Рішення № 12013527, 24.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/47524.09.10 За позовом                    Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"

до                              1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стокмастер"

                              2. Акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2»

про                               стягнення заборгованості за кредитним договором 17000000 дол. США

(134364600 грн.)

За зустрічним позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стокмастер»

до                                         1. Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

2. Акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2»

про                                         визнання недійсним Договору поруки № б/н від 05.02.2008

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача                               Теклюк Я.В., Літвінова Д.В. –предст.,

Від Відповідача-1                     Пупиніна Л.О. –предст.,

Від Відповідача-2                     Грегуль Н.В., Виноградова Н.В. –предст.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (надалі - ПАТ "Сведбанк", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2" (надалі - АТ "КПМК-2", відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стокмастер" (надалі - ТОВ "КУА "Стокмастер", відповідач-2) про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором урозмірі 17000000 дол. США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.07.2007 між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір № 38/59661-КЛ та додаткові угоди до нього, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу-1 кредит на суму 17000000 дол. США на строк та на умовах, визначених кредитним договором. 05.02.2008 між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки, за яким відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов’язань за кредитним договором. Відповідач-1 порушив взяті на себе зобов’язання за кредитним договором та не повернув позивачу суму одержаного ним кредиту у строки та на умовах, визначених кредитним договором. При цьому, відповідач-2 не виконав взяті на себе зобов'язання за договором поруки.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми 17 003 225, 48 дол. США та 236 грн. У задоволенні зазначеного клопотання судом відмовлено, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б вказували на те, що без вжиття відповідних заходів виконання рішення суду буде утрудненим чи унеможливленим, а судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам чи інтересам позивача.

Відповідачами за первісним позовом відзивів на позовну заяву не надано.

В судовому засіданні представник відповідача-1 підтвердив отримання відповідачем-1 кредиту та наявну заборгованість за кредитним договором, однак проти задоволення судом позову заперечував з тих підстав, що між позивачем та відповідачем-1 ведуться переговори з врегулювання питання щодо повернення заборгованості за кредитом.

Відповідачем-2 подано до Господарського суду міста Києва зустрічний позов про визнання недійсним договору поруки, який обґрунтовано тим, що договір від імені ТОВ "КУА "Стокмастер" підписаний виконавчим директором Дубініним О.В. з перевищенням повноважень, оскільки останній діяв від імені товариства не маючи довіреності на підписання договору, а також тим, що договір поруки суперечить Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", оскільки не передбачає отримання прибутку відповідачем-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2010 зустрічний позов відповідача-2 прийнято до провадження та спільного розгляду з первісним позовом.

Позивачем за первісним позовом у відзиві зустрічний позов повністю заперечується.

Відповідач-2 за зустрічним позовом визнав зустрічні позовні вимоги.

23.09.2010 до канцелярії суду від Відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 4/382 про визнання недійсним договору поруки від 05.02.2008.

У задоволенні заявленого відповідачем-2 клопотання про зупинення провадження у справі суд відмовляє, оскільки предметом зустрічного позову у даній справі є визнання недійсним договору поруки від 05.08.2008, будь-які об’єктивні обставини, які б перешкоджали повному та всебічному розгляду судом даної справи, або які обумовлюють неможливість розгляду даної справи судом відсутні. Обставини щодо заявлених вимог про визнання недійсним договору поруки можуть бути встановлені судом самостійно, а тому знаходження у провадженні Господарського суду міста Києва справи про визнання недійсним договору поруки не перешкоджає розгляду даної справи. Крім того, відповідно до ч.1 ст.69 ГПК спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

В судовому засіданні, призначеному на 24.09.2010, відповідачем-1 заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам часу для вирішення спору з позивачем шляхом переговорів. Позивач проти задоволення клопотання заперечував. У задоволенні клопотання судом відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.07.2007 між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є позивач, та відповідачем-1 укладено кредитний договір № 38/59661-КЛ (надалі –кредитний договір).

Згідно з п. 1.2 кредитного договору у редакції Додаткової угоди № 1 від 05.02.2008 розмір кредитної лінії становить 17 000 000 (сімнадцять мільйонів) доларів США.

Згідно з п. 1.3 кредитного договору строк користування кредитною лінією: з 18.07.2008 по 18.07.2010.

05.02.2008 між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки (надалі –договір поруки), відповідно до п. 1 якого поручитель зобов’язався перед банком відповідати за виконання позичальником зобов’язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику в межах кредитної лінії згідно кредитного договору.

