Постанова № 12015892, 30.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2010                                                                                           № 31/441

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Бойко Н.В., Самойленко А.В. ( за довіреністю)

від відповідача - Сімончук О.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітінвест"

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.01.2010

у справі № 31/441 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітінвест"

до                                                   Державне підприємство з науково-технічних робіт по енергозбереженню в електроенергетиці "Укренергоефективність"

про                                                   розірвання договору та стягнення 750938,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітінвест» (позивач) звернувся до Державного підприємства науково-технічних робіт по енергозбереженню в електроенергетиці «Укренергоефективність» (відповідач) з позовом до господарського суду міста Києва про розірвання Генерального договору про участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним автопаркінгом, розташованого в місті Києві по вул. Едуарда Вільде, 5 від 15.06.2005р. в зв’язку з істотною зміною обставин та про стягнення 750 938,39 грн. Судові витрати просив покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.06.2005р. між сторонами був укладений Генеральний договір про участь в будівництві багатоквартирного жилого будинку, у зв’язку з виконанням якого позивач поніс витрати у розмірі 750 938,39 грн., в тому числі: 330 938,39 грн. витрат, пов’язаних з оформленням на відповідача проекту відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку, який відповідач може використовувати, та 420 000,00 грн., які були перераховані позивачем відповідачу на умовах п.4.2. Генерального Договору. При цьому, відповідач жодних витрат за цим договором не поніс.

У 2008 році з незалежних від сторін причин склалися обставини, які унеможливили будівництво житлового будинку відповідно до умов Генерального Договору, що позивач вважає істотною зміною обставин, в зв’язку з чим просить розірвати Генеральний договір та здійснити справедливий розподіл між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням цього договору.

Відповідач, погоджуючись з підставами розірвання Генерального договору, разом з тим, заперечуючи проти розміру суми, що підлягає стягненню з нього на користь позивача, посилається на те, що він також поніс витрати у зв’язку з виконанням Генерального договору на сплату земельного податку, податку на додану вартість та охорону земельної ділянки – всього на суму 284 284,50 грн. Крім того, вказав на те, що платіжним дорученням № 207 від 30.11.2005 позивач сплатив відповідачеві 120 000,00грн. не за Генеральним договором, а за іншим договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.01.2010 у справі № 31/441 позовні вимоги задоволено частково. Генеральний договір від 15.06.2005р. розірвано, стягнуто з відповідача на користь позивача 173 101,85 грн. – витрат, 3 462,00 грн. – державного мита та 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

          Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду м. Києва від 12.01.2010 року у справі № 31/441 в частині збільшення суми витрат та розміру державного мита, що підлягають стягненню на користь ТОВ «Елітінвест» з ДП «Укренергоефективність» , а саме: збільшити суму витрат, що підлягає стягненню з 173 101,85 грн. до 750 487,19 грн. та розмір державного мита, що підлягає стягненню – з 3 462,00 грн. до 7 505,87 грн. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з’ясовано обставини які мають значення для справи, викладені в оскаржуваному рішенні висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення в частині встановлення розміру сум, що підлягають стягненню на користь ТОВ «Елітінвест» з ДП «Укренергоефективність».

А саме: при винесенні рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що в платіжному дорученні № 207 від 30.11.2005 відповідно до реквізиту «призначення платежу» переказ позивачем на користь відповідача коштів в сумі 120 000,00 грн. був здійснений згідно Генерального договору від 15.06.2005. Крім того, сплачені відповідачем земельний податок в сумі 126 958,02 грн. та витрати на охорону земельної ділянки у розмірі 107 326,48 грн. є витратами відповідача на здійснення ним власної господарської діяльності і не мають відношення до Генерального договору, а для зменшення витрат позивача на суму податкового кредиту (ПДВ) у розмірі 50000,00 грн. немає правових підстав

Відповідачем було надано письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважаючи їх не обґрунтованими, та такими, що не відповідають дійсності, а тому просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «Елітінвест» без задоволення, крім того, просить змінити рішення господарського суду м. Києва 12.01.2010 року у справі № 31/441 в частині зменшення суми витрат з 173101,85 грн. до 50475,07 грн. та пропорційно до них розміру судових витрат, що підлягають стягненню на користь ТОВ «Елітінвест» з ДП «Укренергоефективність».

Відповідачем було подано клопотання про зупинення розгляду справи у зв’язку з реорганізацією відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Заміна однієї із сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації відбувається відповідно до ст. 25 ГПК України.

За приписами ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації, господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.

