Постанова № 12015647, 05.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2010                                                                                           № 36/124

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з’явився;

від відповідача - Тарасун В.Г. представник за дов. б/н від 02.03.2010;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступник прокурора м.Києва

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.04.2009

у справі № 36/124 ( .....)

за позовом                               Заступник прокурора м.Києва

до                                                   Дочірнє підприємство "Київський центр "Досвід"

третя особа позивача           Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 17680384,91 грн.

Суть рішення та апеляційної скарги:

В березні 2009 року Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі –позивач, продавець) до Дочірнього підприємства „Київський центр „Досвід” (далі – відповідач, покупець) про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу у сумі 11892636,14 грн. та пені за порушення строків виконання зобов’язання в розмірі 5787748,77 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2009 у даній справі залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – третя особа).

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.04.2009 у справі № 36/124 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням господарського суду міста Києва від 30.12.2008 у іншій справі №2/441 за позовом Дочірнього підприємства “Київський центр Досвід” до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) суд визнав укладеною угоду про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.09.2008 в редакції, яка підписана Дочірнім підприємством “Київський центр Досвід” на умовах, визначених угодою (внесено зміни в частині строку оплати за договором). Зазначеною угодою було внесено зміни до п. 2.2 договору, а саме цифри “25.12.2008” замінено цифрами “18.09.2010”. Тому, за висновком суду першої інстанції, на дату звернення прокуратури до суду з позовом строк сплати коштів за договором не настав.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційне подання мотивоване тим, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009 у справі №36/124 апеляційне подання Заступника прокурора міста Києва було прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у даній справі.

Розгляд справи неодноразово зупинявся, на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2009 №01-23/1/8 розгляд апеляційного подання у справі №36/124 доручено колегії суддів у складі головуючого судді - Коротун О.М., суддів – Кропивної Л.В., Поляк О.І., який і прийняв дану постанову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2010 поновлено апеляційне провадження у справі №36/124.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 у даній справі відмовлено відповідачу у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2010 у справі №36/124.

31.03.2010 представниками учасників судового процесу подано спільне письмове клопотання про продавження строку розгляду апеляційного подання у справі №36/124, яке задоволено судом апеляційної інстанції. Тому справу розглянуто у більший строк, ніж встановлено чинним законодавством України.

Розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувалися перерви в судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України.

В судове засідання 05.07.2010 з’явилися представники прокуратури, відповідача та третьої особи, представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить підпис представника позивача в розписці про оголошення перерви до 05.07.2010 на 09 год. 45 хв.

Враховуючи, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнавалася обов’язковою, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Клопотання представника прокуратури про оголошення постанови за його відсутності задоволено судом апеляційної інстанції.

Розглянувши апеляційне подання, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, відповідача та третьої сторони, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.12.2005 між Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Дочірнім підприємством “Київський центр “Досвід” укладено угоду №137, відповідно до п. 1 якої відповідач, на підставі рішення Київської міської ради від 26.09.2000 №14/991 ”Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві” сплачує аванс в сумі 593078,86 грн. за земельну ділянку площею 0,75 га, розташовану за адресою: вул. Братиславська, 48 у Деснянському районі м. Києва.

Як вірно з’ясовано судом першої інстанції, 18.09.2008 між Київською міською радою та Дочірнім підприємством “Київський центр “Досвід” було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (далі – договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2007 №1583/4416 продав, а покупець купив земельну ділянку, місце розташування якої на вул. Братиславській, 48-а у Деснянському районі м. Києва, площею 0,7544 га у межах, які перенесені у натурі (на місцевість) і зазначені у технічній документації земельної ділянки. У відповідності до Довідки №ОО-04433/2008, виданої Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:022:0066) 20.08.2008 за №2688-д обмеження (обтяження) не зареєстровані.

Згідно із п. 1.2 договору земельна ділянка, зазначена в п. 1.1 договору продається для будівництва торговельно-складських приміщень.

Ціна продажу земельної ділянки за цим договором становить 16449935,00 грн. В рахунок цієї суми відповідно до угоди №137 від 13.12.2005 покупцем було сплачено продавцеві аванс у розмірі 593078,86 грн. (п. 2.1 договору).

Решта вартості земельної ділянки у сумі 15856856,14 грн. може сплачуватись у розстрочку до 25.12.2008 рівними частками до 25 числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки (п. 2.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. було посвідчено договір у відповідності до чинного законодавства.

Згідно із п. 3.1.1 договору покупець зобов’язаний сплатити грошові суми в строки, у порядку та в розмірах, що передбачені розділом 2 договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що одержувачем коштів є Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п. 3.2 договору продавець зобов’язаний після повної сплати покупцем суми, зазначеної у розділі 2 договору, та пені за прострочення платежів (при наявності такої пені), оформити покупцеві державний акт на право власності на земельну ділянку.

Обов’язок продавця передати земельну ділянку покупцю вважається виконаним і право власності на земельну ділянку переходить до покупця після одержання покупцем державного акта на право власності на землю (п. 6.1 договору).

Пунктом 9.1 договору сторони узгодили, що внесення змін та доповнень до цього договору здійснюється за погодженням сторін і оформлюється у письмовій формі з їх нотаріальним посвідченням.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підставності відмови прокурору у позові, з посиланням на рішення господарського суду міста Києва від 30.12.2008 у справі №2/441, яким було продовжено кінцевий термін сплати коштів за договором до 18.09.2010, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 30.12.2008 у справі №2/441 за позовом Дочірнього підприємства “Київський центр “Досвід” до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про укладення угоди, задоволено позовні вимоги повністю, зокрема, визнано укладеною угоду про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.09.2008, якою внесено зміни щодо кінцевого терміну сплати коштів за договором.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2009 у справі №2/441 рішення господарського суду міста Києва від 30.12.2008 залишено без змін.

Постановою Верховного суду України постанову Вищого господарського суду України від 05.08.2009 та рішення господарського суду міста Києва від 30.12.2008 у справі №2/441 скасовано, а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд, за результатами якого позов залишено без розгляду.

29.04.2009 представником прокуратури (до ухвалення рішення по даній справі) подано до суду першої інстанції клопотання про зупинення розгляду справи №36/124, яке було залишено без задоволення судом першої інстанції з порушенням припису ч. 1 ст. 79 ГПК України.

За результатами перегляду справи №36/124 в апеляційному порядку, у відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 101 ГПК України Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи прокурору в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, помилково не застосував норму процесуального права, що призвело до ухвалення неправильного рішення, яке внаслідок цього підлягає скасуванню також через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими (п.п. 2, 4 ст. 104 ГПК України).

Виходячи з повноважень, встановлених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 103 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення.

Як вже зазначалося в постанові, сума договору становить 16449935,00 грн.

З матеріалів справи видно, що відповідачем частково сплачено кошти за договором у сумі 15131863,88 грн., в т.ч. після звернення прокурора з позовом до суду, що підтверджується, зокрема, платіжними дорученнями (копії яких наявні в матеріалах справи) та не заперечується сторонами, третьою особою в справі, яка в силу п. 2.2 договору є одержувачем коштів.

Тоді як на момент звернення прокурора з позовом кошти за договором було сплачено лише частково та заборгованість становила 11892636,12 грн.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, Київським апеляційним господарським судом встановлено, що вимоги прокурора про стягнення з відповідача 11892636,14 грн. підлягають частковому задоволенню – в сумі 1318071,12 грн., яка залишається несплаченою станом на момент ухвалення постанови. В решті сплаченої суми провадження у справі підлягає припиненню згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України, на суму 10574565,02 грн. (11892636,14 грн. - 1318071,12 грн.).

Прокурором також було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 5787748,77 грн. за період з 26.09.2008 по 01.03.2009.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2 договору у випадку прострочення покупцем виконання зобов’язань встановлених умовами розділу 2 договору, він сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 1 та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В цій частині приймаються доводи відповідача, викладені у доповненнях до відзиву на апеляційне подання, щодо підставності застосування до правовідносин ст. 3 зазначеного Закону.

Крім того, для всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове – зобов’язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Київським апеляційним господарським судом здійснено перерахунок суми пені, з урахуванням заявленого прокурором періоду, сум заборгованості та встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 762000,72 грн. за період з 26.09.2008 по 01.03.2009 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Доводи відповідача стосовно необхідності відмови в позові повністю в частині стягнення пені не приймаються судом апеляційної інстанції через те, що рішення суду у справі №2/441 було скасовано, а тому мотиви сторони, що строк виконання зобов’язання за договором купівлі-продажу земельної ділянки не настав, а відтак, відсутній факт порушення ним договору, є необґрунтованими.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2010 у справі №11/86 за позовом Дочірнього підприємства “Київський центр “Досвід” до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позов про визнання укладеною угоду про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки задоволено повністю. Визнано укладеною угоду, якою внесено зміни до договору про кінцевий строк оплати коштів за ним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2010 у справі №11/86 рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2010 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено Дочірньому підприємству “Київський центр “Досвід” в задоволенні позову.

На дату розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги у даній справі постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили, відповідно до ч. 3 ст. 105 ГПК України.

Саме з огляду на цю обставину Київським апеляційним господарським судом було відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №36/124 до розгляду справи №11/86, в розумінні ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Враховуючи викладене, апеляційне подання Заступника прокурора міста Києва підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду – скасуванню на підставі п.п. 1, 4 ч.1 ст. 104 та п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 103 ГПК України.

Судові витрати покладаються на відповідача у порядку ст. 49 ГПК України, в тому числі і в частині припинення провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 80, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне подання Заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.04.2009 року по справі № 36/124 скасувати та прийняти нове рішення у даній справі про часткове задоволення позову.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства “Київський центр “Досвід” (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2, к. 169, код ЄДРПОУ 24737544) на користь Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141, за наступними реквізитами: одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ: 24262621, р/р 33119327700001, банк: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО: 820019) заборгованість в сумі 1318071,12 грн. (один мільйон триста вісімнадцять тисяч сімдесят одна грн. 12 коп.), пеню в сумі 762000,72 грн. (сімсот шістдесят дві тисячі грн. 72 коп.).

4. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 10574565,02 грн. (десять мільйонів п’ятсот сімдесят чотири тисячі п’ятсот шістдесят п’ять грн. 02 коп.) припинити.

5. В решті задоволення позову відмовити, а апеляційне подання залишити без задоволення.

6. Стягнути з Дочірнього підприємства “Київський центр “Досвід” (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2, к. 169, код ЄДРПОУ 24737544) до Державного бюджету України (одержувач: УДК Шевченківського району м. Києва, банк отримувача: ГУ ДК України у м. Києві, код 26077968, код банку: 820019, рах. № 31110095700011) державне мито в сумі 25500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

7. Стягнути з Дочірнього підприємства “Київський центр “Досвід” (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2, к. 169, код ЄДРПОУ 24737544) до Державного бюджету України (одержувач: УДК Шевченківського району м. Києва, банк отримувача: ГУ ДК України у м. Києві, код 26077968, код банку: 820019, рах. № 31110095700011) державне мито за розгляд в суді апеляційної інстанції в сумі 12750,00 грн. (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят грн. 00 коп.).

8. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

9. Матеріали справи №36/124 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

09.07.10 (відправлено)