Постанова № 12015771, 13.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2010                                                                                           № 20/82

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Чорної Л.В.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Терешко О.В.

від відповідача- – не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.03.2010

у справі № 20/82 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"

до                                                   ВАТ "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 215433,68 грн., розірвання договору фінансового лізингу № 080731-114/ФЛ-Ю-С від 31.07.2008 р., вилучення та передання власнику предмета лізингу

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення 215433,68 грн., розірвання договору фінансового лізингу № 080731-114/ФЛ-Ю-С від 31.07.2008 року, вилучення та передання власнику предмета лізингу

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2010 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Перший експедиційний загін підводних гідротехнічних робіт» (м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 12, код ЄДРПОУ 14287666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ДРПОУ 33880354) 173569,61 грн. основного боргу, 4944,50 грн. - штрафу, 14552,66 грн. - пені, 2118,37 грн.-3% річних, 5415,04 грн. - збитків від інфляції, 5175,20 грн. - державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розірвано договір № 080731-114/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 31.07.2008 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» та Відкритим акціонерним товариством «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт».

Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство «Перший експедиційний загін підводних та зоотехнічних робіт» (м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 12, код ЄДРПОУ 14287666) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354) предмет лізингу за договором № 080731-114/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 31.07.2008 року, а саме: Екскаватор навантажувач New Ноlland В 90 В, 2008 року випуску, заводський номер № 8GН16166, номер двигуна 00524933, залишковою вартістю 308419,95 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2010 року у справі № 20/82 в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Перший експедиційний загін підводних гідротехнічних робіт» 206011,38 грн., розірвання Договору № 080731-114/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 31.07.2008 року вилучення та передання власнику предмета лізингу. Прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Скаржником в апеляційній скарзі зазначається про те, що рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку через, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема на виконання вказаних умов договору та Графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору), який відповідно до п. 15.3. є невід'ємною частиною договору. Відповідач сплачував Позивачу всі платежі у передбаченому Сторонами розмірі, що підтверджуються платіжними дорученнями.

Не дивлячись на вказані обставини, Лізингодавець (Позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом в якому просив стягнути лізингові платежі. розмір яких значно перевищують узгоджені Сторонами суми, штраф, пеню, 3 % річних. збитки від інфляції, розірвання договору фінансового лізингу № 080731-114 ФД-Ю-С від 31.07.2008 року, вилучення та передання власнику предмета лізингу, посилаючись на начебто не виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором.

Однак вказані позовні вимоги, які задовольнив суд першої інстанції, не ґрунтуються на нормах законодавства та на у мовах договору фінансового лізингу.

Також, розраховуючи суму основного боргу. Позивач керувався не Графіком сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору), а виходив з того, що п. 3.4.1-3.4.5. договору передбачено коригування лізингових платежів на зміну курсу гривні до долару США, однак такий одноособовий порядок зміни нарахування лізингових платежів суперечить умовам договору

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 06.07.2010 року.

В судовому засіданні 06.07.2010 року представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якій останній просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 06.07.2010 року оголошено перерву до 13.07.2010 року.

12.07.2010 року на адресу Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 13.07.2010 року представником позивача подано заяву в якій останній зазначає, що відповідач за період з 25.01.2010 року по 30.03.2010 року сплатив суму 2000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, дана проплата судом першої інстанції при винесені рішення врахована не була.

Зважаючи на те, що про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, тому клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегією суддів відхилено.

Також, колегією суддів відхиляється, як необґрунтоване, клопотання відповідача про зупинення виконання рішення, оскільки останнє не входить до компетенції та повноважень апеляційного суду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 31.07.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 080731-114ФЛ-Ю-С (далі - договір).

Відповідно до умов якого лізингодавець (позивач) надає в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу (відповідач) предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в Специфікації (Додаток № 2 до Договору) - далі за текстом договору - «майно» або «Предмет лізингу», для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувачу на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно п. 1.2 договору майно є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного. Продавцем майна є Товариство обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП -Україна» (далі - продавець) -п. 1.4.

Також, сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору.

