Постанова № 12015940, 13.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2010                                                                                           № 9/97

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

В судове засідання з’явились представники:

Позивача: Кравцова А.С., довіреність б/н від 15.02.10р.

Відповідача 1: не з’явився,

Відповідача 2: не з’явився,

Третьої особи 1: не з’явився,

Третьої особи 2: не з’явився,

Третьої особи 3: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанія "Сі.І.Ес." Клін Енерджі Солюшнз Ей.Бі.

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.04.2010

у справі № 9/97 ( .....)

за позовом                               Компанія "Сі.І.Ес." Клін Енерджі Солюшнз Ей.Бі.

до                                                   Компанія з обмеженою відповідальністю "Фолудікс комершал ЛТД"

                                                  Компанія з обмеженою відповідальністю "Йесмілл холдінгс лімітед"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           ТОВ "Нова-Еко"

          ТОВ "Нотос"

          Подільська районна у м. Києві державна адміністрація

про                                                   витребування частки у статутному капіталі ТОВ "Нова-Еко"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2010 року у справі № 9/97 за позовом Компанії „Сі.І.Ес” Клін Енерджі Солюшинз Ей.Бі (далі – позивач) до Компанії з обмеженою відповідальністю „Фолудікс комершал ЛТД” (далі – відповідач 1) та Компанії з обмеженою відповідальністю „Йесмілл холдінгс лімітед” (далі – відповідач 2), за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова-Еко” (далі – третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю „Нотос” (далі – третя особа 2) та Подільська районна умісті Києві державна адміністрація” (далі – третя особа 3) про витребування частки у статутному капіталі ТОВ „Нова-Еко”, заяву Компанії „Сі.І.Ес” Клін Енерджі Солюшинз Ей.Бі про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати ухвалу в частині відмови у задоволенні забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю „Нова-Еко” відчужувати належне йому майно та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення вказаної вимоги. В іншій частині ухвалу господарського суду міста Києва залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2010 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 29.06.2010 року.

11.02.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Подільської районної умісті Києві державної адміністрації з проханням розглянути справу № 9/97 за відсутності представника третьої особи3/

29.06.2010 року в судове засідання представники сторін та треті особи не з’явилися. Про час та місце слухання справи були повідомленні належним чином. .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 13.07.2010 року.

13.07.2010 року в судове засідання з’явився представник позивача. Представники відповідачів та третіх осіб в судове засідання не з’явилися про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні заявила клопотання щодо відкладення розгляду справи через необхідність повідомлення відповідачів (місце знаходження яких є Республіка Кіпр) згідно з вимогами Конвенції, через Міністерство юстиції України, та, відповідно, відкласти розгляд апеляційної скарги на 6 місяців.

          Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суду приходить до висновку щодо відмови в задоволенні заявленого клопотання, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України від 19.10.200 року за № 2052-111 Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах ( далі – Конвенція) - зазначена Конвенція є частиною національного законодавства України та підлягає застосуванню.

В то          й же час, на відміну від України, яка п. 5 вищевказаного Закону України № 2052-111 приєдналась до Конвенції із застереженнями в т.ч. щодо не використовування на своїй території способів передач судових документів, передбачених ст. 10 Конвенції, Республіка Кіпр при приєднанні до Конвенції застережень щодо незастосування вимог вищевказаної статті 10 не робила, а, відтак, пункт а) ст. 10 Конвенції не обмежує можливості надсилання судових документів особам, місцезнаходження яких є Республіка Кіпр, безпосередньо поштою.

Відповідно до вимог ст. 15 Конвенції - якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордоном з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з’явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буди встановлено, що:

-          документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом застосування Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території;

-          документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією;

і що в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійсненні в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

          Кожна Договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

-          документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією;

-          з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців;

-          не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Незважаючи на положення попередніх частин, суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів.

Як вбачається з положень ст. ст. 66-67 ГПК України, роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5\611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” – забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ст. 68 ГПК України – питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішення чи ухвалі.

Отже, аналіз вищезазначених норм діючого законодавства, дає можливість зробити висновок щодо можливості розгляду питання про застосування заходів забезпечення позову, як тимчасових та охоронних заходів, навіть без застосування вимог частин 1 та 2 ст. 15, відповідно до частини 3, ст. 15 зазначеної Конвенції.

