Рішення № 12014426, 06.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" вересня 2010 р. Справа № 21/167-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра», Київська обл., смт. Чабани

до Закритого акціонерного товариства «Калина», Київська обл., с. Красне

про стягнення 10624,29 гривень

за участю представників:

від позивача: Вардугіна О.А. (довіреність №01/01 від 11.01.2010р.)

від відповідача: Сєров В.М. (довіреність №1033 від 25.08.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра» (далі-ТОВ «Агробудівельний альянс «Астра»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Калина» (далі-ЗАТ «Калина»/відповідач) про стягнення 10624,29 грн., з яких: 8186,52 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару, 469,36 грн. 3% річних та 1968,42 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2010р. порушено провадження у справі №21/167-10 та призначено справу до розгляду на 25.08.2010р.

25.08.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.08.2010р. розгляд даної справи відкладено на 06.09.2010р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.10.2007р. та 07.08.2008р. ТОВ «Агробудівельний альянс «Астра»поставило, а ЗАТ «Калина»отримало товар загальною вартістю 11186,52 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитками печатки позивача на накладних №ПВ-14323 від 17.10.2007р. на суму 487,80 грн., №ПВ-21913 від 07.08.2008р. на суму 10698,72 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

Отримання відповідачем товару згідно зазначених накладних підтверджується також і довіреностями на отримання цінностей ЯНЦ №850968 від 10.10.2007р., ЯПД №764603 від 07.08.2008р., які були видані відповідачем. Копії зазначених довіреностей містяться в матеріалах справи.

Проте, поставлений товар відповідач оплатив частково в розмірі 3000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 8186,52 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 3000,00 грн. позивачу у якості оплати вартості поставленого товару підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки з поточного рахунку позивача від 17.10.2008р. та поясненнями представника відповідача, наданими в судовому засіданні 06.09.2010р.

З метою досудового врегулювання даного спору, 11.05.2010р. позивачем направлено відповідачу вимогу, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості та вимагав її погашення.

Зазначену претензію відповідач отримав 14.05.2010р., що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення №212436. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

На вимогу відповідач не відповів, за поставлений товар не розрахувався.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 8186,52 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару згідно накладної №ПВ-21913 від 07.08.2008р.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога є обґрунтованою виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст. 181, 193 ГК України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з матеріалів даної справи, суд дійшов висновку, що відносини між сторонами в частині заявленої позовної вимоги підпадають під дію правових норм, що регулюють правовідносини в сфері поставки.

Відповідно до п. 1ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, підписання відповідачем накладних №ПВ-14323 від 17.10.2007р., №ПВ-21913 від 07.08.2008р. без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості поставленого товару свідчить про прийняття ним товару, а направлення позивачем вимоги про оплату вартості поставленого товару, породжує в останнього обов’язок по його сплаті у повному обсязі у відповідності до вимог ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив вартість поставленого товару, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 8186,52 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару згідно накладної №ПВ-21913 від 07.08.2008р. підлягає задоволенню.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 469,36 грн. 3% річних та 1968,42 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди: з 01.09.2008р. по 17.10.2008р. на 11186,51 грн. заборгованості, з 18.10.2008р. по 31.03.2010р. на 8186,51 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що вимогу про повну сплату вартості поставленого товару відповідач отримав 14.05.2010р., що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення №212436, право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання у позивача виникло у відповідності до ст. 530 ЦК України, лише з 22.05.2010р.

Водночас, враховуючи, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат позивачем здійснено за період, коли у відповідача ще не виник обов’язок по сплаті вартості поставленого товару згідно спірної накладної (до 22.05.2010р.), суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 469,36 грн. 3% річних та 1968,42 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди: з 01.09.2008р. по 17.10.2008р. на 11186,51 грн. заборгованості, з 18.10.2008р. по 31.03.2010р. на 8186,51 грн. заборгованості є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 181, 193, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Калина» (07612, Київська обл., Згурівський р-н, с. Красне, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30814923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра»(08162, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30050930) 8186 (вісім тисяч сто вісімдесят шість) грн. 52 коп. заборгованості, 82 (вісімдесят дві) грн. 15 коп. державного мита та 181 (сто вісімдесят одну) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    В.А. Ярема

Повне рішення складено 09.09.2010р.