Рішення № 12013799, 19.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" серпня 2010 р. Справа № 18/134-10

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рендом І»

До1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Форпост плюс»

2. Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво –Святошинської районної ради Київської області»

3. Вишневської міської ради

Про визнання права власності

Суддя Кошик А.Ю.

За участю представників:

Від позивача:Грищенко В.О.

Від відповідача-1: Луцик В.А.

Від відповідача-2: Шевченко Я.В.

Від відповідача-3: не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рендом І»(позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форпост плюс»(відповідач 1), КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області»(відповідач 2) та Вишневської міської ради (відповідач 3) про визнання права власності на об’єкт самочинного будівництва: склад загальною площею 352,2 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Київська, 2А (літера «Г»).

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 06.08.2010 року та призначено справу до розгляду на 19.08.2010 року.

В судовому засіданні 19.08.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, а також подав клопотання про долучення додаткових письмових доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача-1 проти позову заперечував, представник відповідача-2 просив суд прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, відповідач-3 подав через канцелярію суду заяву, у якій просив суд розглядати справу за його відсутності та ухвалити законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.01.2010 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форпост плюс»(відповідач 1) був укладений Попередній договір оренди складського приміщення, відповідно до умов якого ТОВ «Рендом І»зобов‘язалось укласти в майбутньому основний договір оренди складу загальною площею 352,2 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Київська, 2А (літера «Г»).

01.03.2010 року відповідач1 повідомив позивача про відмову від укладення основного Договору оренди складського приміщення у зв’язку з відсутністю у позивача права власності на об’єкт оренди.

У зв’язку з чим, в ході судового розгляду досліджено та встановлено, що відповідно до Державного акту серії ЯЗ №341883 Товариству з обмеженою відповідальністю «Рендом І»на праві власності належить земельна ділянка площею 0,5935 га, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Київська, 2А, яка надана під розміщення торгово-офісного комплексу зі складськими та виробничими приміщеннями.

На вищезазначеній земельній ділянці позивач підрядним способом за власні кошти побудував склад загальною площею 352,2 кв.м., однак без отримання всіх необхідних дозволів та погоджень на будівництво.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З огляду на вищезазначені норми чинного законодавства, оскільки об’єкт нерухомого майна є самочинно побудований, право власності на такий об’єкт нерухомості набувається у судовому порядку, про що заявлено відповідну вимогу також до державних органів, уповноважених здійснювати необхідні реєстраційні дії.

Оскільки земельна ділянка, на якій розташоване спірне складське приміщення, надана саме під розміщення торгово-офісного комплексу зі складськими та виробничими приміщеннями, а також враховуючи той факт, що на даній земельній ділянці вже розташовані нежилі будівлі (адміністративно-виробнича будівля, автостоянка), які зареєстровані за позивачем на праві власності, суд вважає, що розміщення складського приміщення не порушує права інших осіб.

Крім того, згідно технічного звіту, виготовленого спеціалізованою організацією ПП «Діагностика»(ліцензія серії АБ №206993 від 22.12.2005 року) технічний стан вищезгаданої будівлі складу визнаний нормальним, а будівля придатною до подальшої експлуатації за призначенням.

Також відповідно до абзацу 3 пункту 7 технічного звіту «будівля складу літера «Г»№2А на вулиці Київська м.Вишневе Київської області відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли в Україні на момент закінчення будівництва у 2009 році».

Суд враховує наявні у позивача документи про право власності на земельну ділянку, які свідчать, що будівництво спірного об’єкту не суперечить цільовому призначенню земельної ділянки та не порушує вимог екологічного зонування, оскільки позивачеві погоджено розташування виробничого об’єкту у відповідній екологічній зоні.

Також, земельна ділянка яка належить позивачу на праві власності та знаходиться під будівлями, вільна від обтяжень, майнових прав і претензій третіх осіб та сервітутів, тому будівництво на такій земельній ділянці безпосередньо стосується прав власника землі.

Судом досліджено, що спірний об’єкт побудований з належних позивачеві матеріалів, що вбачається із Договору підряду №20/08/08 від 20.08.2008 року, Акту здачі-приймання робіт №ОУ-0000064 від 02.03.2009 року та Акту №ОУ-0000042 від 05.09.2008 року, розташування та призначення об’єкту не порушують безпеки довкілля та не суперечить суспільним інтересам.

Будівництво складського приміщення є завершеним, що, зокрема, підтверджується Технічним паспортом на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Київська, 2А (літера «Г»), згідно якого загальна площа приміщення становить 352,2 кв. м.

Статтею 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Статтею 375 Цивільного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Відповідно до ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Також, згідно ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, об’єкт із завершеним будівництвом - склад загальною площею 352,2 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Київська, 2А (літера «Г»), на вимогу позивача може бути визнаний за ним на праві приватної власності, оскільки судом досліджено права осіб, яких може стосуватись самочинне будівництво, і порушень прав інших осіб не встановлено.

Згідно з ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правовласника, за яким виникло речове право, або уповноважених ним осіб. Заява про державну реєстрацію права власності подається до органу державної реєстрації прав, на території якого перебуває нерухоме майно. Для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Згідно з ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Крім того, ст. 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи, що судом встановлено факт набуття позивачем права власності на спірне майно, відмова ТОВ «Форпост плюс»укласти з ним договір оренди спірного майна свідчить про заперечення відповідачем1 права власності позивача та порушує таке право у частині розпорядження належним позивачу нерухомим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 16 Цивільного кодексу України говорить, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, серед способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено, зокрема, визнання права.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачами не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки, спір виник у зв’язку з необхідністю визнання права власності на самочинно споруджену позивачем будівлю, тобто внаслідок його неправильних дій, суд вважає, що судові витрати, сплачені позивачем, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством зобмеженою відповідальністю «Рендом І»(код ЄДРПОУ 24723387, місцезнаходження: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23/Б) право власності на склад загальною площею 352,2 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Київська, 2А (літера «Г»згідно Технічного паспорту на нежитлову будівлю).

Суддя