Рішення № 12013975, 29.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2010 р. Справа № 5/112-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерного банку “Київська Русь”, м. Київ

до Приватного підприємства “Петроліум”, м. Вишневе

про стягнення 408000 грн.

за участю представників:

позивача:Пугач С.В. - дов. від 16.04.2010 р. № 151

відповідача:Литвиненко Т.М. –дов. від 30.06.2009р. № 1

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного банку “Київська Русь” (далі –Позивач) до Приватного підприємства “Петроліум” (далі –Відповідач) про стягнення 408000 грн. заборгованості по кредиту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо повернення кредиту.

Представник позивача під час розгляду справи подав до суду заяву від 29.06.2010р. якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог оскільки відповідач частково погасив заявлену до стягнення суми заборгованості по кредиту та просить суд стягнути з відповідача залишок несплаченого боргу по кредиту в сумі 396000 грн.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 396000 грн. заборгованості по кредиту.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 29.06.2010р. та просить суд її задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив про наявність в нього перед позивачем заборгованості по кредиту в розмірі 396000 грн. в зв’язку з чим визнане заявлений позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено було укладено кредитний договір від 22.07.2005р. № 10799-20/5-1 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач –банк відкриває відповідачу –позичальнику кредитну лінію відповідно до умов договору (п. 1.1 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, якщо будуть мати місце будь –які можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе зобов’язань по кредитному договору або договору іпотеки, банк має право вимагати негайного погашення кредиту та всіх нарахованих відсотків за користування кредитом.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу у тимчасове користування кредитні грошові кошти відповідно до лімітів визначених сторонами у кредитному договорі та додаткових угод до нього, що підтверджується виписками по особовому рахунку відповідача. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом в розмірі та строки передбачених кредитним договором, банк на підставі п. 6.1 договору 05.01.2009р. вручив відповідачу письмове повідомлення з вимогою повернути кредит в повному обсязі протягом 15 днів з моменту отримання повідомлення. Отримання вказаного повідомлення відповідачем 05.01.2009р. нарочно підтверджується підписом повноваженої особи останнього, якій скріплений печаткою ПП “Петроліум”. Завірена копія повідомлення залучена до матеріалів справи.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов’язання щодо повернення кредиту у повному обсязі не виконав в зв’язку з чим за ним рахується заборгованість за кредитом в розмірі 396000 грн.

Зазначене стало підставою для звернення банка до суду з даним позовом.

У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення кредитних коштів, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 396000 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 396000 грн. заборгованості по кредиту.

З огляду на викладене, та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення у справі не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 396000 грн. заборгованості по кредиту є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Петроліум” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 17, код ЄДРПОУ 30161064) на користь Акціонерного банку “Київська Русь” (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11А, код ЄДРПОУ 24214088) 396000 (триста дев’яносто шість тисяч) грн. заборгованості за кредитом, 4080 (чотири тисячі вісімдесят) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.