Постанова № 12015960, 14.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2010                                                                                           № 39/66

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Кебал І.В., дов. № 141 від 08.02.2010 року

від відповідача - Дмітрієва В.В., дов. № 215 від 06.08.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 14.05.2010

у справі № 39/66 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "МЖК-1"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 205202,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2010 року у справі № 39/66 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельне управління “МЖК-1” (далі-відповідач) про стягнення 205 202, 52 грн. задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто суму основного боргу у розмірі 166 442, 52 грн., 19 380 грн. штрафу, 1 858, 23 грн. витрат по сплаті державного мита та 213, 71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2010 року, стягнувши з відповідача 166 442, 52 грн. заборгованості та штраф в розмірі 38 760 грн. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги положення п. 4.2.5 договору, в якому зазначено, що за порушення умов п. 9.2 Договору та умов пунктів 2.2, 6.7, 6.8, 6.10-6.12, 7.2, 9.6 Загальних умов лізингоодержувач (відповідач) несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5 відсотків від загальної вартості Предмета лізингу, вказаної в Специфікації, за кожен випадок порушення. З урахуванням зазначених положень договору, апелянт вважає, що в оскаржуваному рішенні місцевим господарським судом було безпідставно визнано два різних періоди, за які має обчислюватись штрафна санкція, як один період.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2010 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.07.2010 року.

В судове засідання 14.07.2010 року з’явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, а представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скасувати оскаржуване рішення. В своєму відзиві відповідач зазначає, що несвоєчасна сплата лізингових платежів була зумовлена саме порушенням позивачем умов договору, який в односторонньому порядку почав змінювати розміри лізингових платежів.

До того ж, відповідач звертає увагу на наявність економічної кризи, складну економічну ситуацію та відсутність коштів у підприємства.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідач, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду зміні з наступних підстав:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 205 202,52 грн. на підставі Договору № 01-205/07-обл фінансового лізингу від 11.12.2007 року, з яких: 166 442,52 грн. основного боргу та 38 760 грн. штрафу.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.12.2007 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” (надалі - лізингодавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельне управління “МЖК-1” (надалі - лізингоодержувач) було укладено Договір № 01-205/07-обл фінансового лізингу (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався на підставі договору купівлі - продажу (поставки) набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння майно (надалі - Предмет лізингу), найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені у Специфікації і умовах передачі предмету лізингу (Додаток № 2 до Договору) (надалі - Специфікація), а відповідач зобов'язався прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору.

Згідно п. 1.2 Договору строк користування відповідачем Предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) (надалі - Графік) та починається з дати підписання сторонами Акту приймання передачі Предмета Лізингу (надалі - Акт), але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

Відповідно до ст. 1 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору) (надалі - Загальні умови) приймання лізингоодержувачем (відповідачем) Предмета лізингу в лізинг здійснюється шляхом складання Акту, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан Предмета лізингу і відповідність Предмета лізингу техніко-економічним показникам, встановленим лізингоодержувачем умовам і специфікаціям та умовам Договору. Акт підписується уповноваженими представниками сторін скріплюється печатками сторін.

На виконання приписів вищезазначеної статті Загальних умов сторони 11.12.2007 року підписали та скріпили печатками Акт приймання - передачі від 11.12.2007 року, відповідно до якого позивач передав відповідачу на підставі Договору № 01-205/07-обл фінансового лізингу у володіння та користування Предмет лізингу, вказаний у Специфікації, вартістю 387 600 грн. (з ПДВ).

Згідно п. 3.1 Договору відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку та умов ст. 3 Загальних умов. Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів кожен з яких включає:

-          суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Предмета лізингу,

-          винагороду (комісію) лізингодавию (позивачу) за отриманий у лізинг Предмет лізингу (надалі - Винагорода).

Статтею 3 Загальних умов встановлені строки та порядок розрахунків і сплати лізингових платежів за Договором, а саме:

Всі платежі за Договором лізингоодержувач (відповідач) зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до Графіку та Загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця (позивача) (п. 3.1 Загальних умов).

Авансовий лізинговий платіж лізингоодержувач зобов'язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку від лізингодавця. Лізингоодержувач має право здійснювати авансовий лізинговий тільки на підставі отриманого від лізингодавця рахунку (п. 3.2 Загальних умов).

Датою здійснення будь-якого платежу за Договором вважається дата фактичного надходження грошових коштів на банківський рахунок лізингодавця (п. 3.3 Загальних умов).

Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) (п. 3.4 Загальних умов).

Якщо передача Предмета лізингу відбулася до п'ятнадцятого числа, то чергові лізингові платежі сплачуються кожного п'ятого числа місяця, інакше, чергові лізингові платежі сплачуються кожного двадцятого числа (п. 3.5 Загальних умов).

Лізингоодержувач, не пізніше дати місяця, наступного за місяцем, в якому було передано Предмет лізингу, визначеної згідно пункту 3.5 Загальних умов, зобов'язаний сплатити Винагороду, яка визначається виходячи із вартості Предмета лізингу, кількості днів за період з дня підписання Акту до цієї дати, та подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період (п. 3.6 Загальних умов).

Всі інші чергові лізингові платежі, відповідно до Графіку, та Загальних умов, лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати відповідно до умов пунктів 3.4, 3.5 Загальних умов, починаючи з другого по порядку місяця, після місяця, в якому був підписаний Акт. Зазначені в Графіку порядкові номери місяців лізингу відповідають календарним місяцям, які в прямому порядку слідують за місяцем, в якому було підписано Акт (п. 3.7 Загальних умов).

У разі прострочення лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів, зазначених в Графіку та в Загальних умовах, розмір Винагороди збільшується на суму, яка визначається виходячи із суми, яка прострочена, кількості днів прострочки, та відсоткової ставки - 20% річних. Суму такого збільшення Винагороди лізингоодержувач зобов'язаний сплатити у складі наступного за простроченим чергового лізингового платежу (п. 3.8 Загальних умов).

На дату сплати, визначену пунктом 3.5 Загальних умов, лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу), який підлягає сплаті згідно Графіку та Загальних умов, коригується на суму Винагороди, яка визначається за формулою:

V 1 = So * k - So, де

So - сума чергового лізингового платежу за Договором на дату сплати;

k - коеффіцієнт, який визначається як відношення, курсу гривні до долару США, встановленого НБУ за 5 (п'ять) календарних днів до дати сплати чергового лізингового платежу, згідно п. 3.5 Загальних умов, та збільшеного на 0,59 % (нуль цілих п»ятдесят дев'ять сотих) відсотка, до курсу гривні до долару США, за яким АКІБ “УкрСиббанк” (надалі - Банк), по дорученню лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), що підтверджується відповідною довідкою Банку, або завіреною копією банківської виписки, отриманих лізингодавцем для придбання Предмета лізингу та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг. Якщо значення коефіцієнта к менше одиниці, то сума V 1 не розраховується;

* - знак множення;

Якщо курс гривні до долара США, за яким Банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, що підтверджується відповідною довідкою Банку, або завіреною копією банківської виписки, перевищує більш ніж на 0,6 (нуль цілих шість десятих) відсотка курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта к, вказаного в цьому пункті, то лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про коригування лізингового платежу на суму Винагороди, яке виникло внаслідок такого перевищення. Суму такого коригування лізингового платежу лізингоодержувач зобов'язаний сплатити протягом трьох робочих днів з моменту отримання такого повідомлення (п. 3.9 Загальних умов).

Отже, зі змісту п. 3.9 Загальних умов вбачається, що лізинговий платіж: (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу) на дату сплати підлягає коригуванню через зміни курсу гривні, а саме у разі, якщо курс гривні до долара США, за яким Банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, перевищує більш ніж на 0,6 (нуль цілих шість десятих) відсотка курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта к. Крім того, зазначеним пунктом Загальних умов встановлений обов 'язок відповідача сплатити суму такого коригування лізингового платежу.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідач повинен був здійснювати лізингові платежі згідно п. 3.1 Договору, Графіку та умов ст. 3 (п.п. 3.5-3.7, 3.8, 3.9) Загальних умов, а саме: оскільки передача Предмету лізингу відповідачу відбулася 11.12.2007 року (відповідно до Акту), тобто до п'ятнадцятого числа місяця, то датами сплати чергових лізингових платежів є кожне п'яте число місяця.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 10.02.2010 року відповідач на виконання вимог п. 3.1 Договору, Графіку та умов ст. 3 (п.п. 3.5 - 3.7, 3.9) Загальних умов повинен був сплатити позивачу 502 818,93 грн. включно з: 1) авансовим лізинговим платежем, 2) відшкодуванням частини вартості Предмета лізингу, 3) Винагородою, в яку включено: винагороду згідно Графіку, збільшення Винагороди у відповідності до п. 3.8 Загальних умов та коригування лізингових платежів через зміни курсу гривні згідно п. 3.9 Загальних умов). Зазначена сума міститься у доданому до позовної заяви Розрахунку суми простроченої заборгованості ТОВ “БУ “МЖК –1” перед ТОВ “Українська лізингова компанія” станом на 11.02.2010 року (надалі - Розрахунок заборгованості), який здійснений позивачем у відповідності до умов Договору, Графіку та Загальних умов. Крім того, вищенаведена сума підтверджується і копіями рахунків на сплату авансового лізингового платежу та щомісячних чергових лізингових платежів, які виставлялись позивачем відповідачу (копії рахунків знаходяться в матеріалах справи).

