Рішення № 12014229, 31.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2010 р. Справа № 16/052-10

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Прокурора Обухівського району Київської області , м. Обухів в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля «Агро», с. Трипілля, Обухівський район

про стягнення 1211 915,08 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури –Скрипка М.В., посвідчення № 53 від 25.02.2010 р.;

від позивача –Кушніренко П.Б., довіреність № 115 від 25.06.2010 р.;

від відповідача –не з‘явився

Суть спору:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 4074-вих-10 від 10.06.2010р. (вх. № суду 2616 від 11.06.2010 р.) прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля «Агро», с. Трипілля, Обухівський район (далі –відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті за бюджетну позику в розмірі 1126350,00 грн. та відсотки за користування позикою в сумі 85565,08 грн.

Представники позивача та прокуратури позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Прокурор через канцелярію суду подав заяву вих. № 5478-вих-10 від 17.08.2010 р. (вх. № суду 9671 від 26.08.2010 р.) про уточнення та збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача основну суму боргу, відсотки за користування бюджетною позикою в розмірі 102321,47 грн. та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов‘язання в розмірі 6059,20 грн.

Зазначене клопотання судом не задовільняється, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (із змінами, внесеними Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 р. № 2453-VI, який набрав чинності 30.07.2010 р.), до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Зазначена заява прокурора, який відповідно до ч. 4 ст. 29 ГПК України користуються правами сторони, на боці якої прокурор бере участь у справі (в даній справі на боці позивача), подана після початку розгляду господарським судом справи по суті. Прокурор та позивач не позбавлені права заявити зазначені у заяві про збільшення позовних вимог суми до стягнення у окремому позовному провадженні.

Відповідач жодного разу в судові засідання не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судових засідань ухвалами господарського суду Київської області від 14.06.2010 р., від 29.06.2010р., від 13.07.2010 р., від 27.07.2010р. та від 18.08.2010 р., які направлялися на адресу відповідача, зазначену в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.04.2010 р., копії яких містяться в матеріалах справи. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури і позивача, господарський суд

встановив:

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2005 р. № 543затверджено Положення про Аграрний фонд, відповідно до умов якого, Аграрний фонд є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою реалізовувати цінову політику в агропромисловому секторі економіки.

Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України»від 24.06.2004 р. № 1877-IV врегульований порядок державних заставних закупівель зерна.

Відповідно до зазначеного Закону 19 серпня 2009 р. між Аграрним фондом (кредитор) та ТОВ «Трипілля «Агро» (позичальник) укладено кредитний договір про бюджетні позики в межах режиму державних заставних закупівель № 363 (надалі по тексту –Договір № 363).

Відповідно до умов Договору № 363, кредитор надає позичальнику бюджетну позику в межах режиму державних заставних закупівель в розмірі 715850,00 грн., а позичальник повертає суму бюджетної позики до 01.05.2010 р. та сплачує відсотки за її користування з розрахунку 9,05% річних від суми непогашеної бюджетної позики. Позичальник для забезпечення своїх зобов‘язань передає в заставу зерно: 500,00 тон зерна пшениці 3-го класу та 500,00 тон зерна пшениці 4-го класу.

Кредитором умови Договору № 363 виконані, перераховано на поточний рахунок позичальника (відповідача) 715850,00 грн. бюджетної позики (копія платіжного доручення в матеріалах справи).

Сторонами також укладений додатковий договір до кредитного договору № 363 від 19.08.2009 р., яким доповнено кредитний договір № 363 п.п. 4.1.5, відповідно до якого для отримання бюджетної позики в межах режиму державних заставних закупівель позичальник надає видаткову накладну «в рахунок заставних операцій», яка підтверджує, що зерно передане в заставу та залишається в його власності. При цьому позичальник несе відповідальність за кількісне та якісне зберігання зерна.

Тобто, об‘єкт застави, а саме зерно пшениці 3-го та 4-го класу у кількості 1000,00тон, було залишено на зберігання на складі позичальника (відповідача).

28 серпня 2009 р. між Аграрним фондом (кредитор) та ТОВ «Трипілля «Агро»(позичальник) укладено кредитний договір про бюджетні позики в межах режиму державних заставних закупівель № 595 (надалі по тексту –Договір № 595).

Відповідно до умов Договору № 595, кредитор надає позичальнику бюджетну позику в межах режиму державних заставних закупівель в розмірі 750900,00 грн., а позичальник повертає суму бюджетної позики до 01.05.2010 р. та сплачує відсотки за її користування з розрахунку 9,05% річних від суми непогашеної бюджетної позики. Позичальник для забезпечення своїх зобов‘язань передає в заставу зерно: 1 000,00 тон озимого зерна пшениці 3-го класу.

Кредитором умови Договору № 595 виконані, перераховано на поточний рахунок позичальника (відповідача) 750900,00 грн. бюджетної позики (копія платіжного доручення в матеріалах справи).

Сторонами також укладений додатковий договір до кредитного договору № 595 від 28.08.2009 р., яким доповнено кредитний договір № 595 п.п. 4.1.5, відповідно до якого для отримання бюджетної позики в межах режиму державних заставних закупівель позичальник надає видаткову накладну «в рахунок заставних операцій», яка підтверджує, що зерно передане в заставу та залишається в його власності. При цьому позичальник несе відповідальність за кількісне та якісне зберігання зерна.

Тобто, об‘єкт застави, а саме зерно озимої пшениці 3-го у кількості 1000,00тон, було залишено на зберігання на складі позичальника (відповідача).

Також сторонами укладений договір застави від 28.08.2009 р., відповідно до умов якого заставодержатель (позивач) має право у разі невиконання заставодавцем (відповідачем) зобов‘язання, забезпеченого заставою, отримати задоволення вимоги за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

Відповідачем 19.04.2010 р. частково повернуто бюджетну позику, отриману за вказаними кредитними договорами, в сумі 340400,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку у казначействі

Відповідно до п. 4.1.4 кредитних договорів, позичальник має право витребувати заставне зерно до закінчення передбаченого цим договором строку. У такому разі позичальник зобов‘язаний повернути кредитору отриману позику, а також плату за її користування.

Листом № 13 від 18.03.2010 р. відповідач звернувся до позивача з вимогою повернути зерно та із зобов‘язання повернути позивачу бюджетну позику та відсотки за її користування.

Позивачем було надано відповідачу відповіді № 41-05/1782 від 23.03.2010 р. та №41-05/3028 від 26.04.2010 р., в яких позивач зазначив, що відповідно до законодавства та умов кредитних договорів для отримання зерна пшениці, переданого у заставу, відповідачу необхідно повернути бюджетну позику та відсотки за її користування: за договором № 363 сума відсотків складає 42557,03 грн., а за договором № 595 сума відсотків складає 37608,78 грн.

Згідно п. 12.2.3 ст. 12 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», бюджетна позика надається на строк, встановлений сторонами, який не може перевищувати строк одного маркетингового періоду. Пролонгації та дисконтування (списання) основної суми та процентів не дозволяються.

Відповідно до п. 12.2.4 ст. 12 Закону, основна сума бюджетної позики та плата за її використання погашається єдиним платежем у строк, визначений у кредитному договорі. Дозволяється дострокове погашення суми бюджетної позики та пропорційне погашення плати за її використання або їх частини.

Згідно п. 12.2.5 ст. 12 Закону, при повному погашенні основної суми бюджетної позики та плати за її використання, у тому числі достроковому, позичальнику повертається подвійне складське свідоцтво, а зерно звільняється з-під режиму застави.

Відповідно п. 12.2.6 ст. 12 Закону, якщо основна сума бюджетної позики та/або плата за її використання не погашається позичальником у строк, встановлений кредитним договором, то з такого моменту: а) предмет застави переходить у власність держави та зараховується до складу державного інтервенційного фонду за цінами, що діяли на момент оцінки такого предмета застави; б) зобов'язання між сторонами договору вважаються повністю виконаними (у тому числі щодо плати за користування бюджетною позикою та повернення її основної суми); в) обов'язок з оплати вартості подальшого зберігання колишнього об'єкта застави переходить на кредитора; г)кредитор набуває прав вигодонабувача за договором страхування такого колишнього об'єкта застави.

