Рішення № 12014425, 03.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2010 р. Справа № 8/081-10

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ортос Ессет Менеджмент»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп»

про стягнення заборгованості в сумі 13481,43 грн.

Суддя Скутельник П.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: Горщар С.В., що діє на підставі довіреності від 30.11.09 року №31;

від відповідача: не з’явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ортос Ессет Менеджмент»(далі по тексту: позивач) звернулось до господарського суду Київської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп»(далі по тексту: відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 13481,43 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2010 року порушено провадження у справі № 8/081-10 та призначено останню до розгляду на 26.08.2010 року.

У судове засідання 26.08.2010 року представники позивача та відповідача не з’явилися, витребуваних ухвалою документів суду не надали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.08.2010 року розгляд справи було відкладено до 03.09.2010 року в порядку п.п.1, 2 ст.77 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту: ГПК України).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов’язань за договором довгострокового постачання від 09.01.2009 року № К3/239 (далі по тексту: договір), внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 6547,73 грн.

Разом з тим, відповідно до поданого разом із позовної заявою розрахунку суми позову, станом на 27.07.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 13481,43 грн., з яких: 6547,73 грн. –основного боргу, 307,83 –3% річних, 1149,27 грн. – інфляційних витрат, 2202,73 грн. –пеня, 3273,87 грн. –штраф.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Відповідач жодного разу у судові засідання не з’явився, відзив на позов не надіслав, вимог ухвал від 18.08.2010 року та від 26.08.2010 року не виконав, про причини неявки у судові засідання не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судових засідань.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши подані докази, суд –

встановив:

09.01.2008 року між відповідачем та приватним виробничо-комерційним підприємством «Спецторг»(далі по тесту: постачальник) укладено договір довгострокового постачання № К3/239 (далі по тексту: договір), за умовами якого постачальник зобов’язується протягом дії договору поставляти відповідачу товар за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід’ємною частиною договору, а відповідач зобов’язується приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

Відповідно до п.2.1 договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12 поточного року. Договір у п.4.1 встановлює, що ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами у видатковій накладній на момент постачання (передавання) партії товару. При цьому, п.5.1.2 передбачає, що у випадку проведення поставки з відстроченням платежу відповідач сплачує суму ціни товару протягом терміну зазначеного у видатковій товарній накладній, після приймання зазначеної партії відповідачем від постачальника.

Відповідно до видаткової накладної № К-007662 від 12.11.2008 року (стор. 09 справи) постачальник, на виконання умов договору здійснив поставку товарів на загальну суму 1781,50 грн. (тисяча сімсот вісімдесят одна гривня 50 копійок) з вимогою сплатити кошти за поставлений товар до 11.12.2008 року.

Відповідно до видаткової накладної № К-007748 від 18.11.2008 року (стор. 10 справи) постачальник, на виконання умов договору здійснив поставку товарів на загальну суму 2915,78 грн. (дві тисячі дев’ятсот п'ятнадцять гривень 78 копійок) з вимогою сплатити кошти за поставлений товар до 17.12.2008 року.

Відповідно до видаткової накладної № К-008171 від 12.12.2008 року (стор. 11 справи) постачальник, на виконання умов договору здійснив поставку товарів на загальну суму 1017,02 грн. (тисяча сімнадцять гривень 02 копійки) з вимогою сплатити кошти за поставлений товар до 19.12.2008 року.

Відповідно до видаткової накладної № К-008342 від 24.12.2008 року (стор. 12 справи) постачальник, на виконання умов договору здійснив поставку товарів на загальну суму 4718,41 грн. (чотири тисячі сімсот вісімнадцять гривень 41 копійка) з вимогою сплатити кошти за поставлений товар до 31.12.2008 року.

25.11.2009 року між постачальником та позивачем укладено договір № U-08/09 про відступлення права вимоги за умовами якого постачальник відступає позивачу, а позивач набуває права вимоги до відповідача, належні постачальнику відповідно до договору постачання від 09.01.2008 року № К3/239 по накладним за №№ К-008342, К-008171, К-007748, К-007662 (п.1.1 договору від 25.11.2009 року № U-08/09), зокрема, права вимоги повернення заборгованості у розмірі 6547,73 грн. (п.п.1.2.1, 2.2 договору від 25.11.2009 року № U-08/09) та право вимагати сплату неустойки - пені, штрафів, інфляційних втрат, трьох процентів річних тощо - (п.1.2.2 договору від 25.11.2009 року № U-08/09).

У зв’язку з укладенням договору від 25.11.2009 року № U-08/09, позивач повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов’язання повідомленням від 25.11.2009 року №615/4. У повідомленні зазначаються реквізити нового кредитора, за якими відповідач міг би сплати наявну у останнього заборгованість за договором поставки від 09.01.2008 року № К3/239. Про надсилання вищезазначеного повідомлення свідчить опис вкладення у цінний лист від 01.12.2009 року зі штампом поштового відділення №28 у м. Черкаси.

Крім того, позивач надіслав відповідачу вимогу щодо виконання грошових зобов’язань від 31.12.2009 року б/н., в якій вимагає у семиденний строк сплатити на користь позивача суму основного боргу у розмірі 6547,73 грн., пеню у розмірі 1462,12 грн., інфляційних втрат у розмірі –740,42 грн., 3% річних у розмірі 196,43 грн., штраф у розмірі –3273,87 грн. Про надсилання вищезазначеної вимоги відповідачу свідчить фіскальний чек від 04.01.2010 року №5861 УДППЗ «Укрпошта».

У вищезазначеній вимозі щодо виконання грошових зобов’язань від 31.12.2009 року б/н. позивач просить перерахувати суми основного боргу, пені, інфляційних втрат, 3% річних та штрафу на рахунок позивача у ПАТ «Універсал Банк». При цьому, у судове засідання від 03.09.2010 року позивач надав довідку ПАТ «Універсал Банк»від 02.09.2010 року №БЦ2/02-09-03 про те, що у період з 25.11.2009 року до 01.09.2010 року грошові кошти від відповідача не надходили.

Приписами ст.32 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту: ГПК України) встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вищезазначена довідка ПАТ «Універсал Банк»від 02.09.2010 року №БЦ2/02-09-03 може вважатися письмовим доказом того, що на момент розгляду справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 6547,73 грн.

Цивільний кодекс України у ст. 512 серед підстав заміни кредитора у зобов'язанні зазначає і таку, як передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, ст.513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

У параграфі 3 «Поставка»розділу III «Окремі види зобов’язань»підрозділу 1 «Договірні зобов’язання»глави 54 ЦК України не вимагається здійснення державної реєстрації або нотаріального посвідчення для договорів поставки. Таким чином, договір є дійсним і у тому випадку, коли він укладений у простій письмовій формі, підписаний та скріплений печатками сторін. Отже, відповідно до приписів ст.513 ЦК України, договір про відступлення права вимоги за договором поставки укладається у простій письмовій формі. Договір про відступлення права вимоги від 25.11.2009 року № U-08/09, укладений між постачальником та позивачем є чинним, а тому, позивач має право вимагати від відповідача сплату боргу та штрафних санкцій, які виникли у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки від 09.01.2009 року № К3/239.

Відповідно до ст.526 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою тощо. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Цивільний кодекс України у ст.549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, під пенею розуміється неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а під штрафом розуміється неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

П.10.3 договору встановлює, що при простроченні оплати товару відповідач зобов’язаний сплатити сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням. Крім того, у п. 10.6 встановлюється обов’язок відповідача сплатити 50% штрафу від суми заборгованості у випадку прострочення оплати за поставлений товар більше, ніж на місяць.

Цивільний кодекс України у ст.526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зважаючи на те, що відповідач, отримавши товар, не здійснив розрахунків за поставлений товар, можна дійти висновку, що він не виконав належним чином зобов’язання, взятого на себе відповідно до п.5.1.2 договору за №К3/239, передбачає, що у випадку проведення поставки з відстроченням платежу відповідач сплачує суму ціни товару протягом терміну зазначеного у видатковій товарній накладній, після приймання зазначеної партії відповідачем від постачальника.

Господарський кодекс України (далі по тексту: ГК України) у ст.230 передбачає застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов’язання штрафних санкцій

Відповідно до ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. У ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, встановлений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 625 ЦК України зобов’язує боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п.2, 3 Роз’яснень вищого арбітражного суду України «Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції»№02-5/223 від 12.05.1999 року, оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції. При цьому, належна до стягнення сума з урахуванням індексу інфляції розраховується на момент пред'явлення позову.

Таким чином, позовні вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором довгострокового постачання від 09.01.2009 року № К3/239, у розмірі 13481,43 грн., з яких: 6547,73 грн. –основного боргу, а також 307,83 –3% річних, 1149,27 грн. –інфляційних витрат, 2202,73 грн. –пеня, 3273,87 грн. –штраф, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, відповідачем спростовані не були в установленому порядку, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-груп» (07400, Київська область, м. Бровари, пр-т. Незалежності, буд.18; ідентифікаційний код 31256942) на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ортос Ессет Менеджмент»(04114, м. Київ, вул. Полупанова, буд.21, ідентифікаційний код 35847272) 6547 (шість тисяч п’ятсот сорок сім) грн. 73 коп. –основного боргу, 307 (триста сім) грн. 83 коп. –3% річних, 1149 (тисяча сто сорок дев’ять) грн. 27 коп. –інфляційних витрат, 2202 (дві тисячі двісті дві) грн. 73 коп. –пені, 3273 (три тисячі двісті сімдесят три) грн. 87 коп. –штрафу, 134 (сто тридцять чотири) грн. 81 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                 П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 03.09.2010 року