Відповідно до п. 3.2 договору загальна вартість майна на момент укладення договору складає: без ПДВ 412 041,67 грн., крім того ПДВ 20% - 82 408,33 грн., разом з ПДВ 20% -494 450,00 грн. Загальна сума винагороди (комісії) лізингодавця за отримане в лізинг майно за цим договором складає суму без ПДВ 20% - 141 504,00грн., при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до договору). Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов пунктів 3.4.1-3.4.5 договору. Специфікацією (додаток №2 до договору) сторонами визначено найменування, модель, ціну одиниці предмету лізингу, а саме: - Екскаватор навантажувач New Ноlland В 90 В, 2008 року випуску, модель В 90 В, кількість: 1, ціна за одиницю: 494 450,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.3 договору приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформляється шляхом складання Акту приймання-передачі майна, що підтверджують якість, справність майна і відповідність майна техніко-економічним показникам та умовам договору. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін і скріплюється печатками сторін.

Відповідно до п. 3.1. договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та пунктів 3.4.1-3.4.5 договору, лізингові платежі включають:

3.1.1.          платежі по відшкодування (компенсації) частини вартості майна;

3.1.2.          винагороду (комісію) лізингодавця за отримане у лізинг майно, з урахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1-3.4.5 договору. Пунктом 3.4.1, зокрема, передбачено, що лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та наведено порядок коригування лізингових платежів (крім авансового лізингового платежу) у випадку зміни курсу гривні до долару США.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 11.08.2008 року лізингодавець на виконання умов договору, передав майно, а саме: Екскаватор навантажувач New Ноlland В 90 В, 2008 року випуску, заводський номер № 8GН16166, номер двигуна 00524933, а лізингоодержувач прийняв вищевказане майно в користування (фінансовий лізинг), базова комплектація якого описана в специфікації додатку № 2 до договору фінансового лізингу № 080731-114/ФЛ-Ю-С від 31.07.2008 року, вартість майна на момент передачі становить 494 450,00 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується Актом прийому-передачі майна в користування за договором №080731-114/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 31.07.2008 року.

Також, сторонами було складено Графік сплати лізингових платежів, в якому встановлено строк плати, розмір платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна, розмір винагороди (комісія) лізвигодавця за отримане в борг майно, без ПДВ. Відповідно до Графіку внесення платежів, відповідач повинен був провести лізингові платежі відповідно до 08.07.2009 року, 08.08.2009 року, 08.09.2009 року, 08.10.2009 року, 08.11.2009 року, 08.12.2009 року, 08.01.2010 року. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач лізингові платежі у вищевказані строки не перерахував.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як було вірно встановлено, досліджено та зазначено першою інстанцією, що п. 11.2.3 договору передбачено відповідальність відповідача у вигляді штрафу у розмірі одного відсотка загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення. Зокрема такими випадками є: використання майна не за призначенням; невиконання обов'язку з утримування його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна; неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п. 8.2.1 цього договору (в якому зазначено, що лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати ліізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавця звіту у формі встановленій сторонами (додаток № 3 до цього договору);порушення умов пункту 14.7, 18.3 цього договору. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у разі настання зазначених випадків порушення, позивач має право нараховувати штраф у розмірі 1 відсотка вартості майна одноразово за один вид порушення, зокрема, за неподання відповідачем звітів про стан та місцезнаходження майна. Тому позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу підлягає задоволенню частково, відповідно до уточненого розрахунку суду у розмірі 4944,50 грн. -1 (один) відсоток вартості майна станом на момент укладення договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 11.2.1 договору за порушення обов'язку зі своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п.3.1. даного договору та Графіком сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору), та інших платежів, передбачених договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодовує всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Цивільний кодекс України при регулюванні інституту розірвання договору містить норми, які стосуються різних питань, як то: підстави розірвання договору, порядок розірвання (за домовленістю сторін, одностороння відмова, за рішенням суду), наслідки розірвання договору.

Господарський кодекс України в силу положень Преамбули, статей 1 та 4, є спеціальним законом порівняно з Цивільним кодексом України, а тому норми цього кодексу мають пріоритет перед аналогічними нормами Цивільного кодексу України.

Порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 п. 4 статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно до п. 16.3 договору на вимогу лізингодавця цей договір може бути достроково розірваний ним у односторонньому порядку, зокрема, у випадку, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів (додаток 1 до договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з зговором фінансового лізинг)', регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічна норма міститься в п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону, а саме: у разі закінчення строку лізингу, і також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, з якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Крім того, умовами п. 2.2 договору сторонами встановлено, що в разі дострокового розірвання цього договору або в разі закінчення строку користування предметом лізингу та в інших випадках дострокового повернення майна, лізингоодержувач зобов'язаний повернути майно лізингодавцю а лізингодавець зобов'язаний прийняти майно у лізингоодержувача.