Статтею 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

На час розгляду справи ДП «Укренергоефективність» знаходиться в Єдиному державному реєстрі та залучене до участі у справі в якості відповідача, у зв’язку з чим відсутні підстави здійснення заміни ДП «Укренергоефективність» його правонаступником внаслідок реорганізації підприємства.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

15.06.2005 року між відповідачем ДП «Укренергоефективність» як «Замовником» та позивачем ТОВ «Елітінвест» як «Генеральним підрядником» був укладений Генеральний Договір (далі – Договір) про участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним автопаркінгом (далі – Об’єкт).

Згідно з п. 2.1. Договору «Об’єкт» підлягав територіальному розміщенню на земельній ділянці, яка підлягала відведенню для цієї мети відповідачеві Київською міською радою за рахунок земельної ділянки площею 0, 8850 га, що розташована у місті Києві по вул. Едуарда Вільде, 5, та на момент укладення Договору і на час розгляду справи належить відповідачеві на праві постійного користування згідно Акту серії І-КВ №004982, виданого Київською міською радою на підставі рішень від 21.12.2000 р. №123/1100 та 11.07.2002 р. №118/118, цільове призначення якої – експлуатація та обслуговування дослідно-виробничої бази відповідача.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що відповідач інвестує у будівництво Об’єкту оформлення в установленому порядку земельної ділянки по вул. Едуарда Вільде, 5 у м. Києві, орієнтовною площею 0, 4 га, а також оплату витрат, пов’язаних з оформленням та видачею позивачу права користування вказаною земельною ділянкою для будівництва Об’єкту.

Відповідно до п. 3.2. Договору позивач інвестує у будівництво Об’єкту власні та запозичені грошові кошти, забезпечення організації будівельного процесу, вартість оплачених ним будівельно-монтажних робіт, вартість виконання проектних та вишукувальних робіт, навички та виробничий досвід, необхідний для будівництва Об’єкта, а також сукупність виконуваних ним практичних дій, що стосуються реалізації запозичення інвестицій третіх осіб для забезпечення безперервного ходу будівництва Об’єкту та його введення в експлуатацію.

Пунктом 4.2. Договору сторони дійшли згоди про те, що дія Договору розповсюджується на правовідносини, які виникли до його укладення, зокрема, на перерахування позивачем Комунальному підприємству «Дніпробудтехсервіс» грошових коштів, що включається у загальні зведені витрати на будівництво Об’єкту. Витрати, які складають грошовий еквівалент вартості долів Київської міської державної адміністрації та Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, витрати, що направляються на забезпечення матеріально-технічної бази міського управління пожежної охорони, розвиток інфраструктури міста Києва, а також витрати, пов’язані із здачею зовнішніх інженерних мереж Об’єкту інженерним службам м. Києва, включаються в загальні зведені витрати на будівництво Об’єкту та відносяться на собівартість 1 кв. м Об’єкту.

Згідно абз. 4 п. 4.2. Договору сторони дійшли згоди про те, що грошові кошти, які перераховуються позивачем відповідачу до початку або у ході будівництва Об’єкту враховуються у долі відповідача, вказаній в Акті розподілу площ, який є Додатком №1 до Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору відповідач уступає позивачу всі права замовника-забудовника на Об’єкт та пов’язані з цим обов’язки (на всіх стадіях будівництва, включаючи введений в експлуатацію Об’єкт), у тому числі, проте, не виключно: право отримувати та подавати будь-які документи, що мають відношення до будівництва Об’єкту, усно та письмово звертатися (у т.ч. подавати, отримувати та підписувати необхідні довідки, документи та заяви) у організації, підприємства та установи всіх форм власності та підпорядкування, включаючи судові органи, органи нотаріату, з питань отримання правовстановлюючих документів, виписок, посвідчень, довідок та інших документів, а також здійснювати всі юридичні та фактичні дії, пов’язані з реалізацією прав, переданих за Договором; вирішення питань перепрофілювання відведеної відповідачу земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Е. Вільде, 5 та відведення її частини під будівництво Об’єкту в установленому порядку; отримання відповідних висновків щодо можливості будівництва Об’єкту на земельній ділянці, що відводиться для цього, від СЕС м. Києва, Управління екології м. Києва, Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, управління охорони пам’яток, інституту земельних відносин тощо; покриття витрат, пов’язаних з збиранням вихідних даних та розробкою проектної документації Об’єкту в повному обсязі. Всі вищевказані дії позивач здійснює без погодження з відповідачем. Питання землекористування земельною ділянкою, розташованою під Об’єктом та необхідною для експлуатації Об’єкту, вирішуються у встановленому порядку згідно діючого законодавства України.

