Постанова № 12015722, 12.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2010                                                                                           № 51/614

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Григоровича О.М.

суддів:           

за участю секретаря

судового засідання

за участю представників сторін

від позивача: Кизима Г.М., представник, довіреність № 1479 від 30.12.2009;

від відповідача: Божко В.П., представник, довіреність № 1715-НЮ від 15.06.2010;

розглянувши апеляційну скаргу ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.04.2010

у справі № 51/614 ( )

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства „Київський електротехнічний завод „Транссигнал”;

до                                                   Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця”;

про                                                   стягнення 249661,03 грн.

          постанову прийнято 12.07.2010, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалось слуханням з 16.06.2010 до 12.07.2010

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2010 у справі № 51/614 відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Київський електротехнічний завод „Транссигнал” до Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” про стягнення 249661,03 грн.

          Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2010 Відкрите акціонерне товариство „Київський електротехнічний завод „Транссигнал” (далі – ВАТ „Київський електротехнічний завод „Транссигнал”) подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.

          Зокрема, скаржник посилається, що факт отримання відповідачем спірної земельної ділянки у користування не спростовується наявними матеріалами справи.

          Також, заявник вказує на залишення поза увагою місцевим господарським судом обставин завдання позивачу майнової шкоди у вигляді збитків.

          Представник Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” (далі – ДТГО „Південно-Західна залізниця”) у відзиві на апеляційну скаргу ВАТ „Київський електротехнічний завод „Транссигнал” та в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2010 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ „Київський електротехнічний завод „Транссигнал” – без задоволення.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін і прокурора у справі, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

          Між Київською міською радою та позивачем 26.01.2001 укладено договір на право тимчасового користування землею, за умовами якого, Київська міська рада на підставі рішення від 29.06.2000 № 204/925 надала позивачу, а позивач прийняв у тимчасове користування земельні ділянки загальною площею 66108 кв.м.(ділянка № 88186001 – 51718 кв.м., ділянка № 88186002 – 14390 кв.м.) згідно з планом землекористування (п. 1.1 договору).

          Відповідно до п. 1.2 договору земельні ділянки надаються в тимчасове довгострокове користування строком на 10 років для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд на вул. Жилянській, 97 у Радянському районі.

          Пунктом 2.1 договору визначено, що плата за землю вноситься землекористувачем згідно з Законом України „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про плату за землю” у вигляді земельного податку у розмірі одного відсотка в рік від грошової оцінки земельної ділянки, що оподатковується.

          13.02.2001 Міністерством транспорту України видано наказ № 88 „Про передачу будівель, обладнання, інженерних мереж та вилучення частини земельної ділянки Київського електротехнічного заводу „Транссигнал”, яким зобов’язано останнього передати з балансу, а Південно-Західній залізниці прийняти на баланс будівлі, споруди з їх обладнанням, інженерними мережами та залізничними коліями на визначеній в натурі ділянці землі площею 14390 кв.м., а також приміщення 2,3,4 поверхів побутового корпусу заводу загальною площею 1500 кв.м., які розташовані на території заводу по праву сторону річки Либідь (п. 1 наказу).

          Передачу здійснити станом на 01.02.2001 у двотижневий термін згідно з чинним законодавством.

          Пунктом 2 наказу визначено, що Київському електротехнічному заводу „Транссигнал підготувати спільно з Південно-Західною залізницею в Управлінні земельних ресурсів м. Києва необхідну документацію по вилученню земельної ділянки.

          Акт приймання-передачі державного майна, зазначеного у п. 1 наказу, надати на затвердження Міністерству транспорту України до 15.02.2001 (п.п. 3.1, 3.2 наказу).

          15.02.2010 Міністерством транспорту України затверджено в установленому порядку акт приймання-передачі будівель, споруд з їх обладнанням, інженерними мережами та залізничними коліями на визначеній в натурі ділянці землі площею 14390 кв.м., а також приміщення 2,3,4 поверхів побутового корпусу заводу загальною площею 1500 кв.м., яким позивач передав, а відповідач прийняв зазначені об’єкти.

          Листом від 23.02.2001 № 241 позивач звернувся до Київської міської державної адміністрації з проханням припинити його користування земельною ділянкою площею 14390 кв.м. (кадастровий номер 88186002) та зазначив, що згідно з наказом Міністерства транспорту України від 13.02.2001 № 88 здійснена передача відповідачу об’єктів, що розташовані на зазначеній земельній ділянці.

          В свою чергу, Київська міська державна адміністрація листом від 07.09.2006 № 225-СК-933 з посиланням на лист позивача від 23.02.2001 № 241 повідомила останнього про направлення цього листа (з проханням припинити користування земельною ділянкою площею 14390 кв.м. (кадастровий номер 88186002) в постійну комісію Київради з питань містобудування та землекористування для подальшого розгляду.

          Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача за період з 01.10.2002 по 31.03.2005 за результатами якої, складено акт перевірки від 12.10.2005 № 596/23-5/00260652, яким встановлено, що відповідно до даних земельного кадастру землекористувачем земельної ділянки площею 14390 кв.м. (кадастровий номер 88186002), розташованої у м. Києві по вул. Жилянська, 97 є ВАТ „Київський електротехнічний завод „Транссигнал”.

          За період, що перевірявся, позивачем земельний податок за вказану земельну ділянку не нараховувався та не сплачувався.

          На підставі акта перевірки від 12.10.2005 № 596/23-5/00260652 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2005 № 1054/23-10/0, яким позивачу на підставі абз. „б” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ч. 14 Закону України „Про плату за землю” та відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: земельний податок в сумі 249661,03 грн. в т.ч. основний платіж – 166440,69 грн. та штрафні (фінансові) санкції – 83220,34 грн.

          Дані обставини встановлені постановою Господарського суду міста Києва від 07.07.2006 у справі № 11/187-А залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2006.

          Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Спір у справі виник з причини зволікання відповідача, на думку позивача, із оформленням своїх прав на земельну ділянку площею 14390 кв.м. (кадастровий номер 88186002), розташованої у м. Києві по вул. Жилянська, 97, що призвело до завдання йому шкоди в сумі 249661,03 грн., які позивачем були сплачені на підставі податкового повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва від 18.10.2005 № 1054/23-10/0.

          Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

          Отже, положення зазначеної статті ЦК України передбачають, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі, якщо остання не доведене відсутності її вини в заподіянні такої шкоди.

          Вищезазначеними судовими рішеннями у справі № 11/187-А встановлено, що технічна документація по оформленню відповідачу права користування спірною земельною ділянкою була розроблена Центром державного земельного кадастру відповідно до договору від 18.04.2001 № 72, передана на опрацювання до Головного управління земельних ресурсів і прийнята до бази даних автоматизованої системи ПК „Кадастр” 23.10.2002. рішення по оформленню права користування земельною ділянкою Київською міською радою прийняте не було (лист КП „Київський інститут земельних відносин” від 07.09.2006 № 707).

          Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про оформлення відповідачем на себе право користування спірною земельною ділянкою.

          Як зазначає відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу ВАТ „Київський електротехнічний завод „Транссигнал” Київською міською радою на даний час ще не оформлено відповідачу правовстановлюючих документів на вищезазначену земельну ділянку.

          При цьому, відповідач неодноразово звертався у відповідні органи для оформлення необхідних документів (лист Київській міській державній адміністрації від 23.02.2001 № 119-УСТ-264, лист Шевченківській районній державній адміністрації у м. Києві від 13.01.2006 №43, лист Київській міській раді від 10.05.2006 № 455, лист Київській міській раді та Головному управлінню земельних ресурсів від 06.09.2006 № 877).

          Таким чином, колегія суддів не вбачає вини відповідача у зволіканні відповідних органів в оформленні необхідних документів по вилученню спірної земельної ділянки у позивача, а тому відсутні підстави вважати, що витрати, які поніс позивач за податковим повідомленням-рішенням від 18.10.2005 № 1054/23-10/0 підлягають відшкодуванню відповідачем, оскільки позивач їх поніс не з вини відповідача.

          Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні його позовних вимог.

          Посилання скаржника, що факт отримання відповідачем спірної земельної ділянки у користування не спростовується наявними матеріалами справи, є помилковими, оскільки п. 1 наказу Міністерства транспорту України від 13.02.2001 № 88 відповідач був зобов’язаний прийняти на баланс будівлі, споруди з їх обладнанням, інженерними мережами та залізничними коліями на визначеній в натурі ділянці землі площею 14390 кв.м., а також приміщення 2,3,4 поверхів побутового корпусу заводу загальною площею 1500 кв.м., які розташовані на території заводу по праву сторону річки Либідь. 15.02.2010 Міністерством транспорту України затверджено в установленому порядку акт приймання-передачі виключно зазначених об’єктів.

          Позивач є землекористувачем спірної земельної ділянки на підставі договору від 26.01.2001 з Київською міською радою (п. 1.2 договору) та п. 2.1 договору визначено, що плата за землю у вигляді земельного податку у розмірі одного відсотка в рік від грошової оцінки земельної ділянки, що оподатковується є обов’язком землекористувача – позивача.

          За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2010 у справі № 51/614.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2010 у справі № 51/614 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Київський електротехнічний завод „Транссигнал” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 51/614 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

13.07.10 (відправлено)