Рішення № 12014337, 19.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2010 р. Справа № 19/139-10

Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Фермерського господарства «ІТАЛ ІК», с. Паришків, Баришівський район, Київська область

про стягнення 169660,91 грн.

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача ОСОБА_2 (дов. № 3024 від 09.12.2009 року);

від відповідача не зявився.

обставини справи:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фермерського господарства «ІТАЛ ІК»(далі-відповідач) про стягнення 169660,91 грн.

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 16 липня 2010 року та призначено справу до розгляду на 26 липня 2010 року.

Під час судового розгляду відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи неодноразово відкладався та в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязань за договором поставки № 56 укладеного між сторонами 30 квітня 2010 року, а саме відповідач не розрахувався за отриманий товар в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 120040,00 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобовязання пеню в розмірі 49216,40 грн. за період з 20 травня 2010 року по 30 червня 2010 року, 404,51 грн. 3% річних за період з 20 травня 2010 року по 30 червня 2010 року.

9 серпня 2010 року представником позивача подано до суду заяву про збільшення позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 120040,00 грн. основного боргу, 91230,40 грн. пені за період з 20 травня 2010 року по 5 серпня 2010 року, 404,51 грн. 3% річних за період з 20 травня 2010 року по 30 червня 2010 року та 8500,00 грн. витрати на юридичні послуги.

Заяву про уточнення позовних вимог прийнято судом на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 16 липня 2010 року, від 26 липня 2010 року та від 9 серпня 2010 року в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не подав, у звязку з зазначеним суд вважає за можливе відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

19 серпня 2010 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (за договором - постачальник) та Фермерським господарством «ІТАЛ ІК»(за договором - покупець) 30 квітня 2010 року було укладено договір поставки № 56 (далі-договір). За умов договору постачальник зобовязаний передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити товар, а саме карбамід 30 т. за ціною 1 т. 2900,00 грн., карбамід 11,8 т. за ціною 1 т. 2800,00 грн. з доставкою (п. 1.1 договору). Товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання повноважними представниками сторін накладних. Повноваження фізичної особи покупця, яка отримує товар, підтверджується довіреністю, оформленою відповідно до вимог інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 (п. 4.3 договору). Загальна ціна товару за цим договором складає 120040,00 грн. (п. 7.2 договору). Оплата товару здійснюється покупцем шляхом 100% оплати безготівкового переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах у цьому договорі. Оплата товару здійснюється по факту поставки, кінцевий строк оплати до 20 травня 2010 року (п. 8.1 та п. 8.2 договору). В разі несплати в строк нараховується пеня в розмірі 1% від заборгованості за кожний день відстрочки платежу (п. 8.3 договору). Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2010 року (п. 11. та п. 11.2 договору).

Позивач на виконання зобовязань за договором з 5 травня 2010 року по 11 травня 2010 року передав відповідачу товар на загальну суму 120040,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000319 від 5 травня 2010 року, № РН-0000347 від 6 травня 2010 року, № РН-0000346 від 11 травня 2010 року, № РН-0000345 від 6 травня 2010 року, № РН-0000308 від 30 квітня 2010 року та довіреністю № 0000051 від 5 травня 2010 року.

В матеріалах справи наявні рахунки-фактури № СФ-0000345 від 6 травня 2010 року та № СФ-0000308 від 30 квітня 2010 року.

Відповідач не розрахувався за отриманий товар в установлені в договорі строки в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 120040,00 грн.

Позивач за прострочення виконання зобовязання нарахував відповідачу 91230,40 грн. пені за період з 20 травня 2010 року по 5 серпня 2010 року, 404,51 грн. 3% річних за період з 20 травня 2010 року по 30 червня 2010 року. Також позивач просить стягнути з відповідача 8500,00 грн. витрати на юридичні послуги, заявлені як позовні вимоги, які позивач підтверджує договором про надання юридичних послуг від 29 червня 2010 року укладеним з адвокатом ОСОБА_2, квитанцією від 5 серпня 2010 року про сплату грошових коштів в розмірі 8500,00 грн. та посвідченням адвоката № НОМЕР_2 від 23 червня 2005 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішенні спору враховано, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи.

Субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (стаття 193 Господарського кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 120040,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина шоста статті 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/965-ВР від 22.11.1996 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 91230,40 грн. за період з 20 травня 2010 року по 5 серпня 2010 року підлягають задоволенню частково в розмірі 4776,95 грн. в іншій частині щодо стягнення пені відмовлено, оскільки позивачем здійснено розрахунок в супереч нормам вищезазначеного законодавства не за обліковою ставкою Національного банку України.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина друга та частина третя статті 55 Господарського процесуального кодексу України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми (частина друга стаття 625 Цивільного кодексу України).

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 404,51 грн. за період з 20 травня 2010 року по 30 червня 2010 року підлягають задоволенню повністю.

В частині позовних вимог щодо стягнення 8500,00 грн. витрат на юридичні послуги судом відмовлено, оскільки у відповідності до статті 44 Господарського процесуального кодексу України витрати повязані з послугами адвоката входять до складу судових витрат. Також у відповідності до статей 32, 33 та 34 Господарського кодексу України повинні бути підтверджені належними доказами. Натомість позивачем надано до суду на підтвердження витрат за послуги адвоката договір про надання юридичних послуг від 29 червня 2010 року укладений з адвокатом ОСОБА_2 з якого не вбачається, що послуги адвоката надаються саме в цій справі, пунктом 2.1 договору встановлено, що представництво інтересів позивача здійснюється в суді першої та апеляційної інстанції, оплата послуг здійснюється за домовленістю. Позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що сума грошових коштів в розмірі 8500,00 грн. сплачена саме за послуги адвоката надані у даній справі при розгляді в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене позов підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «ІТАЛ ІК»(07522, Київська область, Баришівський район, с. Паришків, код 34248578) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 120040 (сто двадцять тисяч сорок) грн. 00 коп. основного боргу, 4776 (чотири тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 95 коп. пені, 404 (чотириста чотири) грн. 51 коп. 3% річних та судові витрати: 1252 (одна тисяча двісті пятдесят дві) грн. 21 коп. державного мита та 134 (сто тридцять чотири) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.П. Карпечкін

Повне рішення складено 24.08.2010 року