Пунктом 5.2. Договору на відповідача покладено обов’язки щодо, зокрема, оплати витрат, пов’язаних з оформленням відведення земельної ділянки під будівництво Об’єкту.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, пропозиція позивача на адресу відповідача про розірвання Договору у зв’язку з істотною зміною обставин від 28.08.2009 №187 відповідачем була залишена без відповіді та без задоволення, тобто сторони у встановленому ст. 188 ГК порядку не дійшли згоди щодо зміни або розірвання Договору.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до норм ст. 19, 38, 39 Земельного кодексу України, розділу 4 Закону України «Про основи містобудування» будівництво об’єктів містобудування, зокрема, житлових будинків, здійснюється на спеціально відведених для такого будівництва земельних ділянках.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами обставиною, яка зумовлює неможливість досягнення обумовленого Договором результату, а саме: будівництво Об’єкту та отримання кожною з сторін відповідної частини загальної площі такого Об’єкту, є окреме доручення Міністра палива та енергетики України від 24.03.2008, яким було відмовлено у наданні згоди на переоформлення земельної ділянки по вул. Е. Вільде, 5 у м. Києві для будівництва Об’єкту. Зазначене окреме доручення було видано у 2008 році, тобто майже через 3 роки після укладення сторонами Договору.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на момент укладення Договору сторони, виходили з того, що така істотна зміна обставин, яка тягне за собою неможливість виконання Договору, не настане.

З наявних у справі доказів, зокрема, відповідних листів-звернень як позивача за № 126 від 08.04.2008р., так і відповідача за № 40/176 від 18.06.2007, № 40/325А від 07.12.2007, на адресу Міністерства палива та енергетики України, якими сторони просили погодити проект будівництва Об’єкту та відведення з цією метою земельної ділянки, вбачається, що зазначена зміна обставин у формі фактичної відмови Міністерства палива та енергетики України у наданні згоди на відведення земельної ділянки, була зумовлена причинами, які не залежали від волі сторін; і які позивач не міг усунути після їх виникнення при всій обачливості, які від нього залежали; подальше виконання Договору, зокрема, і досягнення результату, на який сторони розраховували, укладаючи Договір, є неможливим, що позбавляє позивача як заінтересовану сторону всього того, на що він розраховував при укладенні Договору.

Крім того, з наявних у матеріалах справи доказів не випливає, що ризик вищевказаної зміни обставин ніс саме позивач.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині розірвання Договору у зв’язку з істотною зміною обставин нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 652 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням цього договору.

Судом встановлено, що 11.02.2005 р. між відповідачем та Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією, КП «Дніпробудтехсервіс» було укладено Договір №1 на співробітництво по участі у будівництві об’єктів соціального-культурного призначення в Дніпровському районі м. Києва та сприяння у відведенні земельної ділянки під будівництво Об’єкту.

Відповідно до п. 3.2.1., п. 4.1. та п. 4.2. цього договору відповідач зобов’язався фінансувати будівництво та/або упорядкування об’єктів соціально-культурного призначення у Дніпровському районі м. Києва на суму 300000,00 грн. шляхом перерахування відповідних коштів позивачем у два етапи: на першому етапі – у сумі 150000,00 грн., на другому етапі – у сумі 150000,00 грн.

17.03.2005 р. платіжним дорученням №1576 позивач на виконання зазначеного договору перерахував КП «Дніпробудтехсервіс» грошові кошти в якості оплати за сприяння у відведенні земельної ділянки під будівництво Об’єкту в сумі 150000,00 грн.

10.06.2005 р. між позивачем та Приватним малим підприємством Архітектурно-проектне бюро «Іверія» (виконавець) було укладено Договір №1 на виконання проектно-вишукувальної документації, відповідно до якого виконавець прийняв на себе розробку передпроектних пропозицій будівництва Об’єкту. За цим договором відповідно до Акту №2 здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт від 09.09.2005 року виконавцем роботи були виконані в повному обсязі на суму 58000,00грн., які були оплачені позивачем в повному обсязі платіжними дорученнями № 2386 від 10.06.2005р. на суму 20000,00грн. та № 196 від 29.06.2006р. на суму 38000,00 грн.

07.09.2005р. позивач платіжним дорученням №2278 перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 237, 62 грн. у якості оплати за виконання топографо-геодезичних робіт по нанесенню червоних ліній по вул. Е. Вільде, 5 у м. Києві відповідно до складеного 02.09.2005р. Госпрозрахунковою організацією «Центр містобудування та архітектури» Головного управління містобудування архітектури міста Києва на замовлення відповідача кошторису на виконання топографо-геодезичних робіт по нанесенню червоних ліній за адресою: м. Київ, вул. Е. Вільде, 5.

