Постанова № 12016194, 22.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2010                                                                                           № 33/228

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача: Верещинський Д.О., довіреність № б/н від 12.07.10, ;

Юхимчук В.Є., довіреність № б/н від 14.07.10, ;

від відповідача 1: Шевчук Г.С., довіреність № 06-3365 від 15.03.10,

від відповідача 2: Гурмаза О.С., довіреність № 042/1/7-9938 від 08.12.09,

від третьої особи 1: Сіряк В.І., довіреність № 21891 від 24.06.08,

від третьої особи 2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду м.Києва від 31.05.2010

у справі № 33/228 ( .....)

за позовом                               Промислово-торгівельного комерційного підприємства «Фірма Мисливпромпостач»

до                                                   1. Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації

                                                  2. Головного управління комунальної власності м. Києва

треті особи           1.Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"

          2. Головне управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації

про                                                   зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Промислово-торговельне комерційне підприємство «Фірма Мисливпромпостач» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації та Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов’язання відповідачів провести всі необхідні дії щодо приватизації позивачем нежилого приміщення, площею 217,8 кв.м., що знаходиться за адресою:м. Київ, вул. Хрещатик,32 та про зобов’язання укласти договір купівлі-продажу нежилих приміщень групи № 2 загальною площею 217,8 кв.м. (місцезнаходження приміщень: м. Київ, вул. Хрещатик,32 літера «А») між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул.Хрещатик,10, код ЄДРПОУ 19020407) та Промислово-торговельним комерційним підприємством «Фірма «Мисливпромпостач» (м. Київ, пр-т Московський,20, код ЄДРПОУ 13670245).

Згідно заяви про зміну та доповнення позовних вимог, позивач змінив та доповнив другу частину позовних вимог, а саме просив визнати укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили договір купівлі-продажу нежилих приміщень групи №2, загальною площею: 217,8 (двісті сімнадцять цілих і вісім десятих) кв.м., які розташовані за адресою:м. Київ, вул. Хрещатик,32, літера «А» між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул.Хрещатик,10, код ЄДРПОУ 19020407) та Промислово-торговельним комерційним підприємством «Фірма «Мисливпромпостач» (м. Київ, пр-т Московський,20, код ЄДРПОУ 13670245), в редакції позивача.

          Рішенням господарського суду м. Києва від 31.05.2010 року у справі № 33/228, позовні вимоги задоволено повністю.

          Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не погодилось з рішенням господарського суду м. Києва від 31.05.2010 року у справі № 33/228 та подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального а матеріального права.

Зокрема заявник посилається на те, що відповідно до Закону України «Про перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23.09.2008р. № 574-VI, спірне приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32, літ. «А» входить до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

          Промислово-торговельне комерційне підприємство «Фірма Мисливпромпостач» з 1946 року є користувачем нежилого приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32.

          В матеріалах справи міститься, зокрема, Договір оренди нежилого приміщення № 4 від 23.04.1998 року, укладений Промислово-торговельним комерційним підприємством «Фірма Мисливпромпостач» з Головним управлінням архітектури та містобудування, Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва № 1 від 23.10.2003 року, що був укладений з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.

01.04.2010 року Промислово-торговельним комерційним підприємством «Фірма Мисливпромпостач» було укладено з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Договір оренди № 11 зі строком дії до 01.10.2010 року, предметом якого є оренда того ж нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32.

Загальна площа приміщень, що розташовані за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 32 та знаходились в оренді у позивача складає 217,8 (двісті сімнадцять і вісім десятих) кв.м. Вказаний розмір площі нежилих приміщень підтверджується технічним паспортом на нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик,32, який був виготовлений Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, станом на 21.01.2010 року.

Починаючи з 1998 року Промислово-торговельним комерційним підприємством «Фірма Мисливпромпостач» проводились ремонтно-будівельні роботи в орендованих приміщеннях, а саме в магазині за адресою : м. Київ, вул. Хрещатик,32.

Проведення позивачем ремонтно-будівельних робіт в нежилих приміщеннях, що розташовані за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 32, було погоджено з орендодавцем, а саме Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, що підтверджується наявною між сторонами перепискою, зокрема, листом № 47 від 26.01.2004 року та листом № 02-2335 від 19.03.2004 року.

