Рішення № 12013829, 05.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2010 р. Справа № 10/113-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/113-10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний центр»,

м. Київ;

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

м. Вишгород;

про стягнення 31530,78 грн.

Представники сторін:

від позивача: Школьна Ю.Б., довіреність від 01.07.2010р. б/н;

від відповідача: не зявився.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Музичний центр»(надалі позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за одержаний товар у сумі 26058,54 грн. та пені за прострочку платежу в сумі 5472,24 грн., нарахованих в звязку з порушенням відповідачем умов Договору поставки № 1902/1а від 19.02.2009р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2010р. порушено провадження у справі № 10/113-100 та призначено її розгляд на 22.06.2010р.

В подальшому, ухвалами від 22.06.2010р., від 13.07.2010р., від 27.07.2010р. розгляд справи відкладався, у звязку з неявкою відповідача у судове засідання, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Присутній у судовому засіданні 05.08.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання черговий раз не зявився, письмовий відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Оскільки сторони про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, суд вважає, що на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті, без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, за згодою присутнього в засіданні суду представника позивача була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2009р. між фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (за договором постачальник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (за договором покупець) було укладено Договір поставки № 1902/1а, за умовами якого постачальник постачає та передає у власність покупця аудіокасети, відеокасети, диски для лазерних систем зчитування із записом аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних в оригінальній упаковці з іменними контрольними марками України (ПКМ України від 24.02.01 № 171), а покупець приймає й оплачує товар відповідно до товаротранспортної документації, що є невідємною частиною договору на умовах даного договору (п. 1.1. договору). Ціна товару вказується в накладній і може змінюватись на кожну партію поставки (п. 2.2. договору). Товар відвантажується зі складу постачальника, датою поставки вважається дата приймання товару по видатковим накладним (п. 3.1 договору).

У пунткі 2.3. договору сторони визначили, що сума договору складає 26105,10 грн. Розрахунок за партію поставленого товару проводиться за графіком, зазненому у даному пункті договору. Останній платіж за придбаний товар повинен бути сплачений не пізніше 22 травня 2009 року.

На виконання умов Договору поставки № 1902/1а, фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 за видатковими накладними: № ПЕТ-00344, № ПЕТ-00532, № ПЕТ-00193 від 19.02.2009р. було передано відповідачу товару на загальну суму 26105,10 грн.

Відповідач в порушення умов договору за одержаний товар розрахувався частково, сплативши 46,56 грн.

02.04.2010р. між фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Музичний центр» був укладений Договір про відступлення права вимоги, згідно з яким первісний кредитор (фізична особа підприємець ОСОБА_3) передає, а новий кредитор (товариство з обмеженою відповідальністю «Музичний центр») приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором поставки № 1902/1а від 19.02.2009р., укладеним між первісним кредитором та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (п. 1.1. договору). Новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобовязань за основним договором, в тому числі стягнення боргу в сумі 26058,54 грн. (п.1.2 договору).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, виходячи з зазначених вище обставин, у відповідача існують зобовязання перед позивачем щодо оплати поставленого за Договором поставки № 1902/1а від 19.02.2009р. товару на суму 26058,54 грн.

Згідно п. 7.4 договору, в разі несвоєчасної оплати поставленого товару відповідач сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобовязань.

В силу ч. 1, 7 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 26058,54 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач, на підставі п. 7.4. договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 5472,24 грн., яка нарахована за період з 28.04.2010р. по 19.05.2010р.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобовязань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого розмір пені за порушення грошового зобовязання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма також закріплена частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування пені за прострочку платежу та задовольняє її в сумі 321,98 грн. за наступним розрахунком:

26058,54 грн. (сума боргу) х 22 дн. (період прострочки згідно розрахунку позивача з 28.04.2010р. по 19.05.2010р.) х 20,5% (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) : 100 : 365 = 321,98 грн.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача підлягають стягненню державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог.

Беручи до уваги наведене та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (07300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний центр»(04053, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 32531882) суму основної заборгованості 26058 грн. 54 коп., пеню 321 грн. 98 коп., державне мито 263 грн. 81 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 197 грн. 45 коп.

Видати наказ.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов Дата складення та підписання рішення в повному обсязі 06.08.2010р.