Відповідно до п. 2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання позичальником умов основного зобов’язання усім належним йому майном та грошовими коштами. Згідно з п. 3 договору поруки відповідальність поручителя за договором поруки обмежується сумою коштів, фактично наданих в рахунок кредитної лінії, згідно основного зобов’язання, нарахованими процентами, пенями, комісіями та іншими платежами, передбаченими основним зобов’язанням.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, перерахував відповідачу-1 грошові кошти на суму 17000000 дол. США, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними валютними ордерами.

Відповідач-1 факт перерахування позивачем та отримання відповідачем-1 кредитних коштів на суму 17000000 дол. США не заперечує.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За кредитним договором відповідач-1 зобов’язався сплачувати позивачу проценти за користування кредитною у розмірі та на умовах, визначені кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем-1 сплата процентів за користування кредитом здійснювалась з порушенням умов кредитного договору несвоєчасно та не у повному обсязі належних до сплати сум.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв’язку з порушенням відповідачем-1 зобов’язань за кредитним договором зі сплати процентів за користування кредитом, 25.01.2010 позивачем на адресу відповідача-1 було направлено вимогу про усунення у тридцятиденний строк порушень зобов’язань за кредитним договором.

Вказану вимогу відповідач-1 отримав 26.01.2010, що підтверджується повідомленням про вручення, яке міститься у матеріалах справи.

З 02.02.2010 у відповідача-1 виникла заборгованість перед позивачем з повернення кредитної лінії, в порядку та у строки, визначені графіком погашення заборгованості.

Відповідач-1 не здійснив жодного платежу з повернення кредиту, які визначені графіком погашення заборгованості.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до абз.1 п.8.1 кредитного договору сторони за взаємною згодою домовились без укладення будь-якої додаткової угоди до договору встановити порядок змін умов цього кредитного договору з відповідною зміною зобов’язань відповідача-1 щодо строку виконання ним зобов’язань за цим кредитним договором та відповідних прав позивача вимагати від відповідача-1 виконання зобов’язань за кредитним договором.

Підпунктом 8.1.1 п. 8.1 кредитного договору встановлено, що позивач вправі вимагати від відповідача-1 виконання зобов’язань за кредитним договором, якщо відповідач-1 порушує строк сплати процентів за користування кредитною лінією, встановлений п. 3.3. кредитного договору.

Згідно з абз. 2 п. 8.1 кредитного договору при настанні обставини, зазначеної у пп. 8.1.1 п. 8.1 кредитного договору, строк виконання відповідачем-1 зобов’язань (повернення коштів, одержаних в рахунок кредитної лінії, сплати процентів за користування ними), за взаємною згодою сторін вважається таким, що настав на двадцятий календарний день з дня отримання відповідачем-1 повідомлення про зміну умов кредитного договору.

У зв’язку з неусуненням відповідачем-1 порушень зобов’язань за кредитним договором та подальшим невиконанням відповідачем-1 зобов’язань за кредитним договором, 29.03.2010 позивач направив відповідачу-1 повідомлення-вимогу з повідомленням про зміну умов кредитного договору щодо строку виконання відповідачем-1 зобов’язань з повернення коштів, та з вимогою щодо дострокового повернення кредитної лінії та виконання зобов’язань за кредитним договором у повному обсязі у двадцятиденний строк з моменту отримання вказаного повідомлення.

Повідомлення-вимогу відповідач-1 одержав 30.03.2010 що підтверджується повідомленням про вручення, яке міститься у матеріалах справи.

Строк виконання відповідачем-1 зобов’язань за кредитним договором сплив 19.04.2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач-1 вимоги позивача про усунення порушень зобов’язань за кредитним договором не виконав. Станом на час розгляду судом справи заборгованість за кредитним договором не погашена. Існування заборгованості та сума заборгованості за кредитним договором, зазначена позивачем, відповідачем-1 не заперечується.

Представник відповідача-1 наявність боргу та розмір суми боргу не заперечує.

Згідно з ч. 1 ст. 193ГПК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача-1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.          

Відповідно до ч. 1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (абз. 1 ч. 1 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-якого з окремо.

Відповідач-2 є солідарним боржником з відповідачем-1 за виконання останнім своїх зобов’язань за кредитним договором.

У зв’язку з виникненням заборгованості відповідача-1 за кредитним договором, а також непогашенням відповідачем-1 заборгованості за кредитним договором, 31.05.2010 позивач направив поручителю (відповідачу-2) повідомлення-вимогу щодо виконання відповідачем-2 взятих ним на себе зобов’язань за договором поруки, зокрема, з повернення позивачу у повному обсязі грошових коштів, одержаних відповідачем-1 в рахунок кредитної лінії за кредитним договором, в разі невиконання відповідачем-1 умов кредитного договору.

Відповідач-2 вимогу позивача щодо погашення заборгованості відповідача-1 за кредитним договором не виконав.

