Постанова № 12016091, 13.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2010                                                                                           № 4/135-16/525

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Іваненко Я.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з’явились

від відповідача -Борщаненко В.І. – керівник КП „Ресіс” (витяг з ЄДРПОУ станом на 01.06.2010 року)

          Чичков К.К. – довіреність № 10 від 10.06.2010 року

від прокуратури:          Міщенко Т.П. – помічник прокурора Святошинського району м. Києва (посвідчення № 195 від 26.10.2006 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Прокурор Святошинського району м.Києва

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.12.2009

у справі № 4/135-16/525 ( .....)

за позовом                               Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації

до                                                   Колективне підприємство "Ресіс"

про                                                   розірвання договору оренди та виселення

ВСТАНОВИВ:

В березні 2007 року Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства „Ресіс” про розірвання договору оренди та виселення відповідача з займаного приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 63.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови Договору оренди № 487-70/201-02 нежитлового приміщення від 20.11.2002 року, здійснивши в 2002 році надбудову другого поверху орендованої будівлі без погодження з позивачем, у зв’язку з чим фактично використовується площа вдвічі більша, ніж обумовлена у Договорі. Всі звернення до відповідача з приводу оформлення оренди на іншу площу та надання необхідної дозвільної документації залишились без відповіді.

Дотримуючись порядку розірвання договорів, передбачених ст. 188 Господарського кодексу України, позивач 30.10.2006 року надіслав відповідачу відповідну пропозицію, але відповіді на неї не отримав.

У зв’язку з цим, посилаючись на ст. 783 Цивільного кодексу України та умови укладеного з відповідачем договору оренди № 487-70/201-02 від 20.11.2002 року, позивач просить розірвати Договір оренди № 487-70/201-02 нежитлового приміщення колишньої майстерні окремо розташованої будівлі в гімназії № 154, загальною площею 150,6 кв.м., від 20.11.2002 року та виселити відповідача із займаного приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 63.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач не визнав позовні вимоги, посилаючись на те, що в 2000 році відповідач уклав договір оренди нежитлового приміщення майстерні школи № 154 по пр. Перемоги, 63 з відділом освіти Радянської районної державної адміністрації м. Києва.

До заселення в приміщення КП „Ресіс” було виконало комплекс робіт по капітальному ремонту: встановлені перегородки, вікна, двері, замінено дерев’яні конструкції даху, металеву покрівлю, підведено інженерні мережі.

На момент передачі школи № 154 з Радянського району до Святошинського району в 2001 році, заселені відповідачем приміщення були з дахом, тому відповідач вважає посилання позивача про надбудову другого поверху без погодження в 2002 році надуманими та безпідставними.

КП „Ресіс” в своїх листах, на які також посилається позивач, № 12 від 11.10.2004 року зверталось до Управління освіти про надання дозволу по влаштуванню кімнат під покрівлею, але позивач вимагав збільшення орендних виплат. КП „Ресіс” зупинило всі роботи по влаштуванню кімнат під покрівлею, на категоричну пропозицію про розірвання договору оренди, направлену позивачем 30.10.2006 року за № 3221, КП „Ресіс” відповіло про розгляд цього питання тільки після виконання п.п. 8.5, 8.6, 8.7, 8.8, 8.9 Договору від 01.11.2000 року, правонаступником якого являється Управління освіти Святошинського району.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.07.2007 року у справі № 4/135 у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2009 року скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2007 року, справу передано на новий розгляд.

Скасовуючи постановлені судами першої та апеляційної інстанції рішення, Вищий господарський суд України зазначив, що господарські суди визнали не доведеним факт ремонтних та інших робіт в орендованому приміщенні після укладення 20.11.2002 року договору оренди № 487-70/201-02, не врахували положення статті 41 Господарського процесуального кодексу України, а тому при новому розгляді справи слід взяти до уваги наведене, з’ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.12.2009 року у справі № 4/135-16/525 у позові Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, прокурор Святошинського району м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2009 року у справі № 4/135-16/525, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації до Комунального підприємства „Ресіс” про розірвання договору оренди.

