Постанова № 12015864, 13.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2010                                                                                           № 49/234

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Ганза"

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.03.2010

у справі № 49/234 ( .....)

за позовом                               Закрите акціонерне товариство "Ганза"

до                                                   Державне підприємство Міністерства промислової політики України Спеціальне конструкторське бюро діагностичної апаратури

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 200000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.12.2007 р. у справі № 49/234 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Ганза” задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства Міністерства промислової політики України Спеціального конструкторського бюро діагностичної апаратури на користь Закритого акціонерного товариства «Ганза» 200.000,00 грн. заборгованості, 2.000,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В подальшому 22.01.2010 р. заступник прокурора Подільського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з поданням про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 28.12.2007 р. у справі № 49/234 за нововиявленими обставинами.

Рішенням Господарського суду міста Києва (за нововиявленими обставинами) від 03.03.2010 р. у справі № 49/234 (далі – Рішення суду) заяву заступника прокурора Подільського району м. Києва про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 28.12.2007 р. у справі № 49/234 за нововиявленими обставинами задоволено, рішення Господарського суду м. Києва від 28.12.2007 р. у справі № 49/234 скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з урахуванням доповнення до апеляційної скарги просить скасувати рішення за нововиявленими обставинами Господарського суду м. Києва від 03.03.2010 р. у справі № 49/234 повністю, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю та стягнути з Державного підприємства Міністерства промислової політики України Спеціальне конструкторське бюро діагностичної апаратури (вул. Житньоторзька, 10, м. Київ, 04071, Код ЄДРПОУ 14311040, р/р 26003301351 в філії АКБ «Меркурий» в м. Києві, МФО 300755) на користь Закритого акціонерного товариства "Ганза" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 36-Б, р/р 26004300314401 в АКБ „ТАС-Комерцбанк", м. Київ, МФО 300164, Код ЄДРПОУ 16283454) 200.000,00 грн. заборгованості, 2.000,00 грн., державного мита, та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Ганза” і порушено апеляційне провадження у справі № 49/234.

Представники відповідача та прокуратури у судових засіданнях заперечували проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в її задоволенні.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.

Позивач своїми процесуальними правами не скористалися, у судове засідання 13.07.2010 р. не з’явився, будь-яких заяв або клопотань від нього до суду не надходило.

Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.12.2007 р. у справі № 49/234 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Ганза” задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства Міністерства промислової політики України Спеціального конструкторського бюро діагностичної апаратури на користь Закритого акціонерного товариства «Ганза» 200.000,00 гри. заборгованості, 2.000,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказаним рішенням встановлені наступні обставини.

Між Закритим акціонерним товариством «Ганза» (позивач у справі) та Державним підприємством Міністерства промислової політики України Спеціальне конструкторське бюро діагностичної апаратури (відповідач у справі) 05.10.2006 р. був укладений договір №57 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 100.000,00 грн. без ПДВ, а останній зобов'язався вчасно повернути отриману поворотну фінансову допомогу в повному обсязі.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 20.11.2006 до договору № 57 від 05.10.2006 р. про надання поворотної фінансової допомоги сторони домовились пункт 1.1 викласти в новій редакції, а саме: ЗАТ «Ганза» надає Державному підприємству Міністерства промислової політики України Спеціальне конструкторське бюро діагностичної апаратури поворотну фінансову допомогу в сумі 200.000,00 грн. без ПДВ.

Додатковою угодою № 2 від 31.10.2006 р. до договору № 57 від 05.10.2006 р. про надання поворотної фінансової допомоги сторони домовились про те, що ЗАТ «Ганза» надає Державному підприємству Міністерства промислової політики України Спеціальне конструкторське бюро діагностичної апаратури поворотну фінансову допомогу в сумі 200.000,00 грн. без ПДВ на термін до 30.11.2007 р. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Державного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро діагностичної апаратури”.

