Рішення № 12014361, 06.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2010 р. Справа № 5/063-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства «Фонд комунального майна», м. Славутич

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атма-Строй», м. Славутич

про стягнення 58538,97 грн. та розірвання договору

за участю представників:

позивача:Осіпова С.В. –дов. від 05.03.2010р.

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Фонд комунального майна»(далі –Позивач) до Приватного підприємства «Атма-Строй»(далі –Відповідач) про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 25.12.2008р. № 375, укладеного між сторонами у справі та стягнення 58538,97 грн., з яких 31276,33 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором, 1293,51 грн. інфляційних втрат, 839,28 грн. 3% річних та 25129,85 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором.

Представник позивача під час розгляду справи подав до суду клопотання від 22.02.2010р. № 274 яким в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум основного боргу зі сплати орендних платежів і інших платежів передбачених договором, пені, інфляційних втрат та зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення сумі трьох процентів річних та просить суд розірвати зазначений вище договір оренди, стягнути з відповідача 37334,66 грн. основного боргу зі сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором, 35732,23 грн. пені, 2326,01 грн. інфляційних втрат, 587,42 грн. 3% річних.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про розірвання вищезазначеного договору оренди, стягнення з відповідача 37334,66 грн. основного боргу зі сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором, 35732,23 грн. пені, 2326,01 грн. інфляційних втрат, 587,42 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції клопотання від 22.02.2010р. № 274 та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 25.12.2008р. № 375 (далі – договір), відповідно до умов якого позивач –орендодавець передає, а відповідач - орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно приміщення, інженерні мережі та комунікації, що є їх невід’ємною частиною загальною площею 473,80 кв.м, яке розташовано за адресою: Київська область, м. Славутич, Будівельна база, виробничий корпус Автогосподарства бази механізації (п. 1.1, 1.2, 1.3 договору).

Об’єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Славутича і знаходиться на балансі комунального підприємства «Фонд комунального майна»(п. 1.7 договору).

Відповідно до умов п. 2.1 договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту прийому – передачі.

Згідно з п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на майно. Власником майна залишається територіальна громада м. Славутича, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 3.2 договору орендна плата за корисну площу визначається на підставі «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича»та за перший (базовий) місяць оренди –січень 2009р. становить 1646,33 грн., крім того ПДВ –329,27 грн. Всього з ПДВ –1975,60 грн. Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції що публікується в поточному місяці.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що орендна плата вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця, не пізніше останнього числа поточного місяця.

Відповідач у відповідності до п. 5.1.1 договору зобов’язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати всі платежі, передбачені договором.

Договір вступає в силу з 01.01.2009р. та діє по 31.12.2011р. включно.

Сторони у справі уклали додаткову угоду від 01.04.2009р. № 1 до договору оренди, якою доповнили 5 розділ договору пунктом 5.1.17 наступного змісту: “орендар зобов’язаний компенсувати орендодавцю плату за землю, розмір якої має бути обчислений відповідно до Закону України “Про плату за землю”, “Про оренду землі” та Земельного кодексу України. Розмір плати за землю визначається міським управлінням земельних ресурсів відповідно до грошової оцінки земель міста та рішень міської ради”.

Додаткова угода вступає в силу з 01.04.2009р. і діє до закінчення терміну дії договору оренди.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв з 01.01.2009р. в оренду приміщення виробничого корпусу Автогосподарства бази механізації загальною площею 473,80 кв. м, що розміщене за адресою: Київська область, м. Славутич, Будівельна база, про що свідчать акт прийому-передачі до договору оренди № 375 від 25.12.2008р., який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Разом з тим відповідач в супереч умов договору оренди не виконує належним чином взяті на себе договірні зобов’язання щодо сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором в зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом в якому, зокрема, просить стягнути заявлену до стягнення суму основного боргу в розмірі 37334,66 грн., з яких, як вбачається з доданих до суду розрахунків суми позову 28220,36 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів за період з лютого 2009р. по березень 2010р. включно, 9114,30 грн. компенсація плати за землю передбачена п. 5.1.17 договору.

