Рішення № 12014527, 02.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2010 р. Справа № 19/137-10

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛІС», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕБІ БУМ», с. Трушки, Білоцерківський район, Київська область

про стягнення 15852,25 грн.

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача – Алієва Н.В. (директор –протокол № 6 від 25.06.2007 року);

від відповідача – не з’явився.

          обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛІС»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕБІ БУМ»(далі-відповідач) про стягнення 15852,25 грн.

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 2 липня 2010 року та призначено справу до розгляду на 26 липня 2010 року.

Під час судового розгляду відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи неодноразово відкладався.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором № 353/08-р укладеного між сторонами 1 липня 2008 року, а саме відповідач не розрахувався за отриманий товар в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 11162,78 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов’язання пеню в розмірі 1328,52 грн. за період з 1 січня 2009 року по 1 липня 2009 року, 3% річних за період з липня 2008 року по 31 травня 2010 року в розмірі 613,95 грн. та інфляційні в розмірі 2747,00 грн. за період з липня 2008 року по травень 2010 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 2 липня 2010 року, від 26 липня 2010 року, від 9 серпня 2010 року та від 19 серпня 2010 року в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв’язку з зазначеним суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

2 вересня 2010 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛІС», (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕБІ БУМ» (за договором - покупець) 1 липня 2008 року було укладено договір № 353/08-р (далі-договір). За умов договору постачальник зобов’язаний у відповідності з замовленнями покупця передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити товар за цінами зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів «Бебі Бум»(п. 1 договору). Товар поставляється постачальником у відповідності з замовленнями покупця в строк, зазначений в замовленні. Замовлення можуть надаватись постачальникові письмово, по факсу, електронній пошті або в інший формі, прийнятній для сторін (п. 3.2 договору). Постачальник при поставці відповідної партії товару передає покупцю накладні (п. 3.6 договору). Перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця та підписання накладної (п. 5.1 договору). Покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами погодженими сторонами в специфікації та підтверджених у накладних (п. 7.1 договору). Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника в строк до 30 календарних днів з дати його реалізації (п. 7.4 договору). Сторони несуть повну майнову відповідальність за збитки, що сталися внаслідок невиконання або часткового невиконання сторонами зобов’язань за даним договором, відповідно до чинного законодавства. Сплата неустойки, штрафу, пені і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов’язань, не звільняє сторони від виконання зобов’язань за цим договором в натурі (п. 8.1 та п. 8.12 договору). Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 10.1 договору). Строк цього договору починає свій перебіг у молмент, визначений у п. 10.1 договору та закінчується 3 грудня 2008 року. Строк дії договору може бути продовжено за письмовою згодою сторін. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 10.1 –п. 10.3 договору).

Позивач на виконання зобов’язань за договором передав у власність відповідача товар на загальну суму 11162,78 грн., що підтверджується накладними та довіреностями копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.30-39).

Пунктом 7.4 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника в строк до 30 календарних днів з дати його реалізації.

Реалізація товару не підтверджена документально, але позивачем 3 лютого 2010 року було направлено на адресу відповідача претензію № 1 на суму 11162,78 грн.

Відповідь на зазначену претензію відповідач не надав та не розрахувався за отриманий у власність товар в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 11162,78 грн.

Позивач за прострочення виконання зобов’язання нарахував відповідачу пеню в розмірі 1328,52 грн. за період з 1 січня 2009 року по 1 липня 2009 року, 3% річних за період з липня 2008 року по 31 травня 2010 року в розмірі 613,95 грн. та інфляційні в розмірі 2747,00 грн. за період з липня 2008 року по травень 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішенні спору враховано, що позовні вимоги підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи.

Суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (стаття 193 Господарського кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище реалізація товару не підтверджена документально, але без згоди відповідача позивач фактично не може самостійно підтвердити належними доказами точну дату реалізації товару. Позивачем 3 лютого 2010 року було направлено на адресу відповідача претензію № 1 на суму 11162,78 грн., відповідь на зазначену претензію відповідач не надав. Також не спростував факт реалізації товару отриманого у власність.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).

Оскільки строк реалізації товару неможливо встановити, оскільки відповідачем в порушення вимог 33 та 34 Господарського процесуального кодексу не надано до суду доказів щодо дат реалізації товару, не спростовано твердження позивача про те, що товар реалізовано та не надано доказів повернення товару позивачу, до даних правовідносин застосовуються положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України у відповідності до якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином відповідач повинен був у семиденний строк після отримання претензії № 1 від 3 лютого 2010 року провести розрахунки з позивачем за отриманий товар, або повернути його не реалізований залишок.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 11162,78 грн. підлягають задоволенню.

Судом відмовлено в частині стягнення пені в розмірі 1328,52 грн. за період з 1 січня 2009 року по 1 липня 2009 року, 3% річних за період з липня 2008 року по 31 травня 2010 року в розмірі 613,95 грн. та інфляційні в розмірі 2747,00 грн. за період з липня 2008 року по травень 2010 року, оскільки фактично зобов’язання щодо сплати основного боргу наступило у лютому 2010 року, а позивачем здійснено розрахунки за інші періоди, які передують настанню строку виконання зобов’язання, позивач не скористався своїм правом передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд у відповідності до статті 83 Господарського кодексу України не вправі виходити за межі позовних вимог, за винятком підстав визначених нормами зазначеної статті які відсутні у даній справі.

Враховуючи викладене позов підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ««БЕБІ БУМ»(09152, Київська область, Білоцерківський район, с. Трушки, Площа Центральна, 4, код 32445055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛІС»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, код 32765790) –11162 (одинадцять тисяч сто шістдесят дві) грн. 78 коп. основного боргу та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 166 (сто шістдесят шість) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.П. Карпечкін

Повний текст рішення складено 6 вересня 2010 року