На виконання умов договору № 57 від 05.10.2006 р. про надання поворотної фінансової допомоги позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 200.000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 628 від 06.10.2006 р. на суму 50.000,00 грн., платіжним дорученням № 724 від 15.11.2006 р. на суму 50.000,00 грн. платіжним дорученням № 963 від 06.11.2006 р. на суму 50.000,00 грн., платіжним дорученням № 883 від 29.12.2006 р. на суму 50.000,00 грн. та випискою з банківського рахунку на суму 50.000,00 грн. (оригінали додано до матеріалів справи).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вставлено рішенням Господарського суду міста Києва від 28.12.2007 р. у справі № 49/234 та підтверджується матеріалами справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором № 57 від 05.10.2006 р. про надання поворотної фінансової допомоги не виконав, у зв'язку з чим заборгованість останнього перед позивачем становить 200.000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Між сторонами 03.12.2007 р. була проведена звірка взаєморозрахунків, про що складено та підписано акт звірки, відповідно до якого станом на 03.12.2007 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 200.000,00 грн. (оригінал додано до матеріалів справи).

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 714 від 03.12.2007 р. з вимогою повернути грошові кошти у сумі 200.000,00 грн.

Згідно з відповіддю на претензію № 206 від 04.12.2007 р. відповідач заборгованість за договором № 57 про надання поворотної фінансової допомоги від 05.10.2006 р. в сумі 200.000,00 грн. визнав, проте зазначив, що у зв'язку з фінансовими труднощами погасити заборгованість не має можливості.

На день вирішення спору відповідач не перерахував на користь позивача суму боргу в добровільному порядку.

На підставі вище встановлених обставин рішенням Господарського суду міста Києва від 28.12.2007 р. у справі № 49/234 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Ганза” задоволено.

В подальшому 22.01.2010 р. заступник прокурора Подільського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з поданням про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 28.12.2007 р. у справі № 49/234 за нововиявленими обставинами.

Заява заступника прокурора Подільського району м. Києва мотивована тим, що відповідно до Додатку до договору № 57, який є невід'ємною частиною Договору № 57 від 05.10.2006 р., сторони домовились, що отримана Державним підприємством Міністерства промислової політики України Спеціальним конструкторським бюро діагностичної апаратури позика стає внеском Сторони-1 (ЗАТ «Ганза») у спільну діяльність без об’єднання вкладів після укладання Договору про спільну діяльність між сторонами і отримання погоджувального листа від Міністерства промислової політики України.

Договором про спільну діяльність № 58 від 10.11.2006 р. передбачено, що спільна діяльність – це спільні дії сторін без створення юридичної особи у реконструкції та капітальному ремонті нежитлових приміщень та виробничої інфраструктури, що розташована за адресою: м. Київ. вул. Житньоторзька, 10 і становить 3,8 тис. м. кв. та виконання програми розробки складної медичної техніки.

При цьому заступник прокурора Подільського району м. Києва зазначає, що додаткова угода № 1 від 05.12.2006 р. до Договору № 58 про спільну діяльність (без об'єднання вкладів) має велике значення для розгляду справи, оскільки: повернення коштів, отриманих за договором поворотної фінансової допомоги, та вкладу в спільну діяльність - носять різний характер правовідносин, а відповідно до п. 13.3 Договору № 58 від 10.11.2006 р. про спільну діяльність вклад в спільну діяльність повертається тільки у випадку, якщо сторона виходить з даного Договору за згодою іншої сторони, крім того відповідно до акта Контрольно-ревізійного управління і місті Києві, відповідей Міністерства промислової політики і Фонду державного майна України, договір про спільну діяльність не пройшов обов'язкову процедуру погодження в цих державних органах, чим було порушено норми чинного законодавства, зокрема п. 20 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Згідно зі ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Заява, подання прокурора чи його заступника до розгляду не приймаються і повертаються заявникові у випадку подання після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.

Відповідно до ст. 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймаються:

1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, надсилаються сторонам, прокурору у п'ятиденний строк з дня їх прийняття.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

У Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал постанов за нововиявленими обставинами" (з останніми змінами та доповненнями) зазначено наступне.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

У визначенні обставини нововиявленою необхідно виходити з такого.

На підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Якщо нововиявлені обставини пов'язані із виявленням фактів подання фальшивих документів тощо, такі факти також мають бути підтверджені у встановленому законом порядку.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.

Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Таким чином, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що на час первісного розгляду справи по суті і прийняття судом рішення від 28.12.2007 р. вже існував акт Контрольно-ревізійного управління в місті Києві від 18.09.2007 р., відповіді Міністерства промислової політики України відповідачеві про непогодження Договору № 58 (листи Міністерства № 10/3-3-1596 від 02.11.2006 р, 3 10/5-4-1847 від 29.12.2006 р.). Договір не пройшов обов'язкової процедури погодження в цих державних органах на час прийняття судом першої інстанції рішень в даній справі.

