Постанова № 12015751, 12.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2010                                                                                           № 23/118

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Григоровича О.М.

суддів:           

за участю секретаря судового засідання:           

представників сторін:

позивача: Пархомчук Р.І. (дов. від 11.01.10 б/н);

відповідача: Гудим О.А. (дов. від 01.03.10 б/н);

Козирєв О.С. (дов. від 01.03.10 б/н),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант-Фарм"

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2010

у справі № 23/118 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант-Фарм"

до                                                   Приватного підприємства "Дельта Медікел"

про                                                   стягнення 130337,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.10 в позові відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Скарга мотивована тим, що, заявляючи вимоги про поновлення строку позовної давності, позивач посилається на те, що лише 21.05.09 відповідальним за зберігання майна, належного ТОВ “Елегант-Фарм”, Полевим В.Я. передано арбітражному керуючому ліквідатору Дяченку С.В. майно товариства. Фактично лише з вказаного моменту у ліквідатора був доступ до необхідної інформації та документації для пред’явлення позовних вимог до дебіторів.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу та додаткове обґрунтування до відзиву, в яких просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Представником відповідача через канцелярію суду 07.07.10 подано клопотання про витребування доказів.

Згідно ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, у разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми.

Заявлене представником товариства клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає, оскільки, на думку судової колегії, матеріали справи містять достатньо доказів, які необхідні для правильного вирішення спору.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Елегант-Фарм” в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Дельта Медікел” заборгованості в сумі 130337, 39 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 14.09.07 у справі № 43/184 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “Елегант-Фарм”. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.09 замінено ліквідатора – арбітражного керуючого Захарчука Віталія Степановича на арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича.

У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

В матеріалах справи знаходиться товарно-транспортна накладна від 28.02.06 № 40466, відповідно до якої уповноваженою особою відповідача (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯМА № 200197 від 28.02.06 ) було отримано медикаменти на загальну суму 130337, 39 грн.

Згідно з товарно-транспортною накладною від 28.02.06 № 40466 дата відстрочки платежу 1 день від дати отримання товару (дати накладної).

Зобов’язання щодо оплати товару ПП “Дельта Медікел” не виконав, вартість отриманого товару не оплатив, у зв’язку з чим заборгованість останнього складає 130337, 39 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманої продукції, проте, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов домовленостей за отриманий товар не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 130337, 39 грн.

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення з відповідача 130337, 39 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності для захисту порушеного права встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що одночасно з позовними вимогами позивач просив суд поновити строк позовної давності.

В обґрунтування заявленої вимоги про поновлення строку позовної давності позивач посилається на те, що лише 21.05.09 відповідальним за зберігання майна, належного ТОВ “Елегант-Фарм”, Полевим В.Я. передано арбітражному керуючому ліквідатору Дяченку С.В. майно товариства. Враховуючи значний обсяг документації, дебіторів та відсутність матеріального забезпечення даний позов стало можливим подати лише на початку 2010 року.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач звернувся з позовною заявою до Господарського суду міста Києва 09.02.10, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції. Тобто на момент звернення позивача до суду трирічний строк позовної давності минув.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України).

В пункті 27 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08 № 01-8/211 “Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексу України” зазначено, що відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Отже, якщо позивач звертається до суду з доводами про наявність поважних причин пропущення позовної давності та просить задовольнити позов, то таке звернення не можна вважати заявою про застосування строків позовної давності.

З огляду на наведене вище, приймаючи до уваги положення ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає наведені позивачем причини пропуску строку позовної давності поважними, а відтак, задля забезпечення реалізації гарантованого ст. 55 Конституції України права на судовий захист, задовольняє заяву позивача про поновлення строку для подання позовної заяви про стягнення 130337, 39 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. За таких умов рішення суду першої інстанції про відмову в позові підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант-Фарм” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.10 у справі № 23/118 скасувати.

3. Позов задовольнити повністю. Стягнути з Приватного підприємства “Дельта Медікел” (01015, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2; код ЄДРПОУ 30634637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант-Фарм” (03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, 18, кв.81; код ЄДРПОУ 32048022) 130337 (сто тридцять тисяч триста тридцять сім) грн.. 39 коп. основного боргу, 1303 (одна тисяча триста три) грн. 37 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 651 (шістсот п’ятдесят одна) грн. 69 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №23/118 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

14.07.10 (відправлено)