Апеляційне подання обґрунтоване тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Місцевим господарським судом не прийнято до уваги в якості доказу порушення умов Договору оренди № 487-70/201-02 від 20.11.2002 року акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 20.11.2002 року, який є додатком до зазначеного договору, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення в аварійному стані.

Після укладення договору від 20.11.2002 року відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням надати дозволи на проведення ремонтних робіт (листи директора КП „Ресіс” № 12 від 11.10.2004 року, № 15 від 07.10.2005 року на адресу Управління, які містяться в матеріалах справи).

Судом не враховано здійснення контрольних замірів орендованого приміщення від 06.04.2004 року, згідно яких загальна площа приміщень складає 219,3 кв.м.

В акті зазначено, що договором оренди не враховано площу другого поверху – 68,7 кв.м. При цьому, директором КП „Ресіс” зроблено зауваження до акту та зазначено, що надбудова є „вбудованою під покрівлею мансардою, будівництво якої ще повністю не закінчено”.

Вказані документи, на думку прокурора, підтверджують той факт, що відповідачем здійснено перепланування орендованого приміщення та прибудову (мансарду), площею 68,7 кв.м. вже після укладення договору оренди від 20.11.2002 року, чим грубо порушено положення договору, що є підставою відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України для розірвання договору за ініціативою позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2010 року апеляційне подання прокурора Святошинського району м. Києва було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 01.06.2010 року.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з нез’явленням повноважних представників відповідача та необхідністю витребування нових доказів, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 року розгляд справи було відкладено на 15.06.2010 року.

В судовому засіданні 15.06.2010 року представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2009 року у справі № 4/135-16/525 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 15.06.2010 року представником позивача було подано письмові пояснення, відповідно до яких позивач просив задовольнити апеляційне подання прокурора Святошинського району м. Києва в повному обсязі, скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2009 року у справі № 4/135-16/525, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації до Комунального підприємства „Ресіс” про розірвання договору оренди та виселення відповідача з орендованого приміщення.

В судовому засіданні 15.06.2010 року представником позивача було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи звіту про незалежну оцінку майна приміщень, а саме - будівлі майстерні середньої школи № 154, загальною площею 68,7 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 63 від 30.04.2007 року та фотознімків будівлі, яку орендує Комунальне підприємство „Ресіс”, що знаходиться на території гімназії № 154 (пр-т Перемоги, 63), яке судом було задоволено.

В судовому засіданні 15.06.2010 року представник відповідача пояснив, що на фотознімках, поданих представником позивача, зовнішній вигляд орендованого приміщення відповідає теперішньому стану, всі будівельні матеріали були закуплені керівником КП „Ресіс” до 20.11.2002 року, після чого будівельні матеріали відповідачем не придбавалися, санвузли знаходяться на першому поверсі та під дахом приміщення.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів було оголошено перерву в судовому засіданні 15.06.2010 року до 06.07.2010 року.

В судовому засіданні 06.07.2010 року представник відповідача звернувся до суду з заявою про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю вільного звукозаписувального технічного засобу для здійснення фіксування судового процесу та необхідністю його підготовки, колегією суддів оголошено перерву в судовому засіданні 06.07.2010 року до 13.07.2010 року.

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 року продовжено строк розгляду справи № 4/135-16/525 на один місяць.

В судовому засіданні 13.07.2010 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи, на розгляд якої просив поставити питання:

- Чи відповідають дійсності наявні у справі креслення приміщень, наданих відповідачу в оренду за договорами оренди від 01.11.2000 року та від 20.11.2002 року і якщо так, - то яким саме приміщенням вони відповідають, якщо ні – то в чому саме полягає невідповідність?

- Чи є приміщення площею 68,7 кв.м., що було надане в оренду відповідачу за договором оренди від 01.11.2000 року, складовою частиною приміщень площею 150,6 кв.м., що були надані в оренду відповідачу за договором оренди від 20.11.2002 року?

- Чи відповідає на даний час будівельно-технічний стан приміщень площею 150,6 кв.м., що були надані в оренду відповідачу за договором оренди від 20.11.2002 року, стану на момент передачі їх відповідачу в оренду, якщо ні, то в чому полягають зміни цих приміщень?

