Постанова № 12015645, 07.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2010                                                                                           № 39/57

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Пузир С.М. – предст. за дов. від 18.02.2010

від відповідача -Рабченюк Л.П. – предст. за дов. б/н від 01.02.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Побутрембуд"

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.04.2010

у справі № 39/57 ( .....)

за позовом                               ЗАТ фірма "Фундамент"

до                                                   Закрите акціонерне товариство "Побутрембуд"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 1708967,74 грн.

Суть спору та апеляційної скарги:

Закрите акціонерне товариство фірма „Фундамент” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Побутрембуд” про стягнення 1708 967,74 грн. на підставі договору № 17-08 від 24.03.2008 року на виконання робіт по улаштуванню паль при будівництві житлових будинків та об’єктів соціально – побутової сфери по проспекту академіка Глушкова, 6 в Голосіївському районі м. Києва, 14 - ти поверховий, 10 - ти секційний житловий будинок на ділянці № 3, з яких: 1225066,48 грн. основного боргу, 447149,27 грн. штрафних санкцій на підставі п. 7.6 даного договору та 36751,99 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору № 17-08 від 24.03.2008 року позивач виконав підрядні роботи згідно актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) за квітень, травень, листопад, грудень 2008 р., проте, останній зобов‘язання по оплаті спірних робіт за вказаний період виконав лише частково та з порушенням встановлених договором строків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2010 (дата підписання повного тексту – 29.04.2010) у справі № 39/57 позов задоволено повністю. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Побутрембуд” на користь Закритого акціонерного товариства фірма „Фундамент” 1225 066,48 грн. основного боргу, 447 149,27 грн. неустойки, 36 751,99 грн. трьох відсотків річних, 17 089,68 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство “Побутрембуд” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2010 у справі № 39/57 і прийняти нове рішення, яким розмір неустойки зменшити на підставі ч. 1 ст. 231, ч. 6 ст. 232 ГК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010 року у справі № 39/57 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Побутрембуд” прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.06.2010 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2010 року було відкладено розгляд справи на 07.07.2010 року.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як правильно з’ясовано судом першої інстанції, 24.03.2008 р. між Закритим акціонерним товариством фірма „Фундамент” (субпідрядник) та Закритим акціонерним товариством „Побутрембуд” (генпідрядник) було укладено Договір № 17-08 на виконання робіт по улаштуванню паль при будівництві житлових будинків та об’єктів соціально – побутової сфери по проспекту академіка Глушкова, 6 в Голосіївському районі м. Києва, 14 - ти поверховий, 10 - ти секційний житловий будинок на ділянці № 3 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.2 договору та додаткових угод № 1 від 22.04.2008 р., № 2 від 30.09.2008 р. до нього, вартість робіт по улаштуванню буроін’єкційних паль пальового поля ф620 мм загальним конструктивним обсягом 1102,95 м3 з урахуванням вартості всіх необхідних матеріалів, в тому числі армокаркасів, а також просвічування 10% паль складає 4741898,40 грн. (з ПДВ).

Пунктом 1.5 договору сторони узгодили, що договірна вартість робіт і матеріалів може бути змінена при зміні проектного рішення або у разі збільшення вартості матеріалів. Такі зміни оформлюються додатковими угодами до договору.

Згідно п. 2.1 договору передбачено, що розрахунки за виконані субпідрядником роботи здійснюються генпідрядником відповідно до договору на підставі Актів про виконання робіт (форма КБ-2в), довідки про виконання робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Кожного місяця субпідрядник передає форми КБ-2в та КБ-3 для підписання генпідрядником до кінця звітного місяця.

Сторони також узгодили, що оплата виконаних робіт здійснюється генпідрядником не пізніше 10 числа наступного місяця після звітного (п. 2.2 договору).

Кінцеві розрахунки повинні здійснюватись протягом 10 банківських днів з моменту закінчення робіт і підписання Акту прийому – передачі виконаних робіт, який підтверджує виконання обсягу робіт, передбаченого цим договором та складається на підставі підписаної сторонами довідки про виконання робіт (форма КБ-3) (п. 2.3 договору).

Пунктом 2.4 договору визначено розмір оплати послуг генпідрядника –1,1% (з урахуванням ПДВ) від договірної ціни.

Відповідно до п. 3.1 договору та додаткових угод № 1 від 22.04.2008 р., № 2 від 30.09.2008 р., термін виконання робіт (від дати початку робіт) улаштування буроін’єкційних паль пальового поля складає 1,5 місяця.

Крім того, п. 4.1.6 договору на генпідрядника (відповідача) покладено обов’язок забезпечення робіт фінансуванням, в т.ч. щодо здійснення розрахунків за виконані роботи – згідно довідки форми КБ-3 по виконаних обсягах робіт.

Судом першої інстанції правильно встановлено та не спростовано доводами апелянта, що на виконання умов договору позивачем вчасно були виконані будівельно – монтажні роботи на загальну суму 3139 149,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми № КБ-3) за квітень, травень, листопад, грудень 2008 р.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не оспорюється апелянтом, він частково розрахувався з позивачем, а саме перерахував лише 1879552,47 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що між сторонами фактично укладений договір підряду, а тому саме він та відповідні положення статей глави 61 підрозділу І розділу ІІІ ЦК України визначають права та обов’язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Отже, факт виконання підрядних робіт та їх вартість підтверджується належними доказами в порядку ст. 34 ГПК України, крім того відповідачем визнано позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 1225066,48 грн. повністю та фактично не заперечується доводами апеляційної скарги, хоча сторона і просила прийняти нове рішення.

Що стосується задоволення позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних в розмірі 36751,99 грн. за період з 11.01.2009 року по 11.01.2010 року у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок позивача, він відповідає матеріалам справи. Виходячи з встановленого, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 36751,99 грн. за період 365 днів (з 11.01.2009 р. по 11.01.2010 р.) є обґрунтованими та правомірно задоволені.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду міста Києва щодо повного задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 447149,27 грн. штрафних санкцій за один рік (період з 11.01.2009 р. по 11.01.2010 р.) на підставі п. 7.6 договору, виходячи з наступного.

Пунктом 7.6 договору сторони передбачили, що у разі порушення генпідрядником термінів оплати робіт він сплачує субпідряднику залікову неустойку у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше 10% суми договору.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1). При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3).

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Таким чином, в цій частині судом апеляційної інстанції приймаються доводи апелянта щодо того, що судом першої інстанції неправомірно не застосовано цю норму матеріального права при стягненні пені, що є підставою для часткового скасування рішення в цій частині.

Згідно ч. 1 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин визначаються цим кодексом.

Тому спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне регулювання.

Відповідно до ст. 230 ГК України порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Частина 6 ст. 231 ГК України передбачає граничний розмір штрафних санкцій, що нараховуються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій на підставі п. 7.6 договору в сумі 447149,27 грн. за період з 11.01.2009 року по 11.01.2010 року, яку задоволено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права.

На думку позивача, договором передбачено нарахування штрафних санкцій за кожен день прострочення без обмежень, встановлених ч.6 статті 232 ГК України. Тоді як чинним законодавством та умовами укладеного сторонами договору не передбачена можливість нарахування пені у строк, більше ніж за півроку.

Як зазначалось вище, на виконання умов договору позивачем вчасно були виконані будівельно – монтажні роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за квітень, травень, листопад, грудень 2008 р.

Відповідачем в апеляційній скарзі здійснено контррозрахунок неустойки (пені) згідно п. 2.2 договору, та ч. 6 ст. 232 ГК України за період з 11.01.2009 року по 11.07.2009 року, яка згідно подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, становить 144792,79 грн.

Київський апеляційний господарський суд перевірив як розрахунок позивача, так і контррозрахунок пені, здійснений відповідачем та встановив, що контррозрахунок апелянта є обґрунтованим та відповідає вищенаведеним нормам чинного законодавства та матеріалам справи.

В цій частині суд апеляційної інстанції відзначає, що сторони умовами договору не узгоджували можливість стягнення пені за термін більший, ніж встановлено чинним законодавством, зокрема, ч. 6 ст. 232 ГПК України. А умова про обмеження стягнення суми - не більше, ніж 10 відсотків від суми договору, не є узгодженням терміну (періоду), за який може нараховуватися пеня.

Тому рішення в цій частині підлягає скасуванню також через невідповідність висновків, викладених у ньому, обставинам справи (п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України).

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства „Побутрембуд” підлягає задоволенню стосовно часткової відмови в стягненні пені, а рішення місцевого господарського суду – частковому скасуванню на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 статті 104 ГПК України з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення пені на суму 144792,79 грн. В решті задоволення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З урахуванням часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені судові витрати в цій частині покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Побутрембуд” - задовольнити.

2.          Рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2010 року по справі № 39/57 скасувати в частині задоволення позову про стягнення 447149,27 грн. неустойки, судових витрат з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Побутрембуд” (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31; ідентифікаційний код № 30264236; р/р 26002022716979 в філії ВАТ Укрексімбанку в м. Києві, МФО 380333), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Закритого акціонерного товариства фірма „Фундамент” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 25А; ідентифікаційний код № 01416332; п/р № 26004301300473 в Старокиївському відділенні Промінвестбанку України в м. Києві, МФО 322227) 144792 грн. (сто сорок чотири тисячі сімсот дев’яносто дві грн.) 79 коп. неустойки, 14066 грн. (чотирнадцять тисяч шістдесят шість грн..) 12 коп. державного мита та 195 грн. (сто дев’яносто п’ять грн..) 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В решті задоволення позову про стягнення неустойки – відмовити.

5.          В решті рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2010 року по справі № 39/57 про стягнення основного боргу, трьох відсотків річних (пункт 2 резолютивної частини) та пункт 3 резолютивної частини – залишити без змін.

6.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства фірми „Фундамент” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 25А; ідентифікаційний код № 01416332; п/р № 26004301300473 в Старокиївському відділенні Промінвестбанку України в м. Києві, МФО 322227) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства „Побутрембуд” (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31; ідентифікаційний код № 30264236; р/р 26002022716979 в філії ВАТ Укрексімбанку в м. Києві, МФО 380333) 1511 грн. (одна тисяча п’ятсот одинадцять грн.) 78 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

7.          Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

8.          Матеріали справи № 39/57 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

12.07.10 (відправлено)