Рішення № 12014708, 06.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.10                                                                                           Справа№ 7/153

за позовом Державної екологічної інспекції в Львівській області, м.Львів

до відповідача комунального підприємства «Городоцьке водопровідно-каналізаційне господарство»

про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,;

ціна позову: 4536,10грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Нирка М.М., головний спеціаліст (юрисконсульт), (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача –Сорока О.І. - представник, довіреність в матеріалах справи.

Суть спору:

Державна екологічна інспекція в Львівській області звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства; ціна позову 15000грн.

Позовні вимоги обгрунтовані, зокрема, актом перевірки №93 від 12.05.2010р., претензією №184 від 16.06.2010р., розрахунком розміру відшкодування збитків, актами відбору проб №475 від 19.08.2009р., №269 від 21.04.2010р., №№322, 323 від 12.05.2010р., протоколами №№475, 270, 323, 128, довідкою про середню фактичну витрату зворотних вод, реєстром відправленої рекомендованої кореспонденції, ст.ст.20, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.111 Водного кодексу України, ст.ст.2, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/153 від 09.08.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15год. 45хв. 06.09.2010р.

Представникам Сторін в судовому засіданні оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалі гсоподарського суду Львівської області №7/153 від 09.08.2010р., яка скерована Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстру вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, визнав часткову (в розмірі 1500грн.) оплату збитків Відповідачем. Подав копію довіреності на право здійснення представництва.

Представник Відповідача в судове засідання з’явилась, позовні вимоги (за винятком частково оплачених 1500грн.) визнала повністю, просиа розтермінувати виконання рішення до кінця 2010р. Подала довіреність на право здійснення представництва.

03.09.2010р. до господарського суду Львівської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначалось наступне.

Так, Відповідачем зазначено, що Він перебуває у важкому фінансовому становищі, та не в змозі оплатити на даний час збитки відповідно до отриманої петензії. Відповідач зазначає, що ним частково оплачено 1500грн. збитків та просить розтермінувати виконання рішення суду строком до кінця 2010р.

До відзиву додано копію поштової квитанції про надіслання кореспонденції Позивачу, копії платіжних доручень з відмітками банку про сплату №593 від 16.07.2010р. на суму 500грн., №527 від 25.06.2010р. на суму 500грн., №645 від 30.07.2010р. на суму 500, копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Відповідача, довідки органу статистики про включення Відповідача в ЄДРПОУ, та довіреність на право здійснення представництва.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державна екологічна інспекція в Львівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції України.

Згідно п. «Б»ч.1 ст.20, ч.2 ст.35 Закону України «Про охорону навколишьного природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною підземних вод.

Відповідно до п. «З»ч.1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно акту перевірки №93 від 12.05.2010р., проведеної Державною екологічною інспекцією в Львівській області у КП «Городоцьке водоканалізаційне господарство»(далі –Акт перевірки), на балансі Відповідача рахуються каналізаційно-лчисні споруди в м.Городок та м.Комарно. Водовідведення зворотних вод після проведення комплексу очистки та системи доочистки (4 біостави) здійснюється в р.Ракув.

Нормативи гранично-допустимих скидів речовин у водний об’єкт із зворотними водами розроблені у 2006р. та затверджені Державним управлінням екології та природних ресурсів в Львівській області №Укр.-936/Льв від 27.06.2006р. із пролонгованим терміном дії до 01.07.2010р.

Первинний облік кількості стічних вод, що скидаються з очисних споруд, ведеться розрахунковим методом, наявні журнали обліку. Лабораторний контроль якості стічних вод, що скидаються в р.Ракув, здійснюється. Ведеться журнал якості стічних вод, що скидаються з очисних споруд. Складається держстатзвітність за формою 2 ТП-водгосп.

Скид стічних вод, що проводився підприємством у 2009р. з перевищенням норм гранично-допустимих скидів, призвів до забруднення поверхневих вод, та є порушенням ст.ст.44, 70, 95, 100 Водного кодексу України, та ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

У відповідності до даних журналів первинного обліку, фактична витрата зворотних вод, що скидаються з очисних спору м.Городок, становить 21,96 м3/год., з очисних споруд м.Комарно –3,13 м3/год.

Акт перевірки підписано в тому числі головним інженером та з Актом перевірки ознайомлений директор підприємства Відповідача.