- Яка оціночна давність виконання зроблених за рахунок відповідача будівельних робіт з поліпшення приміщення площею 68,7 кв.м., що було надане в оренду відповідачу за договором оренди від 01.11.2000 року та приміщень площею 150,6 кв.м., що були надані в оренду відповідачу за договором оренди від 20.11.2002 року?

- Чи відповідають встановленим законодавством будівельним нормативам зроблені відповідачем поліпшення приміщень, наданих йому в оренду, яких саме приміщень, а якщо ні - то в чому полягає невідповідність?

- Чи мав можливість відповідач використовувати надані йому приміщення за зазначеними договорами оренди приміщення, враховуючи їх стан на момент прийняття, без виконання зроблених ним поліпшень цих приміщень?

Представник прокуратури в судовому засіданні не заперечував проти призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Оскільки для встановлення обставин даної справи та роз’яснення питань, що виникли під час розгляду даного господарського спору не потрібні спеціальні знання, тому заявлене представником відповідача клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, як необґрунтоване та недоцільне, колегія суддів апеляційної інстанції залишила без задоволення.

Представник прокуратури в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримав доводи, викладені в апеляційному поданні, та просив апеляційне подання задовольнити, скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2009 року у справі № 4/135-16/525, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації до Комунального підприємства „Ресіс” про розірвання договору оренди та виселення відповідача з орендованого приміщення.

Представники відповідача в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечували проти доводів прокурора, викладених в апеляційному поданні, просили суд відмовити у задоволенні апеляційного подання, а рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2009 року у справі № 4/135-16/525 залишити без змін.

Представник позивача в судове засідання 13.07.2010 року не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційного подання, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та без участі представника позивача.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційного подання, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що ремонтні роботи здійснювались відповідачем на підставі договору оренди від 01.11.2000 року, відповідно до п. 7.1.5 якого обумовлено обов’язок відповідача здійснювати такий ремонт без погодження із орендодавцем, умови договору оренди № 487-70/201-02 від 20.11.2002 року не порушувались, тому відсутні підстави для його розірвання та виселення відповідача із орендованого приміщення.

Однак колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2000 року між Відділом освіти Радянської райдержадміністрації (Орендодавець) та Комунальним підприємством „Ресіс” (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого Орендар прийняв, в Орендодавець передав в строкове платне володіння та користування окреме приміщення та прилягаючі ділянки на території школи № 154 за адресою: проспект Перемоги, 63, яке знаходиться на балансі Радянського відділу освіти (п. 1 Договору)

Відповідно до п. 3.1 Договору об’єкт, що орендується вважається переданим в оренду з моменту затвердження акту прийому-передачі.

Відповідно до умов Договору КП „Ресіс” зобов’язалось, зокрема, використовувати об’єкт, що орендується, за його цільовим призначенням у відповідності до даного договору (п. 7.1.1 Договору) та самостійно і за власний рахунок здійснювати капітальні та поточні ремонти об’єкта, що орендується (п. 7.1.5 Договору).

Пунктом 4.1 Договору сторони визначили термін дії договору до 01.11.2025 року.

За актом прийому-передачі нежитлового приміщення за Договором оренди від 01.11.2000 року Районний відділ освіти Радянського району м. Києва передав, а Комунальне підприємство „Ресіс” прийняло в орендне користування нежитлове приміщення СШ № 154 по проспекту Перемоги, 63, загальною площею 356,57 кв.м.

При цьому, в акті зазначено, що приміщення з окремим входом, потребує відновлення і прокладку комунікаційних мереж, фасаду, конструкцій даху, підлоги, заміни і встановлення нових вікон, дверей, косметичного ремонту внутрішніх приміщень.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1625 від 01.08.2001 року „Про утворення районних у місті Києві державних адміністрацій” Радянську районну у м. Києві державну адміністрацію було ліквідовано. Через ліквідацію юридична особа припинила свою діяльність, а тому позивач у справі не є правонаступником районного відділу освіти Радянського району м. Києва.