Про ці факти було відомо сторонам під час розгляду справи № 49/234 по суті та ухвалення господарським судом рішення від 28.12.2007 р.

Наявність викладеного на паперовому носії тексту Договору № 58 від 10.11.2006 р. також не є нововиявленою обставиною.

Факти надання відповідачу поворотної фінансової допомоги відповідно до ст. 4-7, частини першої ст. 43 ГПК були встановлені судом під час розгляду справи по суті на підставі наданих позивачем фінансових документів, які містяться у матеріалах справи, а саме копій платіжних доручень № 628 від 06.10.2006 р., № 963 від 06.11.2006 року , № 724 від 15.11.2006 р. та виписки з банківського рахунку.

Крім цього, місцевому суду був наданий акт звірки взаєморозрахунків від 03.12.2007 р., відповідно до якого станом на 03.12.2007 р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 57 від 05.10.2006 року складала 200.000,00 грн.

При постановленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції факт наявності заборгованості відповідача за Договором № 57 про надання поворотної фінансової допомоги від 05.10.2006 р. перед позивачем не заперечується.

Тобто, всі обставини справи Господарським судом міста Києва при розгляді справи № 49/234 по суті заявлених позивачем вимог були встановлені повно і правильно, а посилання прокурора на Договір № 58 від 10.11.2006 р. про спільну діяльність як на обставини, що мають велике значення для розгляду справи, є необґрунтованим, оскільки цей договір існував на час прийняття первісного рішення у справі 28.12.2007 р. і про його наявність було відомо і позивачу, і відповідачу.

Таким чином, місцевим судом при перегляді рішення за нововиявленими обставинами зроблено помилковий висновок про те, що обставини, на які посилається прокурор, є нововиявленими, а відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Окремо колегія суддів відзначає, що відповідно до Додатку до договору № 57, який є невід'ємною частиною Договору № 57 від 05.10.2006 р., сторони домовились, що отримана Державним підприємством Міністерства промислової політики України Спеціальним конструкторським бюро діагностичної апаратури позика стає внеском Сторони 1 (ЗАТ «Ганза») у спільну діяльність без об’єднання вкладів після укладання Договору про спільну діяльність між сторонами і отримання погоджувального листа від Міністерства промислової політики України.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Як передбачено ч. 2 ст. 1131 ЦК України, умови договору про спільну діяльність визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Пункт 20 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» встановлює, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань погоджують підпорядкованим підприємствам відповідно до законодавства договори про спільну діяльність.

Колегія суддів також відзначає, що відповідно до п. 1.5 – 1.7 Порядку ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.07.1997 р. N 234, із змінами і доповненнями, податкові органи ведуть облік договорів на підставі копій цих договорів, які після їх укладення направляються платником податку до державної податкової адміністрації за його місцезнаходженням.

При взятті на облік договору у державній податковій адміністрації йому присвоюється обліковий номер. Копія договору зберігається в особовій справі платника податку.

Платник податку складає податковий звіт про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи (далі - податковий звіт) за формою, що додається.

З матеріалів справи вбачається, що Договір № 58 від 10.11.2006 р. у податкових органах зареєстрований не був.

Як вірно встановлено місцевим судом та вказано заступником прокурора у своєму поданні, відповідно до акту КРУ, відповідей Міністерства промислової політики України і Фонду державного майна України Договір № 58 від 10.11.2006 р. про спільну діяльність не пройшов обов'язкової процедури погодження в цих державних органах, чим було порушено норми чинного законодавства, зокрема п. 20. ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

Вказані обставини встановлені і в Акті № 08-30/790 від 18.09.2007 р. ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Спеціального конструкторського буро діагностичної апаратури за 2005-2006 роки та І півріччя 2007 року (копія – в матеріалах справи, стор. 17-19 Акта).

Таким чином, внаслідок недотримання вимог вказаних норм законів Договір № 58 від 10.11.2006 року не породжує для сторін жодних прав та обов’язків, оскільки не пройшов державної реєстрації та, відповідно, не є вчиненим.

