Рішення № 12014419, 03.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2010 р. Справа № 20/111-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Бердичівський м’ясокомбінат»

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»

про стягнення 435123,97 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Кучинка Й.М., довір № 15 від 15.04.2010 р.

від відповідача: не з’явився

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Бердичівський м’ясокомбінат»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі - відповідач) про стягнення 435123,97 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 27.01.2009 р. з ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»договору купівлі-продажу № 170, згідно якого ВАТ «Бердичівський м’ясокомбінат»зобов’язувалося поставляти у власність покупця товар, а відповідач –приймати та оплачувати його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на суму 5100833,04 грн., який покупцем був частково сплачений, у зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 391645,23 грн. основного боргу, 35405,11 грн. пені, 3696,79 грн. інфляційних втрат, 4377,84 грн. 3% річних, а також відшкодувати 4351,24 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 17.08.2010 р. представник відповідача надав суду відзив № 987 від 16.08.2010 р., відповідно до якого ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»зазначило про визнання суми основного боргу в розмірі 290173,59 грн., а не 391645,23 грн., як стверджує позивач, оскільки згідно платіжного доручення № 2955 від 08.07.2010 р. останньому було перераховано на розрахунковий рахунок 100000,00 грн.

Водночас, відповідач заперечує щодо стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, а саме –3696,79 грн. інфляційних втрат, 4377,84 грн. 3% річних, 35405,11 грн. пені, у зв’язку з тим, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла з вини Міністерства оборони України, внаслідок наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, також передбачено, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. В свою чергу, ч. 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Основним видом діяльності відповідача є організація харчування військовослужбовців. Так, виконуючи умови договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 р., укладеного між Міністерством оборони України (замовник) та ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»(виконавець), останнім надаються послуги з харчування військовослужбовців військових частин в стаціонарних та польових умовах.

Відповідач наголошує, що він як виконавець виконує належним чином обов’язки, покладені на нього договором № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 р., натомість заборгованість замовника зростає.

22.03.2010 р. відповідачем було направлено звернення № 396 відносно кредиторської заборгованості Міністерства оборони України перед ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг», на що 26 березня 2010 року було отримано лист-відповідь від Департаменту постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України № 278/5/447, яким було повідомлено, що станом на 25.03.2010 р. за Міністерством оборони України перед ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»рахується кредиторська заборгованість в сумі 8,7 млн. грн., а також зазначено, що у зв'язку з неприйняттям Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», відсутністю кошторису Міністерства оборони України, бюджетні призначення на оплату послуг з харчування військовослужбовців здійснюються на підставі тимчасового розпису асигнувань Державного бюджету України на І квартал 2010 року, а зазначені суми асигнувань не дозволяють здійснювати розрахунки за вже надані послуги в повному розмірі.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що фінансування підприємства відповідача можливе тільки при прийнятті Державного бюджету України на 2010 рік, затвердження кошторису Міністерства оборони України та своєчасному надходженні відповідних бюджетних асигнувань.

Щодо нарахування позивачем пені відповідач зазначає, що згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а виходячи з розрахунку пені за прострочені платежі за реалізовану продукцію ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»за договором № 170 від 27.01.2010 р. станом на 30.06.2010 р., що був поданий позивачем, розмір заявленої до стягнення пені перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв’язку з наведеним, відповідач просить суд позов ВАТ «Бердичівський м'ясокомбінат»задовольнити частково в сумі 290173,59 грн. основного боргу, в решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 03.09.2010 р. представником позивача було подано суду заяву про зменшення позовних вимог б/н від 03.09.2010 р., згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 290173,59 грн. основного боргу, 34043,31 грн. пені, 4793,83 грн. 3% річних, 3723,07 грн. інфляційних втрат.

Крім того, 03.09.2010 р. представник позивача надав суду акт звірки розрахунків на суму 290173,59 грн., підписаний сторонами та скріплений печатками, а також пояснення на відзив відповідача, відповідно до яких зазначив наступне.