Розпорядженням Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації № 2042 від 13.11.2002 року „Про надання в орендне користування приміщення окремо розташованої нежитлової будівлі на території СШ № 154 по проспекту Перемоги, 63 КП „Ресіс” Управлінню освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації надано дозвіл укласти договір оренди з Комунальним підприємством „Ресіс”, на термін до 2010 року, приміщення окремо розташованої нежитлової будівлі на території СШ № 154 по проспекту Перемоги, 63, загальною площею 150,6 кв.м.

20.11.2002 року між позивачем - Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (Орендодавець) та Комунальним підприємством „Ресіс” (Орендар) було укладено Договір № 487-70/201-02 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації на підставі розпорядження Голови Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 2817 від 18.11.2002 року та ордеру № 336 від 20.11.2002 року передало за актом прийому-передачі нежитлового приміщення, а Комунальне підприємство „Ресіс” прийняло в строкове платне користування нежитлове приміщення адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 63, загальною площею 150,6 кв.м., в тому числі на 1 поверсі 150,6 кв.м. для розміщення адміністрації, побутових та складських приміщень (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього Договору та Акту прийому-передачі вказаного приміщення.

Відповідно до п. 4.5 Договору Орендар зобов'язався своєчасно здійснювати капітальний та поточний ремонт орендованого приміщення за власний рахунок, капітальний ремонт або перепланування орендованого приміщення проводити за письмовою згодою Орендодавця (позивача).

Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством (п. 9.4 Договору).

За актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 20.11.2002 року, що є додатком № 1 до договору оренди нежитлового приміщення № 487-70/201-02 від 20.11.2002 року, позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нежитлове приміщення відповідно до договору № 487-70/201-02 від 20.11.2002 року.

Позивач - Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації просить розірвати договір № 487-70/201-02 оренди нежитлового приміщення, укладений 20.11.2002 року між ним та Комунальним підприємством „Ресіс” та виселити відповідача з орендованого приміщення.

Підставою для розірвання договору оренди позивач вказує ту обставину, що в порушення п. 4.5 Договору, Комунальне підприємство „Ресіс” у 2002 році здійснило надбудову другого поверху орендованої будівлі без погодження з Управлінням.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Внаслідок укладання договору оренди нежитлового приміщення № 487-70/201-02 від 20.11.2002 року цивільні права та обов’язки (зобов’язання) між сторонами щодо оренди приміщення виникли на підставі зазначеного договору оренди.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Позивач звернувся до КП „Ресіс” з листом № 3221 від 30.10.2006 року з пропозицією про розірвання договору оренди, яким повідомив КП „Ресіс”, що внаслідок здійснення ним у 2002 році надбудови на об’єкті оренди без погодження з Управлінням освіти підприємством порушено п. 4.5 Договору оренди від 20.11.2002 року та запропонував розірвати договір оренди № 487-70/201-02 від 20.11.2002 року.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу (ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України).

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 7.2 Договору Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін у цей Договір або його розірвання в разі погіршення стану орендованого приміщення, внаслідок його неналежного використання або невиконання умов цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2004 року, після укладення спірного договору оренди від 20.11.2002 року, відповідач в особі директора підприємства звернувся до позивача з листом № 12 з пропозицією виконати під покрівлею орендованого об’єкту роботи по монтажу підлоги та перегородок з перспективою улаштування там трьох або чотирьох кімнат та санвузлу при умові, що орендна плата за додаткові приміщення стягуватись не буде.

Одночасно відповідач просив погодити умови розміщення під покрівлею додаткових приміщень.

Листом від 07.10.2005 року № 15 відповідач повторно просив позивача надати дозвіл на виконання додаткових робіт по влаштуванню підлоги, стелі та перегородок під покрівлею орендованого приміщення, та запевняв позивача, що всі роботи, від проектування до закінчення, будуть погоджуватися поетапно, відповідно з додатком до договору.

Відповідачем не було отримано згоди позивача на проведення зазначених робіт, що підтверджується матеріалами справи.

Як зазначив представник відповідача в письмових поясненнях щодо касаційного подання (а.с. 163, т. 1) „відповідач, виконуючи умови укладеного договору щодо здійснення поточного ремонту (п. 4.5 Договору) виконав роботи, вказані в листі, а саме монтаж підлоги та влаштував гіпсокартонні перегородки. Інші роботи не проводилися”.