Крім того, з наявних матеріалів справи вбачається, що відповідачі, відповідно до вимог Конвенції (в прийнятій в Республіці Кіпр редакції), були повідомлені про день, час та місце слухання справи в апеляційній інстанції безпосередньо поштою.

Згідно з положень ст. 66 ГПК України - заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін.

Таким чином, колегія суду не вбачає підстав для задоволення вищевказаного клопотання позивача, та вважає можливим здійснити перевірку ухвалу суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі зазначених представників сторін та третіх осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно ст. 106 ГПК України, ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи 08 квітня 2010р. Компанія «Сі.І.Ес» Клін Енерджі Солюшнз Ей.Бі. («CES»Clean Energy Solutions FD) (Швейцарія) звернулась до господарського суду міста Києва із заявою за №10214 (далі – заява)про вжиття запобіжних заходів, в якому просить суд прийняти ухвалу про вжиття запобіжного заходу у вигляді витребування у Подільської районної у місті Києві державної адміністрації у якості доказу реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Еко» (код ЄДРПОУ 33548074).

Подана заява про вжиття запобіжних заходів обґрунтована тим, що Компанія «Сі.І.Ес.»Клін Енерджі Солюшнз Ей.Бі. має намір подати до господарського суду міста Києва позовну заяву проти Компанії з обмеженою відповідальністю «Фолудікс комершал ЛТД”та Компанії з обмеженою відповідальністю «Йесмілл холдінгс лімітед», товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Еко»про витребування від вищевказаних осіб часток у статутному фонді TOB «Нова-Еко».

Як вбачається з доданих до заяви документів, згідно протоколу № 1/07/08 загальних зборів учасників TOB «Нова-Еко»від 14.07.2008р. єдиним засновником товариства була Компанія «Сі.І.Ес.»Клін Енерджі Солюшнз Ей.Бі., однак як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17 березня 2010р. № 5511870 (додано до заяву), на даний час учасниками ТОВ «Нова-Еко» є Компанія з обмеженою відповідальністю «Фолудікс комершал ЛТД” з часткою у статутному фонді TOB «Нова-Еко»у розмірі 1358376,18 грн., що становить 15% статутного фонду товариства та Компанія з обмеженою відповідальністю «Йесмілл холдінгс лімітед» з часткою у статутному фонді TOB «Нова-Еко» у розмірі 7697465,00 грн., що становить 85% статутного фонду товариства.

09.04.2010р. Компанія «Сі.І.Ес.»Клін Енерджі Солюшнз Ей.Бі. звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Компанії з обмеженою відповідальністю «Фолудікс комершал ЛТД» та Компанії з обмеженою відповідальністю «Йесмілл холдінгс лімітед» про витребування від відповідачів часток у статутному фонді ТОВ «Нова-Еко».

В позові позивач вказує, що «Сі.І.Ес.» була єдиним учасником створеного в Україні господарського товариства ТОВ «Нова-Еко», що підтверджується протоколом № 1/07/08 загальних зборів учасників ТОВ «Нова-Еко» від 14.07.2008р. Тобто, частка «Сі.І.Ес.» становила 100 % статутного фонду третьої особи 1..

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17 березня 2010р. № 5511870 та матеріали реєстраційної справи ТОВ «Нова-Еко», які надійшли до господарського суду міста Києва містять дані про те, що учасниками ТОВ «Нова-Еко» на даний момент є: Компанія з обмеженою відповідальністю «Фолудікс комершал ЛТД», розмір внеску до статутного фонду –1358376,18 грн., що становить 15% статутного фонду та Компанія з обмеженою відповідальністю «Йесмілл холдінгс лімітед», розмір внеску до статутного фонду –7697465,00 грн., що становить 85% статутного фонду, і не містять даних про те, що «Сі.І.Ес.»є учасником ТОВ «Нова-Еко».