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що на виконання умов Договору відповідач розрахувався лише частково, перерахувавши на рахунок позивача кошти на загальну суму 336 376,41 грн. Наведена сума також міститься у вищенаведеному Розрахунку заборгованості. Перерахування позивачу коштів в сумі 336 376,41 грн. підтверджується відповідачем відповідно до даних, наведених останнім у Акті звірки взаємних розрахунків між ТОВ “БУ “МЖК-1” та ТОВ “Українська лізингова компанія” станом на 09.04.2010 року (надалі - Акт звірки).

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за лізинговими платежами станом на 10.02.2010 року становить 166 442,52 грн. (502 818,93 грн., загальна сума коштів, нарахованих позивачем до сплати відповідачу відповідно до п. 3.1 Договору, Графіку та умов ст. 3 (п.п. 3.5 - 3.7, 3.8, 3.9) Загальних умов – 336 376,41 грн. сума частково перерахованих коштів відповідачем на рахунок позивача = 166 442,52 грн. загальна сума заборгованості за Договором станом на 10.02.2010 року).

Відповідно до ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 174 ГК України також передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів цього виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї сторони повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договоромлізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ч.1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частина 2 статті 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до статті 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а)          суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б)          платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в)          компенсацію відсотків за кредитом;

г)          інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором в повному обсязі та належним чином, що підтверджується Актом приймання-передачі від 11.12.2007 року про передачу позивачем у володіння та користування відповідача Предмет лізингу згідно Специфікації вартістю 387 600,00 грн. (з ПДВ). При цьому, претензій щодо якості Предмету лізингу від відповідача не надходило.

Перевіривши наданий відповідачем контррозрахунок, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що останній не містить передбачених п. 3.8 Загальних умов нарахувань за прострочення термінів сплати лізингових платежів та п. 3.9 Загальних умов коригувань лізингових платежів через зміни курсу гривні, які є складовою щомісячного лізингового платежу у разі, якщо на дату сплати курс гривні до долара США, за яким Банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, перевищує більш ніж на 0,6 (шість десятих) відсотка курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта к. А суму такого коригування лізингового платежу відповідач за умовами наведеного п. 3.9 Загальних умов зобов'язаний сплатити позивачу як лізингодавцю.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач прийняв та використовує у своїй господарській діяльності Предмет лізингу, тоді як свої договірні зобов'язання в частині дотримання строків та порядку розрахунків і сплати лізингових платежів за Договором відповідач виконує частково та з порушенням умов Договору.

Згідно із ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 166 442,52 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивач просив суд першої інстанції на підставі п. 4.2.5 Договору та п. 7.2 Загальних умов стягнути з відповідача 38 760 грн. штрафу за ненадання інформації за третій та четвертий квартали 2009 року в розмірі 5% відсотків від вартості Предмету лізингу, виходячи з наступного розрахунку: 387 600 грн. (загальна вартість Предмету лізингу, вказана в Специфікації) * 5% * 2 (третій та четвертий квартали 2009 року) = 38 760 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 4.2.5 Договору сторони встановили, що за порушення умов п. 9.2 Договору та умов пунктів 2.2, 6.7, 6.8, 6.10-6.12, 7.2, 9.6 Загальних умов лізингоодержувач (відповідач) несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5 (п»ять) відсотків від загальної вартості Предмета лізингу, вказаної в Специфікації, за кожен випадок порушення.

Зокрема, згідно пункту 7.2 Загальних умов встановлений обов’язок лізингоодержувача (відповідача) щоквартально письмово інформувати лізингодавця (позивача) про стан та місцезнаходження Предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі, встановленій сторонами (Додаток № 3 до Договору) (підпункт 7.2.1).

Загальна вартість Предмету лізингу, вказана в Специфікації, становить 387 600 грн. (з ПДВ).