Оскільки заборгованість за кредитним договором відповідачами погашена не була, тому заборгованість за кредитним договором підлягає солідарному стягненню з обох відповідачів.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а первісний позов підлягає задоволенню.

Зустрічні вимоги про недійсність договору поруки задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 202, ст. 203, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Доводи відповідача-2 про те, що в особи, яка підписала договір поруки від імені відповідача-2, не було на це повноважень, суд вважає необґрунтованими, оскільки такі спростовуються доказами, які містяться у матеріалах справи.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Згідно з п.7.1 статуту відповідача-2 вищим органом компанії є загальні збори учасників.

Відповідно до п.7.2 статуту відповідача-2 загальні збори учасників повноважні приймати рішення з будь-яких питань діяльності компанії.

Генеральним директором або особами, уповноваженими в установленому порядку генеральним директором укладаються і підписуються від імені компанії угоди та інші юридичні акти (п.7.20 статуту відповідача-2). Загальні збори учасників визначають види угод і встановлюють обмеження сум угод, договорів та контрактів, підписання яких потребує попередньої згоди зборів учасників (п.7.21 статуту). Повноваження генерального директора на укладання договорів, угод та контрактів обмежуються сумою 1000000 (один мільйон) гривень в кварталі (п. 7.16. статуту).

З урахуванням викладеного, доводи відповідача-2 про те, що договір поруки міг бути підписаний лише генеральним директором, або особою, уповноваженою генеральним директором на підставі довіреності, є необґрунтованими, оскільки повноваження генерального директора на укладання правочинів, сума яких перевищує 1000000 грн., обмежені статутом, а тому генеральний директор не міг уповноважити іншу особу на підписання договору поруки.

Протоколом загальних зборів учасників відповідача-2 від 25.01.2008, копію якого долучено до матеріалів справи, підтверджується, що 25.01.2008 загальними зборами учасників відповідача-2 прийнято рішення виступити фінансовим поручителем перед позивачем щодо виконання відповідачем-1 зобов’язань за кредитним договором, затверджено умови договору поруки, при цьому, виконавчому директору відповідача-2 Дубініну О.В. надано повноваження на укладання та підписання договору поруки.

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний відповідачем-2 договір поруки від імені відповідача-2 підписаний виконавчим директором відповідача-2 –Дубініним О.В.

Отже, договір поруки від імені відповідача-2 підписаний посадовою особою, належним чином уповноваженою на те рішенням загальних зборів учасників відповідача-2.

Умови підписаного сторонами договору поруки повністю співпадають з умовами договору поруки, затвердженими рішенням загальних зборів учасників відповідача-2 від 25.01.2008.

Доводи відповідача-2 щодо того, що договір поруки суперечить меті здійснення спільного інвестування, меті створення та діяльності відповідача-2, визначеним статутом та чинним законодавством, є необґрунтованими. Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що договір поруки суперечить меті діяльності товариства як на підставу недійсності договору поруки не ґрунтується на чинному законодавстві.

Згідно з ч. 1 ст. 558 ЦК України поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові. А, отже, сторони мали право обумовити оплату послуг відповідача-2, разом з тим, така оплата, за домовленістю сторін договором поруки встановлена не була.

Відповідачем-2 не доведена невідповідність умов договору поруки законодавству, а томувідсутні підстави для визнання договору поруки недійсним відповідно до ч. 1, 2 ст.203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Договір поруки укладений сторонами відповідно до вимог чинного на момент укладення договору законодавства та не суперечить йому.

За встановлених обставин зустрічні позовні вимоги відповідача-2 щодо недійсності договору поруки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Згідно з приписами ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судові витрати позивача за первісним позовом по сплаті державного мита у сумі 3 225,48 доларів США та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідачів за первісним позовом.

Судові витрати позивача за зустрічним позовом не підлягають стягненню на його користь у зв'язку з відмовою суду у задоволенні зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б, код ЄДРПОУ 00858473) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стокмастер" (01033, м.Київ, вул. Саксаганського, 67-Б, код ЄДРПОУ 33744299) на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 19356840) 17000000,00 (сімнадцять мільйонів) доларів США, одержаних в рахунок кредитної лінії за кредитним договором.

Стягнути з Акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2" (01033, м.Київ, вул. Саксаганського, 67-Б, код ЄДРПОУ 00858473) на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 19356840) 1612,74 доларів США (одна тисяча шістсот дванадцять доларів 74 центів) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стокмастер" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б, код ЄДРПОУ 33744299) на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 19356840) 1612,74 доларів США (одна тисяча шістсот дванадцять доларів 74 центів) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В зустрічному позові відмовити повністю.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Хрипун О.О.

Дата підписання рішення: 28.09.2010