14.09.2005 р. між відповідачем та Госпрозрахунковою організацією «Центр містобудування та архітектури» Головного управління містобудування архітектури міста Києва та відповідачем було підписано Акт здачі-приймання технічної документації за виконання робіт по нанесенню червоних ліній на суму 237, 62 грн.

29.11.2005 р. між відповідачем (замовник), КП «Київський інститут земельних відносин» (виконавець), позивачем (інвестор) було укладено Договір № 810 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.1., п. 2.1. та п.2.2. цього договору виконавець зобов’язався виконати проектно-вишукувальні роботи з підготовки матеріалів та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачеві для будівництва Об’єкту, вартість робіт було визначено у розмірі 26034,67 грн.; авансовий платіж у розмірі загальної вартості робіт зобов’язався здійснити позивач.

16.12.2005 р. платіжним дорученням № 257 позивач оплатив КП «Київський інститут земельних відносин» грошові кошти в сумі 26034,67 грн. за розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідачеві земельної ділянки по вул. Е. Вільде, 5 для будівництва Об’єкту.

13.01.2006р. платіжним дорученням № 20 позивач здійснив попередню оплату КП по УЗН Дніпровського району в сумі 159, 97 грн. за виконання робіт з обстеження зелених насаджень по вул. Е. Вільде, 5 в м. Києві. Вказані роботи були виконані згідно з Актом № 13 попереднього обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 18.01.2006р.

20.06.2006р. між відповідачем та Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Центр містобудування та архітектури» (виконавець) було укладено Договір №12-06/90, відповідно до якого виконавець зобов’язувався здійснити розробку містобудівного обґрунтування, генерального плану щодо можливого розміщення житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Е. Вільде в Дніпровському районі м. Києва. Вартість робіт було визначено у розмірі 42862,21 грн. Виконавець приступає до виконання робіт після 100% оплати загальної суми вартості робіт.

Позивач платіжним дорученням № 236 від 12.07.2006 перерахував відповідачеві 42862,21 грн. на оплату останнім 100% вартості вищевказаних робіт за Договором № 12-06/90 від 20.06.2006р.

30.08.2006          р. платіжним дорученням № 294 позивач перерахував ГО «Центр містобудування та архітектури» Головного управління містобудування архітектури міста Києва грошові кошти в сумі 3193,72 грн. у якості передплати за виконання робіт по вул. Вільде, 5 у м. Києві. В подальшому між позивачем та ГО «Центр містобудування та архітектури» Головного управління містобудування архітектури міста Києва було підписано Акт здачі-приймання робіт, яким було підтверджено факт виконання ГО «Центр містобудування та архітектури» Головного управління містобудування архітектури міста Києва робіт по вул. Вільде, 5 у м. Києві згідно укладеного договору на загальну суму 3193,72 грн. 20.02.2007          р. між відповідачем, позивачем та Дніпровською районною у м. Києві радою було укладено Договір про участь у соціально-економічному розвитку Дніпровського району, відповідно до п. 2 та п. 3 якого відповідач мав надати безповоротну благодійну допомогу на розвиток соціально-економічної інфраструктури Дніпровського району в сумі 50000,00 грн., шляхом перерахування цих коштів позивачем на рахунок Дніпровської районної у м. Києві ради. 14.03.2007 р. платіжним дорученням № 9 позивач перерахував Дніпровській районній у м. Києві раді благодійну допомогу в сумі 50000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом по вул. Едуарда Вільде, 5 у Дніпровському районі м. Києва був розроблений на замовлення відповідача КП «Київський інститут земельних відносин» згідно зі згодою Київського міського голови від 21.11.2005р. № Д-1472 та технічного завдання на складання проекту землеустрою, погоджений Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА (висновок № 19-9818 від 20.11.2006р.), Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією (лист № 2-14-7826/4 від 26.01.2006р., розпорядження № 265 від 15.03.2007р.), отримав позитивний Висновок державної експертизи землевпорядної документації № 36/04-03 від 30.10.2007 р.

Таким чином, у зв’язку з виконанням Договору позивач поніс всі витрати, пов’язані з оформленням відведення земельної ділянки відповідачу під будівництво Об’єкту, які складають 330 487,19 грн.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував відповідачеві за участь у будівництві Об’єкту, згідно Договору, 420 000,00 грн., а саме: платіжними дорученнями № 207 від 30.11.2005р. - 120 000,00грн., № 2648 від 23.10.2007р. -100 000,00грн., № 95 від 07.08.2008р. - 200 000,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сплачені позивачем на користь відповідача згідно платіжного доручення № 207 від 30.11.2005 кошти в сумі 120 000,00 грн. не є витратами позивача, пов’язаними з виконанням Договору.

