Рішення № 12013971, 03.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2010 р. Справа № 5/070-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспера Трейдінг», м. Яготин

про стягнення 6127,92 грн.

за участю представників:

позивача:Мисик О.Ю. –дов. від 01.10.2009р.

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспера Трейдінг»(далі –відповідач) про стягнення 6127,92 грн., з яких 3452,48 грн. заборгованість за надані послуги, 415,43 грн. пені, 414,30 грн. інфляційних втрат, 119,47 грн. 3% річних, 1726,24 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за надані маркетингові послуги по перепродажній підготовці товару поставленого відповідачем.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг від 01.12.2007р. № 07/12/01-3 (далі –договір), відповідно до умов якого, відповідач –замовник доручає, а позивач –виконавець бере на себе зобов’язання надати замовнику маркетингові послуги та послуги по перепродажній підготовці товару, поставленого замовником згідно договору поставки № 3204К від 16.04.2007р. (далі –товар) в торговій мережі виконавця за напрямками, погодженими сторонами в договорі, а замовник зобов’язався своєчасно прийняти такі послуги та оплатити їх відповідно до умов договору (п. 1.1 договору).

У відповідності до п. 5.1 договору відповідач зобов’язався сплачувати позивачу винагороду за надані послуги в розмірі 6% від суми оплаченого товару по договору поставки № 3204К від 16.04.2007р. укладеного між сторонами у справі.

Відповідно до п. 5.2 договору замовник зобов’язався оплачувати надані послуги до 05 числа місяця, в якому надаються послуги, на підставі виставленого рахунку –фактури.

Згідно п. 5.4 договору передбачено, що у випадку не отримання рахунку від виконавця на оплату наданих послуг, замовник здійснює такі платежі в розмірі оплати за попередній місяць, при цьому виконавець має право виставити додатковий рахунок на різницю між вартістю фактично наданих послуг і перерахованої замовником суми.

На виконання умов договору поставки № 3204К від 16.04.2007р. у період з 09.01.2008р. по 02.12.2008р. позивач оплатив поставлений відповідачем товар на суму 479941,41 грн., що підтверджується платіжними дорученнями завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

У відповідності до договору про надання послуг відповідач зобов’язався сплатити позивачу послуги з перепродажної підготовки товару 6% від суми оплаченого товару 479941,41 грн., що складає 28796,48 грн.

Разом з тим, відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку з оплати наданих позивачем послуг з передпродажної підготовки товару здійснив частково на суму 25344 грн., що підтверджується платіжними дорученнями завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

З матеріалів справ вбачається, що позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 20/02/09-1юр від 20.02.2009р. з вимогою здійснити розрахунок за надані послуги в розмірі 3452,48 грн., (копія претензії наявна в матеріалах справи).

Однак, відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

За таких обставин за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 3452,48 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У п. 1 ст. 903 ЦК України зазначається, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 3452,48 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 3452,48 грн. заборгованості за надані послуги.

Оскільки на протязі строку дії договору відповідачем було порушено строки виконання зобов’язання щодо здійснення розрахунків за надані послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 414,30 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 119,47 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 6.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату наданих позивачем послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, яка за розрахунком позивача за період прострочення з 05.01.2009р. по 22.06.2009р. складає 415,43 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Також позивач на підставі п. 6.3 договору просить суд стягнути з відповідача штраф за затримку оплати наданих послуг більше 30 календарних днів у розмірі 50 % від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За розрахунком позивача штраф складає 1726,24 грн. Здійснений позивачем розрахунок штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3452,48 грн. заборгованості, 415,43 грн. пені, 414,30 грн. інфляційних втрат, 119,47 грн. 3% річних, 1726,24 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспера Трейдінг»(Київська область, Бориспільський р-н., с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, 18, код ЄДРПОУ 34812521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»(юридична адреса: м. Київ, проспект Науки, 8, фактична адреса: м. Київ, вул. Польова, 24, код ЄДРПОУ 32104254) 3452 (три тисячі чотириста п’ятдесят дві) грн. 48 коп. заборгованості, 415 (чотириста п’ятнадцять) грн. 43 коп. пені, 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 30 коп. інфляційних втрат, 119 (сто дев’ятнадцять) грн. 47 коп. 3% річних, 1726 (одну тисячу сімсот двадцять шість) грн. 24 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.