Підтвердженням вимірювань проб води є наявні в матеріалах справи акти відбору проб №475 від 19.08.2009р., №269 від 21.04.2010р., №№322, 323 від 12.05.2010р.

Якісні та кількісні характеристики забруднення підтверджені наявними в матеріалах справи протоколами вимірювань №№475, 270, 323, 128.

Відповідно до довідки Відповідача №125 від 12.05.2010р., середньою фактичною витратою зворотних вод, що скидаються Відповідачем по очисних спорудах, є: по м.Городок –21,96 м3/год. по м.Комарно –3,13 м3/год.

Відповідно до розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства внаслідок скиду забруднюючих речовин Відповідачем, загальний розмір заподіяних збитків становить 4536,10грн.

Позивачем скеровано претензію Відповідачу №184 від 16.06.2010р. з вимогою відшкодувати завдані збитки. Підтвердженням отримання Відповідачем претензії є доводи першого абзацу відзиву Відповідача.

Відповідно до п.б ч.1, ч.2 ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; при використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Згідно ч.1 ст.153 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню та виснаженню природних ресурсів.

Відповідно до п.3 ст.44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов’язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно ч.1 ст.70 Водного кодексу України, скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно ч.1 ст.153 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

Відповідно до ч.1, п.«Є»ч.2, ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України цивільну відповідальність; відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч.1 ст.111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Крім того, відповідно ч.2 ст.111 Водного кодексу України, до абзацу 2 п.3 «Порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. №18, стягнення платежів не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушеннями природоохоронного законодавства.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд зазначає, що позовна заява подана Позивачем до господарського суду Львівської області 05.08.2010р.

Відповідно до платіжних доручень з відмітками банку про сплату №593 від 16.07.2010р. на суму 500грн., №527 від 25.06.2010р. на суму 500грн., №645 від 30.07.2010р. на суму 500грн., Відповідачем частково відшкодовано збитки на загальну суму 1500грн.

З фактом часткового відшкодування Відповідачем збитків в розмірі 1500грн. погодився представник Позивача в судовому засіданні.

При цьому суд зазначає, що Відповідачем частково відшкодовано збитки до подання позовної заяви Позивачем.

Враховуючи вищенаведене та те, що у матеріалах справи відсутні та Відповідачем суду не подані докази, які б свідчили про відсутність факту заподіяння Відповідачем збитків чи заподіяння таких збитків у менших розмірах, в тому числі доводи щодо часткового відшкодування збитків до подання Позивачем позовної заяви, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства збитків підлягають до задоволення в розмірі 3036,10грн., в частині стягнення 1500грн. слід відмовити.

Щодо клопотань Відповідача про розтермінування виконання рішення господарського суду Львівської області по даній справі суд зазначає, що в клопотанні судом відмовлено як в необгрутованому, оскільки Відповідачем не наведено доводів та не представлено доказів в обгрунтування важкого фінансового становища, можливості сплати до кінця 2010р., та не наведено жодних доводів і не представлено доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення чи роблять його неможливим.

Згідно п.49 ст.6 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; відповідно до п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно, стягнення заподіяних збитків повинно відбуватись у точній відповідності з вимогами чинного законодавства України.

06.09.2010 року, у відповідності до вимог ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.09.2010 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорціно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст. 153 Господарського кодексу України, ст.ст.п.3 ст. 44, ч.1 ст. 70, ч.1, 2 ст. 111 Водного кодексу України, ст.ст.16, 20, 35, 40, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.49 ст.6 , п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», положенням про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з комунального підприємства «Городоцьке водопровідно-каналізаційне господарство»(81500, Львівська обл., Городоцький р.-н, м.Городок, вул.Комарнівська, 68, ідентифікаційний код 22344616) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області збитки всього в розмірі 3036грн. 10коп., які зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України та спеціального фонду місцевого бюджету.

3.          Стягнути з комунального підприємства «Городоцьке водопровідно-каналізаційне господарство»(81500, Львівська обл., Городоцький р.-н, м.Городок, вул.Комарнівська, 68, ідентифікаційний код 22344616) в дохід державного бюджету (р/р 31119095700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22090200) 68грн. 34коп. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, та в дохід державного бюджету (р/р 31212259700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22050000) 158грн. 12коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

4.          В частині позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до вимог ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя