Рішення № 12014228, 13.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2010 р. Справа № 20/100-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергія»

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 739,76 грн.

секретар судового засідання: Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Зленко Н.В. (довіреність № 5д від 14.01.2010 р.)

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Енергія»(далі позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 739,76 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 11.11.2008 р. договору про постачання теплової енергії у гарячій воді № 150-Т, згідно якого ВАТ «Енергія»зобовязувалося постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязувався оплачувати теплову енергію в терміни, передбачені договором.

Згідно умов договору позивач надавав послуги постачання теплової енергії, проте відповідач не розрахувався за надані послуги, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 673,96 грн. основного боргу, 65,80 грн. пені, а також відшкодувати 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судове засідання 30.07.2010 р. представники сторін не зявились, у звязку з чим розгляд справи було відкладено.

У судовому засіданні 13.08.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання 13.08.2010 р. не зявився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.08.2010 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

11.11.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Енергія»(далі енергопостачальна компанія) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (споживач) було укладено договір № 150-Т про постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до п. 1 якого енергопостачальна компанія бере на себе зобовязання надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з пп. 3.2.1 договору споживач зобовязаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії, які передбачені договором.

У відповідності з п. 6.1 договору розрахунки за теплову енергію проводяться виключно у грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів, шляхом передоплати в розмірі 50% вартості заявленої теплової енергії, що сплачується за 3 дні до початку місяця споживання.

Відповідно до п. 6.2 договору кінцевий розрахунок проводиться до кінця місяця споживання.

На виконання умов договору № 150-Т ВАТ «Енергія»були надані послуги з теплопостачання споживачу, що підтверджується актом виконаних робіт (надання послуг) підписаним сторонами, проте відповідач не оплатив надані послуги, у звязку з чим, за січень 2009 р. має заборгованість перед позивачем на суму 673,96 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 673,96 грн. підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 65,80 грн., нараховану на суму заборгованості за період з 01.01.2010 р. по 24.06.2010 р.

Водночас, згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням зазначених приписів п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивачем пеня нарахована за період, який перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, і відповідно, позовні вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ВАТ «Енергія».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (08700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергія»(08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 1, код 13699556) 673 (шістсот сімдесят три) грн. 96 коп. основного боргу, 92 (девяносто дві) грн. 93 коп. витрат по сплаті державного мита та 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позовних вимог відмовити

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення 17.08.2010 р.