Рішення № 12013977, 31.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2010 р. Справа № 4/152-10

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Нафтахім», м. Київ

до           Відкритого акціонерного товариства Птахофабрика «Васильківська»,

с. Зелений Бір          

про           стягнення 66 700 грн.

за участю представників:

позивач –Яценко О.С. –предст., дов. від 20.07.2010р.

відповідач –не з’явився;

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова група «Нафтахім»(позивач) заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства Птахофабрика «Васильківська»(відповідач) про стягнення 66700 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо оплати товару отриманого згідно Специфікації № від 29.04.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2010р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 31.08.2010р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 18.08.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення від 21.08.2010р. в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.6 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд,

встановив:

29.07.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова група «Нафтахім»(продавець) та Відкритим акціонерним товариством Птахофабрика «Васильківська»(покупець) було підписано Специфікацію №1, відповідно до якої продавець продає, а покупець купує монокальцію фосфату виробництва Бельгія (товар) загальною кількістю 20 тон на суму 135600 грн.

Пунктом 5 Специфікації визначено, що відповідач оплачує 50% відсотків вартості партії товару протягом 14 календарних днів, а решту 50% протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

30.04.2010 р. позивачем поставлено відповідачу узгоджену партію товару на підставі товарно-транспортної накладної 30/04/-01, видаткової накладної № РН-0000611 від 30.04.2010р.

Факт отримання товару підтверджується належно оформленою копією довіреності № 269 від 29.04.2010р., виданої на ім’я Іванченко Людмили Олександрівни, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про належне виконання позивачем своїх обов'язків щодо поставки товару відповідачу.

Позивачем 29.04.2010 р. було надано відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000649 про сплату коштів в розмірі 135 600 грн.

Відповідно до умов Специфікації № 1 від 29.04.2010 р., відповідач був зобов'язаний до 14.05.2010 р. перерахувати позивачу 50% вартості товару, тобто 67800 грн., а до 30.05.2010 р. - решту 50% в сумі 67800 грн.

Однак, в порушення взятих на себе зобов’язань, відповідач за поставлений товар не розрахувався в повному обсязі, здійснивши лише часткову оплату. 12.05.2010 р. перераховано 2000 грн., 17.05.2010р. перераховано 8000 грн., 18.05.2010 р. перераховано 2000 грн., 19.05.2010р. перераховано 2000 грн., 25.05.2010 р. перераховано 2000 грн., 27.05.2010р. перераховано 2000 грн., 07.06.2010 р. перераховано 5000 грн., 17.06.2010 р. перераховано 40680 грн., 07.07.2010р. перераховано 1000 грн., 09.07.2010р. перераховано 1000 грн., 12.07.2010р. перераховано 2000 грн., 13.07.2010р. перераховано 1000 грн., 28.07.2010р. перераховано 220 грн.

Беручи до уваги здійснені проплати, судом встановлено, що станом на 14.05.2010р. відповідач оплатив позивачу лише 2000 грн., а станом на 30.05.2010р. –18000 грн.

Станом на дату подання позову (17.08.2010р.) відповідач свої зобов’язання перед позивачем не виконав, та не розрахувався за отриманий товар.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач поставив відповідачу товар, а останній зобов’язаний за нього розрахуватись. Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач в судові засідання неодноразово не з’являвся. Доказів, які б свідчили про оплату товару не надав, доводів позивача не спростував, а тому, за таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення 66700 грн. заборгованості за поставлений товар, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Доказів, які б свідчили про оплату товару не надав, доводів позивача не спростував, а тому, за таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення 66700 грн. заборгованості за поставлений товар, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Птахофабрика «Васильківська»(08635, Київська обл., Васильківський р-н, с. Зелений Бір, код ЄДРПОУ 05513193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Нафтахім»(04071, м. Київ, вул.. Ярославська, 4а, код ЄДРПОУ 36472721) 66700 (шістдесят шість тисяч сімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 667 (шістсот шістдесят сім) грн.. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 01.09.2010р.