Крім того, договором про спільну діяльність № 58 від 10.11.2006 р. не визначено у грошовій сумі розміру внесків сторін, що унеможливлює встановлення того факту, що отримана Державним підприємством Міністерства промислової політики України Спеціальним конструкторським бюро діагностичної апаратури позика саме у розмірі 200.000,00 грн. стає внеском Сторони 1 (ЗАТ «Ганза») у спільну діяльність.

Додаток до договору № 57, який є невід'ємною частиною Договору № 57 від 05.10.2006 р., чітко визначає дві обов’язкові умови зміни правового статусу позики в розмірі 200.000, грн.:

- укладання Договору про спільну діяльність між сторонами;

- отримання погоджувального листа від Міністерства промислової політики України.

Якщо перша умова була виконана сторонами, то друга умова не настала, а отже отримані відповідачем кошти не змінили свого правового статусу – з поворотної позики на внесок у спільну діяльність.

Відтак, Договір № 58 від 10.11.2006 р. безпідставно взято до уваги судом при вирішенні питання щодо наявності нововиявлених обставин та вирішенні спору по суті заявлених ЗАТ «Ганза» вимог.

При цьому висновок місцевого суду про те, що Договір № 58 від 10.11.2006 р. про спільну діяльність має велике значення для розгляду справи, не відповідає дійсності. Вказаний вище договір та Договір № 57 про надання поворотної фінансової допомоги від 05.10.2006 р. мають різний предмет, різні істотні умови, різні причинно-наслідкові ознаки та ніяким чином не пов'язані один з одним.

Крім того колегія суддів відзначає таке.

Договір № 58 про спільну діяльність був підписаний 10.11.2006 р.

Проте, як вже зазначалось вище, більш як через рік після підписання Договору № 58 – 03.12.2007 р. – між сторонами була проведена звірка взаєморозрахунків, про що складено та підписано акт звірки, відповідно до якого станом на 03.12.2007 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 200.000,00 грн. (оригінал додано до матеріалів справи, а. с. 31).

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 714 від 03.12.2007 р. (а. с. 35) з вимогою повернути грошові кошти в сумі 200.000,00 грн.

Згідно з відповіддю на претензію № 206 від 04.12.2007 р. відповідач заборгованість в сумі 200.000,00 грн. визнав саме за договором № 57 про надання поворотної фінансової допомоги від 05.10.2006 р., проте зазначив, що у зв'язку з фінансовими труднощами погасити заборгованість не має можливості.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинами справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду (за нововиявленими обставинами) підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.ст. 84, 114 ГПК України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, понесені за подання апеляційної скарги, - держане мито в розмірі 1.000,00 грн. Також апелянту підлягає поверненню з державного бюджету надміру сплачене держане мито у розмірі 850,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 91 від 26.03.2010 р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 69, 75, 99, 101, 104-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Ганза” задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва (за нововиявленими обставинами) від 03.03.2010 р. у справі № 49/234 скасувати.

3.          Постановити нове рішення, яким подання заступника прокурора Подільського району м. Києва про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 28.12.2007 р. у справі № 49/234 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.12.2007 р. у справі № 49/234 – без змін.

4.          Стягнути з Державного підприємства Міністерства промислової політики України Спеціальне конструкторське бюро діагностичної апаратури (вул. Житньоторзька, 10, м. Київ, 04071, Код ЄДРПОУ 14311040, р/р 26003301351 в філії АКБ «Меркурий» в м. Києві, МФО 300755) на користь Закритого акціонерного товариства "Ганза" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 36-Б, Код ЄДРПОУ 16283454, р/р 26004300314401 в АКБ „ТАС-Комерцбанк", м. Київ, МФО 300164) держане мито в розмірі 1.000,00 грн.

5.          Повернути Закритому акціонерному товариству "Ганза" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 36-Б, Код ЄДРПОУ 16283454, р/р 26004300314401 в АКБ „ТАС-Комерцбанк", м. Київ, МФО 300164) з Державного бюджету України (УДК Шевченківського району м. Києва, ЄДРПОУ 26077968, ГУДК у м. Києві, МФО 820019, рахунок № 31110095700011) надміру сплачене держане мито у розмірі 850,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 91 від 26.03.2010 р.

6.          Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

7.          Матеріали справи № 49/234 повернути до Господарського суду міста Києва.

8.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді