Рішення № 12013976, 06.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2010 р. Справа № 5/105-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Піаніт”, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства “Шахаб” , м. Вишневе

про стягнення 70197,72 грн.

за участю представників:

позивача:Клешня О.В. –дов. від 05.01.2010р.

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Піаніт” (далі –Позивач) до Приватного підприємства “Шахаб” (далі –Відповідач) про стягнення 70197,72 грн., з яких 49980,26 грн. основного боргу, 17044,92 грн. інфляційних втрат та 3172,54 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Представник позивача під час розгляду справи подав до суду заяву якою в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних та просить суд стягнути з відповідача 49980,26 грн. основного боргу, 18918,84 грн. інфляційних втрат та 3616,20 грн. 3% річних.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 49980,26 грн. основного боргу, 18918,84 грн. інфляційних втрат та 3616,20 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 07.05.2010р. та від 03.06.2010р. в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивач в період з грудня 2007р. по січень 2008р. включно по видатковим накладним № 1-00000829 від 03.12.2007р. на суму 30888 грн., № 1-00000010 від 14.01.2008р. на суму 40020 грн., № 1-0000018 від 14.01.2008р. на суму 82500 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 153408 грн., а відповідач на підставі довіреностей серії ЯОС № 058002 від 03.12.2007р., серії ЯОС № 058010 від 11.01.2008р. вказаний товар отримав. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури для оплати поставленого товару в яких визначено строк їх оплати № 1-00000829 від 03.12.2007р. на суму 30888 грн. –строк оплати 03.11.2007р., № 1-00000010 від 11.01.2008р. на суму 40020 грн. –строк оплати 11.01.2008р., № 1-00000018 від 14.01.2008р. на суму 82500 грн. – строк оплати 14.01.2008р.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково перерахувавши на рахунок позивача 103427,74 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 84 від 12.12.2007р. на суму 10000 грн., № 103 від 26.12.2007р. на суму 10000 грн., № 110 від 11.01.2008р. на суму 40000 грн., № 129 від 23.01.2008р. на суму 35000 грн., № 134 від 05.02.2008р. на суму 8427,74 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Оскільки відповідач не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар у строки визначені в рахунках позивач 22.01.2010р. надіслав на адресу відповідача письмову вимогу № 0110/01 від 12.01.2010р. про сплату наявної заборгованості в розмірі 49980,26 грн. та нарахованих на вказаний борг за час прострочення сум інфляційні втрати та три проценти річних. В підтвердження надіслання зазначеної вимоги позивач надав до суду повідомлення про вручення поштового відправлення № 115579 та чек «Укрпошти»№ 6174 від 22.01.2010р.

Однак відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

За таких обставин за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 49980,26 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за отриманий товар, в зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 49980,26 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 49980,26 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення оплати за поставлений товар у строки визначені в рахунках, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за час прострочки складають 18918,84 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 3616,20 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 49980,26 грн. заборгованості, 18918,84 грн. інфляційних втрат, 3616,20 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

          Також позивач просить суд на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на відповідача витрати на послуги адвоката.

В підтвердження понесених судових витрат на адвокатські послуги у розмірі 5000 грн., позивач посилається на договір про надання юридичних послуг від 05.01.2010р. № 1/5, рахунок від 05.01.2010р. № 1/5, платіжне доручення № 814 від 05.01.2010р. про оплату юридичних послуг.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Клешнею Ольгою Василівною, укладено договір про надання юридичних послуг від 05.01.2010р. № 1/5, за умовами якого адвокат зобов’язалась надати замовнику –позивачу юридичну допомогу з питань захисту його порушених прав, зокрема, підготувати позов до суду про стягнення з ПП “Шахаб” заборгованості за поставлений товар в грудні 2007р. –січні 2008р. , а також представити інтереси позивача у суді під час розгляду справи.

Згідно п. 4.1 договору за надані послуги позивач сплачує адвокату плату у розмірі 5000 грн.

На виконання умов договору адвокат надав відповідачу передбачені договором послуги з надання правової допомоги.

За надані послуги підприємство сплатило адвокату 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 814 від 05.01.2010р., копія якої залучена до матеріалів справи.

Статус особи, яка представляла інтереси позивача за вказаним договором при розгляді даної справи, відповідає вимогам ст. 2 Закону України “Про адвокатуру”.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 10 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

З огляду на зазначене відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Шахаб” (08133, Київська область, Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 32903758) на користь Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Піаніт” (49017, м. Дніпропетровськ, вул. Новоорловська, 7, код ЄДРПОУ 19434634) 49980 (сорок дев’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят) грн. 26 коп. заборгованості, 18918 (вісімнадцять тисяч дев’ятсот вісімнадцять) грн. 84 коп. інфляційних втрат, 3616 (три тисячі шістсот шістнадцять) грн. 20 коп. 3% річних, 5000 (п’ять тисяч) грн. витрат на оплату послуг адвоката, 725 (сімсот двадцять п’ять) грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.