У своєму відзиві відповідач посилається на ст. 614 ЦК України і намагається переконати суд, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла не з вини відповідача, а з вини Міністерства оборони України, з яким у відповідача існує договір на організацію харчування військовослужбовців, проте договір купівлі-продажу № 170 від 27.01.2010 р. є двостороннім, а не трьохстороннім - з участю Міністерства оборони України.          

У самому тексті зазначеного вище договору немає будь-яких посилань на залежність відповідача при виконанні грошових зобов'язань перед позивачем від наявності чи появи в подальшому кредиторської заборгованості Міністерства оборони України.

Крім того, згідно зі ст.ст. 2, 3 ГК України відповідач є учасником відносин у сфері господарювання і самостійно проводить господарську діяльність.

Відповідно до ст. 80 ЦК України, відповідач є також і юридичною особою, яка наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді. Разом з тим відповідач активно займається самостійною господарською діяльністю, має матеріальні активи і валовий оборот грошових коштів.

Представник відповідача у судове засідання 03.09.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 03.09.2010 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

27.01.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Бердичівський м’ясокомбінат»(продавець) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 170, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов’язується продати м’ясо, субпродукти, кишоболочку (товар), в кількості, асортименті та по цінах, відповідно до видаткових накладних на товар, які є невід’ємною частиною цього договору, а покупець –прийняти та оплатити цей товар.

Згідно з п. 2.2 договору ціна, асортимент, кількість, сума вартості партії товару зазначаються у видаткових накладних.

У відповідності з п. 5.1 договору покупець сплачує вартість товару, згідно з домовленістю, попередньою оплатою або по факту відвантаження.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату отриманого товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 170 від 27.01.2009 р. ВАТ «Бердичівський м’ясокомбінат»було поставлено ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»товару на загальну суму 5100833,04 грн., що підтверджується видатковими накладними № СГП - 000089 від 17.03.2009 р. на суму 224844,76 грн., № СГП - 000098 від 18.03.2009 р. на суму 250660,78 грн., № СГП - 000105 від 23.03.2009 р. на суму 205717,15 грн., № СГП- 000106 від 23.03.2009 р. на суму 54577,80 грн., № СГП - 000124 від 07.04.2009 р. на суму 239988,66 грн., № СГП - 000126 від 08.04.2009 р. на суму 219440,22 грн., № СГП - 000127 від 08.04.2009 р. на суму 44872,38 грн., № СГП - 000139 від 22.04.2009 р. на суму 255104,86 грн., № СГП - 000150 від 06.05.2009 р. на суму 116216,89 грн., № СГП - 000151 від 06.05.2009 р. на суму 21957,00 грн., № СГП - 000160 від 13.05.2009 р. на суму 228972,78 грн., № СГП - 000161 від 13.05.2009 р. на суму 1988,03 грн., № СГП - 000180 від 01.06.2009 р. на суму 269933,08 грн., № СГП - 000198 від 15.06.2009 р. на суму 138377,42 грн., № СГП - 000224 від 07.07.2009 р. на суму 116282,47 грн., № СГП - 000240 від 22.07.2009 р. на суму 201640,49 грн., № СГП - 000241 від 22.07.2009 р. на суму 56028,54 грн., № СГП - 000252 від 29.07.2009 р. на суму 89584,63 грн., № СГП - 000283 від 18.08.2009 р. на суму 223954,40 грн., № СГП - 000304 від 28.08.2009 р. на суму 72541,60 грн., № СГП - 000338 від 15.09.2009 р. на суму 110630,71 грн., № СГП - 000355 від 22.09.2009 р. на суму 1600,10 грн., № СГП - 000363 від 24.09.2009 р. на суму 126458,35 грн., № СГП - 000384 від 06.10.2009 р. на суму 134375,32 грн., № СГП - 000398 від 14.10.2009 р. на суму 77102,47 грн., № СГП –0475/1 від 23.11.2009р. на суму 152711,50 грн., № СГП - 000475 від 28.11.2009 р. на суму 135670,48 грн., № СГП-000484 від 02.12.2009 р. на суму 205071,36 грн., № СГП- 000500 від 09.12.2009р. на суму 82101,60 грн., № СГП - 000501 від 09.12.2009 р. на суму 124459,20 грн., № СГП - 000506 від 12.12.2009 р. на суму 176050,19 грн., № СГП-000519 від 18.12.2009 р. на суму 105259,04 грн., № СГП - 000006 від 05.01.2010 р. на суму 168490,99 грн., № СГП-000018 від 15.01.2010 р. на суму 203531,77 грн., № СГП- 000028 від 22.01.2010 р. на суму 264636,02 грн.