Для сплати орендних платежів та компенсації плати за землю передбаченої п. 5.1.17 договору оренди позивач виставив відповідачу для оплати рахунки № СФ-0000240 від 01.02.2009р. на суму 1604,70 грн., № СФ-0000394 від 01.03.2009р. на суму 1685,36 грн., № СФ-0000641 від 01.04.2009р. на суму 1708,97 грн., № СФ-000656 від 01.05.2009р. на суму 2155,43 грн., № СФ-000782 від 01.05.2009р. на суму 701,10 грн., № СФ-000877 від 01.06.2009р. на суму 2166,20 грн., № СФ-001005 від 01.06.2009р. на суму 701,10 грн., № СФ-001088 від 01.07.2009р. на суму 2190,04 грн., № СФ-001211 від 01.07.2009р. на суму 701,10 грн., № СФ-001242 від 03.08.2009р. на суму 2187,84 грн., № СФ-001360 від 03.08.2009р. на суму 701,10 грн., № СФ-001469 від 01.09.2009р. на суму 2183,46 грн., № СФ-001585 від 01.09.2009р. на суму 701,10 грн., № СФ-001611 від 14.09.2009р. на суму 1402,20 грн., № СФ-001735 від 01.10.2009р. на суму 2200,93 грн., № СФ-001851 від 01.10.2009р. на суму 701,10 грн., № СФ-001923 від 02.11.2009р. на суму 2220,74 грн., № СФ-002037 від 02.11.2009р. на суму 701,10 грн., № СФ- 002094 від 14.12.2009р. на суму 2245,18 грн., № СФ-002209 від 14.12.2009р. на суму 701,10 грн., № СФ-0000042 від 18.01.2010р. на суму 2265,38 грн., № СФ-0000152 від 18.01.2010р. на суму 701,10 грн., № СФ-0000207 від 10.02.2010р. на суму 2306,16 грн., № СФ-0000318 від 10.02.2010р. на суму 701,10 грн., № СФ-0000471 від 12.03.2010р. на суму 2349,97 грн., № СФ-0000585 від 12.03.2010р. на суму 701,10 грн. Загальну сума виставлених позивачем рахунків складає 38584,66 грн.

Суд зазначає, що за спірний період лютий 2009р. - березень 2010р. включно згідно умов договору орендна плата склала 29470,36 грн.

Відповідач свої договірні зобов’язання щодо сплати орендних платежів за вказаний період належним чином не виконав, сплативши лише 1250 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, завірені копії яких долучені до матеріалів справи, в зв’язку з чим за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 28220,36 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною сумою виставлених орендних платежів за вказаний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо сплати в повному обсязі орендних платежів в період з лютого 2009р. по березень 2010р. включно, у зв’язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 28220,36 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості зі сплати орендних платежів відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов в частині вимог про стягнення 28220,36 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, а відтак вказана вимога підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача 9114,30 грн. компенсації з плати за землю передбаченої п. 5.1.17 договору суд зазначає таке.

Судом досліджено умови договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 25.12.2008р. № 375 та встановлено, що сторони договору не визначили строк (термін) з якого у відповідача виникає обов’язок компенсувати вищезазначені затрати позивача. Рахунки які позивач виставив відповідачу для оплати сум компенсації з плати за землю також не містять строку (терміну) їх оплати, акти виконаних робіт, завірені копії яких містяться в матеріалах справи, які дублюють виставлені позивачем вищезазначені рахунки також не містять строку їх оплати.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів виставлення відповідачу вимоги щодо сплати останнім 9114,30 грн. компенсації з плати за землю передбаченої п. 5.1.17 договору позивач суду не надав.

Оскільки, строк (термін) виконання зобов’язань із сплати компенсації з плати за землю у вказаній сумі у відповідача не настав то відсутня прострочка з її сплати, і як наслідок відсутні підстави вимагати сплату вказаної суми.

З огляду на вказані обставини суд приходить до висновку, що позовні вимоги у вказаній частині є передчасними та безпідставними, в зв’язку з чим відмовляє в їх задоволенні.

Оскільки на протязі строку дії договору відповідачем було порушено строки виконання грошового зобов’язання щодо сплати орендних платежів та на думку позивача і інших платежів передбачених договором (9114,30 грн. компенсації плати за землю) останній просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми орендних платежів та платежів з компенсації плати за землю передбаченої п. 5.1.17 договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за час прострочення орендних платежів та платежів з компенсації плати за землю передбаченої п. 5.1.17 договору складають 2326,01 грн., три проценти річних з прострочених сум орендних платежів та платежів з компенсації плати за землю передбаченої п. 5.1.17 договору складають 587,42 грн.

Разом з тим, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати з простроченої суми боргу зі сплати орендних платежів за період прострочення визначений позивачем в розрахунку інфляційних втрат в розмірі 1774,26 грн., три проценти річних з простроченої суми боргу зі сплати орендних платежів за період прострочення визначений позивачем в розрахунку 3% річних в розмірі 454,64 грн.

В решті заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та трьох процентів річних суд відмовляє з огляду на наступне.

Нарахуванні інфляційних втрат та трьох відсотків річних на суми некомпенсованої відповідачем плати за землю в розмірі 9114,30 грн. є безпідставним оскільки виходячи зі змісту вищезазначеної ст. 625 Цивільного кодексу України боржник сплачує кредиторові інфляційні втрати та три проценти річних за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом строк (термін) виконання зобов’язань компенсувати затрати позивача із плати за землю у відповідача не настав, в зв’язку з чим відсутня прострочка з їх сплати, і як наслідок відсутні підстави нарахування на вказану суму інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Розрахунок позивача інфляційних втрат та трьох процентів на суми некомпенсованої відповідачем плати за землю в розмірі 9114,30 грн. передує виникненню у відповідача обов’язку здійснити погашення вказаної суми, а відтак відсутні підстави вважати відповідача таким, що прострочив виконання зобов’язання щодо компенсації вказаної суми, оскільки строк її погашення ще не настав.

З огляду на зазначене позовні вимоги у вказаній частині є безпідставними, в зв’язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Крім того, позивач на підставі п. 3.7 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,5% за кожний календарний день прострочення орендних платежів і платежів з компенсації плати за землю включаючи день проплати, яка за розрахунком позивача складає 35732,23 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за 182 дні (шість місяців) з простроченого платежу зі сплати орендної платні за відповідний період виходячи із подвійної облікової ставки НБУ з дня початку строку прострочення.

Оскільки розмір пені, визначений сторонами в договорі перевищував розмір подвійної облікової ставки НБУ, то належна до стягнення сума пені нарахована на прострочені орендні платежі, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом з врахуванням вимог ст. 3 вищезазначеного Закону та ч. 6 ст. 232 ГК України складає 2263,32 грн. В решті вимог щодо заявленої до стягнення суми пені нарахованої на прострочені орендні платежі суд відмовляє.

Позовні вимоги в частині нарахованої пені на суму некомпенсованої відповідачем плати за землю в розмірі 9114,30 є безпідставними, позаяк, як вже було зазначено строк (термін) виконання зобов’язань компенсувати затрати позивача із плати за землю у відповідача не настав, в зв’язку з чим відсутня прострочка з їх сплати, і як наслідок відсутні підстави нарахування на вказану суму пеню.

Крім того, ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом досліджено вищезазначений договір оренди, зокрема п. 3.7 договору на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог в частині заявлених до стягнення суми пені нарахованої на суму некомпенсованої відповідачем плати за землю та встановлено, що сторони при його укладанні не встановили такий вид забезпечення виконання грошового зобов’язання із сплати вказаної суми як пеня.

Оскільки сторонами договору не встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань зі сплати компенсації з плати за землю у вигляді пені, позовні вимоги про стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання вказаного грошового зобов’язання пені задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог в частині розірвання договору оренди то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або Законом.

Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Отже враховуючи перелічені норми законодавства та беручи до уваги те, що відповідно до умов спірного договору оренди майно було передано відповідачу в строкове платне користування, проте, орендна плата останнім в порушення п. 5.1.1 договору не сплачувалась в повному обсязі протягом дії договору, суд приходить до висновку про допущення відповідачем істотних порушень умов договору і як наслідок використання останнім орендованого майна всупереч договору, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України є підставою для його розірвання за рішенням суду за вимогою наймодавця.

За таких обставин вимога позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 25.12.2008р. № 375, укладеного між сторонами у справі, є обґрунтованою та правомірною, а відтак підлягає задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атма-Строй»(07100, Київська область, м. Славутич, Проспект Ентузіастів, 1, код ЄДРПОУ 21651374) на користь Комунального підприємства «Фонд комунального майна»(07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5, код ЄДРПОУ 32301037) 28220 (двадцять вісім тисяч двісті двадцять) грн. 36 коп. заборгованості зі сплати орендних платежів, 2263 (дві тисячі двісті шістдесят три) грн. 32 коп. пені, 1774 (одну тисячу сімсот сімдесят чотири) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 454 (чотириста п’ятдесят чотири) грн. 64 коп. 3% річних, 412 (чотириста дванадцять) грн. 12 коп. витрат по сплаті державного мита та 101 (сто одну) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 25.12.2008р. № 375, укладеного між Комунального підприємства «Фонд комунального майна»(07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5, код ЄДРПОУ 32301037) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Атма-Строй»(07100, Київська область, м. Славутич, Проспект Ентузіастів, 1, код ЄДРПОУ 21651374).

4. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.