Постанова № 12015747, 13.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2010                                                                                           № 54/35

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Семенюк Л.В.- пред. за дов. № 2/07 від 07.07.2010 р.

від відповідача - Ліхошва В.І.- пред. за дов. № 255-37 від 12.01.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.05.2010

у справі № 54/35 ( )

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп"

до                                                   Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій"

про                                                   визнання недійсним договору № 1638 від 26.11.2007 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп" до Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" про визнання недійсним договору № 1638 на створення і передачу науково-технічної продукції від 26.11.2007 р. із додатками і додатковим договором № 1 від 19.02.2008 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що спірний договір та додатки до нього укладено директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп" за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки останній за відсутності дозволу загальних зборів учасника Товариства, як того вимагають положення та п. 11.5 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2010 р. у справі № 54/35 у позові відмовлено повністю. Рішення господарського суду з посиланням на норми статей 92, 241 Цивільного кодексу України мотивовано недоведеністю обставин, на які посилається позивач як на підставу заявлених вимог. Судом першої інстанції встановлено, що особа, що діяла від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп", мала необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладання договору № 1638 на створення і передачу науково-технічної продукції від 26.11.2007 р. з додатками до нього та додаткової угоди № 1 від 19.02.2008 р. до договору № 1638 на створення і передачу науково-технічної продукції від 26.11.2007 р., а також місцевий господарський суд послався на рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 р. у справі № 27/248, за яким встановлений факт належного виконання відповідачем робіт за оспорюваним договором та їх часткової оплати позивачем, що відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України спростовує доводи позивача стосовно невиконання сторонами умов договору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2010 р. у справі № 54/35 скасувати в повному обсязі, направити справу на новий розгляд.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зокрема, апелянт відзначає, що судом першої інстанції не було враховано спірний договір № 1683 від 26.11.2007 р. на створення і передачу науково-технічної продукції із додатками і додаткова угода № 1 від 19.02.2008 р. до цього договору підписані директором без дозволу Загальних зборів учасників Товариства, тобто підписані від імені позивача особою з перевищенням наданих їй статутом повноважень.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2010 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.06.2010 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2010 року №01-23/1/1 у зв'язку з поверненням з відпустки судді Попікової О.В. для перегляду в апеляційному порядку справи №54/35, утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя – Ропій Л.М., судді: Кондратова І.Д., Попікова О.В.

Представник відповідача через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав відзив на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судове засідання 29.06.2010 року не з’явився, через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з неможливістю забезпечити участь представника позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 р. розгляд справи було відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 р. №01-23/1/13 у зв'язку з виходом з лікарняного судді Кондратової І.Д., внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 54/35 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Ропій Л.М., судді: Кондратова І.Д., Попікова О.В.

В судовому засіданні 08.07.2010 р. у відповідності до частини 3 оголошувалась перерва для надання можливості представнику позивача ознайомитись з матеріалами справи.

Представник позивача в судовому засіданні 13.07.2010 р. апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.07.2010 р. проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 21.05.2010 р. № 54/35 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, в свою чергу, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп", від імені якого діяв директор Коток Дмитро Олександрович та Державним підприємством "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", від імені якого діяв перший заступник директора Слісаренко Юрій Степанович, виникли внаслідок укладення договору № 1638 від 26.11.2007 р. на створення і передачу науково-технічної продукції, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався виконати та передати роботи зі створення науково-технічної продукції за темою: "Розробка проекту захисту житлового будинку по пров. Мар’яненка, 7 від нерівномірних деформацій основи", а позивач зобов’язався прийняти і оплатити виконану роботу.

Крім того, 19.02.2008 р. сторонами також була підписана додаткова угода № 1 до договору, якою сторони погодили проведення додаткових робіт по договору, а саме: "Уточнення механічних властивостей делювіальних відкладів на майданчику житлового будинку по пров. І. Мар’яненка,7 в м. Києві" загальною вартістю 19 788,00 грн.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до статей 79, 80 Господарського кодексу України сторони належать до господарських товариств, які є юридичними особами.