Директор КП „Ресіс” в судових засіданнях апеляційної інстанції підтвердив, що санвузли знаходяться на першому поверсі та під дахом приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що ремонтні роботи, виконані відповідачем після відправлення позивачеві листа від 11.10.2004 року не відносяться до поточного ремонту, а пов’язані зі зміною (збільшенням) площі орендованого приміщення, улаштуванням санвузла під його дахом, і відноситься до перепланувань.

А відповідно до п. 4.5 спірного Договору перепланування орендованого приміщення проводиться тільки за письмовою згодою Орендодавця, позивача у справі, якої у відповідача не було.

Актом від 06.04.2004 року встановлено, що при здійсненні контрольних замірів орендованого приміщення визначена загальна площа 219,3 кв.м. В акті зазначено, зо договором оренди не враховано площу другого поверху – 68,7 кв.м.

При цьому, директором КП „Ресіс” зроблено зауваження до вказаного акту та зазначено, що надбудова є „вбудованою під покрівлею мансардою, будівництво якої ще не повністю закінчено”.

Поряд з цим, є акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 20.11.2002 року, який є додатком до вищевказаного договору оренди, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення в аварійному стані.

Листом від 14.06.2002 року № 1253 санітарно-епідеміологічна станція Святошинського району м. Києва надала висновок щодо можливості надання в орендне користування спірного приміщення та зазначила, що передбачається проведення ремонтних робіт в приміщеннях.

Факт проведення перепланування і ремонтних робіт після укладення договору 20.11.2002 року підтверджується також звітом про незалежну оцінку майна від 30.04.2007 року (який долучений до матеріалів справи), на сторінці № 27 якого містяться фотографії приміщення другого поверху орендованої будівлі вже з повністю облаштованою стелею, підлогою, перегородками та санвузлом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у відповідності до вимог Договору та положень ст. 188 Господарського кодексу України на адресу відповідача було надіслано лист з проханням у добровільному порядку розірвати Договір № 487-70/201-02 оренди нежитлового приміщення від 20.11.2002 року у зв’язку з неналежним виконанням його умов, але зазначений лист було залишено відповідачем без відповіді.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги позивача про розірвання Договору № 487-70/201-02 оренди нежитлового приміщення від 20.11.2002 року та виселення відповідача із займаного приміщення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Наявні в матеріалах справи докази у відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України підтверджують обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, а відтак дають достатньо правових підстав для задоволення позову.

При таких обставинах, коли позовні вимоги заявлені з наданням переконливих і достатніх доказів, які свідчать про їх обґрунтованість і законність, підстав для відмови у задоволенні цих вимог у місцевого господарського суду не було.

На підставі викладеного, рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2009 року у справі № 4/135-16/525 підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям відповідно до вимог пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення про задоволення позову повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 85, 00 грн. державного мита за подання позову та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а у зв’язку з задоволенням апеляційного подання, з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню 42, 50 грн. за внесення апеляційного подання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне подання прокурора Святошинського району м. Києва задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2009 року у справі № 4/135-16/525 скасувати, постановити нове, яким позов Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації до Комунального підприємства „Ресіс” про розірвання договору оренди та виселення задовольнити повністю.

3. Розірвати Договір № 487-70/201-02 оренди нежитлового приміщення від 20.11.2002 року, укладений між Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 6-а, код ЄДРПОУ 26087866) та Комунальним підприємством „Ресіс” (03148, м. Київ, проспект Перемоги, 63, код ЄДРПОУ 13676503).

4. Виселити Комунальне підприємство „Ресіс” (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 63, код ЄДРПОУ 13676503) з нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 63 (приміщення колишньої майстерні окремо розташованої будівлі в гімназії № 154).

5. Стягнути з Комунального підприємства „Ресіс” (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 63, код ЄДРПОУ 13676503) на користь Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 6-а, код ЄДРПОУ 26087866) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Стягнути з Комунального підприємства „Ресіс” (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 63, код ЄДРПОУ 13676503) в доход Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. за внесення прокурором апеляційного подання.

7. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

8. Матеріали справи № 4/135-16/525 повернути до Господарського суду м. Києва.

9. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді