Рішення № 12013969, 24.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2010 р. Справа № 5/060-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнігран”, смт Гранітне

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Магістраль-Будсервіс”, с. Крячки

про стягнення 105572,14 грн.

за участю представників:

позивача:Шитюк Б.М. –дов. від 01.02.2010р. № 9;

відповідача:не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнігран” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Магістраль-Будсервіс” (далі –відповідач) про стягнення 105572,14 грн., з яких: 89906,08 грн. основного боргу, 9386,19 грн. пені, 1514,85 грн. 3% річних та 4765,02 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлену продукцію.

Представник позивача в судовому засіданні 24.06.2010р. подав заяву, якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог з підстав того, що відповідач під час розгляду справи частково погасив заявлену до стягнення суму основного боргу. Згідно зазначеної заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача залишок заборгованості в розмірі 30906,08 грн., 9386,19 грн. пені, 4765,02 грн. інфляційних втрат та 1514,85 грн. 3% річних.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 30906,08 грн. основного боргу, 9386,19 грн. пені, 4765,02 грн. інфляційних втрат та 1514,85 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення розміру позовних вимог та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

У відзиві на позов, який був поданий до суду відповідач зазначає про відсутність належних доказів надіслання позивачем на його адресу вимоги щодо сплати існуючого боргу за поставлену продукцію.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу від 04.08.2008р. № 04/08-08 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов’язується передати у власність відповідача –покупця щебінь гранітний (далі –продукцію), а останній зобов’язався прийняти дану продукцію і оплатити її на умовах договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору кількість кожної партії продукції узгоджується сторонами в заявках і вказується в накладних.

Розрахунки покупця з постачальником за продукцію здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.1. договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковим накладним № РН-0000025 від 20.01.2009р. на суму 231449,32 грн. та № РН-0000225 від 20.02.2009р. на суму 59197,24 грн. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 290646,56 грн. Зазначені накладні підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар перерахувавши на рахунок позивача 200740,48 грн. За таких обставин за відповідачем залишились несплачена сума боргу за поставлений товар в розмірі 89906,08 грн.

Враховуючи те, що остаточний строк чи термін здійснення розрахунку за поставлений товар сторонами у справі погоджений не був позивач відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України направив на адресу відповідача претензію від 06.07.2009р. № 315 з вимогою погашення наявної заборгованості за договором в розмірі 89906,08 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зазначена претензія була отримана відповідачем 15.07.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 55798690, завірена копія якого залучена до матеріалів справи. Крім того, отримання вказаної претензії відповідачем у справі підтверджується його відповіддю на неї, в якій він зазначає про намір розрахуватися за поставлену продукцію в найближчі місяці.

Однак відповідач вказану вимогу залишив без задоволення, що стало підставою звернення позивачем до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи відповідач частково здійснив погашення існуючого боргу, перерахувавши на рахунок позивача 59000 грн., що підтверджується банківською випискою останнього від 29.03.2010р. та від 27.04.2010р., копія якої залучена до матеріалів справи. На вказану суму позивач зменшив розмір позовних вимог.

За таких обставин за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар по вищезазначеному договору в розмірі 30906,08 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за поставлену продукцію, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 30906,08 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 30906,08 грн. заборгованості за поставлену продукцію.

Оскільки на протязі строку дії договору відповідачем було порушено строки виконання зобов’язання щодо здійснення розрахунків за поставлену продукцію, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за період прострочення з 23.07.2009р. по 31.01.2010р. складають 4765,02 грн., три проценти річних з простроченої суми за період з 23.07.2009р. по 12.02.2010р. складають 1514,85 грн.

Здійснений позивачем розрахунок індексу інфляції та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п 7.2 договору просить суд за прострочку оплати продукції стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний календарний день затримки до моменту кінцевого розрахунку, яка за його розрахунком за період з 23.07.2009р. по 23.01.2010р. (185 календарних днів) складає 9386,19 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за 182 дні (шість місяців) виходячи із подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки період нарахування пені перевищував 182 дні, то належна до стягнення сума пені, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням вимог частини 6 ст. 232 ГК України за період з 23.07.2009р. по 20.01.2010р. - 182 дні (шість місяців) складає 9264,02 грн. В решті суми пені суд відмовляє.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 30906,08 грн. основного боргу, 4765,02 грн. інфляційних втрат, 1514,85 грн. 3% річних та 9264,02 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Магістраль- Будсервіс” (08606, Київська область, Васильківський р-н., с. Крячки, вул. Кривова, 46, код ЄДРПОУ 35803675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнігран” (11634, Житомирська обл., Малинський р-н., смт Гранітне, вул. Шевченка, 15, код ЄДРПОУ 24584514) 30906 (тридцять тисяч дев’ятсот шість) грн. 08 коп. заборгованості, 4765 (чотири тисячі сімсот шістдесят п’ять) грн. 02 коп. інфляційних втрат, 1514 (одну тисячу п’ятсот чотирнадцять) грн. 85 коп. 3% річних, 9264 (дев’ять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 02 коп. пені, 1054 (одну тисячу п’ятдесят чотири) грн. 40 коп. витрат по сплаті державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.