З огляду на вищевикладене, перевіривши розрахунки щодо правомірності нарахування 14 552,66 грн. - пені, 2118,37 грн. -3% річних, 5415,04 грн. - збитків від інфляції, також з урахуванням того, що відповідач не виконав у встановлені графіком внесення лізингових платежів (додаток №1 до договору) строки взяті на себе зобов’язання по сплаті лізингових платежів, що свідчить про істотне порушення умов договору зі сторони відповідача, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог про стягнення 14 552,66 грн. - пені, 2118,37 грн. -3% річних, 5415,04 грн. - збитків від інфляції, про - розірвання договору фінансового лізингу № 080731-114/ФЛ-Ю-С від 31.07.2008 року та про - повернення предмету лізингу, як цілком обґрунтовані та правомірні.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Договором визначено, що лізингові платежі підлягають коригуванню на зміну курсу гривні до долару США. а п. 3.1. Договору визначено, що лізинговий платіж складається з платежу по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Майна, та винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане у лізинг Майно.

Статтею 524 Цивільного кодексу України (надалі - ЦКУ) визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноіемній валюті.

Частинами 2 та 3 статті 533 ЦКУ визначено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи інший нормативно-правовим актом.

Окрім того в нижній частині Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) зазначено. Лізимгоодержумм здійснює платежі за цим Договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № І до Договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару СШЛ (крій авансового лізингового платежу), при цьому визначення суми лізингових платежів, що піАіягають сплаті за Договором здійснюється з урахуванням положень пунктів 3.4.1.-3.4.5. цього Договору.

Тобто, відповідно до умов Договору Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі відповідно до Графіку. Всі лізингові платежі в Графіку відображені у гривни Розмір лізингових платежів протягом всього строку дії Договору є незмінним. При цьому, Лізингоодержувач на дату сплати коленого чергового лізингового платежу відповідно до умов п.3.4.1. Договору корегує суму кожного чергового лізингового платежу по формулі Сторони при укладанні Договору про це однозначно домовились.

Також, Сторони погодились, що курс гривні до долару США (кількість гривень, отримана від продажу одного долар) США) визначається за даними Банківської Установи, оформленими нею відповідною довідкою (далі довідка Банківської Установи).

Лізингодавень письмово інформує Лізингоодержувача про такий курс протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту фактичного проведення Банківською Установою продажу (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту) та отримання довідки Банківської Установи.

До моменту отримання вищевказаної довідки Банківської Установи, розмір Ко прирівнюється до курсу гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількості гривень еквівалентній одному долару США), встановленого Національним Банком України на дату укладання нього Договору збільшений на 1,5%.

Твердження Відповідача про те, що йому не направлялася довідка Банківської установи згідно п. 3.4.1. договору не відповідає дійсності, оскільки позивачем було надано копія довідки Банківської установи та докази її направлення та одержання Відповідачем.

Окрім цього, оскільки відповідачем за період з 25.01.2010 року по 30.03.2010 року сплачено суму 2000,00 грн., що підтверджується банківською випискою і дана проплата судом першої інстанції при винесені рішення врахована не була то в частині стягнення з відповідача 2000,00 грн. провадження у справі припиняється на підставі п. 1-1 ч. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 30.03.20109 року у справі № 20/82 змінити та викласти в наступній редакції

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Перший експедиційний загін підводних гідротехнічних робіт» (м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 12, код ЄДРПОУ 14287666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ДРПОУ 33880354) 171569,61 грн. - основного боргу, 4944,50 грн. - штрафу, 14 552,66 грн. - пені, 2118,37 грн.-3% річних, 5415,04 грн. - збитків від інфляції, 5175,20 грн. - державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розірвати Договір № 080731-114/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 31.07.2008 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» та Відкритим акціонерним товариством «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт».

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Перший експедиційний загін підводних та зоотехнічних робіт» (м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 12, код ЄДРПОУ 14287666) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354) предмет лізингу за Договором №080731-114/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 01.07.2008 р., а саме: Екскаватор навантажувач New Ноlland В 90 В, 2008 року випуску, заводський номер № 80Н16166, номер двигуна 00524933, залишковою вартістю 308 419,95 грн.

          В іншій частині позовних вимог – відмовити.

          Припинити провадження у справі № 20/80 в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Перший експедиційний загін підводних гідротехнічних робіт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» 2000,00 грн. основного боргу.

          2. Справу № 20/82 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Чорна Л.В.

14.07.10 (відправлено)