Так, відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Отже, підставою здійснення певного платежу, є інформація, що міститься в реквізиті «Призначення платежу» відповідного платіжного доручення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що як вбачається з матеріалів справи, в платіжному дорученні № 207 від 30.11.2005 року на переказ позивачем на користь відповідача коштів в сумі 120 000,00 грн. в реквізиті «Призначення платежу» вказано: «оплата за участь в будівництві ж/б по вул. Е. Вільде згідно Генерального договору б/н від 15.06.2005».

Відповідач вказаних коштів як помилково перерахованих позивачеві не повернув, листів позивача про зміну реквізиту «Призначення платежу» у вказаному платіжному дорученні не надав, що є беззаперечним доказом того, що цей переказ був здійснений саме відповідно до умов Договору.

За таких обставин, колегія не бере до уваги доводи відповідача стосовно того, що кошти в сумі 120000,00 грн. були перераховані на виконання умов Договору про надання послуг/розроблення проекту капітального ремонту виробничої бази ДП „Укренергоефективність” / від 15.06.2005 р., а не в рамках спірного Договору.

Також, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума витрат, понесених позивачем у зв’язку з виконанням спірного Договору, має бути зменшена на зазначену в податкових накладних від 23.10.2007 та від 05.08.2008 суму податкового кредиту позивача у розмірі 50 000,00 грн., оскільки правовідносини щодо нарахування та сплати сторонами даного спору податку на додану вартість не є предметом даного спору.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що понесені позивачем витрати у зв’язку з виконанням Генерального договору від 15.06.2005р. про участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним авто паркінгом, розташованого у місті Києві по вул. Едуарда Вільде, 5, складають 750 487,19 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, земельна ділянка площею 0,37 га за рахунок частини земель площею 0, 8850 га за адресою вул. Едуарда Вільде, 5 у Дніпровському районі м. Києва, наданих відповідачу у постійне користування для експлуатації та обслуговування дослідно-виробничої бази відповідача, не була відведена для будівництва Об’єкту.

В той час, як пп. е) п. 5.2. Договору передбачено компенсацію позивачем відповідачу земельного податку за земельну ділянку, яка вже відведена під будівництво Об’єкту. Крім того, сторони ніяким чином в Договорі не обумовлювали необхідність охорони земельної ділянки та розподіл пов’язаних з такою охороною витрат.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що витрати відповідача на оплату земельного податку та охорону земельної ділянки площею 0, 8850 га (або іі частини площею 0,37 га) за адресою вул. Едуарда Вільде, 5 у Дніпровському районі м. Києва є витратами відповідача, не пов’язаними з виконанням Договору.

Таким чином, відповідач у зв’язку з виконанням позивачем Договору отримав від позивача грошові кошти в сумі 420 000,00 грн., погоджений проект відведення земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним автопаркінгом з позитивним висновком державної експертизи, витрати на який в сумі 330487,19грн. поніс позивач.

При цьому, колегія враховуєте, що сам відповідач не поніс витрат на виконання Договору.

Крім того, відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що грошові кошти в сумі 420000,00грн. витрачені саме на виконання умов Договору.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає справедливим такий розподіл між сторонами витрат, понесених у зв’язку з виконанням Договору – повернення відповідачем позивачеві отриманих від нього коштів в сумі 420 000,00 грн. та витрат в сумі 330 487,19 грн., понесених позивачем на оформлення на відповідача проекту відведення земельної ділянки.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

          Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

          Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду слід змінити, як ухвалене при невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, а апеляційну скаргу - задовольнити.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітінвест» – задовольнити.

2.          Рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2010 у справі № 31/441 змінити в частині стягнення витрат та судових витрат, резолютивну частину рішення в цій частині викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Державного підприємства з науково-технічних робіт по електрозбереженню в електроенергетиці «Укренергоефективність» (01032, м. Київ, вул. Толстого, 59; ідентифікаційний код 21632715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітінвест» (03680, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 11; ідентифікаційний код 300959), – з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення – 750487 (сімсот п’ятдесят тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 19 коп. витрат, 7505 (сім тисяч п’ятсот п’ять) грн. 87 коп. державного мита за подачу позовної заяви, 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2886 (дві тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 93 коп. – державного мита за подання апеляційної скарги.» 3.          В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2010 у справі № 31/441 залишити без змін. 4.          Доручити господарському суду міста Києва видати наказ. 5.          Матеріали справи № 31/441 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді