Рішення № 12015055, 27.10.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"27" жовтня 2010 р. Справа № 11/153

За позовом Дочірнього підприємства «Фоктрот-Рівне»м.Рівне

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Рівне»м.Рівне

про стягнення 19 980 грн. 48 коп. заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача- Плисюк В.О., директор підприємства;

від відповідача- не з’явився.

Представник Позивача не заявив клопотання про технічну фіксацію судового процесу.

Суть спору: Позивач-Дочірнє підприємство «Фокстрот-Рівне»звернувся до суду з позовом, в якому про-сив стягнути з Відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Рівне»6660 грн. 16 коп. забор-гованості з орендної плати та 13 320 грн. 32 коп. штрафних санкцій згідно укладеного договору.

Справу було призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.10.2010р.

До початку судового засідання 13.10.2010р. Позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з Відповідача 6660 грн. 16 коп. заборгованості з орендної плати та 6660 грн. 16 коп. штраф-них санкцій згідно укладеного договору.(арк.справи 39-41).

Господарський суд ухвалою від 15.10.2010р. повернув Позивачу без розгляду заяву від 13.10.2010р. про зменшення позовних вимог.(арк.справи 67).

В судовому засіданні 27.10.2010р. Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог. Із заяви вбачаєть-ся, що Позивач збільшив вимогу про стягнення орендної плати до 13985 грн. 36 коп., одночасно Позивач просив стягнути 2250 грн. вират на комунальні послуги і не підтримав вимоги про стягнення 13 320 грн. 32 коп. штраф-них санкцій.(арк.справи 71-73).

Оскільки, заяву подано до винесення рішення у справі, вона відповідає вимогам ст.22 ГПК України, до заяви додано докази направлення Відповідачу її копії –суд прийняв заяву від 27.10.2010р. до розгляду.

Відповідач-Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Рівне»не надав суду витре-буваного ухвалами від 13.09.2010 року та 13.10.2010р. відзиву на позов, заявлених вимог не заперечив. В судове засідання 27.10.2010р. представник Відповідача не з’явився, хоч про час та місце слухання справи сторону було повідомлено у встановленому порядку.(арк.справи 66, 68-70).

Разом з тим, до господарського суду повернулися не вручені Відповідачу поштові відправлення за адресою: м.Рівне, вул.Грушевського, 2-К, офіс 5 із вищевказаними ухвалами суду з довідками відділення підприємства зв’язку: “за закінченням терміну зберігання” та “адресата немає, закрито”.

З огляду на це господарський суд звертає увагу, що чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріа-лах справи.(арк.справи 2, 11, 63-64, 74-75).

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема Позивача, з’ясо-вувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома гос-подарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Господарський суд відповідно до ГПК України, зробив все можливе для належного повідомлення Відпо-відача про час та місце розгляду справи. З огляду на зазначене, негативні наслідки за вказане порушення покла-дадаються на Відповідача –ТзОВ «Енергозбереження Рівне».

Господарський суд вважає, що справу може бути розглянуто без участі Відповідача на підставі наявних у справі документів.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Фокстрот-Рівне»-орендар та Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-збереження Рівне»-суборендар 01 січня 2009р. уклали договір суборенди приміщення №01/01/2009-Г-ЕР (надалі в тексті –Договір). Згідно пп.1, 2.1, 2.2, 3,1 Договору, орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 32,02 м2, які розташовані на третьому поверсі будівлі №2-К по вул.Грушевського у м.Рівне для розміщення офісу. Орендоване майно перебуває у володінні і користуванні орендаря згідно договору оренди №07/12/2007, укладеному з ФОП Климець Л.В. 07.12.2007р.

Орендна плата складає 52,0 грн. за 1 м2 (разом з ПДВ); розрахунок вартості комунальних послуг (опалення, водопостачання) складає 250 грн. на місяць і здійснюється суборендарем і дані витрати не входять до складу орендної плати. Орендна плата сплачується до 10 числа поточного місяця грошовими коштами.(пп.3.1-3.3 Договору). Договір укладено на один календарний рік.(п.9.1 Договору). Договір підписано директорами ДчП «Фокстрот-Рівне»та ТзОВ «Енергозбереження Рівне», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 8-12).

Вбачається, що на виконання Договору, ДчП «Фокстрот-Рівне»-орендар передав, а суборендар-ТзОВ «Енер-гозбереження Рівне»прийняв в користуваня частину нежитлового приміщення загальною площею 32,02 м2, які розта-шовані на третьому поверсі будівлі №2-К по вул.Грушевського у м.Рівне.(арк.справи 13).

Пропозицію сплатити 6 660 грн. 16 коп. заборгованості по розрахунках за користування приміщенням, яка вба-чається з претензії №95 від 07.06.2010р. –Відповідач залишив без відповіді та задоволення.(арк.справи 32).

Судом встановлено, що за оренду приміщення протягом січня - грудня 2009р. Відповідач розрахувався частко-во, не сплативши орендної плати за квітень-грудень 2009р. на загальну суму 13 985 грн. 36 коп., що стверджується ма-теріалами справи.(арк.справи 14-29, 42-57, 71, 76-91).

Крім того, покликаючись на умову п.3.6 Договору, що «розрахунок вартості комунальних послуг складає 250 грн. на місяць і здійснюється суборендарем»–Позивач за квітень-грудень 2009р. нарахував 2250 грн. заборгованості за комунальні послуги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з нас-тупного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є дого-вори та інші правочини. Відповідно до ст.202 ЦК України, –правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України, – зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’-язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’-язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Вирішуючи даний спір, господарський суд приймає до уваги такі обставини: орендодавець та орендар уклали договір оренди приміщення, при цьому узгодили: розмір орендної плати, строк її внесення –до 10 числа поточного мі-сяця та строк дії Договору –до 01.01.2010р. Відповідач не звертався до Прозивача із пропозицією достроково розірвати Договір. Фактично Договір припинив дію через закінчення строку, на який його було укладено. Тобто, на момент вирі-шення спору –Договір нечинний.

Вимога про стягнення боргу з орендної плати, яку підтримано Позивачем у судовому засіданні 27.10.2010р. стверджується Договором, рахунками, актами, доказами часткової оплати, претензією і підлягає задоволенню на підс-таві стст. 20, 173, 174, 193, 283, 286 Господарського кодексу України та стст. 16, 509, 526, 759, 762, 781, 785 Цивільного кодексу України.

Вбачається, що несплатою 13 985 грн. 36 коп. орендної плати, Відповідач завдав Позивачу майнових збитків.

Проте, з вимогою стягнення заборгованості за комунальні послуги погодитись неможливо з огляду на таке.

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відпові-дальності за порушення зобов’язання. Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають пра-вові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої від-мови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, відшкодування збитків

Збитками, згідно чч. 2, 3 ст.22 ЦК України, - є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкод-женням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’-язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою сторо-ною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі на-лежного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Умовами п.3.6 Договору сторони погодили, що «розрахунок вартості комунальних послуг складає 250 грн. на місяць і здійснюється суборендарем».

З огляду на приписи ст.225 ГК України, якою визначаються склад та розмір збитків, що підлягають відшко-дуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, заявлена до стягнення з Відповідача сума комунальних послуг за своєю правовою природою є збитками (прямі збитки), оскільки, як зазначалось, збитки –це об’єктивне змен-шення будь-яких майнових благ кредитора, пов’язане з обмеженням його інтересів як учасника суспільних відносин, і що виразилось у понесених ним витратах, у втраті або ушкодженні його майна, у втраті доходів, що він повинен був одержати.

Суд зауважує, що вимогу про стягнення вартості комунальних послуг Позивач у первісній позовній заяві не заявляв і не обгрунтовував, тому не має права на підставі ст.22 ГПК її збільшувати чи зменшувати.

Крім того, відповідно до обгрунтування, наведеного у заяві про уточнення позовних вимог від 27.10.2010р.,– розмір збитків понесених Позивачем внаслідок неоплати Відповідачем комунальних послуг обчислений на підставі ста-лої суми 250 грн. на місяць, яка не залежить від фактичних витрат користувача і складає суму 2250 грн. 00 коп.

Проте, вбачається, що обчислення збитків грунтується на безпідставному припущенні Позивача про достат-ність узгодженої умови п.3.6 Договору; обгрунтовуючи зазначену вимогу, Позивач не ствердив жодним доказом фактів понесення витрат в сумі 250 грн. на місяць на комунальні послуги по утриманню орендованого Відповідачем примі-щення 32,02 м2 протягом спірного періоду.

З урахуванням зазначених обставин –позовна вимога в частині стягнення збитків в сумі 2250 грн. безпід-ставна і згідно ст.33 ГПК України – задоволенню не підлягає.

Доказів сплати боргу Відповідач суду не надав.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 13 985 грн. 36 коп. боргу. В решті позову належить від-мовити.

На Відповідача необхідно покласти судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 22, 33, 36, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Рівне», яке знаходить-ся у м.Рівне, вул.Грушевського, 2-К, офіс 5 (код ЄДР 36007828) на користь Дочірнього підприємства «Фок-строт-Рівне», яке знаходиться в м.Рівне, просп.Миру, 10 (код ЄДР 31479130) 13 985грн. 36коп. заборго-ваності з орендної плати за квітень-грудень 2009 року, 139грн. 85коп. витрат по сплаті державного мита та 165грн. 20коп. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 2250 грн. заборгованості за комунальні послуги –в задоволенні позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Грязнов

Рішення підписане суддею "01" листопада 2010 р..