Рішення № 12013968, 29.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2010 р. Справа № 5/116-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Тараща

до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Ріжки», с. Ріжки

про стягнення 9226,46 грн.

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1. - підприємець

відповідача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Ріжки»(далі відповідач) про стягнення 9226,46 грн., з яких 6000 грн. основного боргу, 2808,08 грн. інфляційних втрат та 418,38 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за виконані роботи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 25.05.2009р., в судове засідання не зявився, однак надіслав на адресу суду відзив від 22.06.2010р. № 171 в якому суму основного боргу визнає у повному обсязі, щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат заперечує з підстав їх невірного розрахунку.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір від 15.07.2008р № 5 на створення (передачу) науково-технічної продукції (далі договір), відповідно до умов якого відповідач - замовник доручає, а позивач - виконавець приймає на себе виконання робіт по збору інформації для виготовлення кадастрових планів земельних ділянок під господарськими дворами, якими користується СгВК «Ріжки»в адміністративних межах Ріжецької сільської ради (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що термін здачі робіт по договору 3 місяці після підписання договору.

Загальна вартість робіт, які належить виконати згідно технічного завдання становить 15000 грн., узгодження якої зазначено у протоколі про договірну ціну на виконання робіт, який є невідємною частиною договору (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.2 договору замовник з дня підписання протоколу про договірну ціну сплачує 100% вартості робіт шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок виконавця.

У відповідності до п. 3.2 договору по завершенню робіт виконавець надає замовнику акт здачі приймання та комплект технічної документації, передбаченої у завданні на умовах договору.

Відповідно до п. 3.3 договору, замовник зобовязався на протязі 5-ти днів з дня одержання акту здачі прийняття робіт і технічної документації, вказаних в п. 3.2 договору, направити виконавцю підписаний акт здачі приймання робіт, або письмову вмотивовану відмову від прийняття робіт.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що виконавець має право дострокового виконання робіт. В цьому випадку оплата проводиться в 3-денний термін з дня підписання акту здачі прийняття робіт.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного розрахунку згідно умов договору (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору позивач виконав передбачені договором роботи по виготовленню кадастрових планів, що підтверджується актом прийому - передачі вказаних робіт від 08.08.2008р., який підписаний в двохсторонньому порядку уповноваженими представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплений печатками позивача та відповідача, копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідач частково розрахувався за виконані роботи сплативши 9000 грн., в звязку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 6000 грн.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом даної норми, договір підряду це консенсуальний, двохсторонній та оплатний договір.

Статті 854, 859 Цивільного кодексу України до обовязків замовника, зокрема, відносять оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо проведення повного розрахунку за виконані роботи, у звязку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 6000 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 6000 грн. заборгованості за виконані роботи.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобовязання щодо здійснення оплати за виконані роботи, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за час прострочення складають 2808,08 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 418,38 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом виходячи із суми заборгованості за відповідний період з врахуванням рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р стягненню підлягають інфляційні втрати за період прострочення, який визначений позивачем в доданому до позову розрахунку інфляційних втрат, в розмірі 2016 грн.

В решті вимог щодо заявленої до стягнення сумі інфляційних втрат суд відмовляє.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 6000 грн. заборгованості, 2016 грн. інфляційних втрат, 418,38 грн. трьох процентів річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Ріжки»(09512, Київська область, Таращанський р-н., с. Ріжки, код ЄДРПОУ 05391399) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 6000 (шість тисяч) грн. основного боргу, 2016 (дві тисячі шістнадцять) грн. інфляційних втрат, 418 (чотириста вісімнадцять) грн. 38 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.