Як зазначалось вище, зерно, яке було предметом застави, залишилось на зберіганні на складі відповідача та не передавалось до зернового складу, і відповідач несе відповідальність за кількісне та якісне зберігання зерна.

Працівниками податкової міліції було встановлено, що за місцем зберігання, а саме на складах відповідача, відсутнє зерно пшениці відповідного класу та у відповідній кількості, яке знаходиться у заставі (акти обстеження приміщень від 16.04.2010 р.). Зазначене також підтверджується актом перевірки наявності заставного зерна від 26.03.2010 р., складеним в.о.директора ТОВ «Трипілля «Агро»та директором КРВ Аграрного фонду.

Тобто, відповідач не повернувши кредитну позику у повному обсязі та відсотки за її користування, не отримавши згоди позивача, розпорядився зерном пшениці, яке знаходилось в заставі, чим порушено право Аграрного фонду на придбання такого об‘єкту застави, на умовах, передбачених договорами.

Відповідач свої зобов‘язання щодо повернення бюджетної позики до 01.05.2010р. в повному обсязі не виконав, у зв‘язку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до позовної заяви становить 1126350,00 грн.

Як зазначає прокурор у позовній заяві та підтверджується наданими позивачем документами, заставлене майно, а саме: 1 500 тон пшениці 3-го класу у відповідача відсутні. Відповідач доказів на спростування викладеного не надав.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву або доказів сплати бюджетної позики суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 375 450,00 грн. за кредитним договором № 363 та 750 900,00 грн. за кредитним договором № 595, а всього 1126350,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 1126350,00 грн. підлягає задоволенню.

Прокурор та позивач просять також стягнути з відповідача відсотки за користування бюджетною позикою в сумі 85565,08 грн.: з 29.08.2009 р. по 19.04.2010р. на суму кредиту 340400,00 грн. нараховано відсотків у сумі 19749,73 грн.; з 29.08.2009 р. по 01.05.2010 р. на суму кредиту 375450,00 грн. нараховано відсотків у сумі 22807,30 грн., за період з 29.08.2009 р. по 01.05.2010 р. на суму кредиту 750900,00 грн. нараховано відсотків у сумі 43008,05 грн.

Як зазначалось вище, відповідно до п.п. 4.1.3 кредитних договорів, позичальник повертає суму бюджетної позики до 01.05.2010 р. та сплачує відсотки за її користування з розрахунку 9,05% річних від суми непогашеної бюджетної позики.

Доказів сплати відсотків за користування кредитом на час вирішення спору відповідачем до суду не подано.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 85 565,08 грн. по відсотках за користування позиками, наданими відповідно до кредитних договорів №363 та № 595 на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 85565,08грн.підлягає задоволенню.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю, а саме 1 126350,00 грн. заборгованості по поверненню до бюджету позики, 85 565,08 грн. відсотків за користування позикою.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля «Агро», що знаходиться за адресою: 08722, Київська область, Обухівський район, с.Трипілля, вул.Дружби, 6 (ідент. код 32152863) на користь Аграрного фонду, що знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченко, 1 (ідент код 33642855, р/р 37116004004099 в Державному казначействі України, МФО 820172, ПІН 33642826592, свідоцтво 39111748) 1 126 350 (один мільйон сто двадцять шість тисяч триста п‘ятдесят) грн. 00 коп. заборгованості по поверненню позики до бюджету, 85 565 (вісімдесят п‘ять тисяч п‘ятсот шістдесят п‘ять) грн. 08 коп. відсотків за користування позикою.

3.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля «Агро», що знаходиться за адресою: 08722, Київська область, Обухівський район, с.Трипілля, вул.Дружби, 6 (ідент. код 32152863) в доход державного бюджету України 12 119 (дванадцять тисяч сто дев‘ятнадцять) грн. 15 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.           Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   О.О.Христенко