979 м. Чуднів, А2365 с. Вакуленчук, А1912 с. Івниця, Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету, А2923 м. Ірпінь, А1065, А1494, А1735, А4485, А0281 м. Житомир, А1564 с. Озерне, А2860, А2682 с. Данилівка, А1436 с. Гребінки, А2038, А3358, с. Озерне, А1796 смт Ушомир, А1586 с. Гуйва, А0565 м. Гостомель. Провадження у справі в частині визнання недійсними листів-погодження №595 від 28.07.2008 та № 594 від 28.07.2008 припинено. В іншій частині позову відмовлено.

Таким чином, обставини, на які позивач (заявник) посилається як на нововиявлені обставини – були предметом позову у справі №6/355. Саме в цій справі позивачем було Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг", а представником - Писаренко М.О.

Крім того, як вже зазначалось вище, рішенням суду від 21.10.2008 року №6/355 позов задоволено частково.

Представник Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" Писаренко М.О. був присутній при прийнятті рішення по справі №6/355 та при прийнятті рішення №44/2.

Тобто, позивачу було відомо ще до звернення з даним позовом до суду щодо обставин, на які посилається скаржник, як на нововиявлені.

Отже, факти, встановлені в Акті перевірки не можуть вважатись підставою для перегляду рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 р. у справі 44/2 за нововиявленими обставинами, оскільки існували на час розгляду даної справи, та були відомі позивачеві ще до проведення перевірки.

Відтак, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про задоволення заяви Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року по справі №44/2 за нововиявленими обставинами, оскільки є помилковими, не відповідають вимогам закону і спрямовані на переоцінку обставин справи та наявних доказів, які вже були предметом дослідження суду.

Щодо стягнення судом першої інстанції збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 10 443869, 51 грн., на підставі фактів, які встановлені в Акті Головного контрольно-ревізійного управління України № 31-21/12 від 05.05.2009 року,, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правові наслідки порушення зобов'язань передбачені статтею 611 ЦК України, одним з яких є відшкодування збитків.

Збитки - це об'єктивне зменшення яких-небудь майнових прав сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені він щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшенням майнових прав іншої.

Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Обов’язок доказування відповідно до приписів до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен був довести належними засобами доказування, наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача та завданми йому збитками.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено наявності причинного зв'язку між діями відповідача та понесеними позивачем збитками, а у зв'язку із цим відсутній склад цивільного правопорушення та підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Обставини на які посилається скаржник, як на нововиявлені, не можуть бути правовою підставою для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2010 року у справі №44/2 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, отже заява Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року за нововиявленими обставинами підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року у справі №44/2 залишенню без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Стаття 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" визначає, що ставки державного мита із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, встановлюються у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставки державного мита із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема з заяв майнового характеру, встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а з позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першої статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Колегією суддів встановлено, що при зверненні відповідачем до суду з апеляційної скаргою, останнім в порушенням вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. N 15 було сплачено державне мито у меншому розмірі, а саме - 12792,00грн, замість 12792,50грн.

Таким чином, відповідно до вимог ст.46, 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає достягненню з відповідача в доход Державного бюджету України витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги в розмірі 0,50коп.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 103-105, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 року у справі №44/2 скасувати .

Заяву Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківській військовий торг” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року у справі №44/2 залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківській військовий торг" (адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова 17 ІПН 083587310275, свідоцтво № 14164707, код ЄДРПОУ 08358735) на користь Міністерства оборони України (м. Київ, Повітрофлоцький Проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) 12792,50 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Міністерства оборони України (м. Київ, Повітрофлоцький Проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) в доход Державного бюджету України 0,50 (п’ятдесят) коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №44/2 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді