Рішення № 12013728, 22.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/37722.09.10

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті"

До відповідачів: №1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон"

та №2: Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

Про стягнення 6167,78 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Шпакович А.О. - предст. (дов. у справі);

Від відповідача №1: Журавський В.В., Волошина А.В. предст. (дов. у справі);

Від відповідача №2: не з»явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 5813,17 грн. в порядку регресу, 3% річних у розмірі 87,20 грн., 267,41 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, а також про відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2010 було порушено провадження у справі № 47/377, розгляд якої було призначено на 27.07.2010.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2010, у зв»язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 08.09.2010.

Ухвалою від 08.09.2010, судом було задоволено клопотання сторін про продовження строку розгляду спору та продовжено строк розгляду спору у справі №47/377 не більш як на п'ятнадцять днів. Також, цією ж ухвалою, судом, за клопотанням відповідача, на підставі ст.24 ГПК України, було залучено до участі у справі, в якості відповідача №2 - ВАТ “Страхова компанія “Нова”, оскільки цивільно-правова відповідальність ТОВ “Данон” була застрахована у ВАТ “Страхова компанія “Нова” внаслідок укладення договору добровільного страхування № 725 від 01.01.2008 та на підставі полісу № ВС/0117745 від 02.04.2008, у зв»язку з чим розгляд справи було відкладено на 22.09.2010.

В судове засідання 22.09.2010 з»явились представники позивача та відповідача №1.

Представники відповідача №2 в судове засідання не з»явились, вимог ухвали суду від 08.09.2010 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 22.09.2010, представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача №2 - 5813,17 грн. в порядку регресу, а з відповідача №1 - 3% річних у розмірі 87,20 грн., 267,41 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було виплачено страхове відшкодування, оплачено вартість довідки ДАІ та автотоварознавчого дослідження за ремонт автомобіля ОСОБА_1 - страхувальника (власника) пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями позивача на загальну суму 5813,17 грн., а тому, оскільки цивільно-правову відповідальність відповідача №1 було застраховано у ВАТ «СК «Нова», то позивач просив суду стягнути з відповідача №2 вказану суму в порядку регресу. Оскільки позивач звертався з претензією про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП до відповідача №1, а останній вказану шкоду не відшкодував та не повідомив позивача про те, що цивільно-правова відповідальність ТОВ “Данон” була застрахована у ВАТ “Страхова компанія “Нова” внаслідок укладення договору добровільного страхування № 725 від 01.01.2008 та на підставі полісу № ВС/0117745 від 02.04.2008, то позивач просив суд стягнути з відповідача №1 3% річних та витрати з урахуванням індексу інфляції за час прострочки виплати в порядку регресу.

Представники відповідача №1 відзиву на позов не надали, однак наголошували на те, що цивільно-правова відповідальність ТОВ “Данон” була застрахована у ВАТ “Страхова компанія “Нова” внаслідок укладення договору добровільного страхування № 725 від 01.01.2008 та на підставі полісу № ВС/0117745 від 02.04.2008, у зв»язку з чим, виплатити страхове відшкодування в порядку регресу, на думку відповідача №1, повинен відповідач №2.

У судовому засіданні 22.09.2010 представникам позивача та відповідача №1 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2008 між ОСОБА_1, в якості страхувальника та ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", в якості страховика, було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, поліс № 19G-0222266, згідно умов якого, застрахованим транспортним засобом є Сhevrolet Lacetti, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, строк дії: з 20.08.2008 по 19.08.2009.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу марки Сhevrolet Lacetti, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1

Згідно довідки Управління ДАІ ГУМВС України в м.Києві № 8226059, 22.09.2008 на пр. Палладіна, 7/60 м. Києва сталося ДТП (зіткнення) за участю 2-х автомобілів, зокрема: застрахованого автомобіля марки Сhevrolet Lacetti, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 (власника) та автомобіля марки Renault Midliner, 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 і який належить ТОВ «Данон», внаслідок якої відбулось пошкодження автомобілів.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 26.09.2008 у справі № 3-30437/08, ОСОБА_2 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та порушенні п. 13.1 ПДР, оскільки його вина у здійсненні зіткнення, що підтверджується зібраними по справі доказами.

Згідно з висновку спеціаліста № 2620 експертного авто товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного субєктом оціночної діяльності ОСОБА_3, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки Сhevrolet Lacetti, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, станом на 17.10.2008 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 5824,49 грн.

Згідно страхового акту № 46181 від 05.02.2009, пошкодження транспортного засобу марки Сhevrolet Lacetti, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яке сталося 22.09.2008 на пр. Палладіна, 7/60 м. Києва за участю застрахованого автомобіля Сhevrolet Lacetti, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 (власника) та автомобіля марки Renault Midliner, 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 і який належить ТОВ «Данон», визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування суму у розмірі 5390,17 грн.

Відповідно до квитанції №142 від 23.09.2008, ОСОБА_1 було сплачено вартість довідки ДАІ у розмірі 83,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення позивача №2002 від 25.02.2009, суму у розмірі 5473,17 грн. (5390,17 грн. страхове відшкодування + 83,00 грн. вартість довідки ДАІ) було перераховано позивачем Філії «Автоцентр на Кільцевій», за авторемонтні роботи автомобіля ОСОБА_1

Відповідно до платіжного доручення позивача № 2003 від 25.02.2009, позивачем було перераховано на користь ТОВ «Експертна компанія»- 340,00 грн. за експертизу автомобіля ОСОБА_1

20.11.2009 позивачем було направлено відповідачу №1 претензію про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП в порядку регресу на суму 5813,17 грн., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 20.11.2009.

Як вказав позивач в уточненні до позовної заяви, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки марки Renault Midliner, 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 і який належить ТОВ «Данон»та перебував під керуванням водія ОСОБА_2, з вини якого сталася ДТП, була застрахована у відповідача №2 на підставі договору добровільного страхування № 725 від 01.01.2008 та на підставі полісу № ВС/0117745 від 02.04.2008, строком на 1 рік, з 02.04.2008 по 01.04.2009, ліміт відповідальності 25500,00 грн., франшиза 00,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 22.09.2010 уточнив заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача №2 - 5813,17 грн. в порядку регресу, а з відповідача №1 - 3% річних у розмірі 87,20 грн., 267,41 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції. При цьому, позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було виплачено страхове відшкодування, оплачено вартість довідки ДАІ та автотоварознавчого дослідження за ремонт автомобіля ОСОБА_1 - страхувальника (власника) пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями позивача на загальну суму 5813,17 грн., а тому, оскільки цивільно-правову відповідальність відповідача №1 було застраховано у ВАТ «СК «Нова», то позивач просив суду стягнути з відповідача №2 вказану суму в порядку регресу. Оскільки позивач звертався з претензією про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП до відповідача №1, а останній вказану шкоду не відшкодував та не повідомив позивача про те, що цивільно-правова відповідальність ТОВ “Данон” була застрахована у ВАТ “Страхова компанія “Нова” внаслідок укладення договору добровільного страхування № 725 від 01.01.2008 та на підставі полісу № ВС/0117745 від 02.04.2008, то позивач просив суд стягнути з відповідача №1 3% річних та витрати з урахуванням індексу інфляції за час прострочки виплати в порядку регресу.

Ст. 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В ст. 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 530 Цивільного кодексу України визначає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування”, визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування”, визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із аб.18 ст.9 Закону України „Про страхування”, визначає що, франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно статті 9 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.

Стаття 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” зокрема встановлює, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов полісу добровільного страхування транспортного засобу № № 19G-0222266 перерахував на рахунок Філії «Автоцентр на Кільцевій»за ремонт автомобіля страхувальника - 5473,17 грн. та сплатив за експертну оцінку пошкоджень застрахованого автомобіля 340,00 грн., а всього загальну суму у розмірі 5813,17 грн., оскільки згідно довідки УДАІ ГУ МВС України в місті Києві, 22.09.2008 на пр. Палладіна, 7/60 м. Києва сталося ДТП (зіткнення) за участю 2-х автомобілів, зокрема: застрахованого автомобіля марки Сhevrolet Lacetti, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 (власника) та автомобіля марки Renault Midliner, 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 і який належить ТОВ «Данон», внаслідок чого відбулось пошкодження застрахованого автомобіля Сhevrolet Lacetti, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та відповідно до страхового акту № 46181 від 05.02.2009, позивачем дану подію визнано страховим випадком.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 26.09.2008 у справі № 3-30437/08, ОСОБА_2 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та порушенні п. 13.1 ПДР, а цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Renault Midliner, 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, який знаходився під керуванням водія ОСОБА_2 і який належить ТОВ «Данон»застрахована в обсязі 25 500,00 грн. у відповідача №2, а тому суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми фактично понесених витрат у розмірі 5813,17 грн., що складає вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Сhevrolet Lacetti, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 і оплату проведеної експертизи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача №2 суми фактично понесених витрат в порядку регресу на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України є законними обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому стягненню з відповідача №2 на користь позивача підлягає сума фактично понесених витрат в порядку регресу у розмірі 5813,17 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача №1 на підставі ст.625 Цивільного кодексу України - 3% річних у розмірі 87,20 грн. та 267,41 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції за час прострочки виплати в порядку регресу, суд, прийшов до висновку про те, що у зв»язку з тим, що позивач звертався до відповідача №1 з претензією про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП на підставі ст. 27 Закону України „Про страхування”, яка була надіслана на адресу відповідача №1 20.11.2009, а останній, вказану шкоду, з урахуванням вимог ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, не відшкодував та не повідомив позивача про те, що цивільно-правова відповідальність ТОВ “Данон” була застрахована у ВАТ “Страхова компанія “Нова” внаслідок укладення договору добровільного страхування № 725 від 01.01.2008 та на підставі полісу № ВС/0117745 від 02.04.2008, то вимоги позивача про стягнення з відповідача №1 - 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції є законними та обґрунтованими. Відповідно до розрахунку позивача, який зазначений ним у позовній заяві, перевірений судом і з яким суд погоджується, за час прострочки відповідачем №1 виплати в порядку регресу (період, який вказаний у розрахунку позивача до позовної заяви - з 01.12.2009 по 01.06.2010) стягненню з відповідача №1 на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 87,20 грн. та 267,41 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, у зв»язку з чим стягненню з відповідача №1 на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 87,20 грн. та 267,41 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, а з відповідача №2 на користь позивача - сума фактично понесених витрат в порядку регресу у розмірі 5813,17 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути в порядку регресу з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (код ЄДРПОУ 31241449, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 11) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(код ЄДРПОУ 16467237, місцезнаходження: 01042, м. Київ, провул. Новопечерський, 19/3) в особі Київської філії «Сіті»(код ЄДРПОУ 24580961, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 35) суму фактично понесених витрат у розмірі 5813 (п»ять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 17 коп., а також 96 (дев»яносто шість) грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон" (код ЄДРПОУ 25384846, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. М.Пимоненка, 13) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(код ЄДРПОУ 16467237, місцезнаходження: 01042, м. Київ, провул. Новопечерський, 19/3) в особі Київської філії «Сіті»(код ЄДРПОУ 24580961, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 35) суму фактично понесених витрат у розмірі 3% річних у розмірі 87 (вісімдесят сім) грн. 20 коп., 267 (двісті шістдесят сім) грн.41 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, а також 5 (п»ять) грн. 86 коп. витрат по сплаті державного мита та 13 (тринадцять) грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати накази відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

дата складання повного тексту рішення 27.09.2010