Як зазначає позивач, відповідач частково розрахувався за поставлений товар у сумі 4509187,80 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку ВАТ «Бердичівський м’ясокомбінат»(копії яких долучені до матеріалів справи), у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становила 591645,23 грн.

31.05.2010 р. ВАТ «Бердичівський м’ясокомбінат»було направлено ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»претензію на суму 591645,23 грн.

У відповідь на претензію, ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»на адресу ВАТ «Бердичівський м’ясокомбінат»було направлено лист від 02.06.2010 р., відповідно до якого відповідач зазначав, що заборгованість у відповідача перед позивачем виникла через форс-мажорні обставини, а саме - у зв’язку з кредиторською заборгованістю Міністерства оборони України перед ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг», та, в свою чергу, зобов’язувався сплатити борг за поставлену м’ясну продукцію по мірі надходження коштів від Міністерства оборони України, заперечуючи при цьому щодо заявленої до стягнення неустойки.

Як зазначає позивач, після отримання претензії ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»було сплачено на користь ВАТ «Бердичівський м’ясокомбінат»200000,00 грн. основного боргу.

Отже, відповідачем залишився не оплаченим товар у розмірі 391645,23 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У судовому засіданні 17.08.2010 р. представник відповідача надав суду докази часткової сплати відповідачем основного боргу за товар у сумі 100000,00 грн. (платіжне доручення № 2955 від 08.07.2010 р.).

В свою чергу, відповідно до поданої ВАТ «Бердичівський м’ясокомбінат»заяви про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 290173,59 грн. основного боргу, 34043,31 грн. пені, 4793,83 грн. 3% річних, 3723,07 грн. інфляційних втрат.

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості перед позивачем у відповідача, який останнім не заперечується, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 290173,59 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Судом не береться до уваги посилання відповідача на виникнення в нього заборгованості з вини Міністерства оборони України, у зв’язку з тим, що при укладенні між ВАТ «Бердичівський м’ясокомбінат»та ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»договору купівлі-продажу № 170 від 27.01.2009 р. сторонами в добровільному порядку було передбачено штрафні санкції у вигляді пені. При цьому жодних умов щодо залежності розрахунків покупця за поставлений йому товар та сплати штрафних санкцій від проведення з ним розрахунків з боку замовника –Міністерства оборони України договір не містить.

Отже, згадуваним п. 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату отриманого товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день просрочки.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені у сумі 34043,31 грн. за період з 15.02.2010 р. до 03.09.2010 р. на суму 290173,59 грн.

Водночас, згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача з урахуванням зазначених приписів п. 6 ст. 232 ГК України, становить 28146,84 грн. за період з 15.02.2010 р. до 15.08.2010 р. на суму 290173,59 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 3723,07 грн. за період з лютий 2010 р. - липень 2010 р. на суму 290173,59 грн., а розмір 3% річних становить 4793,83 грн. за період з 15.02.2010 р. до 03.09.2010 р. на суму 290173,59 грн., є арифметично вірними та підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Бердичівський м’ясокомбінат».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код ЄДРПОУ 08358735) на користь Відкритого акціонерного товариства «Бердичівський м’ясокомбінат»(13303, м. Бердичів, вул. Леніна, 82, код ЄДРПОУ 00443430) –290173 (двісті дев’яносто тисяч сто сімдесят три) грн. 59 коп. основного боргу, 28146 (двадцять вісім тисяч сто сорок шість) грн. 84 коп. пені, 4793 (чотири тисячі сімсот дев’яносто три) грн. 83 коп. 3% річних, 3723 (три тисячі сімсот двадцять три) грн. 07 коп. інфляційних втрат, 3268 (три тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 37 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення – 08.09.2010 р.