За твердженнями позивача, Компанія «Сі.І.Ес.»Клін Енерджі Солюшнз Ей.Бі. («CES»Clean Energy Solutions FD) не вчинювала жодних дій по відчуженню частки в статутному фонді ТОВ «Нова-Еко», в тому числі не уповноважувало ніяких осіб на відчуження вказаної частки, а наявні у матеріалах реєстраційної справи документи, зокрема резолюція № 4 № 556680-2590 (яка по суті є заявою про вихід позивача зі складу учасників ТОВ «Нова-Еко») є підробним документом, ніколи паном Матс Йотберг від імені Компанії «Сі.І.Ес.»Клін Енерджі Солюшнз Ей.Бі. («CES»Clean Energy Solutions FD) не видавалась.

Позивачем було подано до суду першої інстанції заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Еко» в розмірі 1358376 гривень 18 копійок, що становить 15% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА-ЕКО»яка належить Компанії з обмеженою відповідальністю «ФОЛУДІКС КОМЕРШАЛ ЛТД» накладення арешту на частку в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА-ЕКО» в розмірі 7697465 гривень 00 копійок, що становить 85% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА-ЕКО», яка належить Компанії з обмеженою відповідальністю «ЙЕСМІЛЛ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД»; заборони державним реєстраторам Подільської районної у місті Києві державної адміністрації здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА-ЕКО; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «НОВА-ЕКО» відчужувати належне йому майно.

Свою заяву позивач мотивував тим, що невжиття таких заходів забезпечення позову, як накладення арешту на частки відповідачів у статутному фонді ТОВ «НОВА-ЕКО», заборони державним реєстраторам здійснювати реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «НОВА-ЕКО»та заборони ТОВ «НОВА-ЕКО» відчужувати належне йому майно, може призвести до неможливості виконання рішення суду по даній справі, в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначає Вищий арбітражний суд України у своєму Роз’ясненні від 23.08.1994 р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (п.3), найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК України).

Відповідно до п. 2 Роз’яснення ВАСУ «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»від 23.08.1994 р. № 02-5/611, забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної чи фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу.

Як зазначено у листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предмету позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття заходів.

Згідно з п. 10 ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу належала частка у статутному фонді ТОВ «НОВА-ЕКО», наданий час учасниками ТОВ «НОВА-ЕКО» зареєстровані відповідач 1 та відповідач 2.

За таких обставин, враховуючи пов’язаність заходів забезпечення позову з його предметом, ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, на думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку щодо необхідності задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову лише частково, виходячи з наступного.

Так, не підлягає задоволенню прохання позивача, викладене в його заяві, щодо заборони ТОВ «Нова-Еко» відчужувати належне йому майно, через те, що така заборона фактично є втручанням у діяльність ТОВ «Нова-Еко» і може призвести до фактичної неможливості товариства здійснювати діяльність, та є порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 44 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року заходи до забезпечення позову не повинні призводити до фактичної неможливості господарського товариства здійснювати діяльність, а також порушення товариством чинного законодавства. Згідно із ч. 2 п. 43 вказаної постанови господарським судам необхідно враховувати заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 ГК).

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги діючого законодавства, на думку колегії суду, є всі підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, існує загроза порушення прав позивача та утруднення виконання судового рішення за результатами розгляду спору, в разі задоволення такого позову.

В той же час, для забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу, доцільно саме вжиття заходів щодо забезпечення позову, вжитих господарським судом м. Києва.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції Компанія «Сі.І.Ес.” Клін Енерджі Солюшнз Ей.Бі не довела вимоги своєї апеляційної скарги, а тому вона не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування прийнятого судом рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 – 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

. Ухвалу господарського суду м. Києва від 29.04.2010 року по справі № 9/97 за позовом Компанії „Сі.І.Ес” Клін Енерджі Солюшинз Ей.Бі до Компанії з обмеженою відповідальністю „Фолудікс комершал ЛТД”, Компанії з обмеженою відповідальністю „Йесмілл холдінгс лімітед” та за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-Еко”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Нотос” та Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про витребування частки у статутному капіталі ТОВ „Нова-Еко” залишити без змін, а апеляційну скаргу Компанії «Сі.І.Ес.” Клін Енерджі Солюшнз Ей.Бі – без задоволення.

2          Справу № 9/97 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

19.07.10 (відправлено)