Статтею 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Правоздатність юридичної особи реалізується через її органи, які формують і виражають її волю зовні. Органи юридичної особи не тільки здійснюють управління, а й виступають у майновому обороті від її імені. Тобто, дії органів визнаються діями самої юридичної особи. Тому для здійснення правочинів від імені юридичної особи вони не потребують довіреності.

Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства (стаття 89 Господарського кодексу України).

Статтею 143 Цивільного кодексу України, статтею 82 Господарського кодексу України, статтею 4 Закону України "Про господарські товариства" закріплено, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп" є юридичною особою і діє на підставі статуту.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Стаття 207 Цивільного кодексу України визначає вимоги до письмової форми правочину. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

В силу статті 239 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Статтею 65 Господарського кодексу України встановлено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Частиною 5 названої статті передбачено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Судом першої інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що договір № 1638 на створення і передачу науково-технічної продукції від 26.11.2007 р. з додатками до нього та додаткова угода № 1 від 19.02.2008 р. до договору № 1638 на створення і передачу науково-технічної продукції від 26.11.2007 р. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп" підписані директором Котком Д.О.

Колегією суддів встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення та дослідження повноважень директора Котка О.М щодо підписання оспорюваного договору та додатків до нього, місцевий господарський суд керувався статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп" в редакції, що діяла станом на дату укладання оспорюваних правочинів, проте до матеріалів справи долучена копія статуту (а.с. 14-25, т. 1) в редакції станом на 23.01.2009р., копія статуту в редакції станом на 26.11.2007 р. та на 19.02.2008 р. в матеріалах справи відсутня.

З метою усунення вказаних порушень, суд апеляційної інстанції у відповідності до статті 38 Господарського процесуального кодексу України витребував від державного реєстратора Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації належним чином завірені копію статуту в редакції станом на 26.11.2007 р. та на 19.02.2008 р., тобто станом на день укладання спірного договору, додатків та додаткової угоди № 1 до нього.

Колегією суддів дослідила положення статуту в редакції станом на 24.05.2007 р., оскільки з 24.05.2007 р. до 23.01.2009 р. зміни до статуту не вносились, та встановила наступне.

Управління товариством здійснюють загальні збори учасників товариства, директор товариства та ревізійна комісія (п. 11.1. статуту позивача).

Згідно з п. 11.10 статуту позивача виконавчим органом товариства є директор, який одноособово вирішує всі питання його діяльності за винятком тих, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до п. 11.6 статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, вирішення питання, зазначених у пп. н) п. 11.5 статуту товариства, а саме : надання дозволу (згоди) директору товариства на безпосередньо через договори комісії, доручення чи будь-які інші посередницькі договори укладання договорів (угод), а також кредитних договорів, договорів поруки, лізингу, дарування, ренти, факторингу, спільної діяльності, управління, оренди (найму), договорів на передачу в якості завдатку основних засобів та будь-якого майна, в тому числі, але невиключно обігових коштів товариства, договорів відступлення, права вимоги, переведення боргу, купівлі-продажу нерухомості та/чи майнових прав на нерухомість, будь-яких інших договорів стороною в яких є товариство, в тому числі, але не виключно щодо об’єктів нерухомого майна чи майнових прав на них, прийняття рішення про участь товариства в якості засновника та/чи учасника в будь-яких товариствах, в тому числі вносити будь-яке майно товариства до статутних фондів таких товариств, але з урахуванням особливостей наведених в п. 11.12 цього статуту.

При цьому, п. 11.11. Статуту позивача передбачено, що директор виключно за попередньою письмовою згодою загальних зборів учасників товариства має право здійснювати наступні дії: безпосередньо через договори комісії, доручення чи будь-які інші посередницькі договори укладення договорів (угод), а також кредитних договорів, договорів поруки, лізингу, дарування, ренти, факторингу, спільної діяльності, управління, оренди (найму), договорів на передачу в якості завдатку основних засобів та будь-якого майна, в тому числі але не виключно обігових коштів, товариства, договорів відступлення права вимоги, переведення боргу, купівлі-продажу нерухомості та/чи майнових прав на нерухомість, будь-яких інших договорів стороною в яких є товариство, в тому числі але не виключно щодо об’єктів нерухомого майна чи майнових прав на них, прийняття рішення про участь товариства в якості засновника та/чи учасника в будь-яких товариствах, в тому числі вносити будь-яке майно товариства до статутних фондів таких товариств, але з урахуванням особливостей наведених в п. 11.12. цього статуту.

Зокрема, п. 11.12 статуту передбачено, що з урахуванням особливостей, наведених в п. 11.11 цього статуту, директор товариства наділений правом самостійно укладати від імені товариства правочини та підписувати договори, угоди, контракти, фінансові документи та інші документи, що направлені на виконання інвестиційного договору від 20 січня 2005 року про порядок проектування, будівництва та введення в експлуатацію закінченого будівництвом офісно-житлового центру з підземними автостоянками (нова редакція від 06 листопада 2006 року із присвоєним № 0611/1-06), укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Георгій" (код за ЄДРПОУ 23385184). Предметом вищенаведеного інвестиційного договору є інвестиційна діяльність його сторін по проектуванню, будівництву та введенню в експлуатацію офісно-житлового центру з підземними автостоянками по вул. Мечникова між будинками № 9-а та № 11 в Печерському районі м. Києва, а також порядок погашення інвестицій –інвестиційних внесків.

Зазначені положення статуту свідчать про те, що директор позивача обмежений в праві укладати самостійно договори без попереднього дозволу, але виключенням з цього правила є договори, угоди, контракти, фінансові документи та інші документи, що направлені на виконання інвестиційного договору від 20 січня 2005 року про порядок проектування, будівництва та введення в експлуатацію закінченого будівництвом офісно-житлового центру з підземними автостоянками (нова редакція від 06 листопада 2006 року із присвоєним № 0611/1-06), укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Георгій" (код за ЄДРПОУ 23385184), які директор має право самостійно укладати від імені товариства та підписувати, тобто згода загальних зборів учасників товариства на підписання вказаних договорів не потрібна.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, оспорюваний договір пов’язаний із виконанням будівельних робіт, направлених на реалізацію інвестиційного договору від 20 січня 2005 р., що вбачається, зокрема, зі змісту Технічного завдання на додаткові інженерно-геологічні вишукування на майданчику житлового будинку по пров. І. Мар’яненка, 7 і майданчику будівництва по вул. Мечникова (між будинками № 9А та № 11) в Печерському районі м. Києва.

Таким чином, враховуючи вказані положення норм матеріального права та статуту Товариства, колегія судів відзначає, що укладаючи спірний договір, додатки та до додаткову угоду до нього, директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп" Каток Д.О. не перевищив свої повноваження, оскільки в розумінні п. 11.12 статуту відсутні були підстави для отримання попереднього дозволу загальних зборів учасників товариства на підписання та укладення оспорюваного договору, додатків та додаткової угоди до нього.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними доказами правомірність заявлених позовних вимог щодо наявності підстав для визнання недійсним оскаржуваного договору та додатків до нього.

В свою чергу обставини, на які посилається позивач, звертаючись до господарського суду з позовом про визнання договору недійсним, не свідчать про наявність підстав та умов для визнання укладеного між сторонами договору № 1638 на створення і передачу науково-технічної продукції від 26.11.2007 р. з додатками до нього та додаткової угоди № 1 від 19.02.2008 р. до договору № 1638 на створення і передачу науково-технічної продукції від 26.11.2007 р. недійсними, про що правильно зазначив господарський суд першої інстанцій.

При цьому, колегія суддів вважає за доцільне відзначити, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин положення статті 241 Цивільного кодексу України, яка встановлює наслідки схвалення правочину, який вчинений представником з перевищенням повноважень. Колегією суддів встановлено, що в даному випадку спірний договір, додатки та додаткова угода до нього укладені та підписані директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп" Катком Д.О. без перевищення повноважень, а відповідно в даному випадку вчинення чи невчинення сторонами дії, що свідчать про прийняття до виконання договору, жодним чином не впливає на наявність обставин щодо недійсності чи дійсності договору, тобто вищевказана законодавча норма не може бути застосована до спірних правовідносин.

Вказані обставини підлягають врахуванню, але не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2010 року у справі № 54/35 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ч. 2 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2010 року у справі № 54/35 - без змін.

Матеріали справи № 54/35 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

15.07.10 (відправлено)