З наявного в матеріалах справи локального кошторису 2-1-1 на ремонт приміщення магазину, що складений в поточних цінах станом на 01.01.1998 року та зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, що складений 26.01.2004 року, вбачається, що Промислово-торговельним комерційним підприємством «Фірма Мисливпромпостач» було здійснено ремонтні роботи, кошторисна вартість яких складає відповідно 46808,00 гривень та 63690,00 гривень. Зокрема, Промислово-торговельним комерційним підприємством «Фірма Мисливпромпостач» було здійснено ремонт стін, стель та підлоги, проведено нову проводку, встановлено сантехніку та освітлення.

Крім того, позивачем майже щороку проводився косметичний ремонт нежилого орендованого приміщення для підтримання його належного стану, що підтверджується відсутністю з боку орендодавця будь-яких зауважень та письмових вимог відносно неналежного утримання орендованого нежилого приміщення.

Статтею 51 Закону України «Про державну програму приватизації» передбачено, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Рішенням IV сесії V скликання Київської міської ради № 62/723 від 08.02.2007 року затверджено Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки, а також затверджено перелік об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації. Зазначений перелік наведено в додатку № 4 до Рішення IV сесії V скликання Київської міської ради № 62/723 від 08.02.2007 року.

Рішенням II сесії VI скликання Київської міської ради № 106/106 від 28.08.2008 року внесено зміни до рішення Київської міської ради №62/723 від 08.02.2007 року. Зазначеними змінами, згідно відповідного додатку, доповнено перелік об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації.

Так, пунктом 205 вищевказаного переліку об’єктів, передбачено, що нежилі приміщення, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32, підлягають приватизації.

З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2010 року Промислово-торговельне комерційне підприємство «Фірма Мисливпромпостач» звернулося з листом № 52 до Головного управління комунальної власності м. Києва з пропозицією виступити ініціатором підготовки рішення про включення до програми приватизації шляхом викупу орендарем нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд.32, загальна площа якого 217,8 (двісті сімнадцять і вісім десятих) кв.м.

Листом №042/1/4-2782 від 23.04.2010 року Головне управління комунальної власності м. Києва (Відповідач-1) відмовило Промислово-торговельному комерційному підприємству «Фірма Мисливпромпостач», посилаючись на те, що згідно Закону України "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" від 23.09.2008 року № 574-VI, будинок на вул. Хрещатик, 32 внесено в перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 року № 442 «Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2000 року № 647, до списку пам’яток, що перебувають під охороною держави, під охоронним номером 898, віднесено будівлю Російського банку для зовнішньої торгівлі та зазначено наступну адресу: м. Київ, вулиця Хрещатик, 32.

Відповідно до Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини» від 01.02.2005р. № 2391-IV було заборонено приватизацію пам’яток культурної спадщини до затвердження Верховною радою України переліку пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

З матеріалів справи вбачається, що нежилі приміщення, розташовані по вул. Хрещатик, 32 в місті Києві, є об’єктом, який перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Згідно статті 1 Закону України «Про приватизацію державного майна», "Приватизація державного майна (далі - приватизація) – це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.".

Нормами статті 3 ч. 4 вказаного Закону, встановлено, що "Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування."

Таким чином, приватизація комунального майна – це відчуження майна, що перебуває у власності територіальних громад, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями у процесі приватизації. При цьому, основною ознакою є зміна власника майна, що приватизується.

В свою чергу, включення нежилих приміщень за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 32 до переліку об’єктів, що підлягають приватизації на підставі рішення Київської міської ради від 28.08.2008 року № 106/106, фактично не є приватизацію об’єкта за вищевказаною адресою, в розумінні ст. 1 ЗУ «Про приватизацію державних підприємств», оскільки не було проведено дій щодо укладання договору купівлі-продажу та не відбулось факту відчуження об’єкту із зміною його власника.

Згідно норм статті 5 Закону України «Про державну програму приватизації» орендовані позивачем нежилі приміщення відносяться до об'єктів приватизації групи «А».

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про державну програму приватизації» продаж об'єктів групи «А» здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та цієї програми.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Таким чином, при прийнятті рішення № 106/106 від 28.08.2008 року, а саме пункту 205 відповідного додатку, Київська міська рада II сесії VI скликання діяла в межах своїх повноважень та не порушила норми діючого в той період Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини» від 01.02.2005р. № 2391-IV, оскільки прийняттям вказаного рішення передбачалося лише проведення передприватизаційних дій щодо об’єкту, які визначені нормами Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств».

Виходячи з положень Закону України «Про перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23.09.2008 року № 574-VI, на підставі якого втратив чинність Закон України «Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини», вбачається, що до переліку пам’яток, які не підлягають приватизації, віднесено об’єкт, будівлю Російського банку для зовнішньої торгівлі та зазначено наступну адресу: м. Київ, вул. Хрещатик, 32а.

Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради в засіданні суду зазначило про те, що за поштовими адресами м. Київ, вул. Хрещатик,32 та м. Київ, вул. Хрещатик 32а знаходяться різні об’єкти, із сукупності яких складається історична будівля Російського банку для зовнішньої торгівлі, споруджена 1913-1915р.р., що має складну конфігурацію плану.

Виходячи з даних паспорту пам’ятки будинку Російського для зовнішньої торгівлі банку, дата складання якого 10.06.1998р., вбачається, що у вересні 1941 року будинок банку згорів разом з іншими спорудами на Хрещатику і прилеглих вулицях. В 1952 році було завершено відбудову споруди. Операційний зал було перебудовано у триповерховий службовий корпус зі скляним ліхтарем над центральною частиною. Таким чином, у зв’язку із перебудовами і втратами, первинний вигляд частини будинку Російського для зовнішньої торгівлі банку по вулиці Хрещатик, 32 в місті Києві було змінено.

Згідно технічного паспорту на нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик,32, що був виготовлений Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, станом на 21.01.2010 року, будівля по вул. Хрещатик,32, в описовій частині на схемі означена, як Хрещатик 32 в літер. «А».

Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна - є комунальним підприємством, яке створене з метою ведення обліку об'єктів нерухомого майна, незалежно від форми власності. Основними завданнями діяльності є : технічна інвентаризація, паспортизація та оцінка об'єктів нерухомого майна, незалежно від форми власності; державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна та виготовлення довідок-характеристик на об'єкти нерухомого майна.

З письмових пояснень Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, вбачається, що найменування «в літер. «А»» є суто технічною характеристикою об’єкта, поштова адреса якого: м. Київ, вул. Хрещатик, 32. Тобто, адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 32 є поштовою адресою нежилих приміщень, які перебували в оренді позивача, а адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 32 в літер. «А» є суто технічною адресою тих же нежилих приміщень.

Тими ж поясненнями Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, встановлено, що об’єкт по вул. Хрещатик, 32 та об’єкт по вул. Хрещатик, 32а в місті Києві, - це два різних об’єкта нерухомості з різними поштовими адресами.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку, що Законом України «Про перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23.09.2008 року № 574-VI до переліку пам’яток, що не підлягають приватизації, віднесено об’єкт, який розташований за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 32а, що є іншою будівлею ніж будівля, в якій позивач орендував нежилі приміщення, поштова адреса яких: м. Київ, вул. Хрещатик,32.

Відповідні зміни до Закону України «Про перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23.09.2008 року № 574-VI, якими б до переліку пам’яток, що не підлягають приватизації, було б віднесено об’єкт, розташований за адресою, м. Київ, вул. Хрещатик, 32 – не вносились.

          Головне управління комунальної власності міста Києва, в обґрунтування своєї апеляційної скарги посилається на Закон України «Про перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23.09.2008р. № 574-VI, згідно якого, приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик,32, літ. «А» входить до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, а також посилається на Рішення Київської міської ради IV сесії VI скликання № 39/2108 від 17.09.2009 року, яким скасовано пункт 205 додатка № 4 до Рішення Київської міської ради від 08.02.1007 року № 62/723.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), передбачено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" з органами місцевого самоврядування, породжуючи впевненість в тому, що існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп.

          В свою чергу, на підставі Рішення II сесії VI скликання Київської міської ради № 106/106 від 28.08.2008 року та рішення Київської міської ради №62/723 від 08.02.2007 року виникли та існують на сьогоднішній день відповідні правовідносини щодо об’єкту, який знаходиться в місті Києві по вулиці Хрещакти,32.

          Крім того, судом встановлено, що Законом України «Про перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23.09.2008 року № 574-VI до переліку пам’яток, що не підлягають приватизації, віднесено об’єкт, який розташований за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 32а, що є іншою будівлею ніж будівля, в якій позивач орендував нежилі приміщення, поштова адреса яких: м. Київ, вул. Хрещатик,32.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що посилання Головного управління комунальної власності м. Києва на Рішення Київської міської ради № 39/2108 від 17.09.2009 року та відмова у проведенні процедури приватизації та укладанні з позивачем договору купівлі-продажу нежилого приміщення по вул. Хрещатик, 32 в місті Києві, з посиланням на положення Закону України «Про перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23.09.2008 року № 574-VI, - є незаконною та безпідставною.

Як було вище зазначено, відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 року № 442 «Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2000 року № 647, до списку пам’яток, що перебувають під охороною держави, під охоронним номером 898, віднесено будівлю Російського банку для зовнішньої торгівлі та зазначено наступну адресу: м. Київ, вулиця Хрещатик, 32.

В свою чергу, Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року № 1805-III, із змінами та доповненнями, зокрема статтею 18 встановлено наступне: «Пам'ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки, робіт, які майбутній власник зобов'язується провести на пам'ятці з метою утримання її в належному стані».

В матеріалах справи міститься охоронний договір від 29 квітня 2010 року за № 2426, що укладений Головним управлінням охорони культур спадщини КМДА з Промислово-торговельним комерційним підприємством «Фірма Мисливпромпостач», та який є чинним на момент розгляду даної судової справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцям об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими радами.

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів держави влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення II сесії VI скликання Київської міської ради № 106/106 від 28.08.2008 року є саме таким актом державного органу, який є чинним на сьогоднішній день та має обов'язковий характер для сторін спору, в тому числі відповідача 2, на якого покладено обов'язок забезпечити організацію приватизації нежилих приміщень площею 217,8 кв. м по вулиці Хрещатик, 32 у місті Києві.

Статтею 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" обов'язок проведення підготовки об'єкта малої приватизації до продажу покладається на органи приватизації, які, зокрема, визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та для забезпечення зазначеної функції можуть залучати відповіді організації та спеціалістів.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням комунальної власності м. Києва у строки, встановлені ч.2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", не було проведено передприватизаційну підготовку та безпідставно відмовлено Промислово-торговельному комерційному підприємству «Фірма Мисливпромпостач» в укладенні договору купівлі-продажу нежилих приміщень площею 217,8 кв. м по вул. Хрещатик, 32, у м. Києві.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлений загальний порядок укладення господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Укладання господарських договорів на основі примірних договорів передбачене частинами 2, 4 ст. 179, ст. 184 Господарського кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Дослідивши зміст положень проекту договору купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 217,8 кв. м по вул. Хрещатик, 32 у м. Києві, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, про їх відповідність як нормам статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" так і примірному договору купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу шляхом викуп, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.08.2005 року №2411.

Згідно з ч. З та 4 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає, другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.          

Частиною 1 статті 649 Цивільного кодексу України передбачено, що розбіжності, які виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

В процесі розгляду судової справи № 33/228 відповідачами не було вказано будь-яких заперечень щодо істотних умов запропонованого позивачем договору купівлі-продажу нежилого приміщення за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 32, що свідчить про відсутність розбіжностей між сторонами.

Пунктом 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211 зазначено, що суд задовольняє позов про спонукання укласти договір та визнає договір укладеним з дня набрання чинності рішенням суду в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головне управління комунальної власності м. Києва зобов'язано діяти у відповідності до ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних і підприємств (малу приватизацію)" та повинно було виконати свої зобов'язання як продавця і здійснити необхідні дії на виконання рішення Київської міської ради № 106/106 від 28.08.2008р.

Позивачем в засіданні суду зауважено, що 16 червня 2010 року Комунальним підприємством Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна було зареєстровано за Промислово-торгівельним комерційним підприємством «Мисливпромпостач» право приватної власності на нежилі приміщення групи № 2 (в літ.А) загальною площею 217,80 кв.м., що розташовані за адресою м. Київ, вул. Хрещатик,32, номер запису 3371-П та записано в книзі під номером 28П-102.

13 липня 2010 року Комунальним підприємством Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна було виправлено технічну помилку в найменуванні підприємства власника вищезазначених нежилих приміщень та зазначено, що власником нежилих приміщень групи № 2 (в літ.А) загальною площею 217,80 кв.м., що розташовані за адресою м. Київ, вул. Хрещатик,32 є Промислово-торговельне комерційне підприємство «Фірма Мисливпромпостач».

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до норм статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 31.05.2010 року у справі № 33/228 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв’язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва від 31.05.2010 року у справі № 33/228.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 31.05.2010 року у справі № 33/228 залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - без задоволення.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

23.07.10 (відправлено)