Позивач стверджує, що відповідач в порушення п. 7.2 Загальних умов не надав йому інформацію про стан та місцезнаходження Предмета лізингу за третій та четвертий квартали 2009 року, тоді як відповідач наведене твердження позивача не спростував, доказів направлення позивачу щоквартального звіту про стан та місцезнаходження Предмета лізингу у формі, встановленій у Додатку № 3 до Договору, не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, факт порушення відповідачем п. 7.2 Загальних умов щодо ненадання позивачу щоквартального звіту про стан та місцезнаходження Предмета лізингу за третій та четвертий квартали 2009 року визнано судом першої інстанції доведеним, а тому є підставою для нарахування відповідачу штрафу, передбаченого п. 4.2.5 Договору.

При цьому, судом першої інстанції було задоволено вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу лише частково в розмірі 19 380 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф, проте не погоджується з розміром стягнутого місцевим господарським судом штрафу, оскільки, на думку колегії суддів, місцевим господарським судом було невірно витлумачено зміст п. 4.2.5 Договору з огляду на наступне.

Так, позивачем за ненадання відповідачем щоквартального звіту про стан та місцезнаходження Предмета лізингу за третій квартал 2009 року та ненадання відповідачем щоквартального звіту про стан та місцезнаходження Предмета лізингу за четвертий квартал 2009 року, нараховано останньому штраф в розмірі 5 відсотків від загальної вартості Предмета лізингу, вказаної в Специфікації, за кожен випадок порушення.

Відповідно до п. 4.2.5 договору за порушення умов п. 9.2 Договору та умов пунктів 2.2, 6.7, 6.8, 6.10-6.12, 7.2, 9.6 Загальних умов лізингоодержувач несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5 відсотків від загальної вартості Предмета лізингу, вказаної в Специфікації, за кожен випадок порушення..

При цьому, судом першої інстанції помилково зазначено, що порушення умов одного з наведених пунктів вважається одним випадком порушення, що, на думку колегії суддів, суперечить умовам укладеного сторонами договору.

З урахуванням положень п. 7.2 Загальних умов, якими встановлено обов’язок відповідача надавати позивачеві письмову інформацію про стан та місцезнаходження предмета лізингу шляхом направлення звітів щоквартально, колегія суддів вважає, що ненадання відповідачем щоквартального звіту про стан та місцезнаходження Предмета лізингу за третій квартал 2009 року та ненадання відповідачем щоквартального звіту про стан та місцезнаходження Предмета лізингу за четвертий квартал 2009 року є окремими випадками порушення умов договору, за кожний з яких, згідно з умовами п. 4.2.5 договору, передбачено окрему відповідальність, а саме, нарахування штрафних санкцій у вигляді 5% штрафу від загальної вартості Предмета лізингу за кожен випадок окремо.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з з відповідача 38 760 грн. штрафу за ненадання інформації за третій та четвертий квартали 2009 року в розмірі 5% відсотків від вартості Предмету лізингу визнаються колегією суддів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що твердження позивача в апеляційній скарзі є обґрунтованими, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Отже, оскільки суд першої інстанції, встановлюючи фактичні обставини справи, дійшов вірного висновку щодо прав та обов’язків сторін у спірних правовідносинах, і лише не вірно визначив розмір штрафу, що підлягає стягненню, рішення місцевого господарського суду слід змінити, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

У зв’язку зі зміною рішення судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають перерозподілу шляхом покладення їх на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2010 року у справі № 39/66 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельне управління “МЖК-1” змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління “МЖК-1” (01133, м. Київ, бульвар Ліхачова, буд. 1/27; ідентифікаційний код 33786281; п/р 2600631899 в АБ “Діамантбанк”, МФО 320854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 12; ідентифікаційний код 30575865, п/р 26004024740200 в АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005) суму основного боргу у розмірі 166 442 грн. (сто шістдесят шість тисяч чотириста сорок дві) грн. 52 коп. основного боргу, 38 760 (тридцять вісім тисяч сімсот шістдесят) грн. штрафу, 2 052 (дві тисячі п’ятдесят дві) грн. 03 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.”

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління “МЖК-1” (01133, м. Київ, бульвар Ліхачова, буд. 1/27; ідентифікаційний код 33786281; п/р 2600631899 в АБ “Діамантбанк”, МФО 320854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 12; ідентифікаційний код 30575865, п/р 26004024740200 в АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005) 96, 90 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

4.Видачу наказів із зазначенням реквізитів сторін доручити Господарському суду міста Києва.

5.Матеріали справи № 39/66 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

16.07.10 (відправлено)