Рішення № 12013837, 25.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2010 р. Справа № 13/057-10

За позовом          Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, в особі Київської обласної філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ

до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Бориспіль

про стягнення 29958,92 грн.

          Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Скочко О.О. - довіреність №99 від 25.01.2010 р.;

від відповідача: Єфімова Т.І.- довіреність №4688/9/10 від 03.08.2010 р.;

Коноваленко І.М. - довіреність №2360/9/10 від 23.03.2010 р

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Київської обласної філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі –позивач) заявлено позов до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції (далі –відповідач) про стягнення 29958,92 грн., з яких 27757,62 грн. основний борг, 219,09 грн. пеня, 1855,23 грн. інфляційні збитки та 126,98 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 11.08.2010 р. представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву згідно якого відповідач зазначає, що заборгованість за телефонні послуги охорони виникла через недофінансування із Державного бюджету України. Також відповідач зазначив, що сплатив частину заборгованості за отримані послуги, у зв’язку з чим наявна заборгованість становить 14450,46 грн., що підтверджується платіжними дорученнями доданим до відзиву. В частині пені відповідач вказує, що станом на 01.04.2010 р. як сам вказує позивач у акті звіряння розрахунків заборгованість по пені відсутня, а нарахування збитків від інфляції та 3% річних є неправомірним оскільки договором укладеним з позивачем такий вид відповідальності не передбачений. На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 11.08.2010 р. оголошувалась перерва до 25.08.2010 р. на 14.35 про що сторони були належним чином повідомлені.

В судовому засіданні 25.08.2010 р. представник позивача надав суду клопотання в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог згідно якої зазначив, що відповідачем дійсно частково сплачено 11351,56 грн. боргу та 711,29 грн. пені, а всього 12062,85 грн. та просить додатково стягнути за період з 03.2010 р. по 08.2010 8284,06 грн. боргу та 659,51 грн. пені. В зв’язку з зазначеним позивач просить стягнути з відповідача в цілому 24690,12 грн. боргу, 167,31 грн. пені, 1855,23 грн. збитків від інфляції та 126,98 грн. 3% річних.

Судом встановлено, що клопотання в частині збільшення позовних вимог та стягнення заборгованості за інший період ніж вказаний в позовній заяві, а саме з 03.2010 по 08.2010 не відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, оскільки позивачем не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості та пені за новий період, а також не відправлено копію даного клопотання та розрахунку збільшених позовних вимог відповідачу. На скільки фактично зменшив позивач позовні вимоги за період зазначений в позовній заяві з клопотання чітко не вбачається, а отже розгляд справи здійснено судом щодо вимог позивача зазначених в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

На підставі Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 року №1280-ІV (далі по тексту - Закон №1280-ІV), “Правил користування міжміським та міжнародним телефонним зв’язком” (далі-Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 року № 639 та Договору про надання послуг електрозв’язку від 05.09.2007 року №442 (далі-Договір) Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Київської обласної філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" надало відповідачу послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1 до Договору, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2 до Договору.

          Як свідчать матеріали справи за період з грудня 2008 р. по березень 2010 р. позивачем надані телекомунікаційні послуги, претензій щодо якості від відповідача не отримано.

Відповідно до пункту 151 Правил та пункту 4.5. Договору відповідач повинен був оплачувати отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Зобов’язання зі сплати отриманих послуг відповідачем виконувались неналежним чином, у зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за вказаний період на загальну суму 27757,62 грн.

Проте, як встановлено судом відповідачем згідно платіжних доручень, №73 від 29.03.2010 р. на суму 329,70 грн., №109 від 31.03.2010 р. на суму 9590,83 грн., №203 від 29.07.2010 р. на суму 1540,70 грн. та згідно квитанцій №00039 від 04.03.2010 р. на суму 224,62 грн., №000001 від 06.07.2010 р. на суму 377 грн. сплачено 12062,85 грн. Зазначене підтвердив також відповідач в клопотанні про зменшення позовних вимог від 25.08.2010р.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем сплачено частину основного боргу в сумі 12062,85 грн., провадження у справі в цій частині вимог підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Також відповідач надав суду платіжне доручення №30 від 09.02.2010 р. на суму 5283,80 грн. з призначенням платежу «оплата послуг зв’язку»і вказав, що із перерахованої суми позивач в якості оплати заборгованості зарахував 4039,49 грн., а частину коштів у сумі 1244,31 грн. зарахував, як сплату пені. Із зазначеним не погоджується та просить суд рахувати сплачену частину коштів у сумі 1244,31 грн. теж, як сплачену заборгованість.

Дослідивши надані документи та пояснення сторін суд дійшов висновку, що зарахування позивачем частини коштів у сумі 1244,31 грн. сплачених платіжним дорученням №30 від 09.02.2010 р. на погашення пені є необгрунтованим, оскільки при перерахуванні відповідачем 5283,80 грн. в платіжному дорученні було чітко вказано призначення платежу як «оплата послуг зв’язку».

Таким чином, враховуючи, що відповідачем також доведено оплату частини заборгованості в сумі 1244,31 грн. (пл. д. №30 від 09.02.2010 р.), провадження у справі в цій частині вимог також підлягає припинення за відсутністю предмету спору. В цілому суд припиняє провадження в частині вимог про стягнення 13307,16 грн.

Залишок заборгованості в сумі 14450,46 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону №1280-ІV споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно сплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5.8 Договору, ч. 2 ст. 36 Закону №1280-ІV у разі затримки плати за надані телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожну добу затримки, яка нарахована позивачем в розмірі 219,09 грн. Оскільки розрахунок наведений позивачем у позовній заяві є обґрунтованим та відповідає обставинами справи зазначена вимога також підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи інфляційні збитки складають 1855,23 грн., а три проценти річних –126,98 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних збитків та 3 % річних підлягає задоволенню.

Правомірність вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання встановлена у ст. 625 ЦК України, яка встановлює загальне правило щодо відшкодування боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому відсутність даного виду відповідальності у договорі не є підставою для відмови у задоволенні таких вимог.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Посилання відповідача на недофінансування з місцевого бюджету не приймаються судом до уваги оскільки відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З умов договору не вбачається, що сторони погодили умову звільнення відповідача від виконання умов договору через недофінансування з державного бюджету України. Будь-яких інших належних доказів в обґрунтування своїх заперечень відповідачем суду не надано.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони –відповідача суд дійшов висновку, що витрати за розгляд справи відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції (Київська обл., м. Бориспіль, вул. Котляревського 2, код ЄДРПОУ 19422318) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, в особі Київської обласної філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (м. Київ, пр. Тичини, 6; код ЄДРПОУ 01184901) 14450 (чотирнадцять тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 46 коп. основного боргу, 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 09 коп. пені, 1855 (одну тисячу вісімсот п’ятдесят п’ять) грн. 23 коп. інфляційних збитків, 126 (сто двадцять шість) грн. 98 коп. 3% річних та судові витрати: державне мито у розмірі 299 (двісті дев’яносто дев’ять) грн. 59 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 13307,16 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

          Суддя                                                                                 С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 27.08.2010р.

Суддя Мальована Л.Я.